Библиотека Воеводина ... Управління зовнішньоекономічною діяльністю / за ред. А.І. Кредісова ... реферати курсова робота диплом бакалаврська курсова економіка реферат фінанси дипломна робота бізнес політекономія економікс суд юриспруденція опт право маркетинг брендінг література бібліотека книжки студент реферат підручник теорія інвестиції менеджмент управління підприємництво підприємство реклама міжнародна словник енциклопедія історія ЗЕД тнк корпорація концерн консорціум аудит страхування біржа гроші кредит збут ресторан паблік рілейшнз public relations PR персонал фірма компанія безкоштовно free фокус-группа focus-groups дослідження ринку архів журнал стаття аналіз коментарі

  Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Управління зовнішньоекономічною діяльністю" / за ред. А.І. Кредісова


 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Розділ 22. Інвестиційний аналіз капіталовкладень
1. Методи оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень
Метод чистої сьогоднішньої вартості
Внутрішня норма рентабельності
Метод періоду повернення вкладених інвестицій
Балансова норма рентабельності
Індекс прибутковості
Використання основних методів оцінки інвестицій у західній практиці
2. Вплив інфляції на оцінку інвестиційних проектів
Ставка дисконтування та інфляція
Грошовий потік та інфляція
Вибір ставки для дисконтування

Розділ 22
Інвестиційний аналіз капіталовкладень

Прийняття інвестиційних рішень можна віднести до найважливіших в економічній діяльності. Від цього залежить не тільки доля окремої фірми (її конкурентоспроможність і можливість виживання в конкурентних умовах), а й іноді і напрямок розвитку економіки країни. Саме тому в економічній теорії так багато уваги приділяється прийняттю рішення про здійснення інвестицій та оцінці їх доцільності й ефективності.
Як правило, вибір інвестиційного проекту проводиться в два етапи. На першому етапі це інвестиційний аналіз, відповідно до якого приймається рішення про доцільність або недоцільність інвестицій із погляду інвестора. На другому етапі, проводиться фінансовий аналіз проекту, що повинен змоделювати й оцінити поведінку проекту в процесі його реалізації.

1. МЕТОДИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ
наверх
В економічній практиці широко застосовуються п ять основних методів оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень:
1. Метод чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ).
2. Внутрішня норма рентабельності (ВНР).
3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ).
4. Балансова норма рентабельності (БНР).
5. Індекс прибутковості (ІП).
Для проведення аналізу переваг і недоліків використання кожного з них зупинимося спочатку на аналізі впливу часу на вартість грошей. Це пов'язано з тим, що при оцінці ефективності реалізації проекту необхідно врахувати специфіку інвестицій: кошти вкладаються в один момент часу, а виторг від реалізації проекту надходить у різні періоди.
Як правило, вартість грошей на початковому етапі інвестування й в інші періоди істотно різниться. На жаль, невдала економічна політика в Україні дозволила багатьом спеціалістам вивчити питання застосування цієї теорії на практиці і дати цій практиці тільки теоретичне обгрунтування Можна з упевненістю сказати, що вартість грошової одиниці (гривні або долара) сьогодні вища, ніж завтра. Називають три основні причини цього:
1. Утрачений прибуток. Гроші, які є у вигляді готівки крім простого заощадження, могли б бути використані іншим способом, наприклад покладені в банк на депозит із можливістю одержання певного прибутку. Відмовившись від цієї можливості, ми втрачаємо прибуток.
2. Інфляція. Через інфляцію гроші втрачають свою купівельну спроможність. Те, що два року тому можна було придбати за 100 доларів, ми не зможемо придбати сьогодні.
3. Ризик. Маючи на руках грошову одиницю сьогодні, ми знаємо, що будемо мати її і через рік. Віддаючи її комусь іншому, ми не можемо бути впевнені, що ця сума повернеться назад у встановлений термін.
МЕТОД ЧИСТОЇ СЬОГОДНІШНЬОЇ ВАРТОСТІ
Теоретична основа. Припустимо, що сьогодні ви відвантажили покупцю партію вантажу. Він пропонує заплатити вам 100 дол. сьогодні або 120 дол. через рік. Який варіант є більш вигідним для вас, якщо процентна ставка за доларовими депозитами становить 10% річних?
Ви можете розрахувати суму, яку б ви одержали у разі сьогоднішнього надходження грошей на рахунок у банку з їх подальшим розміщенням на депозит у банк під 10% річних. Це сума буде становитиме:
100 + (100 * 0,10) = 100 (1 + 0,10) = 110.
Таким чином, ви змогли б одержати 110 дол. Зрозуміло, друга пропозиція вашого покупця є більш привабливою для вас. Щоб визначити, якою має бути ставка за доларовими депозитами, з тим щоб ви могли одержати через рік 120 дол., треба зробити такі розрахунки:
100 (1+X) = 120
1+X = 120/100
1+X = 1,2
X = 0,2 тобто 20%
Припустимо, що ви хотіли б одержати гроші за свій товар сьогодні, але хочете дізнатися, яку суму ви повинні були б вимагати, щоб її еквівалент через 1 рік становив 120 дол. Цей розрахунок проводиться так:
X (1+0,10) = 120
X = 120 / (1+0,10)
X = 109,09
Таким чином, формулу чистої сьогоднішньої вартості для цього прикладу можна було б визначити як:
ЧСВ = МН (1 + n),
де ЧСВ - чиста сьогоднішня вартість,
МН - майбутні надходження,
п - проценти.
У тому разі, коли такий розрахунок здійснюється на два роки, а гроші надійдуть через два роки, ця величина дорівнюватиме:
ЧСВ = МН (1 + п)(1 + n)
Загальну формулу ЧСВ для (н) років можна виразити так:

м 44
Якщо ЧСВ інвестиційного проекту більше 0, то такий проект може бути запропонований для реалізації. У тому разі, коли цей розмір менше 0, необхідно відмовитися від проекту.
Методика, використовувана для розрахунку ЧСВ, називається дисконтуванням.
Практичне застосування. Про часте застосування цього методу, як і деяких інших, у практиці зарубіжних компаній можна дізнатися з підрозділу 1.6. Розглянемо простий приклад, як метод чистої сьогоднішньої вартості може бути використаний під час вибору устаткування.
Приклад. Припустимо, що підприємству А запропонували придбати два верстати - один вартістю 20 тис. дол., а другий - 25 тис. дол. Кожний із цих верстатів дає можливість зменшити оперативні витрати підприємства на наведені нижче суми. Вартість двох верстатів через п'ять років користування дорівнюватиме 0. Який із верстатів слід вибрати підприємству А, якщо для їх придбання воно може одержати кредит під 12% річних?

м 45
Розв'язання. Розрахуємо ЧСВ використання цих верстатів:

м 46
Таким чином, наведені вище розрахунки показують, що економічніше буде придбати верстат 1. Придбання верстата 2 недоцільне.
Переваги методу. До переваг цього методу можна віднести:
* можливість найточніше враховувати зростання вартості майна акціонерів;
* можливість урахування впливу часу на грошові потоки, що надходять у результаті реалізації проекту;
* легкість використання методу спеціалістами;
* використання для розрахунку показника всього грошового потоку проекту;
* можливість використання різних рівнів вартості капіталу (відсотків).
ВНУТРІШНЯ НОРМА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
Теоретична основа. Метод внутрішньої норми рентабельності є досить простим і використовує здебільшого той самий математичний апарат, що й метод чистої сьогоднішньої вартості, тобто метод дисконтування. Внутрішня норма рентабельності - це така процентна ставка, при якій ЧСВ дорівнює 0.
Є два методи пошуку ВНР - графічний метод і метод пробних розрахунків. Графічний метод полягає в пошуку двох показників ЧСВ при різних процентних ставках, при яких вони мали б позитивне або негативне значення. Потім ці точки відображаються на графіку і між ними проводиться пряма. Точка перетину цієї прямої осі ЧСВ і є величиною ВНР.
Метод пробних розрахунків складніший, оскільки потребує великої кількості розрахунків, але більш точний. Цей метод ще відомий як "метод пошуку лева в пустелі". Його сутність стисло можна сформулювати так: для того, щоб знайти лева, необхідно розділити ту частину пустелі, де перебуває лев,, на дві рівні частини. Після того, як така операція буде проведена кілька разів, можна з упевненістю визначити квадрат із левом.
Те ж саме відбувається і при розрахунку ВНР. Візьмемо дві величини відсотків, при яких ВНР має позитивне (А) і негативне (Б) значення. Знайдемо середнє арифметичне для цих величин, наприклад (У). Якщо ЧСВ для (У) буде додатною величиною, то точка переходу ЧСВ із додатного у від'ємне значення міститиметься у проміжку між (У) і (Б). Знайдемо середнє арифметичне для (Б) і (У) і т. д., доки величина ВНР не стане такою, що ЧСВ наближатиметься до нуля або дорівнюватиме 0.
З огляду на неоднозначність інтерпретації результів розрахунків, метод ВНР краще використовувати для оцінки ефективності окремих проектів, а не для вибору проекту, у який вкладення коштів є доцільнішим.
Практичне застосування.
Приклад. Необхідно знайти ВНР ефективності придбання верстата 1 у попередньому прикладі. Для цього потрібно розв'язати таке рівняння:

м 47
При в - 12% значення ВНР є додатним і дорівнює 479. Розрахуємо ЧСВ для в = 14%.

м 48
При в - 12 % ЧСВ має додатне значення, при в - 14% ЧСВ має від'ємне значення. Знайдемо середнє арифметичне, що дорівнює 13% і розрахуємо ЧСВ для цієї величини:

м 49
ЧСВ досить наближена до нуля, тому можемо вважати, що ВНР дорівнює приблизно 13%.
Переваги і недоліки. Переваги цього методу подібні до переваг методу ЧСВ:
* метод враховує чинник часу;
* для розрахунку ВНР використовується весь грошовий потік проекту;
* можливість визначити вартість капіталу, який може бути залучений до фінансування проекту.
До недоліків методу можна віднести такі його характеристики:
* знайти значення ВНР набагато складніше, ніж ЧСВ (часто для цього необхідний комп'ютер);
* при об'єднанні для здійснення двох або більше проектів показник ВНР нового сумарного проекту повинен обчислюватися наново - його не можна отримати шляхом додавання ВНР проектів складових;
* при використанні цього методу можна одержати кілька показників ВНР або жодного;
* метод не завжди спрямований на підвищення вартості майна акціонерів (наприклад, можливі випадки, коли проект із кращим показником ЧСВ матиме гірші показники ВНР порівняно з альтернативними проектами);
* досить складно розрахувати ВНР для всього терміну реалізації проекту;
* при розрахунку ВНР враховується, що гроші, отримані від проекту, реінвестуються назад у проект під ставку ВНР. Це не так, тому потрібно бути дуже обережним з інтерпретацією цього показника, особливо в тому разі, коли він значно більший ніж обрана для проекту ставка дисконтування;
* цей метод неможливо застосовувати в разі потреби розрахувати ВНР для проекту, що використовує капітал різноманітної вартості (змінні проценти).
МЕТОД ПЕРІОДУ ПОВЕРНЕННЯ ВКЛАДЕНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Теоретична основа. За допомогою методу ППВІ визначається термін, протягом якого інвестор може одержати назад внесені ним гроші. Цей метод був дуже поширеним у 70-ті роки в більшості країн світу, але і зараз він досить активно застосовується на практиці, особливо тоді, коли треба швидко проаналізувати ефективність невеликих за масштабом проектів. Метод ППВІ звичайно використовують для порівняння альтернатив вкладення коштів. Крім того, його можна використовувати у тому разі, коли обсяги інвестицій незначні і не має сенсу проводити складні розрахунки та дослідження для пошуку ЧСВ.
Цікаво, що метод ППВІ є єдиним методом оцінювання ефективності інвестицій, при якому можна не враховувати вартість залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що в будь який час, коли припиняється здійснення інвестицій (або вони скуповуються), можна відразу повернути залучений робочий капітал. Водночас цей метод неможливо застосувати під час розрахунку дисконтованого ПВВІ.
Практичне застосування.
Приклад. Візьмемо наведений вище приклад з проблемою вибору одного з двох верстатів. Як ми пам'ятаємо, їх грошовий потік був виражений у такий спосіб:

м 50
Для першого верстата ПВВІ становить приблизно 3,6 року, а для другого - 4. Як бачимо, у цьому разі 1-й варіант є оптимальнішим.
Переваги і недоліки. До переваг цього методу можна віднести такі:
* він дуже простий у застосуванні. Якщо розрахунок ВНР може проводити тільки підготовлений спеціаліст, то ПВВІ легко розраховується і не дуже кваліфікованим персоналом. Крім того, результати таких розрахунків будуть зрозумілими для більшості співробітників підприємства;
* метод дає можливість оцінити доцільність проекту з погляду його ліквідності, тобто визначити, як швидко можуть повернутися вкладені в нього кошти. Це також дає змогу оптимізувати структуру капіталу, особливо тоді, коли підприємство відчуває брак коштів для подальших капіталовкладень;
* завдяки методу можна автоматично відібрати менш ризиковані проекти (з погляду їх реалізації). Очевидно, що чим довше реалізується проект, тим він ризикованіший. Вибираючи проект з найкоротшим терміном існування, ми зменшуємо свій ризик;
* як відомо, досить складно розрахувати надходження коштів протягом, наприклад, десятирічного терміну. Метод ПВВІ дає можливість провести розрахунки тільки для того періоду, протягом якого доцільно реалізовувати проект.
До недоліків методу ППВІ можна віднести таке:
* він не враховує чинник часу (вихід із ситуації - можливість використання методу дисконтованого періоду повернення вкладених інвестицій);
* основна мета цього методу - не максимізація вартості майна акціонерів, а поліпшення ліквідності;
* метод ППВІ не враховує надходжень після закінчення терміну реалізації проекту;
* дані аналізу досить складно інтерпретувати при ухваленні рішення інвестувати чи не інвестувати проект, а також вирішуючи, під який відсоток можна залучити капітал для реалізації проекту. Тому доцільно використовувати його в сукупності з іншими методами (насамперед ЧСВ);
* у тому разі, коли вкладення коштів провадиться не тільки на початковому етапі реалізації проекту, а й у середині проекту, досить важливо визначити, який термін вважати періодом повернення інвестицій і який момент буде початковим для його розрахунку.
БАЛАНСОВА НОРМА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
Теоретична основа. Цей метод є єдиним, у якому замість поняття грошового потоку використовуються балансові значення прибутку. Крім того, це найбільш неоднозначний метод. Існує кілька формул для його розрахунку, а сам метод має чотири різні назви:
* accounting rate of return (балансова норма рентабельності);
* average accounting return (середня балансова рентабельність);
* return on capital employed (рентабельність використаного капіталу);
* return on investments (рентабельність інвестицій).
Розрахунок цієї величини здійснюють такими способами-
* середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на середній розмір використаного капіталу;
* середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на початкову величину залученого капіталу.
Практичне застосування.
Приклад. Розглянемо знову приклад із вибором необхідного устаткування. Грошовий потік обох проектів був виражений так:

м 51
Вважатимемо, що кожний із цих верстатів буде повністю амортизований протягом п'яти років (тобто їхня ліквідаційна вартість через п'ять років дорівнюватиме нулю).
Тоді прибуток, отриманий при використанні кожного з верстатів, буде таким:

м 52
Після проведення розрахунків одержимо такі балансові норми рентабельності:

м 53
Як бачимо, і в цьому разі придбання верстата 1 більш доцільне.
Переваги і недоліки. До переваг цього методу можна віднести:
* розрахунок проводиться досить просто, а розмір коефіцієнта дається у відсотках, що легше сприймається співробітниками підприємства;
* доцільність реалізації проекту визначається на основі підрахунку прибутку проекту, що є зрозумілішим для керівництва підприємства;
* аналіз якості роботи керівництва досить часто проводиться за коефіцієнтами прибутковості використання капіталу, а не за величиною вартості майна акціонерів.
Перелік недоліків цього методу значно ширший:
* відсутня єдина процедура розрахунку коефіцієнта (як обсягу прибутку, так і величини капіталу, які застосовуватимуться у розрахунках);
* коефіцієнт розраховується у процентах і не враховує масштабу проекту;
* для розрахунку коефіцієнта використовується прибуток, а не грошовий потік, що є неправильною основою для прийняття рішення про доцільність інвестування;
* метод не враховує чинника часу;
* метод спрямований на підвищення балансового прибутку компанії, а не на підвищення вартості майна акціонерів;
* метод не дає точної бази для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту. Він фактично може застосовуватися тільки при порівнянні кількох проектів для вибору кращого з них. Використання середнього рівня прибутковості капіталу підприємства для ухвалення рішення про інвестування може призвести до серйозної помилки, особливо в умовах інфляції й у разі реалізації ризикованого проекту. Показник балансової норми рентабельності не може застосовуватися для порівняння з коефіцієнтом дисконтування, який використовується для розрахунків іншого рівня.
ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ
Теоретична основа. Ще одним методом, що використовує дисконтування, є індекс прибутковості. Він розраховується так:

м 54
Індекс прибутковості використовується в тому разі, ко в умовах обмежених фінансових ресурсів необхідно вибрат найоптимальніший проект із погляду збільшення вартості майн акціонерів.
Практичне застосування.
Приклад. У підприємства є можливість реалізувати той інвестиційні проекти. Вони мають такі грошові потоки:

м 55
Обсяг фінансових ресурсів підприємства становить 20 000. Які проекти має вибрати підприємство?
Рішення. При ставці дисконтування в 12%:
для проекту 1 ЧСВ становить 50 500, а СВ - 70 500;
для проекту 2 ЧСВ становить 35 300, а СВ - 45 300;
для проекту З ЧСВ становить 33 400, а СВ - 43 400.
У результаті проведення розрахунків одержуємо такі індекси прибутковості:
для проекту 1 ІП = 70 500/20 000 = 3,53;
для проекту 2 ІП = 45 300/10 000 = 4,53;
для проекту З ІП = 43 400/10 000 = 4,34.
З огляду на те, що підприємство обмежене у вільних коштах, воно може вибрати або проект 1, або проекти 2 і З разом. Для підприємства доцільніше вибрати 2-й і 3-й варіанти, що мають вищий ІП. Це може бути підтверджено подальшим розрахунком ЧСВ обох проектів, яка дорівнюватиме 35 300 + 33 400 = 68 700, що більше, ніж ЧСВ проекту 1.
Переваги і недоліки. До переваг цього методу можна віднести:
* можливість у більшості випадків точно враховувати зростання вартості майна акціонерів;
* можливість враховувати чинник часу;
* легкість застосування фахівцями;
* використання для розрахунків показників усього грошового потоку проекту;
* можливість правильно вибрати об'єкти інвестування у разі обмеженості фінансових ресурсів підприємства;
* можливість використовувати при розрахунку ІП різні рівні вартості капіталу (відсотків).
До недоліків можна віднести:
* досить складно одержати дані для всього періоду реалізації проекту;
* у разі вибору одного із взаємовиключаючих проектів може бути неправильний результат (тоді краще застосувати метод ЧСВ);
* розробляти методологію і здійснювати аналіз проектів може тільки підготовлений персонал;
* його можна використовувати тільки тоді, коли інвестиційний проект можна реалізувати частинами, тобто його можна розділити. Наприклад, 10 000 у цьому році, а 20 000 у наступному (цей метод дістав назву "допущення можливості розподілу" - divisibility assumption).
ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙ У ЗАХІДНІЙ ПРАКТИЦІ
Досить цікаво проаналізувати дані щодо використання різноманітних методів оцінювання інвестицій компаніями в різних країнах.
Так, наприклад, у сполучених Штатах Америки найпоширенішим є метод дисконтованого грошового потоку. У своїй роботі А. Шал, Дж. Сандем і В. Р. Джерсбік визначили, що 86% американських фірм, які вони досліджували, використовували для оцінювання інвестицій методи дисконтування грошового потоку. Близькі до цих дані можна побачити і в матеріалах М. Блума, Й. Оренда, Р. Вестерфілда, зведені в такій таблиці:

м 56
Аналогічні результати знаходимо в дослідженні Т. Клеммера і М. Волкера, проведеному серед найбільших американських фірм. Одержані ними дані (у відсотках) відображають динаміку зростання використання методів дисконтування грошового потоку і зменшення впливу інших методів:

м 57
Дещо інші результати (теж у відсотках) отримані у Великобританії. Так, вивчення Р. Пайком діяльності найбільших англійських компаній було зведено в таку таблицю (кількість відсотків, що перевищує одиницю, означає, що компаніями одночасно використовується кілька методів):

м 58
Таким чином, найбільш поширеними методами оцінки інвестиційних проектів є методи, що використовують дисконтування грошового потоку (насамперед, метод чистої сьогоднішньої вартості) і показник повернення вкладених інвестицій. При цьому популярність методів дисконтування росте великими темпами.

2. ВПЛИВ ІНФЛЯЦІЇ НА ОЦІНКУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
наверх
Інфляція є постійною супутницею економічного життя планети з того моменту, коли гроші перестали вільно обмінюватися на золото і, навпаки, були введені обмеження на вивіз золота за державний кордон. Таким чином, з початку XX ст. інфляція стала постійною дійовою особою економічного життя, особливо після Другої світової війни. Інфляція впливає на обидві складові інвестиційного проекту: грошовий потік і ставку дисконтування. Розглянемо, у який спосіб інфляція може бути врахована при оцінюванні інвестиційного проекту.
СТАВКА ДИСКОНТУВАННЯ ТА ІНФЛЯЦІЯ. Коли людина йде до банку і вкладає гроші на депозитний рахунок, вона відмовляється від їх споживання в даний момент. За таку відмову вона хоче одержати певну плату, припустимо 10 %, щоб мати через рік можливість спожити більшу кількість товарів. Чи означає це, що через рік її купівельна спроможність збільшиться на 10%?
Звичайно, що ні, якщо в суспільстві існує інфляція. Припустимо, що її рівень становить 6 %. Це означає, що одиниця товару, яка коштує сьогодні 1 дол., завтра коштуватиме 1, 06 дол. Нехай людина поклала в банк 100 дол. на один рік, а по завершенні цього року отримала 110 дол. Вона вважає, що за 110 дол. зможе придбати 110 одиниць товару, які у минулому році коштували 1 дол. Але це не так, вона зможе придбати лише 110/1,06 = 103,8 одиниць товару. Тобто купівельна спроможність людини зросла тільки на 3,8%, а іншу суму "з'їла" інфляція.
Для аналізу впливу інфляції на ставку дисконтування використовують такі визначення:
* реальна ставка - ставка, на яку реально збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 3,8 %).
Ця ставка не враховує інфляції;
* номінальна ставка - ставка, на яку номінально (теоретично) збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 10%). Ця ставка враховує інфляцію.
Для розрахунку реальної ставки застосовують таку формулу:

м 59
ГРОШОВИЙ ПОТІК ТА ІНФЛЯЦІЯ. Аналізуючи грошовий потік, розрізняють два визначення:
* реальний грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, який розрахований без урахування інфляції;
* номінальний (дійсний) грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, що розрахований з урахуванням темпів інфляції.
Це означає, щр якщо в інвестиційному проекті буде розрахований грошовий потік, відповідно до якого ціна на продукцію буде збільшуватися щорічно на 2%, незважаючи на темпи інфляції (наприклад, завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з реальним грошовим потоком. У такому разі, коли ціни і пов'язаний із ними грошовий потік будуть розраховані з урахуванням інфляції (тобто, наприклад, щорічно ціни будуть змінюватися на 5% через інфляцію і на 2% завдяки зростанню авторитету торгової марки), ми матимемо справу з номінальним (дійсним) грошовим потоком.
ВИБІР СТАВКИ ДЛЯ ДИСКОНТУВАННЯ. Загальним принципом під час оцінювання інвестиційних проектів є те, що для дисконтування слід використовувати ту ставку, яка була взята для розрахунку грошового потоку. Тобто у Ра31 використання номінальної ставки дисконтування необхідно враховувати номінальний грошовий потік, а при використанн реального грошового потоку - реальну ставку, о ° випадках результати мають бути однаковими.
Приклад. Припустимо, що підприємство А має так номінальний грошовий потік:
рік 0 - 1 000
рік 1 600
рік 2 650
Номінальна ставка процента дорівнює 14 %, а індекс інфляції прогнозується на рівні 5%. Яка ж ЧСВ проекту?
Розв'язання. При використанні номінальних значень ЧСВ дорівнює:

м 60
Використовуючи реальні значення необхідно спочатку визначити реальний грошовий потік:

м 61
Реальна ставка процента дорівнює:

м 62
ЧСВ дорівнює:

м 63
Як бачимо, в обох випадках значення ЧСВ однакове.
Для оцінювання інвестиційної привабливості застосовують п ять основних методів, про які мова йшла вище.
Дослідження показують, що найпоширенішими є методи чистої сьогоднішньої вартості і періоду повернення вкладених інвестицій. При цьому методи розрахунку дисконтуванням широко використовуються в США і поступово набувають популярності в інших країнах.
Великий вплив на оцінку ефективності капіталовкладень має рівень інфляції. Для урахування інфляції при оцінюванні інвестиційного проекту застосовують два методи:
1 Аналіз реального грошового потоку, при визначенні якого використовуються ціни без урахування інфляції;
2. Аналіз номінального грошового потоку, при розрахунку якого використовуються ціни з урахуванням інфляції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
Інвестиції; інвестиційний проект; інфляція; дисконтування грошового потоку; період повернення вкладених інвестицій-ставка дисконтування й інфляції.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Які методи оцінки ефективності капіталовкладень найпоширеніші ?
2. Чому при аналізі проекту необхідно враховувати часовий чинник?
3. Які чинники впливають на вартість грошей найбільше?
4. Як розраховується ЧСВ?
5. Які переваги і недоліки методу ЧСВ?
6. Як розраховується ВНР? Які переваги і недоліки цього методу?
7. Як розраховується ППВІ? Які переваги і недоліки цього методу?
8. Як розраховується БНР? Які переваги і недоліки цього методу?
9. Як розраховується ІП? Які переваги і недоліки цього методу?
10.Яким чином інфляція впливає на оцінку інвестиційного проекту?
11. Що таке реальний і номінальний грошові потоки?
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К., 1996.
2. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов / Пер. с англ. - М., 1997.
3. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса и инноваций. - М., 1997.
4. Едронова В. Н., Мизиковский Е. А. Учет и анализ финансовых активов. - М., 1995.
5. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М., 1997.
6. Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К., 1996.
7. Лосев Б. П., Поляков В. В. Методика разработки бизнес-плана предприятия. - М., 1994.
8. Портер Майкл. Международная конкуренция. - М., 1993.
9. Разу М. Управление программами и проектами. - М., 1999.
10. Суторміна В. М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К., 1993.
11. Armstrong Michael A. Handbook of Management Techniques. - "Kogan Page", 1991.
12. Behrens W. & Hawranek P. M. Manual for the Preparation of Industrial Feasibility Study. - Vienna, UNIDO, 1991.
13.СІагс Roger. Strategic Financial Management. - Homewood: Irwin, 1988.
14.Dobbins Richard & Witt Stephen. Practical Financial Management. - "Basil Blackwell",1989.
15.Pux/y Antony & Dodds Colin. Financial Management. - London: Chapman & Hall, 1992.
16.Samuels /. M., Wilkes F. M., Brayshaw R. E. Management of Corporate Finance. - London:Chapman & Hall, 1995.

<< Розділ 21
Розділ 23  >>

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Управління зовнішньоекономічною діяльністю" / за ред. А.І. Кредісова