АПАТРИДИ [АПАТРИДЫ] (а... і грец. patris - вітчизна) - 1. Особи, що не мають громадян-ства, які вийшли з громадянства однієї дер-жави і не набули громадянства іншої. 2. Осо-би, які позбавлені прав громадянства орга-нами влади або суду. Інша назва - аполіди.

АПЕЛЮВАТИ [АПЕЛЛИРОВАТЬ] (від латин. appello - звертаюсь) - 1. Оскарження яко-їсь дії, постанови шляхом звернення до ви-щої владної чи судової інстанції. 2. Шукати підтримку від більш авторитетної чи вищої за рангом посадової особи або організації.

АПЕЛЯЦІЯ [АПЕЛЛЯЦИЯ] (латин, appellatio - звернення) - офіційне звернення до ви-щої інстанції з метою оскарження будь-якої постанови (рішення суду) чи з проханням переглянути справу.

АПЛІКЕ [АППЛИКЕ] (фр. applique, від ла-тин. applicatus - прикладений) - 1. Нак-ладне срібло. 2. Металеві вироби, вкриті тонким шаром срібла.

АПЛОМБ [АПЛОМБ] (фр. aplomb, букв. --рівновага, вертикаль) - надмірна, підкрес-лена самовпевненість у поведінці, розмові.

АПО... [АПО...] (грец. apo...) - префікс, що означає віддалення, відокремлення, завер-шення, заперечення, припинення, перетво-рення (напр., аполітизм, апологетика).

АПОГЕЙ [АПОГЕЙ] (грец. apogelos - відда-лений від Землі) - 1. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного су-путника Землі. 2. Переносно - вершина якогось досягнення, найвищий ступінь роз-витку, найбільше піднесення, розквіт.

АПОДИКТИЧНИЙ [АПОДИКТИЧЕСКИЙ] (від грец. apodeiktikos-той, що доводить)- безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А. судження - суд-ження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.

АПОКОПА [АПОКОПА] (грец. apokope-від-сікання) - 1. Відпадання одного або кількох звуків у кінці слова (напр., "мо" замість "мо-же"). 2. Утворення нових слів шляхом ско-рочення.

АПОЛІТИЗМ [АПОЛИТИЗМ] - байдуже (справжньо чи уявно) ставлення до політи-ки, ухилення від участі в політичному жит-ті. А. є наслідком відсталості деяких верств населення, а також розчарування політи-кою правлячих класів, кіл.