|
РОЗДІЛ
2. СЕРЕДОВИЩЕ МЕНЕДЖМЕНТУ
2.1. Поняття “середовище організації”
2.2. Внутрішнє середовище менеджменту
2.3. Зовнішнє середовище менеджменту
2.4. Зв’язок внутрішнього і зовнішнього середовища
Навчальна
мета
Прочитавши цей розділ, ви:
– з’ясуєте, що таке середовище організації та які їх групи;
– зрозумієте, чим відрізняються формальні від неформальних організацій;
– дізнаєтесь про елементи внутрішнього й зовнішнього середовища організації;
– зрозумієте, у чому сутність зв’язку середовищ внутрішнього й зовнішнього;
Основні терміни й поняття: організація, середовище організації, формальна
організація, неформальна організація.
2.1. Поняття «середовище організації »
Організація – це форма об’єднання людей з метою досягнення певних цілей
на засадах позаособистих стосунків.
Основними видами організацій є формальні та неформальні організації.
Формальні організації – це групи людей, які створені на вимогу керівництва
для проведення певного технологічного процесу.
Неформальні організації – це непередбачено утворені групи людей, які вступають
у постійні взаємодії для досягнення відповідної цілі.
Основною причиною виникнення неформальних організацій є результат соціальної
взаємодії людей. Вони завжди виникають після утворення формальних організацій.
Неформальні організації характеризуються соціальним контролем, опором
до змін і появою лідера.
Соціальний контроль – це контроль за своїми членами неформальної організації
шляхом встановлення групового еталона поведінки, одягу, видів робіт тощо.
Опір до змін – це небажання членів неформальної організації проводити
реорганізацію, упроваджувати нові технології та інше.
Рис. Поняття середовища організації
Поява неформальних лідерів – це визнання членами неформальної організації
свого керівника. Визнані колективом людей керівники або лідери діють без
підтримки зверху.
Середовище організації – це сукупність певних обставин і факторів як у
середині організації, так і навколо неї, що впливають на прийняття рішень.
Організація постійно перебуває під постійним тиском окремих ланок зовнішнього
та внутрішнього середовища.
Організація становить взаємодію таких основних елементів, як цілі, структури,
завдання, технології, люди, а також оточення – політичне, економічне,
культурне, ринкове, до якого вона повинна пристосуватися.
2.2. Внутрішнє середовище менеджменту
Внутрішнє середовище організації – це сукупність компонентів, пов’язаних
між собою за допомогою певних структур у межах організації.
До основних змінних внутрішнього середовища організації належать: цілі,
завдання, структури, технології, люди.
Цілі організації – це конкретний кінцевий стан або бажаний результат,
якого намагається досягти група працюючи разом.
Завдання організації – це передбачена робота, серія робіт або частина
її, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь
обумовлені строки.
Структури організації – це логічні взаємовідносини взаємодії організаційних
форм протікання технологічних процесів переробки вхідних ресурсів, побудовані
в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації.
Схема структури організації завжди розробляється зверху до низу. Спочатку
розділяють її на широкі сфери дій, потім на менші команди і на функціональні
завдання конкретним виконавцям.
Технології – це процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання
програм і здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією
з метою перевтілення їх у бажану продукцію.
Люди організації – це персонал зі своїми попитами, характерами та переживаннями,
або центральний фактор будь-якої організації.
2.3. Зовнішнє середовище менеджменту
Зовнішнє середовище організації – це сукупність елементів, які не входять
до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.
Зовнішнє середовище організації прямого впливу – це середовище, яке включає
в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та
відчувають на собі прямий вплив операцій організації.
Зовнішнє середовище організації опосередкованого впливу – це сукупність
факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції
організації, але з часом будуть відображатись на них.
До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать:
споживачі, конкуренти, постачальники, закони і державні установи тощо.
Споживачі – це фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію
організації для особистих потреб або потреб своєї організації.
Конкуренти – це виробники подібної продукції на ринку.
Постачальники – це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин,
устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних
або особистих потреб організації чи окремої особи.
Закони і державні установи – це правові та нормативні акти вищого органу
законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють
нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями,
а також громадянами.
До факторів зовнішнього середовища організації опосередкованого впливу
належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні
зміни, вплив міжнародних подій тощо.
Стан економіки – це тенденції та рівень інфляції, ставки банківського
процента, рівень безробіття та ін.
Науково-технічний прогрес – це розвиток технологічного процесу у конкурентів.
Політичні зміни – це тенденції у сферах законодавства, судової справи,
політики, державного регулювання тощо.
Соціально-культурні зміни – це сукупність відносин, цінностей, норм, переконання,
поведінки тощо.
Вплив міжнародних подій – це процеси, які відбуваються за межами країни
і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.
2.4. Зв’язок внутрішнього і зовнішнього
середовища
Будь-яка організація знаходиться в середовищі і функціонує в тому випадку,
коли середовище дає йому таку можливість.
Внутрішнє середовище організації є джерелом її життєвої сили і включає
потенціал, що дає можливість організації існувати і виживати в певному
проміжку часу, але воно може бути і джерелом проблем, і навіть банкрутства
організації при незабезпеченні функціонально необхідних потреб.
Зовнішнє середовище є джерелом забезпечення організації ресурсами, необхідними
для підтримки її внутрішнього потенціалу на необхідному рівні для досягнення
цілей.
Для визначення майбутньої поведінки організації її керівництву потрібно
мати уяву як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовища, їх потенціали
і тенденції розвитку, а також знати місце своєї організації в середовищі.
Тісний зв’язок внутрішнього і зовнішнього середовищ дає змогу організації
зменшити негативний вплив їх елементів на себе, а також збільшити свої
можливості.
Тести до розділу 2
1. Організація – це:
а) соціальне утворення, яке призначене для досягнення загальної мети чи
цілей;
б) група людей, діяльність яких свідомо коригується для досягнення загальної
мети чи цілей;
в) внутрішнє і зовнішнє середовище;
г) структура певних завдань, поставлених для досягнення мети;
д) соціальне утворення, у якому об’єднано багато людей з метою підвищення
діяльності виробництв, отримання прибутку в невиробничій сфері.
2. Які з наведених елементів не належать до внутрішнього середовища менеджменту?
а) люди;
б) цілі;
в) завдання;
г) структура;
д) технології;
е) функції.
3. Цілі – це:
а) бажаний кінцевий або проміжний результат управління, що передбачається
досягти даною організаційною системою;
б) результат управління, який потрібно досягти за допомогою функцій менеджменту;
в) передбачена робота або частина її, яка повинна бути виконана в обумовлені
строки;
г) довгий процес, який не завжди вдається досягати.
4. Головною метою податкової адміністрації є:
а) податки;
б) не мати недорахувань;
в) стягти більше грошей;
г) акцизний збір.
5. Чеченська війна, зміна уряду, новий прем’єр-міністр. Це фактор якого
впливу?
а) прямого;
б) непрямого;
в) безпосереднього;
г) тимчасового;
д) постійного;
е) економічного;
є) соціального;
ж) політичного;
з) соціально-економічного;
и) правильної відповіді немає.
6. Чи існує зв’язок внутрішнього і зовнішнього середовища менеджменту:
а) так, але незначний;
б) ні;
в) існує досить тісний зв’язок;
г) ні і ніколи не існував.
7. Які з наведених елементів належать до зовнішнього середовища менеджменту
(три відповіді)?
а) споживачі;
б) цілі;
в) конкуренти;
г) завдання;
д) державні установи;
е) люди;
є) технології;
ж) структури;
з) внутрішнє середовище.
8. Головна ціль будь-якого підприємства:
а) управління;
б) сплата податків;
в) виробництво продукції;
г) прибуток;
д) контроль робітників;
е) сплата з/пл;
є) реалізація продукції;
ж) правильної відповіді немає.
Кросворд до розділу 2
По вертикалі: 1. Логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних
областей організації. 2. Процес, за допомогою якого вхідні матеріали перевтілюються
в бажану на виході продукцію. 5. Конкретний кінцевий стан або бажаний
результат, якого намагається досягти група людей, працюючи разом. 7. Елемент
прямого впливу зовнішнього середовища, що контролює дотримання прав робітників.
9. Нормативно-правовий акт органів влади, що мають вплив на організацію.
12. Передбачена робота або її частина, яка повинна бути виконана у встановлені
строки.
По горизонталі: 3. Британська дослідниця управління, яка класифікувала
технології на групи. 4. Одне із оточень, до якого пристосовується організація.
6. Середовище організації, до якого належить економічний фактор впливу.
8. Група людей із загальними цілями. 10. Фактор непрямої дії, що пов’язаний
із упровадженням нововведень. 11. Середовище менеджменту. 13. Елемент,
особа з неповторними переживаннями, потребами та характерами.
Ситуації до розділу 2
Ситуація 1. Організація – це форма об’єднання людей з метою досягнення
певних цілей. Які основні цілі повинна ставити перед собою будь-яка організація?
Ситуація 2. Основною причиною виникнення неформальних організацій є результат
соціальної взаємодії людей. Що це за взаємодія?
Ситуація 3. Соціальний контроль – це контроль за своїми членами неформальної
організації шляхом встановлення групового еталона. Що може служити еталоном
для неформальної організації?
Ситуація 4. Опір до змін – це небажання членів неформальної організації
проводити реорганізацію, упроваджувати нові технології та інше. На чому
грунтується небажання до змін у неформальній організації?
Ситуація 5. Середовище організації – це сукупність певних обставин і факторів
як у середині організації, так і навколо неї, що впливають на прийняття
рішень. Назвіть основні з них?
Ситуація 6. Внутрішнє середовище організації – це сукупність компонентів,
пов’язаних між собою. Що це за компоненти?
Ситуація 7. Зовнішнє середовище організації – це сукупність елементів,
які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.
Що це за елементи?
Ситуація 8. До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу
належать багато факторів. Що це за фактори?
Ситуація 9. До зовнішнього середовища організації опосередкованого впливу
належать багато факторів. Що це за фактори?
Ситуація 10. Тісний зв’язок внутрішнього й зовнішнього середовищ дає змогу
організації зменшити негативний вплив їх елементів на себе, а також збільшити
свої можливості. Які це можливості?
Питання до розділу 2
1. Охарактеризуйте організацію як об’єднання людей та її види.
2. Яка основна причина виникнення неформальних організацій?
3. Чим характеризуються неформальні організації?
4. Що таке середовище організації та з яких обставин і факторів вона складається?
5. Що таке внутрішнє середовище організації і які його основні змінні?
6. Охарактеризуйте технологію як елемент внутрішнього середовища організації.
7. Що таке зовнішнє середовище організації і які його основні елементи?
8. Як впливає зовнішнє середовище організації на її діяльність?
9. Охарактеризуйте елементи зовнішнього середовища прямого впливу.
10. Охарактеризуйте елементи зовнішнього середовища непрямого впливу.
11. Що дає організації тісний зв’язок внутрішнього й зовнішнього середовищ?
Література до розділу 2
1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – 3-е изд. – М.: Гардарики,
1999. – 528 с.
2. Завадський Й.С. Менеджмент: «Management». – 2-е вид. – К.-Українсько-фінський
інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – Т. 1. – 542 с.
3. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр.
и доп. – М.: ТОО «Остожье», 1999. – 336 с.
4. Кредісов А.І., Панченко С.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників.
– К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 556 с.
5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.
– М.: «Дело» ЛТД, 1994. – 702 с.
6. Шегда А.В.Основы менеджмента: Учебное пособие. – К.: Товариство «Знання»,
КОО, 1998. – 512 с.
|