ПЕРЕДМОВА ДО 1-ГО ВИДАННЯ
Як наука і як навчальна дисципліна управління, або менеджмент, існує трохи більше ста років. Проте за такий незначний період своєї історії управління досягло величезного прогресу, аналогу якому немає.
Особливо помітний цей прогрес у країнах із сформованою ринковою економікою. Тому не випадково у літературі економічно розвинутих країн поняття управління (менеджмент) межує із такими поняттями, як бізнес і підприємництво. Не випадковим є і те, що система освіти з менеджменту, як правило, ототожнюється з бізнесовою освітою. Шкіл менеджменту (бізнесу), усіляких університетських програм управління або спеціалізованих центрів з перепідготовки спеціалістів у цій сфері налічується сьогодні в США, Англії, Франції, Німеччині, Японії та інших розвинутих країнах сотні і навіть тисячі.
Усе більше поширюється при цьому така відносно нова галузь знань, як управління зовнішньоекономічною діяльністю чи міжнародним бізнесом. Дослідження в цій сфері знань, їх викладання отримали в повоєнний період на Заході організаційне оформлення (у 1960 p., наприклад, була створена Академія міжнародного бізнесу - Academy of International Business, AIB), а в США - навіть державну фінансову допомогу відповідно до Програми САЙБЕР (CIBER - Center for international Business Education and Research).
Іншою є історія розвитку управлінських знань і відповідної підготовки інтелектуальних і професійних кадрів у республіках колишнього СРСР, у тому числі в Україні. Засновник СРСР В. І. Ленін побачив у розвитку управління важливий чинник економічного прогресу суспільства. Практично одночасно, а часом
навіть із випередженням країн Заходу, у СРСР налагоджувалася підготовка управлінських кадрів (курси "червоних директорів", робфаки, промислові академії, інститути підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів тощо). Ще в 1931 p., тобто задовго до того, як на Заході зародилася система освіти для міжнародного бізнесу, у СРСР була створена Всесоюзна академія зовнішньої торгівлі (ВАЗТ).
Проте торгівля в колишньому СРСР не відповідала її розумінню на Заході. Вона не була пов'язана з реальним ринком, із дією об'єктивних законів товарно-грошових відносин, із бізнесом. Освіта управлінських кадрів зводилася до засвоєння постанов партії й уряду, а мистецтво управління - до вміння підпорядковувати і підпорядковуватися державному командно-бюрократичному центру керівництва господарством. Державна монополія зовнішньої торгівлі, яка існувала в СРСР, означала, що і сфера зовнішньоекономічної діяльності в країні не була аналогічною міжнародному бізнесу країн Заходу. Підготовка кадрів управління для цієї діяльності в ліпшому разі зводилась до вивчення іноземної мови, а не того, що згодом у країнах із ринковою економікою склало такі навчальні дисципліни, як міжнародний менеджмент і міжнародний маркетинг.
Ситуація різко змінилася з розпадом радянської системи. У 90-х роках виникла гостра потреба в керівних кадрах і спеціалістах-управлінцях для трансформації цієї системи, а в перспективі - і для розвитку ринкової економіки. Як і в інших незалежних державах, котрі виникли на місці колишнього СРСР, в Україні бурхливо розквітнув ринок освітніх послуг для бізнесу, особливо міжнародного. Останнє було зумовлене низкою обставин, зокрема:
* переходом до економіки, відкритої для раніше невідомого нам міжнародного бізнесу;
* зародженням ринкових міжнародних відносин там, де існували адміністративно-командні відносини суб'єктів господарювання колишньої єдиної держави;
* гострою потребою України як нової незалежної держави у входженні до міжнародного економічного співтовариства, до міжнародного поділу праці;
* необхідністю швидкої й ефективної реалізації порівняльних переваг у зовнішній торгівлі, що історично склалися в Україні;
* з'ясуванням специфічного національного стилю в управлінні, в організаційній поведінці для досягнення бажаних результатів власними й іноземними господарниками-бізнесменами.
Названі і не названі обставини визначили як актуальність видання цієї книги, так і її особливості. Говорячи про актуальність, слід звернути увагу на те, що якщо з управління взагалі в Україні та в інших країнах СНД у 90-ті роки були опубліковані окремі праці вітчизняних і зарубіжних (у перекладі) авторів, то з управління зовнішньоекономічною діяльністю їх практично не було.
Цим зумовлена перша особливість роботи - її абсолютна новизна на ринку навчальної літератури не тільки в Україні, а й в інших країнах СНД.
Друга особливість - це оригінальність роботи з погляду структури подання та змістовності матеріалу порівняно з аналогічними працями, виданими раніше.
Третя особливість роботи полягає в максимальному наближенні теоретичних проблем управління зовнішньоекономічною діяльністю до реальних трансформаційних процесів суспільств із перехідними економіками, і насамперед України.
Нарешті, ще однією особливістю цієї книги є прагнення авторів не тільки допомогти студентам розібратися в процесах, що відбуваються у міжнародному бізнесі, а й навчити їх приймати конкретні управлінські рішення. Для цього в книзі теоретичні положення ілюструються прикладами з діяльності урядових органів або відповідних структур - реально існуючих компаній і фірм. Наприкінці кожного розділу студентам дається можливість перевірити правильність отриманих знань і прийнятих рішень, відповідаючи на теоретичні або практичні питання, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.
Сподіваємося, що читачі зрозуміють труднощі, які постали перед авторами як першопроходцями дослідження і висвітлення проблем управління зовнішньоекономічною діяльністю. Природно, що всі зауваження і побажання автори сприймуть із вдячністю і врахують у подальшій роботі.