РОЗДІЛ 3. МЕНЕДЖЕР У СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ 
3.1. Менеджер і його роль в організації
3.2. Модель сучасного менеджера
3.3. Соціальна відповідальність та етика менеджера

Навчальна мета
Прочитавши цей розділ, ви:
– з’ясуєте, хто такий менеджер, підприємець, бізнесмен і яка відмінність між ними;
– зрозумієте, які основні професійні вимоги до менеджерів у сучасних умовах;
– дізнаєтесь, що таке соціальна відповідальність менеджера;
– зрозумієте, який вплив мають етичні нормативи на етику менеджера.
Основні терміни й поняття: менеджер, підприємець, бізнесмен, соціальна відповідальність, етичні нормативи менеджменту.
3.1. Менеджер і його роль в організації
Менеджер – це людина, яка обов’язково займає постійну посаду і має підлеглих, діяльність та зусилля яких координує і об’єднує для досягнення ефективної праці, приймаючи стратегічно точні управлінські рішення в найскладніших ситуаціях. 
Іншими словами, менеджер – це людина, яка направляє роботу інших і несе особисту відповідальність за її результати.
Ефективний менеджер ураховує у своїй роботі ситуаційні відмінності та діє з випередженням, тобто передбачає майбутнє і готується до нього, а не реагує заднім числом.
Бізнесмен – це людина, яка володіє капіталом, що знаходиться в обороті та приносить прибуток. Він не займає ніякої посади в організації, але володіє її акціями або часткою у статутному фонді.
Підприємець – це людина, яка бере на себе ризик, пов’язаний з організацією нового підприємства, нової продукції, нового виду послуг, пропонованих суспільству. Він може займати певні посади у малій організації та володіти невеликою часткою її акцій або статутного фонду. 
Таблиця 1
Порівняльна характеристика діяльності менеджера, підприємця та бізнесмена

3.2. Модель сучасного менеджера
У цивілізованому світі загально визнано – чим вищий рівень підготовки менеджера, тим ефективніше працює виробництво.
Вимоги до менеджера сформулював у свій час французський підприємець А. Файоль (1841 – 1925). На його думку, менеджери повинні мати міцне здоров’я і фізичне завзяття, наполегливість, енергічність, розум і інтелектуальні здібності, відповідальність і мужність у прийнятті рішень, відчуття патріотизму тощо.
У сучасних умовах виробництва з кожним роком зменшується кількість рядових працівників і збільшується кількість менеджерів, тому до останніх вимоги зростають, так як менеджери стають основним фактором управління бізнесом.
Основні професійні вимоги до менеджерів: концептуальність, оперативність, аналітичність, комунікабельність, комунікативність, освіченість тощо.
Концептуальність – це здатність менеджера уявляти діяльність організації в цілому та адаптувати її до умов, які змінюються навичками стратегічного планування та вміння масштабно мислити.
Оперативність – це уміння менеджера швидко вибирати найоптимальніший варіант із кількох альтернатив.

Рис. 7. Основні професійні вимоги до менеджерів
Аналітичність – це вміння ефективно застосовувати наукові методи аналізу, діагностувати проблему та визначати альтернативне рішення.
Комунікабельність – це здатність працювати з людьми, будувати свої стосунки у спілкуванні як всередині організації, так і за її межами.
Комунікативність – це вміння передавати свої ідеї та розробки як усно, так і письмово.
Освіченість – це певний рівень економічних, психологічних, технологічних, технічних та інших знань.

3.3. Соціальна відповідальність та етика менеджера
Соціальна відповідальність – це рівень добровільного відгуку керівника на соціальні потреби підлеглих.
В економічній літературі зустрічаються різні погляди або аргументи як «за», так і «проти» соціальної відповідальності. 
«За» соціальну відповідальність аргументують тим, що, по-перше, у довгостроковій перспективі настануть сприятливі для бізнесу умови, по-друге, – зміни потреб у широкої публіки. По-третє, моральне зобов’язання вести себе соціально відповідально. 
«Проти» соціальної відповідальності аргументують тим, що, по-перше, порушується принцип максимальності прибутку. По-друге, широкій публіці про це невідомо. По-третє, витрати на соціальну захопленість призводять до зростання цін на товари. По-четверте, недостатнє вміння вирішувати соціальні проблеми державними службовцями.
Етика – це сукупність принципів, які визначають правильну та неправильну поведінку особи.
До основних факторів, які впливають на етику менеджера, належать: етичні нормативи, комітети з етики, спеціальні ревізії, навчання етичній поведінці.
Етичні нормативи – це система правил етики, яких, на думку організації, повинні дотримуватися її працівники.
Комітети з етики – це постійні організації в організаціях, які створюють для оцінки щоденної поведінки працівників організації.
Спеціальні ревізії – це тимчасові групи в організації, які створюють для оцінки поведінки працівників за певний проміжок часу. 
Навчання етичній поведінці – це спеціальне навчання етичності поведінки працівників організації. 

Рис. 8. Основні фактори впливу на етику менеджера

Тести до розділу 3
1. Менеджер – це:
а) особа, яка здійснює управління на економічному рівні;
б) підприємець, який володіє контрольним пакетом акцій;
в) особа, яка володіє грошовими ресурсами організації, розподіляє їх, витрачає на покриття збитків, сплату податків та ін. платежів;
г) особа, яка не займає ніякої посади в організації, але володіє певною долею в статуному фонді тієї чи іншої орагнізації;
д) особа або людина, яка обов’язково займає постійну посаду та має підлеглих.

2. Підприємець – це:
а) людина, яка не займає ніякої посади в організації;
б) людина, яка бере на себе ризик;
в) людина, яка займає посаду не у своїй організації;
г) правильної відповіді немає.

3. Бізнесмен – це:
а) особа, яка бере на себе ризик, пов’язаний з організацією нової продукції, нового виду послуг, ідей, проектів і пропонує їх суспільству;
б) людина, яка гарно володіє іноземною мовою і бездоганно вирішує будь-яку економічну проблему на рівні підприємства;
в) особа, яка не займає ніякої посади в організації, але володіє певної долею (акціями) у статутному фонді тієї чи іншої організації;
г) ділова людина, яка володіє контрольним пакетом акцій;
д) особа, яка обов’язково займає посаду в організації.

4. Які основні професійні вимоги до менеджерів (2 відповіді)?
а) соціальність, економічність;
б) оперативність, аналітичність, освіченість, концептуальність;
в) конфліктність, аналітичність;
г) комунікабельність, комунікативність, знання маркетингу;
д) освіченість, знання філософії, конфліктність.

5. У чому найбільш яскраво виявляється психологічний аспект діяльності менеджера (2 відповіді)?
а) у процесі особистих контактів з підлеглими;
б) у процесі конфлікту;
в) у грубому контролі роботи підлеглих;
г) у процесі мотивації та стимулювання;
д) правильної відповіді немає;
е) усі відповіді правильні.

6. Соціальна відповідальність – це: 
а) рівень добровільного відгуку на соціальні потреби підлеглих тільки в невиробничій сфері;
б) рівень принципового відгуку на соціальні потреби підлеглих;
в) рівень добровільного відгуку на соціальні потреби підлеглих;
г) витрати на соціальну захоплевість;
д) рівень принципового відгуку в економічній сфері на різні види потреб.

7. Що належить до факторів росту етики менеджера (2 відповіді)?
а) розробка економічних планів;
б) навчання соціальній поведінці;
в) розробка економічно-соціальних проектів;
г) розробка етичних нормативів;
д) створення комітетів з етики;
е) створення фондів;
є) правильної відповіді немає.

8. Етика – це:
а) уміння керувати підлеглими на вищому рівні;
б) сукупність законів, закріплених Верховною Радою України;
в) сукупність принципів, які визначають правильну або неправильну поведінку людини;
г) сукупність нормативів, які закріплені Міністерстом України;
д) правильної відповіді немає.

Кросворд до розділу 3

По горизонталі: 2. Здатність менеджера працювати з людьми. 5. Уміння менеджера викласти свою думку як усно, так і письмово. 6. Особа, що ризикує при організації виробництва нового товару. 8. Рівень різних знань. 9. Здатність менеджера уявляти діяльність фірми в цілому.
По вертикалі: 1. Уміння менеджера діагностувати проблему. 3. Сфера відповідальності менеджера. 4. Особа, яка займає постійну посаду і не має частки в статутному фонді організації. 7. Людина, яка має надвелику долю в статутному фонді організації. 10. Уміння менеджера швидко приймати ефективні рішення.

Ситуації до розділу 3
Ситуація 1. Менеджер – це людина, яка обов’язково займає постійну посаду та має підлеглих. Скільки повинно бути підлеглих у менеджера?
Ситуація 2. Бізнесмен – це людина, яка володіє капіталом. Яким повинен бути розмір його капіталу?
Ситуація 3. Підприємець – це людина, яка бере на себе ризик. Чим ризикує підприємець?
Ситуація 4. Вимоги до менеджера як до людини сформулював у свій ще час французський підприємець А. Файоль. Що за вимоги ставив А. Файоль?
Ситуація 5. У сучасних умовах виробництва з кожним роком зменшується кількість рядових працівників і збільшується кількість менеджерів, тому до останніх вимоги зростають. Які це професійні вимоги?
Ситуація 6. Соціальна відповідальність – це рівень добровільного відгуку керівника на соціальні потреби підлеглих. Які можуть бути соціальні потреби у підлеглих?
Ситуація 7. В економічній літературі зустрічаються різні погляди або аргументи як «за», так і «проти» соціальної відповідальності. Що це за аргументи?
Ситуація 8. До основних факторів, які впливають на етику менеджера, належать: етичні нормативи, комітети з етики, спеціальні ревізії, навчання етичній поведінці. У чому основна сутність цих факторів?

Питання до розділу 3 
1. Хто є менеджером, підприємцем і бізнесменом? Яка відмінність між ними?
2. Які основні професійні вимоги до менеджерів у сучасних умовах?
3. Що таке соціальна відповідальність і яка різниця між аргументами “за” і “проти” неї ?
4. Які фактори впливають позитивно на етику менеджера? 

Література до розділу 3 
1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – 3-е изд.– М.: Гардарики, 1999. – 528 с.
2. Завадський Й.С. Менеджмент: «Management».– 2-е.вид. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – Т. 1. – 542 с.
3. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика / А.Б. Берников, А.Ф. Ковалев: Пер. с англ. – М.: Дело АТД, 1994.– 319 с.
4. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ТОО «Остожье», 1999. – 336 с.
5. Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 367 с.
6. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. – Челябинск, 1990. – 240 с.
7. Кредісов А.І., Панченко С.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 556 с.
8. Кукура С.П., Мерзляков И.П. Менеджмент: подготовка управленческих кадров. – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1998. – 205 с.
9. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: «Дело» ЛТД, 1994. – 702 с.
10. Моисеенко В.В. О некоторых требованиях к управленческим работникам и взаимодействии регламентированной и неформальной организационных систем. – К.: ИК, 1986. – 15 с.
11. Третьяк В.И., Платонов С.В. Менеджеру о менеджменте. – К.: УФИМБ, 1995. – 96 с.