АКРЕДИТИВ РЕВОЛЬВЕРНИЙ [АККРЕДИТИВ РЕВОЛЬВЕРНЫЙ] - акредитив, відпо-відно до якого оплата за відва-ри проводиться почергово за фактом відван-таження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених кон-трактом).

АКРЕДИТИВ ТРАНСФЕРАБЕЛЬНИЙ [АККРЕДИТИВ ТРАНСФЕРАБЕЛЬНЫЙ] (від ла-тин. їгапзіего - переношу) -Див. Акреди-тив переказний.

АКРЕДИТИВНА ФОРМА РОЗРАХУНКІВ [АККРЕДИТИВНАЯ ФОРМА РАСЧЕТОВ] - форма безготівкових розрахунків між поста-чальником і покупцями за фактично відпу-щений товар (послугу, виконану роботу). При А.Ф.Р. за дорученням покупця або за-мовника відкривається рахунок у банку за місцем перебування постачальника, що дає можливість після виконання договірних зо-бов'язань відразу ж отримати належну суму за товари (послуги) на умовах, зазначених в акредитивному дорученні. У ньому зазнача-ються строк дії акредитива для розрахунку з певним (окремим) постачальником і сума акредитива для розрахунку тільки за вказа-ні товари (послуги, роботу). З розвитком ринкових відносин А.ф.р. у комерційних операціях набиратиме дедалі більших мас-штабів.

АКРЕДИТУВАТИ [АККРЕДИТИРОВАТЬ) (фр. accrediter, від латин, accredo-довіряю) - 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва в інозем-ній державі або постійного представника держави при певній міжнародній організа-ції. 2. Уповноважити представника преси взяти участь у прес-конференції, брифінгу тощо. 3. Уповноважити когось на одержан-ня грошових сум або на здійснення торго-вельних операцій.

АКСЕЛЕРАТОР [АКСЕЛЕРАТОР] (від латин. accelero - прискорюю) - співвідношення приросту сум інвестицій і приросту доходу, отриманого внаслідок приросту інвестицій. Див. також Мультиплікатор).

АКСЕСУАР [АКСЕССУАР] (від фр. accessoire - допоміжний, другорядний) - 1. Річ, на-лежна до чогось; невід'ємна частка чого-не-будь. 2. Дрібні предмети бутафорії або рекві-зиту, що є другорядними сценічними деталя-ми. 3. Допоміжні деталі в зображенні чогось.

АКСІОЛОГІЯ [АКСИОЛОГИЯ] (від грец. axios цінність і logos-слово, вчення)-вчення про цінності.

АКСІОМА [АКСИОМА] (грец. axioma- зна-чуще, загальноприйняте положення) - 1. Вихідне твердження будь-якої наукової тео-рії, яке приймається без доведення як безза-перечне, вихідне, таке, що є підставою для інших тверджень цієї теорії. 2. Переносно- незаперечна істина, що не потребує доведень.

АКСІОМАТИЧНИЙ МЕТОД [АКСИОМАТИЧЕСКИЙ МЕТОД] - один із способів дедук-тивної побудови наукової теорії, за якого: а) вибирається певна множинність прийнятих без доведення положень визначеної теорії (аксіом); б) поняття, що до них входять, не визначаються у рамках даної теорії; в) фік-суються правила визначення і правила до-ведення висновків даної теорії, що дозволя-ють вводити нові терміни (поняття) в теорію і логічно виводити одні положення (правила) з інших; г) всі інші положення даної теорії (теореми) виводяться з а)на. основі в). Перше уявлення про аксіоматичний метод виникло у Стародавній Греції (Платон, Арістотель, Евклід).

АКТ [АКТ] (від латин, actus - дія; actum - документ) - 1. Документ, складений групою осіб для засвідчення встановлених фактів (напр., акт про нестачу товарно-матері-альних цінностей). 2. Офіційний документ, запис, протокол, що має юридичну силу. За-лежно від предмета і рівня, на якому він скла-дається, та його змісту розрізняють: держав-ні, міждержавні, нормативні А. 3. Вчинок, дія.