Библиотека Воеводина ... Організаційно-правові основи біржової діяльності / А.І. Берлач та ін. ... реферати курсова робота диплом бакалаврська курсова економіка реферат фінанси дипломна робота бізнес політекономія економікс суд юриспруденція опт право маркетинг брендінг література бібліотека книжки студент реферат підручник теорія інвестиції менеджмент управління підприємництво підприємство реклама міжнародна словник енциклопедія історія ЗЕД тнк корпорація концерн консорціум аудит страхування біржа гроші кредит збут ресторан паблік рілейшнз public relations PR персонал фірма компанія безкоштовно free фокус-группа focus-groups дослідження ринку архів журнал стаття аналіз коментарі

 Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Організаційно-правові основи біржової діяльності" / А.І. Берлач та ін. ... Зміст


 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Розділ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВОГО УПРАВЛІННЯ

Управління біржовими інститутами здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції яких можуть мати специфіку на різних біржах: загальні збори членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів), виконавча дирекція.
Організація біржового управління визначається її інституціональною структурою, яка може бути представлена у вигляді такої схеми:

До засновників біржі належать члени ініціативної групи, які виступають як організатори біржі. Засновники підписують засновницький договір про створення біржі і вносять первинні внески. Засновниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Однак, відповідно до Закону України "Про товарну біржу", засновниками і членами товарної біржі не можуть бути:
* органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що фінансуються з державного бюджету;
* банки та кредитні установи, які отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення банківських операцій;
* страхові та інвестиційні компанії і фонди;
* громадські, релігійні і добродійні об'єднання (організації) та фонди;
* фізичні особи, які згідно із законодавством не можуть займатися підприємницькою діяльністю.
Як уже зазначалося, чим більше засновників і краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча велика кількість засновників ускладнює управління біржею. У нашій країні у перші роки функціонування біржі засновники володіли певними перевагами:
* першочергове право на отримання дивідендів (для товарних бірж);
* можливість безкоштовно відкрити одну або декілька брокерських контор;
* можливість входити до органів управління біржею.
Членом біржі вважається той, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу або вносить членські внески або інші цільові внески до майна біржі і став її членом у порядку, передбаченому установчими документами.
Правила, які регулюють членство, містять вимоги, що стосуються величини капіталу, наявності банківської гарантії і т. д. Члени біржі беруть участь у керівництві біржею, в розробці правил торгівлі і прийнятті рішень. Вони мають більше, ніж інші, інформації про стан справ на ринку. Однак брати участь в біржовій торгівлі можна і не будучи членом біржі. У цьому випадку, укладення угод купівлі-продажу доручається зареєстрованим на біржі фірмам, які стягують за це комісійний збір. Можна також "отримати членство напрокат". Так, приблизно з 1700 членів Чиказької торгової біржі близько 1200 "здають" його за взаємно узгодженою ціною приватним особам і компаніям.
Член біржі має право:
1) брати участь у біржових торгах;
2) брати участь в управлінні біржею, згідно з біржовими нормативними документами;
3) брати участь у розподілі прибутку й отримувати дивіденди, якщо вони передбачені установчими документами;
4) здавати в оренду своє право на участь у біржовій торгівлі (у встановленому порядку і тільки одній юридичній особі).
Членство на біржі означає високий рейтинг у світі бізнесу. Акціонеру біржі, як правило, відкритий доступ до кредитів банків, отримання будь-якої консалтингової допомоги. Купівля "місця" на біржі дає право бути присутнім в її торговому залі і брати участь у торгах. "Місце" купується або у самої біржі, або у фірм, які їх мають. Його ринкова ціна варіюється в залежності від попиту і кількості вільних місць. Попит, в свою чергу, визначається обсягом біржової торгівлі і прибутковістю біржових фірм. У разі виходу зі складу членів біржі "місце", як правило, продається біржовому комітету, який, в свою чергу, може його продати іншій юридичній особі (а відповідно до статуту деяких бірж - і фізичній особі) за ринковою ціною, яка склалася в цей момент, і яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції.
Кількість членів біржі обмежена, вона залежить від розміру статутного фонду і номінальної вартості однієї акції. Акція дає можливість користуватися правами члена біржі. Вона виражає вартість "місця" на біржі.
Місце - це власність члена біржі. Воно може бути продане, якщо член біржі виходить з її складу, а також здане в оренду. Член біржі, який вирішив його продати, подає до відділу у справах реєстрації і членства повідомлення в якому зазначена ціна, за яку він хотів би його продати. Ціна залежить від рівня ділової активності в країні і на даній біржі. Серед претендентів перевага віддається тому, хто запропонував найбільш високу ціну. Вартість місця визначає Біржовий комітет, вона залежить від попиту і пропозиції. Найвища ціна за повне членство сплачена на Чиказькій торговій біржі 1989 р. - 550 тис. дол. На цій же біржі у 1991 р. була пропозиція продати місце повного члена за 445 тис. дол., а купити за 405 тис. дол.
Місце, що дозволяє проводити операції з валютою, може коштувати більше 450 тис. дол. Ціна місця, що дозволяє здійснювати торгівлю опціонами (особлива форма спекулятивної гри на підвищенні і пониженні ціни, що обмежує ризик), на Чиказькій торговій біржі складає 175 тис. дол. Всі нові члени біржі підлягають їх затвердженню Радою директорів і Радою керівників. Вони проводять атестацію претендентів, ретельно вивчають їх фінансове становище і ділову репутацію. Звертається увага навіть на такі риси характеру людини, як урівноваженість, пунктуальність, педантичність в фінансових справах і особистому житті. Крім цього, претендент повинен представити рекомендації не менше двох дійсних членів біржі.
За кордоном на товарних біржах є різні групи членів. Наприклад, на Лондонській біржі металів члени біржі розділені на дві групи:
1) Індивідуальні (принципали) - укладають угоди від свого імені;
2) члени-представники укладають угоди від імені фірм або компаній, представниками яких вони є.
Серед індивідуальних членів є група привілейованих - їм дозволено укладати угоди за свої кошти і виконувати замовлення непривілейованих членів і третіх осіб за певну винагороду (наприклад, 0,1 - 0,5% вартості угоди на мідь і олово; 0,25 -1% на свинець і цинк). Індивідуальними членами можуть стати особи не молодше 21 року, які народилися і проживають в Англії.
До членів-представників належать також особи не молодше 21 року, учасники або співвласники фірм, які народилися і проживають в Англії.
Органи управління біржових інститутів складаються з суспільної і стаціонарної структур (схема 3.).

Суспільна структура, в свою чергу, представлена Загальними зборами членів біржі і виборчими органами, що обираються на зборах членів біржі.
Вищим органом біржі є загальні збори її членів; виконавчим органом - біржовий комітет (Рада директорів). На американських і європейських біржах обирають також президента і віце-президента (віце-президентів) біржі. Для контролю за діяльністю виконавчих органів обирається контрольна комісія.
Для керівництва біржею при ній створюється ряд робочих органів. Як правило, в їх склад входять:
* розрахункова палата, для проведення розрахунків за укладеними угодами і контролю за виконанням контрактів;
* біржовий арбітраж, для юридичного консультування і вирішення виникаючих спорів;
* реєстраційний комітет, для реєстрації і оформлення укладених угод і нагляду за виконанням правил біржової торгівлі;
* котирувальний комітет, для проведення котирування, збору інформації про порушення цін, підготовки і публікації її в біржовому бюлетені;
* комітет із стандартів і якості, для розробки біржових стандартів, проведення експертизи якості і розв'язання питань щодо прийняття товарів і обігу їх на біржі;
* комітет з правил біржової торгівлі, для розробки і зміни правил біржової торгівлі, типових контрактів і контролю за їх дотриманням;
* групи брокерів, для виконання посередницьких функцій по укладенню угод на біржі.
Загальні збори - це законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, що має такі функції:
* здійснення загального керівництва біржею і біржовою торгівлею;
* визначення основних напрямів діяльності біржі (для товарної біржі, у тому числі зміна номенклатури товарних секцій);
* визначення цілей і завдань біржі, стратегії її розвитку, правил внутрішнього розпорядку;
* затвердження і зміна установчих документів (договору, статуту, правил торгівлі);
* вибори і затвердження Біржового комітету (для ТОВ) або ради (для AT) і Ревізійної комісії;
* внесення змін і доповнень в їх персональний склад і структуру;
* затвердження результатів діяльності біржі і розподілу прибутку;
* визначення розміру і порядку виплати дивідендів, а також джерел покриття збитків;
* визначення (зменшення або збільшення) кількості місць на біржі і встановлення квот для її членів;
* затвердження рішень Біржового комітету (ради) про створення товарних секцій;
* прийом нових членів біржі;
* обрання і відкликання посадових осіб, які відповідно до статуту біржі вступають на посаду за рішенням загальних зборів;
* обрання і відкликання членів ревізійної комісії, затвердження її звітів і рішень, визначення порядку її діяльності;
* затвердження кошторису витрат на утримання Біржового комітету (ради) та персоналу біржі;
* розгляд питань про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб біржі;
* створення і припинення діяльності філіалів і представництв біржі, затвердження положень про них;
* розгляд заяв і скарг на роботу ради директорів, генерального директора, президента біржі (якщо він є);
* визначення умов оплати праці посадових осіб біржі, її філіалів і представництв;
* розгляд і затвердження правил проведення біржових торгів, порядку здійснення біржових угод, затвердження інструкцій та інших нормативно-правових документів, що розробляються Біржовим комітетом;
* розгляд скарг щодо рішень Біржового комітету;
* встановлення розміру щорічної і разової плати для постійних і разових відвідувачів біржових торгів, штрафів, пені, зборів з біржових угод і плати за послуги біржового технічного апарату;
* прийняття рішення про припинення діяльності біржі, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
* розгляд інших питань, що виносяться на розгляд загальних зборів.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників або 2/3 членів біржі.
Члени, засновники біржі й інші зацікавлені особи повинні бути оповіщені про повістку і дату проведення чергових або позачергових загальних зборів не пізніше одного місяця до дня їх проведення.
Право участі у загальних зборах належить кожному члену біржі. Всі члени біржі володіють правом як дорадчого (бути присутнім і брати участь в обговоренні питань порядку денного), так і вирішального голосу (брати участь у голосуванні).
Традиційною умовою роботи загальних зборів членів біржі є голосування за принципом: кожний член біржі не може мати більше одного вирішального голосу. У біржах, організованих як пайове товариство, ця умова легко дотримується. Якщо ж біржа створена як акціонерне товариство, то це необхідно оговорити.
Право участі у загальних зборах члени біржі реалізовують особисто або через представників. Виходячи з того, що об'єднання голосів не допускається, представниками не можуть виступати інші члени біржі, ними повинні бути тільки треті особи.
Право скликання загальних зборів належить органам управління біржею, а також членам біржі, що складають у сукупності не менше за передбачену статутом частину всього складу членів біржі (аналогічно із законодавством про пайові і акціонерні товариства -від однією п'ятої до однієї десятої складу).
Порядок скликання загальних зборів встановлюється з метою забезпечення максимально повної присутності членів біржі і широкої їх участі в обговоренні питань порядку денного.
Крім Загальних зборів, для управління біржею необхідний постійно діючий орган, оскільки збори проводяться, як правило, один раз у рік.
Постійно діючим органом управління біржі вважають Біржовий комітет (рада, Рада директорів), зі складу якого формуються Президія і Правління.
Біржовий комітет є контрольно-розпорядчим органом поточного управління біржею, він захищає інтереси членів біржі, здійснює поточний контроль за її діяльністю. Біржовий комітет вирішує усі питання діяльності біржі, крім тих, які входять до виняткової компетенції загальних зборів членів біржі.
Функціями Біржового комітету (ради) є:
* керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;
* заслуховування й оцінка звіту Правління;
* внесення поправок до правил біржової торгівлі;
* підготовка рішень Загальних зборів членів біржі;
* представництво біржі в державних та інших організаціях в усіх справах біржі;
* встановлення розміру усіх внесків, виплат, грошових і комісійних зборів;
* підготовка рішення про прийом або виключення членів біржі;
* підготовка рекомендацій підприємствам і організаціям про заміну їх повноважних представників, які беруть участь у біржових торгах;
* заборона членам біржі, які порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу на певний термін або до затвердження чи скасування цього рішення загальними зборами;
* створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах, затвердження тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділі, а також підрозділів, що створюються правлінням біржі;
* організація і проведення кваліфікаційних екзаменів для брокерів;
* підготовка до загальних зборів членів біржі проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;
* реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;
* здійснення контролю за дотриманням його учасниками правил біржової торгівлі.
Рішення Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів. Біржовий комітет діє від імені біржі та в межах, передбачених статутом. Комітет обирається на строк, що встановлюється загальними зборами членів біржі (як правило, від 1 до 3 років).
Голова Біржового комітету і його заступники здійснюють загальне керівництво діяльністю біржі в період між засіданнями Біржового комітету, їх права і відповідальність визначаються загальними зборами засновників і членів біржі. Голова, його заступники і члени Біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У разі незадовільної роботи склад Біржового комітету може бути перебраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
До складу Біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами Біржового комітету відбувається на його першому засіданні. Члени Біржового комітету не є службовцями біржі і проводять роботу на громадських засадах.
У капіталістичних країнах структура кожної біржі має свою специфіку, але основні особливості їх організації носять загальний характер. На Товарній біржі у Нью-Йорку (СОМЕХ) до Ради директорів входять 25 осіб, які представляють чотири категорії членів: торговців реальним товаром, брокерів у біржовому кільці (ямі), "комісійні будинки" (особливий вид посередників у ф'ючерсній торгівлі) і публіку. Перші три групи мають по 7 місць, четверта - 3. Крім того, самостійно обирається голова Ради директорів. Рада директорів Чиказької торгової палати (Chicago Board of Trade) складається з 22 осіб, у тому числі голови, його заступника, 15 директорів-членів, 1 директора-асоційованого члена, 3 директорів-нечленів біржі і президента. Крім цього, для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом Рада призначає президента, одного виконавчого віце-президента і 16 віце-президентів. Нагляд за всіма напрямками діяльності біржі здійснюють більше 50 комітетів, що сформовані з її членів.
На інших біржах до Ради директорів входять від 14 до 24 осіб. На Лондонській біржі металів (London Metal Exchange) Біржовий комітет може нараховувати 9-15 осіб. Голова Біржового комітету може без довіреності здійснювати дії від імені біржі. Однак іноді в статутах бірж передбачаються спеціальні правила підпису договорів, довіреності й інших юридичних документів: головою Біржового комітету і його заступником або кимось з членів. Для підписання чеків і векселів нерідко, згідно з статутами бірж, повноваження надаються не голові Біржового комітету і його заступнику, а двом іншим членам Біржового комітету. Ще .одне важливе завдання Біржового комітету - нагляд за котируванням цін на біржі і видання відповідних бюлетенів (прейскурантів).
Однією з найважливіших функцій Біржового комітету є узагальнення і систематизація торгових звичаїв, що склалися, а також безпосередня розробка проектів правил біржової торгівлі, регламентів, інструкцій та інших документів про діяльність біржі, які потім подаються на затвердження загальними зборами.
З метою організаційно-господарського функціонування біржі Біржовий комітет створює як виконавчий орган - правління біржі (виконавчу дирекцію). Правління виконує функції, які не ввійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету.
Голова і члени правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі і працюють за наймом (трудовою угодою). Права і відповідальність керівника та його заступників визначаються Біржовим комітетом.
До компетенції правління біржі належать:
* поточне керівництво комісіями (відділами) біржі;
* організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистичної звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;
* придбання і продаж майна біржі та здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням Біржового комітету;
* прийняття та звільнення з роботи співробітників підрозділів біржі, які працюють за наймом (трудовою угодою), і не є членами біржі;
* організація публікацій Біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;
* створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної та інших комісій), які забезпечують її нормальне функціонування;
* розробка тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність новостворених підрозділів, призначення їх керівників;
* розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, що виділені правлінню для забезпечення його функціонування;
* організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, що реалізовується або обмінюється на біржі, проведення експертизи, а в необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;
* організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їх необхідними коштами, оргтехнікою і зв'язком;
* реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі, а також біржового комітету;
* здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржею правил;
* оповіщення засновників, членів біржі й інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів;
* встановлення розміру і форм оплати праці найманих працівників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.
Одночасно з Біржовою радою на Загальних зборах членів біржі обирається Ревізійна комісія, яка здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі і її відособлених підрозділів. Крім того, вона має право оцінювати правомочність рішень, що приймаються органами управління біржі.
Ревізійна комісія до проведення загальних зборів членів біржі повинна здійснити документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі (суцільну або вибіркову), її торгових, розрахункових, валютних та інших операцій. Ревізійна комісія перевіряє:
* виконання встановлених кошторисів, нормативів і лімітів;
* своєчасність і правильність здійснення платежів до бюджету;
* своєчасність і правильність відрахувань та виплат дивідендів;
* дотримання біржею та її органами управління законодавчих актів й інструкцій, а також рішень Загальних зборів членів біржі;
* дотримання членами біржі правил біржової торгівлі, змісту й умов укладених біржових угод;
* постановку та правильність оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку та звітності.
Для ведення господарської біржової діяльності, поточної роботи біржі як установи, а також для виконання рішень, які приймаються Загальними зборами членів біржі і Біржовою радою, необхідна стаціонарна структура біржі, яка представлена спеціалізованими і виконавчими органами.
Від того, наскільки кваліфіковано ці органи здійснюють свою діяльність, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Раціональна стаціонарна структура біржі дозволяє найбільш ефективно виконувати її функції.
Спеціалізовані органи - це комісії біржі і її комерційні організації. Серед комісій найбільш впливовими є Котирувальна й Арбітражна.
Котирувальна комісія необхідна для того, щоб організувати облік різних видів цін (попиту і пропозиції, договірних, вищих і нижчих, початкових і заключних) при укладенні біржових угод. На основі узагальнення таких цін визначаються котирувальні (довідкові) ціни, які публікуються в біржових бюлетенях і розглядаються як біржовий довідник.
Біржовий бюлетень є каталогом обробки численних відомостей не тільки здійснених, тобто укладених угод, але й товарів, що пропонуються до торгів, а також заявок про попит, у тому числі і при позабіржових угодах.
Обов'язковою функцією Котирувальної комісії є нагляд за своєчасним представленням учасниками торгового процесу досить повних і об'єктивних відомостей.

Вона також повинна встановлювати базу біржового бюлетеня, тобто список товарів, що котируються, з вказівкою типового обсягу товарного друку. Котирувальна комісія надсилає до інформаційно-довідкового відділу біржі дані про ціни і тенденції їх руху так само, як і по тих товарах, які не увійшли до офіційно опублікованого котирування. Спільно з Арбітражною комісією вона встановлює ціни при виникненні спірних питань.
У разі виникнення спорів між покупцями, продавцями і брокерами під час укладення або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду - Арбітражноїї комісіїї біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділена правом приймати рішення, які є обов'язковими до виконання сторонами конфлікту. Це деякою мірою погоджувальна комісія. При незадоволенні висновками розгляду справи Арбітражною комісією будь-якою із сторін справа передається до судової інстанції.
Важливим підрозділом стаціонарної структури біржі є Розрахункова палата, її функції полягають в оперативному і точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, в регулюванні і формалізації процедури платежів. На вітчизняних біржах поки що немає сучасних Розрахункових палат у повному розумінні цього слова. Подібним підрозділом на українській біржі є розрахунково-фінансові центри, без яких нормальне функціонування біржі неможливе. На ф'ючерсних біржах Розрахункова палата є головним гарантом виконання угод, оскільки вона здійснює облік маржі, що знаходиться в заставі і надає кредит контрагентам угоди.
Оскільки головна функція біржі - надання комплексу посередницьких послуг, то основною робочою структурою біржі є інститут біржових маклерів. Тепер їх частіше називають біржовими брокерами. Суть справи від цього не змінюється, різне лише походження самих термінів: слово "маклер" походить з німецької мови, яка сприйняла його з фламандських діалектів, "брокер" - з англійської. Слід чітко розрізняти біржових маклерів (брокерів) і комісіонерів або посередників, які працюють на біржі (зареєстрованих і таких, що сплатили збір), у тому числі посередників (маклерів, брокерів), які представляють членів біржі, але не є посадовими особами або офіційними представниками біржі. Раніше такі посередники називалися вільними або приватними маклерами. Слід зазначити, що як раніше, так і тепер за кордоном та в Україні у нормальній діловій практиці поєднання в одній особі офіційного і "вільного" маклера (брокера) не допускається. Що стосується окремих виключень з цього загального принципу, які в даний час мають місце на окремих біржах, їх потрібно визнати неправомірними і такими, що обмежують права членів біржі та її відвідувачів.
Основна функція біржового маклера (брокера) - посередництво за плату ("куртаж") при укладенні угод в біржових торгах членами біржі або їх представниками (брокерськими фірмами, брокерами) і встановлення біржових цін. Біржові угоди, як правило, укладаються біржовим маклером (брокером), але можуть укладатися і безпосередньо учасниками біржових торгів.
Згідно дореволюційного законодавства біржові маклери були посадовими особами біржі. Вони повинні були пройти відповідне випробування на професійну придатність, яке проводилося біржовими комітетами. На свою посаду маклер обирався загальними зборами членів біржі. Рішення ж загальних зборів набирало чинності лише після затвердження його відповідними державними органами, що здійснювали контроль за біржовою діяльністю. Особливі вимоги пред'являлися і до фондових маклерів. На всіх біржових маклерів - товарних, фондових, вексельних страхових, фрахтових, а також на біржових нотаріусів і аукціоністів розповсюджувалося правило про заборону поєднувати посаду маклера з підприємництвом, крім маклерської діяльності, або службою в торгово-промислових підприємствах.
Біржове котирування, тобто фіксування і опублікування цін, що склалися на біржі, є однією з найважливіших функцій біржі. Біржове котирування проводиться, як правило, Котирувальною комісією, яка працює під безпосереднім контролем Біржового комітету (або іншого виконавчого органу, передбаченого статутом біржі). У структурі Котирувальних комісій нерідко створюються відповідні секції за окремими групами товарів.
Створення на біржах Арбітражних комісій пов'язане з тим, що здійснення біржових операцій, як правило, не обходиться без спорів, які повинні вирішуватися в максимально короткі строки і без складної формальності, властивої процедурі вирішення спорів у державних судах. Цим вимогам цілком задовольняє процедура розгляду спорів біржовим Арбітражем.
Обов'язковість дотримання арбітражної процедури вирішення спорів, зумовлена членством у біржовому товаристві або допуском до участі у біржових торгах (для постійних і разових відвідувачів).
Арбітражна комісія затверджується загальними зборами членів біржі на певний строк, як правило, на рік. При розгляді спорів біржові арбітражні комісії керуються законодавством, а також діючими на даній біржі правилами і торговими звичаями.
Рішення біржового Арбітражу не позбавляє сторін спору можливості звернутися потім з позовом до суду або до державного арбітражу.
Аналогічні вимоги існували й існують в зарубіжному законодавстві. Виконавчі органи кожної біржі досить різноманітні. Вони залежать від обсягів угод, що укладаються на біржі, кількості брокерських контор, які працюють на ній, і виду товару, торгівля яким здійснюється на біржі.
Питання для самоконтролю:
1. Назвіть склад органів управління бірж,
2. В чому відмінності суспільної та стаціонарної структур управління?
3. Назвіть робочі органи управління біржею.
4. Що входить в компетенцію Загальних зборів біржі?
5. Який принцип голосування на біржах, залежно від їх організаційно-правової форми?
6. Назвіть повноваження Біржового комітету.
7. Назвіть спеціальні органи управління біржі.

<< Розділ 3
Розділ 5 >>
 

Библиотека Воеводина
... Главная страница
    
"Організаційно-правові основи біржової діяльності" / А.І. Берлач та ін. ... Зміст