Библиотека Воеводина ... Організаційно-правові основи біржової діяльності / А.І. Берлач та ін. ... реферати курсова робота диплом бакалаврська курсова економіка реферат фінанси дипломна робота бізнес політекономія економікс суд юриспруденція опт право маркетинг брендінг література бібліотека книжки студент реферат підручник теорія інвестиції менеджмент управління підприємництво підприємство реклама міжнародна словник енциклопедія історія ЗЕД тнк корпорація концерн консорціум аудит страхування біржа гроші кредит збут ресторан паблік рілейшнз public relations PR персонал фірма компанія безкоштовно free фокус-группа focus-groups дослідження ринку архів журнал стаття аналіз коментарі

 Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Організаційно-правові основи біржової діяльності" / А.І. Берлач та ін. ... Зміст


 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Розділ З ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ ІНСТИТУТІВ
3.1. Створення бірж
3.2. Функції біржі
3.3. Види бірж

3.1. СТВОРЕННЯ БІРЖ
наверх
Створення біржі, тривала та складна справа, яка вимагає значних коштів та зусиль. Як правило, все розпочинається з формування ініціативної групи, члени якої в подальшому стають засновниками і входять до складу керівництва біржі. Вони визначають різновид та статус майбутньої біржі і розробляють концепцію її діяльності.
Принципове значення при створенні бірж має питання визначення кількості і складу її засновників. Як вже зазначалося, біржа може мати різний правовий статус: бути приватним підприємством, закритим або відкритим акціонерним товариством, змішаним товариством і навіть державним підприємством.
Біржі можуть засновуватися як юридичними, так і фізичними особами. Чим більше засновників і чим краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча дуже велика кількість засновників ускладнює управління біржею. Однак у кожному варіанті формування біржі є свої переваги та недоліки.
Після того як визначено склад засновників, вони укладають між собою засновницький договір, де чітко визначають свої права і обов'язки, сферу і напрям діяльності, участь у фінансуванні витрат на створення біржі, способи і форми внесення членських внесків і взаємну відповідальність.
Велике значення має підготовка засновницьких документів, визначення статутного фонду біржі, проведення підписки на акції і продаж брокерських місць. В Україні мінімальний статутний фонд фондової біржі становить п'ятсот тисяч гривень. Конкретна ж його величина залежить від розмірів і завдань біржі, її обороту, кількості учасників і т.д. Деякі біржі визначають статутний фонд на рівні мінімального розміру, інші - в десятки сотень тисяч гривень. Значну роль в організації біржі відіграє визначення номінальної вартості акцій і проведення підписки на них. Біржа має право випускати акції різних категорій і номінальної вартості. Це дає великі можливості для вибору найкращого варіанту підписки. Але як свідчить практика, частіше всього випускають два види акцій - прості і привілейовані, однієї номінальної вартості. Як правило, номінальна вартість акцій на різних біржах знаходиться в межах від 50 до 300 грн., і власники кожної з них наділяються однаковими правами: участь в управлінні, брокерстві й отриманні дивіденду.
При створенні біржі можна випустити невелику кількість акцій, необхідну лише для формування її мінімального статутного фонду і нормальної організації діяльності. Основні ж кошти вона може отримати від аукціонного продажу брокерських місць.
Багато які біржі передбачають обмеження щодо придбання пакету акцій. Деякі з них дають можливість акціонерам купувати акції на суму не більше 20% статутного фонду, інші - не більше 30%.
Різними бувають форма і терміни сплати цих акцій, їх сплата може здійснюватися грошовими коштами у будь-якій валюті, основними фондами, цінними паперами, наданням прав користування землею, будівлями, устаткуванням, інтелектуальною власністю тощо.
Частіше всього засновники новостворених бірж вимагають сплати половини номіналу придбаних акцій у терміни підписки, а іншої їх частини - протягом року. Деякі біржі встановлюють більш жорсткі терміни: сплату половини вартості акцій протягом 2-х тижнів або місяця після підписки на них.
Правове положення товарних бірж визначається Законом України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 p., фондових бірж - Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 p., валютної біржі - Постановою Правління Національного банку України "Про Українську міжбанківську валютну біржу" № 50 від 8 липня 1993 р.
В економічному розумінні біржа - це ринок, якому властиві особливі, тільки йому притаманні ознаки. Так, на товарній біржі відбуваються торги замінимими товарами, що визначаються, як правило, родовими ознаками (мірою, кількістю, вагою); торги ці носять оптовий характер, при цьому зразки товарів відсутні, їх заміняє загальна характеристика товарів; біржові угоди укладаються з дотриманням спеціальних умов, які визначаються Правилами біржової торгівлі. Фондові біржі також підпорядковані певним правилам, які спрямовують на формування біржового курсу цінних паперів, надання різних послуг, пов'язаних з реалізацією цінних паперів.
Біржі є юридичними особами, вони беруть участь у торгах від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, не відповідають за борги інших організацій і держави, які в свою чергу не відповідають за борги бірж. Вони діють на засадах самоврядування, самоокупності, мають самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.
Отже, основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового ринку є:
* здійснення торгівлі товарами, які заміняються за стандартами і зразками, що дає можливість в момент купівлі-продажу реалізовувати не сам товар, а контракт на його поставку;
* регулярність торгів і ведення їх на основі чітко встановлених правил;
* формування цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, що вільно формуються;
* свобода для продавців і покупців у виборі контрагента по угоді;
* стандартизація контрактів, розмірів мінімальних партій, лотів, обсягів поставок.
Товарні біржі не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії по "прив'язці" продавців товарів до їх можливих покупців. Вони також не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності, їх майно формується за рахунок пайових, вступних і періодичних внесків членів біржі, надходжень від здійснюваних на біржі операцій, від надання їх підрозділами послуг, а також штрафів, що стягуються за порушення Правил біржової торгівлі. Майно, що відображається на самостійному балансі біржі, належить їй на праві власності. Оскільки біржа створюється у певній організаційно-правовій формі: або у формі акціонерного товариства (фондова біржа - обов'язково ст. 33 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"), а товарна - у формі акціонерного товариства, або у формі товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому вона є суб'єктом колективної власності (ст. 20 Закону України "Про власність").
Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання юридичних і фізичних осіб (громадян), якщо їм не заборонено виступати засновниками (членами) біржі. Не можуть бути засновниками (членами) біржі органи державної влади (наприклад, державні адміністрації), державного управління (виконкоми, міністерства, відомства), а також державні бюджетні установи (організації). Слід вважати, що ці організації не можуть бути засновниками фондових бірж, оскільки вони не підпадають під поняття торговців цінними паперами, які для створення фондової біржі повинні мати спеціальний дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами.
Створення як товарної, так і фондової бірж повинно здійснюватися шляхом укладання їх засновниками угоди. Цей засновницький договір за своєю юридичною природою є договором про спільну діяльність. Він повинен містити відомості (нарівні зі статутом), передбачені ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", а також іншими статтями цього Закону, в т. ч. про порядок і принцип створення біржі, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків. На відміну від інших цивільно-правових договорів, в яких завжди беруть участь дві сторони, договір про спільну діяльність - багатосторонній. Закон не обмежує кількість учасників договору. Спільна діяльність учасників завжди направлена на досягнення загальної мети, яка при виконанні цим договором засновницьких функцій до господарських віднесена бути не може.
Господарська мета - це досягнення конкретного результату -створення нового продукту, надання виробничих послуг, що видозмінює якість товару, виконання робіт. Засновницький договір спрямований на створення організації - юридичної особи, однак ця діяльність не є господарською.
Засновницьким документом біржі є її статут. Статут товарної біржі затверджується її засновниками, статут фондової біржі - її вищим органом (зборами акціонерів). Біржі є громадськими приватноправовими організаціями, їх статути містять переважно норми адміністративного (організаційного) порядку. Однак правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються самою біржею, містять у більшій своїй частині приватно-правові норми. Обов'язковість останніх для учасників біржового обороту базується лише на вільному підпорядкуванні ним з боку цих учасників, які одержують свій вираз або в акті прийняття їх в члени біржі, або в допущенні їх як постійних або разових відвідувачів. Виникають біржі в дозвільному (реєстраційному) порядку.
Державна реєстрація товарних бірж здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств (розділ II Закону України "Про підприємства в Україні").
Державна реєстрація фондових бірж здійснюється Кабінетом міністрів України.
Біржові операції на товарній біржі можуть здійснюватися шляхом укладання договорів купівлі-продажу, поставки або міни. При укладенні цих угод біржа виступає ніби як посередник, тобто вона зводить сторони, сприяє укладанню між ними угод, а також здійснює її оформлення. Ніяких прав і обов'язків безпосередньо з таких угод біржа не набуває і не несе відповідальності за їх невиконання (неналежне виконання). Цим біржа відрізняється від комісіонера, а біржові угоди, що укладаються - від договору комісії. Комісіонер укладає угоди (головним чином купівлі-продажу) від свого імені і за кошти комітента. Відповідно до угоди, що укладається ним, комісіонер набуває певних прав і обов'язків. Всі посередницькі дії біржа здійснює через своїх посадових осіб - брокерів. Виступаючи як посередник, брокер сприяє укладенню угод. Ніяких правових наслідків вони для нього не породжують. Брокери лише представляють членів біржі і в цій своїй якості підшукують вигідні для них контракти і представляють їх до реєстрації на біржі. Забезпечуючи інтереси членів біржі, яких вони представляють, брокери повинні пересвідчитися в наявності і якості товару, що пропонується до реалізації, в платоспроможності покупця (якщо вони представляють інтереси продавця), пропонувати альтернативні умови угод тощо, їм заборонено розголошувати комерційні таємниці угод, в яких вони беруть участь, вони не мають права одночасно обслуговувати клієнтів, інтереси яких не співпадають, або суперечать один одному.
Кількість брокерів на біржі визначається біржовим комітетом або радою біржі. В основі такого визначення знаходиться, як правило, показник від загального товарообороту біржі. Зі складу брокерів обирається гоф-брокер (головний брокер), який затверджується біржовим комітетом (радою біржі). Він представляє інтереси брокерів у біржовому комітеті (раді). Разом з тим йому надається право здійснювати біржові угоди на загальних підставах. Він має право ставити перед котирувальною комісією біржі питання щодо котирування угод, з визначення вищих, нижчих і середніх цін по групах товарів, попиту і пропозиції на товари. Він також може очолювати котирувальну комісію біржі, отримуючи за це відповідну винагороду.
Для здійснення біржових операцій брокер укладає з клієнтом, представником якого він виступає, договір доручення. У цьому договорі доручення з посиланням на укладений раніше договір про надання брокерських послуг, клієнт доручає брокеру укласти угоду щодо купівлі, продажу, міни, поставки певного товару, в певній кількості, певної якості. У договорі обумовлюються строки поставки, санкції за можливі порушення контрагентом своїх обов'язків у вигляді неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків.

3.2. ФУНКЦІЇ БІРЖІ
наверх
Біржі і брокерські контори, як правило, здійснюють широке коло діяльності. Передусім вони надають різноманітні посередницькі послуги щодо укладання торгових угод, організації і проведення оптової торгівлі. Вони займаються видавничою діяльністю, зокрема, випускають біржові бюлетені, довідники, нормативну документацію, а також збирають і вивчають інформацію про стан ринку різних товарів, цін, перспективи щодо змін попиту і пропозиції на товари. Біржі можуть надавати і широке коло консультаційних послуг.
Але діяльність бірж і брокерських контор тільки цим не обмежується. Вони займаються різноманітними видами діяльності у сфері виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, створюють спільні підприємства, укладають страхові, кредитно-фінансові та комерційні угоди. Біржі та брокерські контори, як правило, багатопрофільні організації.
Біржа володіє досить широкими правами. Вона має право визначати в рамках законодавства порядок і правила діяльності на ній, а їх порушення здатне викликати серйозні наслідки. Біржі також визначають перелік товарів, що реалізовуються на них, розробляють власні біржові стандарти, типові біржові контракти, приймають рішення з біржових спорів, припиняють на певний час торгівлю, встановлюють плату за свої послуги, накладають санкції за порушення статуту і правил торгівлі. Крім цього, кожна біржа має право вирішувати ці та багато інших питань на власний розсуд. Це свідчить, що на різних біржах правила і вимоги неоднакові.
Функції бірж залежать від умов, у яких вони формуються і діють. Зокрема виділяють:
Класичні (основні і допоміжні), які властиві для бірж ринкової економіки і перехідні - для бірж періоду становлення ринкових відносин.
Аналіз та співставлення класичних і перехідних функцій дає змогу передбачити еволюцію біржової діяльності в Україні.
У ринковій економіці, як уже зазначалося, біржа є елементом ринкової інфраструктури. Являючи собою ринковий механізм, вона виконує стабілізуючу функцію в економіці через забезпечення ліквідності та оптимального розподілу сировинних ресурсів, стабілізацію цін і витрат.
Біржова структура в ринкових умовах передбачає:
* уніфікацію контрактів, що обумовлює біржову спекуляцію, специфічний біржовий оборот;
* уніфікацію товару, його стандартизацію, що є основою уніфікації контрактів тощо.
Сукупність усіх складових біржової структури забезпечує підтримку безперервного потоку уніфікованого біржового товару, а не купівлю-продаж окремих партій, до того ж забезпечує здійснення публічного котирування цін,
Класичні функції бірж.
Основні:
* концентрація попиту і пропозиції в одному місці, шляхом залучення до біржових угод максимальної кількості учасників, що сприяє збалансованості біржових товарів, формує реальний інформаційний простір, який регулює оптимальні обсяґи як виробництва, так і споживання. Одним із важливих моментів у цьому зв'язку є формування мережі регіональних бірж;
* формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, оскільки біржа як "лабораторія цін" характеризує поточне співвідношення попиту і пропозиції, умови поставки, сплату та інші складові, що формують ефективність біржової торгівлі;
* регулювання оптового товарообігу, оскільки, спираючись на ринкові закони, існує можливість його упорядкування, найбільш ефективними шляхами здійснювати просування товарів від виробника до споживача при мінімізації пов'язаних з цим витрат;
* прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;
* кваліфіковане посередництво між покупцем і продавцем завдяки участі на біржах досвідчених посередників, які володіють інформацією про біржову кон'юнктуру, що обумовлює прискорення товарних та грошових потоків у виробництво продукції певних обсягів тощо;
* зближення продавців і покупців у просторі і часі виявляється в активному просуванні біржової торгівлі на регіональні товарні ринки та взаємоузгодженні поточних і перспективних інтересів продавців та покупців через механізм форвардних і ф'ючерсних угод;
* боротьба з монополізмом на товарному ринку виявляється через залучення до біржової торгівлі широкого кола продавців і покупців, що сприяє створенню умов для активізації різноманітних форм конкуренції;
* досягнення мінімізації комерційного і фінансового ризику, оскільки біржа через хеджування та опціони відпрацьовує свій власний механізм страхування цінового ризику;
* інформаційне забезпечення учасників товарних ринків передбачає надання максимальної за обсягами інформації для учасників біржового та позабіржового ринку про стан попиту, пропозиції, ціни, конкуренції на товари.
Допоміжні:
* стандартизація біржового товару, для спрощення процесу торгів;
* арбітраж між учасниками біржових угод, який забезпечує захист майнових прав та законних інтересів учасників;
* розрахункові операції через створення на біржах Розрахункових палат, які здійснюють розрахунки за укладеними угодами, стягнення грошових застав, проведення клірингових операцій;
* різноманітні послуги інформаційного та консалтингового характеру, які пов'язані з укладенням угод і прискорюють процес їх формування;
* формування прибутку державного і місцевого бюджетів за рахунок сплати податків, мита та інших обов'язкових платежів, що формують доходи відповідних бюджетів.
Особливості функцій бірж в умовах формування ринкових відносин зумовлені тим, що вони ще не стали частиною єдиного ринку, є відокремленим, відособленим ринком, де формується рівень цін на основі обмеженого обсягу попиту і пропозиції.
Цей ринок навіть на біржах з великими обсягами товарообігу порівняно незначний за своїми параметрами і не являє собою безперервний товаропотік. За таких умов ціни, як правило, формуються на випадковість.
Функції бірж в період становлення ринкових відносин:
* формування біржової ціни як індикатора внутрішніх цін тих товарів, якими торгують в значних обсягах і відносно періодично;
* налагодження процесу товарообігу;
* формування нової системи господарських зв'язків;
* створення структури виробничих відносин, що породжують конкуренцію між товаровиробниками;
* розподіл запасів у просторі сприяє контролю товаровиробників таким чином, що продукція не з'являється на ринку до виявлення регіону з найвищою ціною та максимальною потребою у ньому;
* розподіл запасів у часі передбачає поступовий вихід товарних запасів на ринок, виходячи з економічних умов товаровиробника;
* стандартизація товарів, якими торгують, є стандартним обгрунтуванням якості біржового товару і дозволяє без додаткового їх опису представляти для укладання угод.
Враховуючи наявність різних економічних систем у світовій економіці слід зупинитися на загальних функціях біржових інститутів світового ринку.
1. Організація біржових зборів для проведення відкритих публічних торгів, а саме;
* організація біржових торгів;
* розробка правил біржової торгівлі;
* матеріально-технічне забезпечення торгів;
* кваліфікований апарат біржі.
Для організації торгівлі біржа передусім повинна мати у своєму розпорядженні добре обладнане "ринкове місце" (біржовий зал), яке могло б вміщати велику кількість продавців і покупців, які здійснюють відкриті біржові торги. Використання сучасних електронних засобів зв'язку не вимагає фізичної присутності осіб, які торгують в одному місці, а дозволяє вести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Але і в цьому випадку біржа повинна забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі.
Організація торгівлі вимагає від біржі розробки і суворого дотримання правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгів у залі.
Матеріально-технічне забезпечення торгів передбачає обладнання біржового залу, робочих місць учасників торгів, комп'ютерне забезпечення всіх процесів на біржі тощо.
Для ведення біржових торгів біржа повинна мати у своєму розпорядженні висококваліфікований штат співробітників.
2. Розробка біржових контрактів, які включають:
* стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових товарів;
* стандартизацію розмірів партій товарів;
* розробка єдиних вимог до розрахунків за біржовими угодами.
Біржа встановлює жорсткі вимоги до тих товарів, які допускаються до біржових торгів. На основі цих вимог розробляються біржові стандарти, які враховуються виробниками і споживачами на товарних біржах, а також емітентами й інвесторами на фондових біржах.
Прискоренню оформлення укладених угод сприяють типові біржові контракти, які розробляються біржами.
3. Розв'язання спорів із біржових угод
Під час біржових торгів, у силу різних причин (помилка, спроба обману, нечітка робота обслуговуючого персоналу тощо) можливі випадки виникнення спірних ситуацій між учасниками біржової торгівлі, які за своїм характером можуть бути вирішені безпосередньо тільки на біржі і її відповідним нейтральним органом. Як правило, це третейський суд або арбітраж.
4. Виявлення і регулювання біржових цін
Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на всі види біржових товарів. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладання великої кількості угод виключають вплив неринкових факторів на ціну), роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому під котируванням розуміють фіксування цін на біржі протягом кожного дня її роботи; реєстрацію курсу валюти або цінних паперів; ціну біржових товарів. Котирування цін - це реєстрація біржових цін згідно біржових правил з їх наступною публікацією.
Публікація цін на біржові товари служить орієнтиром для продавців і покупців, допомагає їм виробити свою стратегію поведінки на чергових біржових торгах.
5. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
Для цього на біржі використовуються спеціальні види угод і механізми їх укладання. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організує торгівлю, скільки її обслуговує. Біржа створює умови для того, щоб покупці і продавці реального товару за своїм бажанням могли одночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнти або учасники. Це підвищує довіру до біржі, залучає до неї ринкових спекулянтів, збільшуючи кількість осіб, які торгують як безпосередньо, так і через посередників.
6. Гарантування виконання угод досягається завдяки біржовим системам клірингу і розрахунків
Для цього біржа використовує систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організує їх виконання.

3.3. ВИДИ БІРЖ
наверх
На етапі формування ринкових відносин важливою їх умовою є створення економічного механізму, який забезпечував би нормальне функціонування всього народного господарства країни. Важливою складовою цього механізму є сфери обігу. Остання повинна спиратися на відповідну інфраструктуру, однією з важливих ланок якої є біржі.
У створенні цивілізованого біржового ринку ми орієнтуємося на досвід країн, які успішно пройшли цей етап та мають розвинену й ефективну систему бірж.
В Україні практика біржової торгівлі виділяє такі їх види:
* товарні і товарно-сировинні;
* валютні;
* фондові;
* біржі праці.
Нині в Україні з числа зареєстрованих бірж функціонує 66, з них значна кількість товарних і товарно-сировинних, що реалізують агропродукцію.

Для кращого розуміння особливостей функціонування бірж їх необхідно класифікувати, тобто об'єднати в певні групи, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.
До ознак класифікації бірж належать:
* вид біржового товару;
* принцип організації (роль держави в організації біржі);
* правовий стан (статус біржі);
* форма участі відвідувачів у біржових торгах;
* номенклатура товарів, що є об'єктом біржового торгу;
* місце і роль у світовій торгівлі;
* сфера діяльності;
* переважаючий вид біржових угод;
* характер діяльності.
Види бірж можна подати таким чином:
1. У світовій практиці залежно від виду біржового товару прийнято виділяти товарні і товарно-сировинні, фондові, валютні біржі і біржі праці. У відповідності з Законом України "Про товарну біржу", "під товарною біржею розуміється організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій".

На товарних біржах можуть укладатися угоди з виробленими товарами (промисловими, сільськогосподарськими), вторинними ресурсами, сировиною, відходами виробництва. У свою чергу, товарні біржі мають певну спеціалізацію: одні обслуговують торгові зв'язки сільськогосподарських підприємств з промисловими, інші підприємства однієї галузі господарства з підприємствами іншої. Можлива і предметна спеціалізація: є біржі, які сприяють укладанню угод з металопродукцією, нафтопродуктами, цукром, виробничим устаткуванням тощо. І нарешті, існують універсальні товарні біржі, які сприяють укладанню угод з будь-якими товарами.
Створення акціонерних товариств, збільшення випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів для довгострокового інвестування і фінансування державних програм і боргу призводять до появи ринку цінних паперів, що інтенсивно розширяється, і викликають необхідність регулювання їх обігу з боку держави. В міру формування ринку цінних паперів виникає необхідність у заснуванні спеціальних органів, основною функцією яких є контроль і регулювання обігу цінних паперів, рух майна тощо. Так були створені фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.
Фондові біржі покликані замінити громіздку, витратну і неефективну ієрархічну, вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Тому фондова біржа являє собою постійно діючий регульований ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання при довгостроковому інвестуванні державних програм і боргу.
Потрібно зазначити, що за кордоном сучасні фондові біржі перетворилися не тільки в органи, які регулюють національні фінансові ринки країни, але й в організації, що визначають форми, напрями і характер розвитку міжнародних господарських зв'язків.
Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюються спеціальні валютні біржі. Валютні біржі внаслідок своєї специфіки і ролі на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються з боку держави (в особі Нацбанку України) на відміну від інших видів бірж. Світовий досвід свідчить, що надалі торгівля валютою навряд чи буде відособлена від торгівлі цінними паперами.
Основна кількість бірж, що виникли в Україні 1990 -1991 pp., припадає на товарні і товарно-фондові. Чисто фондових і валютних бірж практично не було.
У перші роки діяльності в нашій країні був відсутній законодавчий поділ бірж на товарні, фондові і валютні, оскільки товарні біржі торгували як товарами, так і цінними паперами, а фондові -спеціалізувалися тільки на цінних паперах. У даний час товарні біржі мають право торгувати цінними паперами тільки при наявності спеціального фондового відділу і відповідної ліцензії на торгівлю цінними паперами.
Поява змішаних товарно-фондових бірж в українській економіці пов'язана з тим, що сучасним посередникам (торговцям) вигідніше працювати на одному ринку одночасно як з товарами, так і з цінними паперами. Крім того, поділ ринків вимагає від продавця не тільки додаткового часу, але й додаткових коштів, наприклад, на купівлю прав торгівлі на різних біржах.
Слід розуміти, що подальший розвиток ринку і посилення конкурентної боротьби в економіці України зажадає спеціалізації бірж. Це буде результатом розвитку самого ринку незалежно від втручання держави в ринкові відносини.
2.3а принципом організації (ролі держави в створенні бірж) за кордоном розрізняють два види бірж:
* публічно-правові (державні біржі);
* приватно-правові (приватні біржі).
Біржі, що мають публічно-правовий характер, контролюються державою і створюються на основі Закону про відповідні біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного району, занесений до торгового реєстру і який має певний розмір обороту. Особи, які не є членами біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з разовими квитками, що їх придбали. Такі біржі поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія).
Біржі, що мають приватно-правовий характер, функціонують в Англії, США. На ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, які входять в біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржі цього виду є пайовими товариствами, їх статутний капітал ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоча б одного паю (сертифіката), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.
Історично біржі в Україні мали статус публічно-правового інституту, що знаходиться під контролем або в безпосередньому підпорядкуванні спеціальних державних органів управління. Такий статус українських бірж зумовлювався нерозвиненістю торгово-посередницької діяльності в нашій країні і недоліком великих приватних капіталів, здатних забезпечити нормальне їх функціонування.
Під час організації бірж в Україні в 1990-1991 pp. була зроблена спроба надання їм статусу приватно-правового інституту, в діяльності якого велика роль належить самоорганізації і самоврядуванню біржового співтовариства. Принаймні біржі створювалися не як державні організації, що займають певне місце в ієрархії державного управління на зразок органів колишнього Держпостачу, а як акціонерні товариства.
Дехто з економістів відносить українські біржі до приватних торгових асоціацій, які керуються нарівні з офіційним законодавством власними правилами самоврядування. Вони вважають, що на приватний характер біржі вказує не тільки внутрішній статут, який регламентує її діяльність, але й обов'язок Біржової ради (комітету) звітувати тільки перед Загальними зборами її членів, відсутність офіційного призначення на посаду в керівництві біржі (в тому числі й на посаду маклера).
3. Створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що не ставлять за мету отримання прибутку і діють на принципах господарської самостійності, з правами юридичної особи.
В Україні, особливо на периферії, біржі засновувалися як товариства з обмеженою відповідальністю, що пояснювалося рівнем ділової та економічної культури, традицій, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка регламентує їх створення і функціонування. Це надавало засновникам біржі велику свободу при підготовці необхідних документів, дозволяло виробити такий механізм управління і розподілу прибутку, який найбільшою мірою їх задовольняє. Засновників приваблювало і те, що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах влади.
У зв'язку з тим, що держава зобов'язана сприяти розвитку бірж, які орієнтовані на некомерційний характер діяльності, з 1993р. біржі починають перетворюватися в некомерційні асоціації. Крім того, організаційно-правова форма у вигляді асоціації відповідає Закону України "Про товарну біржу" і сприяє більш ефективній структурі її управління.
4. За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути відкритими і закритими.
У торгах на закритих біржах беруть участь її постійні члени або біржові брокери, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців до біржового залу закритий. Для закритих бірж характерною ознакою є наявність спеціалізованої системи органів збору і добіржової обробки замовлень, тобто існування периферійних служб біржі.
Сучасні товарні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки організація біржової торгівлі вимагає досить високого професіоналізму.
У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі, заплативши певний внесок за право брати участь у торгах протягом певного періоду або разове відвідування. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:
* чисто ("ідеально") відкриті біржі, на яких контрагентів не зобов'язують користуватися послугами посередників, їх навіть взагалі може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ до біржового кільця клієнтів-продавців і замовників-покупців (клієнт у такому випадку втілює пропозицію, а замовник - попит). Таким чином, чисто відкриті біржі характеризуються прямими зв'язками виробників і споживачів;
* відкриті біржі змішаного типу, на яких безпосередньо з продавцями і покупцями співпрацюють дві групи посередників:
1) брокери, що працюють від імені і за кошти клієнта;
2) дилери, що укладають угоди на біржі від свого імені і за свої кошти.
Відповідно до статутів, більшість товарних бірж у нашій країні є закритими, хоча для збільшення біржового обороту іноді залучаються до торгів і безпосередні клієнти (продавці або покупці) шляхом наділення їх статусом разового або постійного відвідувача для укладання угод в операційному залі.
Ступінь відкритості біржових торгів безпосередньо пов'язана з торговою стратегією біржі, частіше всього відкритість біржі використовується з рекламною метою або для пожвавлення торгів. До того ж відкритість бірж можна пояснити нерозвиненістю біржового механізму, що дозволяє брати участь у торгах непрофесійним учасникам біржового ринку. Удосконалення біржової торгівлі призводить до більш закритого характеру діяльності, орієнтує на зростання професіоналізму, формування ділових стосунків на основі взаємної довіри між учасниками торгів, для чого необхідні обмеження кількості випадкових відвідувачів і постійна спільна робота на біржі.
Крім того, закритий характер біржі відповідає самій її концепції як торговельній організації (асоціація), що створюється для забезпечення і задоволення їх інтересів, а не для залучення й інвестування капіталу. Тому для біржі, яка покликана захищати інтереси торгівлі, закритий характер більш доречний.
5.3а номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу, вони поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані.
На універсальних біржах ведуться торги з широким колом різних товарів.
Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані.
При створенні товарних бірж мала місце тенденція до їх спеціалізації, що було особливо характерно для бірж, які створюються в місцях найбільшої концентрації промислового виробництва.
Суть спеціалізації полягає в тому, що до акціонерів (членів) біржі або її спеціалізованої секції залучаються безпосередні виробники тієї чи іншої товарної групи. Таким чином досягається високий ступінь концентрації відповідного товару на біржі і збільшується біржовий торговий оборот.
Товарні біржі, що відроджуються в Україні, є переважно універсальними. Це об'єктивно пов'язано з необхідністю максимальної концентрації товарів в умовах обмеженого ринкового обсягу товарних ресурсів. Однак, як вже зазначалося, спеціалізація товарних бірж вже має місце. При цьому спеціалізація бірж залежить від певних факторів:
а) місця виникнення біржі. Цілком зрозуміло, що Українська аграрна біржа буде спеціалізуватися на торгівлі сільськогосподарською продукцією;
б) засновників і членів біржі, а також взаємозв'язків між ними. Згідно з джерелами Міністерства статистики України станом на
01.01.1999р. 85% бірж від їх загальної кількості є універсальними, які базуються на широкому спектрі продукції і товарів.
Як показує світова практика, перевагами спеціалізованих бірж є:
* зниження витрат торгівлі;
* послаблення тиску монополізованих виробників;
* виявлення ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці і покупці (виробники і споживачі);
* кваліфікована обробка біржового стандарту, а потім ф'ючерсного контракту на продукт спеціалізації біржі.
6. Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, функцій, що їх виконують, і орієнтації на ринок їх поділяють на міжнародні і національні.
Міжнародні біржі являють собою особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює декілька держав, на якому укладаються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари.
Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. У роботі таких бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Відмінними особливостями міжнародних бірж є забезпечення вільного переказу прибутку, що отримується від біржових операцій, а також укладання спекулятивних (арбітражних) угод, які дають можливість отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.
Країни, де знаходяться міжнародні біржі, повинні дотримуватися відповідного валютного, торгового і податкового режимів, що забезпечують їх діяльність. Міжнародні біржі поділяються на товарні, фондові і валютні.
Міжнародні товарні біржі зосереджені у трьох країнах: Англії, США і Японії. На частку цих країн до 90-х років припадало 98% всього міжнародного біржового обороту. До міжнародних товарних бірж належать: в Англії - Лондонська біржа ФОКС (Ф'ючерс енд Опшнс ексчейндж), Лондонська біржа металів; в США - біржі, розташовані в Нью-Йорку і Чикаго; в Японії- біржі, де укладають угоди з товарами, що знаходяться в обігу на світовому ринку. Міжнародними товарними біржами вважають і деякі біржі, які обслуговують регіональні ринки, на яких укладаються угоди з окремих видів товарів, наприклад, Вінніпезька (США), Паризька, Сіднейська біржі.
Національні біржі діють у межах однієї окремо взятої держави, вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу і споживання матеріальних ресурсів, які властиві певній країні. Валютний, податковий і торговий режими даної країни перешкоджають проведенню арбітражних угод і участі в біржовій торгівлі осіб і фірм - нерезидентів країни місцезнаходження біржі.
7.3алежно від сфери діяльності, біржі- можна умовно поділити на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні). Українські біржі, їх розміщення і характер діяльності майже не орієнтуються на регіональні особливості товарних ринків та економічне районування країни. Географічне розміщення бірж швидше відповідає адміністративно-територіальному розподілу колишніх територіальних органів Держпостачу СРСР або розміщенню оптових баз і управлінь Міністерства торгівлі. Слід зазначити, що територіальне розміщення бірж країни повинно відповідати центрам торгових зв'язків і транспортних шляхів, як це має місце в світовій практиці. Наприклад, Гамбурзька біржа кофе або Міжнародна Нью-Йоркська біржа кофе, цукру і какао розташовані не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі.
Разом з тим, розвитку біржової торгівлі в Україні сприяло формуванню центральних бірж, які зосереджені у Києві і залучають до участі в біржових торгах продавців і покупців з різних регіонів України.
8. За характером операцій світова практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж:
* реального товару;
* ф'ючерсні;
* опціонні;
* змішані.
Біржа реального товару характерна для початкового етапу розвитку біржової торгівлі, її відмінними ознаками вважають регулярність поновлення торгів, приуроченість торгівлі до певного місця і підпорядкування певним чином встановленим правилам, торгівлю однорідними товарами, що однакові за якістю, окремі партії яких взаємозамінні. На біржах реального товару укладення угод здійснюється при відсутності товару, як такого, на основі його описової характеристики. При цьому мають місце зустрічні пропозиції покупців і продавців. Найбільш суттєвою ознакою біржі з реальним товаром є обов'язковий продаж і поставка товару після проведення торгів.
Нині за кордоном біржі реального товару збереглися лише у деяких країнах і мають незначні обороти. Вони являють собою, як правило, одну з форм оптової торгівлі товарами місцевого значення, ринки яких відрізняються низькою концентрацією виробництва, збуту і споживання або створюються у країнах, які розвиваються, з метою захисту національних інтересів при експорті найважливіших для цих країн товарів. Вважають, що в розвинутих капіталістичних країнах бірж реального товару майже не залишилося, хоча у всіх західноєвропейських державах до цих пір існують товарні біржі, що об'єднують торговців, маклерів, транспортні і переробні фірми. Сьогодні ці біржі займаються в основному розробкою типових контрактів, а також збором інформації про ринки таких сільськогосподарських товарів, як зерно, олія, бавовна тощо. Торгові операції на цих біржах становлять всього 10-15% від загального біржового обороту.
Розширення біржової торгівлі призвело до створення бірж нового типу - ф'ючерсних. їх створення відображає перетворення біржі з ринку реального товару до ринку прав на товар.
Ф'ючерсні біржі є своєрідними фінансовими інститутами, які обслуговують торгівлю. Частіше всього вони створюються в місцях найбільшої концентрації грошових ресурсів, тобто у великих фінансових центрах.
Без банківського кредитування, достатньої маси вільних грошових коштів ф'ючерсна торгівля неможлива.
Перетворення товарної біржі з ринку товарів в ринок прав на товари, з ринку реального товару в ринок фіктивного товарного капіталу - це невід'ємна частина процесу посилення фінансового капіталу.
Будучи специфічним фінансовим інститутом, який обслуговує потреби товарних ринків, ф'ючерсна біржа одночасно являє собою ринок цін відповідних товарів й істотно впливає на біржові котирування, фактичні ціни конкретних угод з реальним товаром (через хеджування) і зрештою на конкурентоспроможність фірм.
Ф'ючерсна біржа як фінансовий інститут доповнює банківське кредитування фірм на стадії реалізації і подальшого зберігання товару.
Опціонні біржі відіграють також велику роль у світовій економіці. Вони використовуються для страхування учасників біржової торгівлі, оскільки дають можливість покупцям опціонів обмежити можливі збитки при укладенні біржових угод.
Якщо ф'ючерсні біржі виникли вже давно (в США активно функціонують з 1848 p.), то опціонні біржі з'явилися зовсім недавно (у 80-х роках XX ст). Тому на багатьох біржах можуть укладатися як ф'ючерсні, так і опціонні угоди (Лондонська біржа ФОКС). Для українських бірж характерне укладання на одній біржі всіх видів угод: з реальним товаром, ф'ючерсних і опціонних. Тому їх можна віднести до змішаних бірж.
9. Залежно від характеру діяльності виділяються біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні).
Оскільки біржі організовуються за рахунок об'єднання капіталів (грошей) відносно невеликої кількості акціонерів-інвесторів, вони згідно з пайовим внеском до статутного капіталу очікують отримати певний прибуток у вигляді дивідендів. У більшості випадків біржа створюється як об'єднання продавців для спрощення їх операцій на ринку. Тому одержання прибутку від функціонування самої біржі спочатку не передбачається. Прибуток з'являється у кожного окремого учасника від здійснення торгових операцій на самій біржі. Необхідність у комерційній діяльності біржі полягає в забезпеченні дивідендами своїх членів.
У розвиненій ринковій економіці біржі являють собою неприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку.
Основними статтями їх прибутку є:
* податок на угоду, який справляється з біржових фірм за кожне замовлення, виконане в торговому залі;
* плата корпорацій за внесення їх акцій до біржового списку (для фондових бірж);
* щорічні внески компаній, що витрачаються біржею на підтримку їх лістингу на високому рівні (для фондових бірж);
* плата компаній за зміни в лістингу, зокрема, пов'язані із змінами у структурі капіталу;
* епізодичні внески біржових фірм на відшкодування поточних збитків або створення необхідних резервів;
* вступні внески нових членів;
Однак потрібно ще раз наголосити, що біржа - це некомерційна організація, вона створюється засновниками і членами для полегшення проведення комерційних операцій (для обслуговування потреб засновників і членів в купівлі-продажу). Ефект від організації біржі полягає в зниженні витрат у її засновників і членів при проведенні комерційних операцій. Грошові кошти засновників і членів біржі, отримані за контракти, що укладені на біржі, спрямовуються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, стимулювання створення або оновлення обладнання і технологічного процесу підприємств-засновників членів біржі, підвищення якості продукції, що випускається, відродження і розвиток конкурентної боротьби, комерційної етики і почуття власної гідності підприємців.
Питання для самоконтролю:
1. Яка організаційно-правова форма бірж?
2. Що є засновницьким документом біржі?
3. Ким здійснюється реєстрація бірж?
4. Назвіть класичні (основні і допоміжні) та перехідні функції бірж.
5. Яке основне завдання біржі?
6. В чому зміст неприбутковості бірж?
7. Назвіть ознаки класифікації бірж.
8. Які є види бірж?
9. Які переваги спеціалізованих бірж?

<< Розділ 2
Розділ 4 >>
 

Библиотека Воеводина
... Главная страница
    
"Організаційно-правові основи біржової діяльності" / А.І. Берлач та ін. ... Зміст