ДИНАМІКА [ДИНАМИКА] (від грец. dynamis - сила) - хід розвитку, зміна якогось явища.

ДИНАМІКА ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ [ДИНАМИКА ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ] -характер зміни економічних показників у часі, що визначається шляхом складання (побудови) й аналізу їх динаміч-них рядів. Подібні ряди являють собою су-купність значень показників у різні послі-довно зростаючі роки (місяці).

ДИНАМІЧНИЙ [ДИНАМИЧЕСКИЙ] - 1. Здатний до руху, розвитку, видозміни. 2. Зв'я-заний з проявом руху.

ДИНАМІЧНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР [ДИНАМИЧЕСКИЙ МУЛЬТИПЛИКАТОР] - муль-типлікатор, який враховує фактор часу (напр., той факт, що відбувається поступо-ве збільшення витрат у відповідь на зрос-тання доходів).

ДИНАР [ДИНАР] (від латин. denarius - дена-рій) - 1. Старовинна золота монета країн мусульманського Сходу. 2. Грошова одиниця ряду країн: Алжиру, Іраку, Йорданії, Югосла-вії, Тунісу, Кувейту. 3. Розмінна монета Іраку, дорівнює 1/100 іранського ріала.

ДИПЛОМ [ДИПЛОМ] (фр. diplome, від грец. diploma - аркуш, складений удвоє)- 1. Офі-ційний документ, що засвідчує закінчення вищого чи середнього спеціального нав-чального закладу, надбання професії, одер-жання вченого звання, ступеня. 2. Доку-мент, що засвідчує право фізичної чи юри-дичної особи здійснювати певні дії, операції, вести підприємницьку діяльність. 3. Почес-на нагорода за високі досягнення в науці, конкурсах, виставках, спорті тощо для ві-дзначення окремих осіб та колективів.

ДИПЛОМАНТ [ДИПЛОМАНТ] - 1. Студент навчальних закладів, що виконує дипломну роботу. 2. Переможець конкурсів, за що одержав диплом.

ДИПЛОМАТ [ДИПЛОМАТ] (фр. diplomate) - 1. Службова особа, що професійно займа-ється дипломатією. 2. Переносно - особа, яка вміло, тактовно, тонко й винахідливо діє у переговорах, ділових стосунках з ін-шими. 3. Різновид невеликої дорожної ва-лізи, портфеля.

ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ (ДИПЛОМАТИЧЕСКАЯ МИССИЯ] - дипломатичне державне представництво за кордоном, яке очолює посланник або постійний повірений у спра-вах. Д.ля.. вважається також направлення в будь-яку країну окремої особи або делегацій для виконання спеціального одноразового дипломатичного доручення уряду.

ДИПЛОМАТИЧНА МОВА [ДИПЛОМАТИЧЕСКИЙ ЯЗЫК] - 1. Мова, якою ведуться офі-ційні дипломатичні зносини, укладаються міжнародні договори та інші міжнародні ак-ти. На сучасному етапі немає загальнообов'-язкової дипломатичної мови. Державні ор-гани зовнішніх зносин ведуть листування своєю національною мовою. Міжнародні до-говори та угоди (найчастіше двосторонні) укладають мовами контрагентів. Офіційними мовами ООН затверджено англійську, французьку, російську, іспанську й китайську. В ЮНЕСКО офіційною мовою, крім вищезазначених, є також арабська. 2. Сукупність спеціальних термінів і висловів, які утворюють загальновживаний дипломатичний словник.