Библиотека Воеводина _ "Казначейська система" / Юрій С.І.

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Казначейська система" / Юрій С.І._ Зміст




Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ

2.1. Сутність діяльності та функції казначейства

2.2. Організаційна структура Державного казначейства України
2.3. Розрахункові палати у системі казначейства: суть та призначення


Основні терміни та поняття: суть діяльності Державного казначейства, завдання казначейства, функції казначейства, права Державного казначейства, секвестрація, організаційна структура Державного казначейства України, типова структура Державного казначейства, управління Державного казначейства, відділення Державного казначейства, Розрахункова палата, Центральна розрахункова палата, Регіональні розрахункові палати

2.1. Сутність діяльності та функції казначейства
Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України, Положенням про Державне казначейство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 31 липня 1995 р. № 590.
Діяльність Державного казначейства фінансується за рахунок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.
Державне казначейство у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої і виконавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з'єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи. Цей процес розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.
Суть діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного бюджету шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов'язкових платежів та проведення видатків державного бюджету через оплату рахунків об'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.
Сутність казначейства як і будь якого іншого поняття чи категорії проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права та обов'язки, пов'язані з його діяльністю.
Відповідно до Положення про Державне казначейство за № 590 від 31 липня 1995 р. на Державне казначейство в Україні покладено виконання таких функцій:
- здійснює касове виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування за доходами та видатками;
- організовує управління наявними коштами державного бюджету, державних позабюджетних фондів і бюджетів самоврядування у межах видатків, установлених на відповідний період;
- здійснює контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтверджуючих документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів;
- проводить облік касового виконання та складання звітності про стан виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;
- здійснює облік, обслуговування та погашення зовнішнього і внутрішнього боргів держави відповідно до чинного законодавства;
- здійснює розмежування загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, проводить взаєморозрахунки між ними. Розмежування з бюджетами нижчого рівня здійснюються за умови укладання угод між органами Держказначейства та відповідними Радами;
- відповідно до укладених угод відкриває та обслуговує рахунки розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства;
- здійснює оплату рахунків за дорученням розпорядників бюджетних коштів відповідно до чинних нормативних актів. При цьому Держказначейство не несе відповідальності за зобов'язаннями, прийнятими розпорядниками бюджетних коштів;
- отримує звіти про виконання кошторисів доходів і видатків від розпорядників бюджетних коштів, здійснює звірку даних обліку органів Держказначейства з даними обліку розпорядників;
- здійснює у безспірному порядку стягнення належних державному бюджетові коштів по взаєморозрахунках між бюджетами;
- забезпечує роботу інформаційно-обчислювальної системи Держказначейства та її взаємодію з інформаційними системами Національного та комерційних банків України, міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади, установ та організацій;
- управляє поточними залишками казначейських рахунків з метою отримання доходів та зарахування їх до загального та спеціального фондів державного бюджету;
- розробляє та затверджує нормативно-правові акти та єдині правила організації роботи з питань казначейського виконання бюджетів усіх рівнів, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування, кошторисів доходів та видатків бюджетних установ, відкриття рахунків в органах Державного казначейства;
- здійснює роботу щодо добору, розстановки кадрів, створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, забезпечує проведення єдиної державної політики з питань державної служби в органах Держказначейства;
- організовує та здійснює внутрішньосистемний контроль і аудит;
- здійснює інші функції, передбачені чинним законодавством України. При цьому Державне казначейство має реалізувати принцип Єдиного
казначейського рахунку державного бюджету у поєднанні з централізованою системою, яка дасть змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, забезпечить можливість маневрування фінансовими ресурсами держави. За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів Державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів Державного казначейства, а також прийом, зберігання та видачу готівки. А за міністерствами та відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямами видатків коштів, затвердженими державним бюджетом України.
Як свідчить світовий досвід, такий розподіл функцій щодо касового виконання державного бюджету між фінансовою та банківською системами є найбільш ефективним, оскільки дає можливість зосередити всі важелі управління державним бюджетом у руках головного фінансового агента держави в особі Державного казначейства України.
Для виконання своїх функцій Державне казначейство має право:
- бути учасником системи електронних платежів Національного банку України;
- відкривати, використовувати та закривати в установах банків кореспондентські рахунки в національній та іноземній валютах;
- отримувати безоплатно від Національного та комерційних банків інформацію про наявність та рух коштів за поточними, депозитними, бюджетними та іншими рахунками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
- отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних і місцевих органів інформацію про статистичні дані щодо виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;
- вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та банків дотримання встановленого порядку виконання бюджетів;
- призупиняти або обмежувати за рішенням Голови Держказначейства та його заступників, а також керівників територіальних органів Держказначейства здійснення операцій за рахунками розпорядників бюджетних коштів у разі порушення ними встановленого порядку використання бюджетних коштів, а також неподання кошторисів та звітності про їх надходження та використання;
- вживати заходи щодо усунення виявлених порушень при проведенні розрахунків (взаєморозрахунків) за доходами та видатками державного бюджету та бюджетів самоврядування за повідомленням контролюючих
та правоохоронних органів, а також вимагати усунення виявлених порушень від усіх учасників зазначених розрахунків;
- укладати з установами, організаціями та підприємствами усіх форм власності угоди, що забезпечують виконання функцій, покладених на Держказначейство;
- відмовляти розпорядникам бюджетних коштів у відкритті рахунків без укладання відповідної угоди;
- видавати разом з Національним банком України, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні нормативні акти;
- має інші права, передбачені чинним законодавством України.
Свою роботу Державне казначейство організовує відповідно до Положення "Про Державне казначейство України", затверджене постановою Кабінету Міністрів від 31 липня 1995 р № 590 (див. додаток 1). Розмежування повноважень між регіональними органами в частині фінансування видатків здійснюється за ознаками значення того чи іншого об'єкта фінансування і місця його розташування.

 

 

2.2. Організаційна структура Державного казначейства України
Державне казначейство України створено при Міністерстві фінансів України. Його слід розглядати як самостійну організаційну одиницю, яка формує власну кадрову, господарчу, інформаційно-технічну політику розвитку казначейської системи.
З формуванням в Україні ринкових відносин змінюється організаційна структура центрального апарату та територіальних органів Державного казначейства, а також їх юридичний статус. Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року за № 1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади", Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і діє як цілісна вертикально побудована організаційна система. Його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Організаційна структура Державного казначейства України (ДКУ) відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України (рис.2.1.). Відповідно до цього казначейська система України має трирівневу структуру і складається з Державного казначейства України, яке знаходиться у столиці держави і представляє його центральний рівень; Управління Державного казначейства обласного значення (ОУДК) розміщені таким чином: 1 адміністративне управління - в Автономній Республіці Крим; 2 адміністративні управління - у містах Києві та Севастополі; 24 адміністративні управління функціонують в областях. Районні (міські, районні у містах) відділення Державного казначейства (РВДК) зосереджені у найважливіших місцевих адміністративних центрах.

Рис. 2.1. Загальна структура Державного казначейства України
Загальна кількість органів Держказначейства по територіях станом на 01.03.2002 року склала 664 одиниці, в тому числі 637 відділень: у містах - 16, у районах - 462, у містах обласного значення - 99, райвідділень у містах - 60. їх кількість постійно змінюється за рахунок укрупнення та об'єднання однойменних відділень у районах та містах обласного підпорядкування. На кількість відділень можуть впливати й інші фактори, Так, станом на 01.07.2001р. у Києві нараховувалось 14 відділень Державного казначейства, а вже 01.10.2001 року їх кількість зменшилась до 10 за рахунок зміни адміністративно-територіального поділу м. Києва
Слід зазначити, що у деяких випадках районні відділення Державного казначейства (РВДК) або одночасно обслуговують бюджетні установи, що розташовані як у сільській місцевості, так і у районному центрі, або ж зовсім не запроваджуються як окремі органи, оскільки деякі адміністративні райони великих міст об'єднують свої функції, зливаючись у єдине міське ВДК великого міста.
Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Державне казначейство України очолює Голова, який має заступників. На цю посаду їх призначає та звільняє Президент України за поданням Прем'єр-міністра.
Голова Державного казначейства здійснює загальне його керівництво, несе персональну відповідальність за стан справ у сфері діяльності
Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов'язки між своїми заступниками. Він також затверджує структуру Державного казначейства та управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказначейства Структура центрального апарату Державного казначейства України наведена у додатку 3.
Для погодженого вирішення завдань, що належать до компетенції Держказначейства, обговорення найважливіших питань його діяльності утворюється колегія в кількості 11 чоловік у складі Голови Держказначейства (голова колегії), його заступників за посадою та інших керівних працівників Держказначейства. Склад колегії затверджується Головою Державного казначейства. Рішення колегії втілюється у життя через постанови.
Обласне управління Державного казначейства очолює начальник, який несе відповідальність за роботу всіх районних відділень Державного казначейства у рамках адміністративного регіону та в межах покладених на нього функцій.
Обласні управління Державного казначейства (ОУДК) здійснюють:
1. Впровадження законодавчої та нормативної бази з виконання бюджету.
2. Касове виконання Державного бюджету, зокрема:
• бухгалтерський облік та звітність з проведених ними операцій;
• отримання, реєстрацію, доведення бюджетним установам асигнувань та інформації, пов'язаної з управлінням бюджетом, виписок про асигнування;
• управління бюджетними надходженнями на Єдиний казначейський рахунок у НБУ, переказ коштів та проведення видатків;
• облік та звітування органам виконавчої та законодавчої влади про виконання функцій, що входять до обов'язків ОУДК;
• збирання, перевірку та введення даних до інформаційної системи, а також консолідацію звітів про виконання бюджету;
• контроль за фінансовим виконанням державних програм, державних цільових фондів.
3. Виконання завдань Держказначейства.
4. Керівництво, контроль та оцінку роботи підвідомчих районних казначейських відділень РВДК.
5. Управління казначейською інформаційною системою всіх казначейських органів в області.
6. Підготовку та виконання планів щодо контрольно-ревізійних перевірок підвідомчих РВДК.
У зв'язку із входженням органів Державного казначейства в систему електронних платежів Національного банку України, запровадженням казначейського обслуговування місцевих бюджетів та з метою підвищення ефективності роботи Державного казначейства України видано наказ № 93-1с від 30.01.2002 року Державним казначейством України "Про затвердження типової структури управління Державного казначейства у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" (рис.2.2.)

*створюється за рішенням начальників управлінь залежно від обсягів роботи
Рис. 2.2. Типова структура управління Державного казначейства Автономної Республіки Крим, областях,, містах Києві та Севастополі
Відповідно до затвердженої типової структури начальники управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають внести зміни до штатних розписів управлінь у межах наявної штатної чисельності працівників і у тижневий термін подати штатні розписи управлінь на затвердження.
Відділення ДКУ розташовані по всій території держави. Середня чисельність персоналу районних ВДК становить 12 одиниць. Усі начальники казначейських відділень звітують безпосередньо начальникові обласного управління Державного казначейства. Кожне районне відділення несе відповідальність за здійснення касових операцій з виконання державного бюджету у своєму районі.
Штатні розписи районних (міських) відділень затверджують керівники відповідних територіальних управлінь за погодженням з керівництвом Держказначейства.
Кожне відділення ДКУ очолює начальник, який відповідає за роботу, покладену на нього відповідно до функцій
Відділення районного казначейства несуть відповідальність за:
1. Впровадження та дотримання законодавчих та нормативних документів щодо виконання бюджету.
2. Касове виконання державного бюджету за видатками в межах асигнувань, передбачених державним бюджетом, забезпечення виконання загального та спеціального фондів державного бюджету за доходами, зокрема:
• Обліковує кошти державного бюджету, одержані на єдиний казначейський рахунок, в розрізі кодів бюджетної класифікації, розпорядників коштів, а також видатки державного бюджету;
• отримання, реєстрацію, доведення розпорядникам бюджетних коштів асигнувань та інформації, пов'язаної з виконанням бюджету, а також підготовку виписок про асигнування та касові видатки;
• звірку даних обліку за доходами з фіскальними органами, здійснення повернень та розмежування доходів;
• приймання від бюджетних установ заяв на платіж, їх контроль, включаючи контроль за дотриманням лімітів видатків та здійсненням платежу;
• звітування установами законодавчої та виконавчої влади по функціях, що входять до обов'язків РВДК;
• веде облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету та державних позабюджетних фондів
• збирання та перевірку звітів розпорядників коштів та формування зведених звітів про касове виконання Державного бюджету за доходами і видатками відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету;
• проводить роботу, пов'язану зі здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходженням та використанням коштів позабюджетних фондів у районі
• контроль за виконанням державних програм та державних цільових фондів;
• здійснює за поданням державної податкової інспекції повернення зайво або помилково сплачених до бюджету податків, зборів та обов'язкових платежів;
• здійснює заходи щодо добору, розстановки, виконання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів
• розглядає заяви, пропозиції, скарги громадян, підприємств, установ та організацій з питань в межах своїх повноважень
Районні та міські відділення Державного казначейства складаються з:
• відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів;
- відділу розмежувань та оперативно-аналітичного обліку державних доходів;
- відділу бухгалтерського обліку і звітності;
- операційного відділу.
За необхідності відділи можуть об'єднуватись з виділенням певних функцій.
Внутрішня типова структура управлінь і відділень відображає особливості роботи кожної одиниці і не завжди співпадає. Разом з тим можна виділити загальні для більшості структурні підрозділи (відділи): виконання бюджету за доходами; виконання бюджету за видатками; встановлення лімітів; обліку і звітності тощо, необхідних для роботи самого казначейства. Так, вища й середня ланки мають режимно-секретні відділи, відділи організації роботи та контролю підвідомчих органів, відділи комп'ютеризації. Очевидно, останні після повного інформаційного забезпечення казначейства з часом перетворяться на штатну обслуговуючу одиницю. Нині ж їх діяльність охоплює розробку та перевірку програмного забезпечення, а також встановлення та обслуговування комп'ютерних мереж.

 

 

2.3. Розрахункові палати у системі казначейства: суть та призначення
Розрахункові палати - це проміжна ланка (зв'язуючий вузол) між Національним банком України та органами Державного казначейства, що забезпечує планомірне та своєчасне проведення міжбанківських та внутрісистемних розрахунків по обслуговуванню державного бюджету за доходами та видатками, а в перспективі - і місцевих бюджетів.
Метою створення розрахункових палат є:
-
забезпечення прискорення розрахунків між банками в Україні;
-
підвищення рівня надійності розрахунків;
-
сприяння раціональному використанню тимчасово вільних ресурсів банків і створення фінансового ринку;
-
впровадження сучасних міжнародних технологій, стандартів, протоколів і поступове входження банківської системи України в світову банківську систему;
-
посилення контрольних функцій Національного банку за станом кореспондентських рахунків комерційних банків;
-
забезпечення багаторівневого захисту даних від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на ступенях опрацювання і зберігання;
-
контроль достовірності даних на всіх ступенях розрахунків;
-
надання учасникам розрахунків інформаційних послуг. Система розрахункових палат в Україні має дворівневу структуру:
- регіональні розрахункові палати, які обслуговують міжбанківські розрахунки на регіональному та міжрегіональному рівнях;
- Центральна розрахункова палата, яка обслуговує міжрегіональні банківські розрахунки, контролює та виконує балансування міжрегіональних платіжних оборотів.
Центральна розрахункова палата (ЦРП) організовує функціонування Системи електронних платежів та керує роботою Регіональних розрахункових палат.
Основним принципом діяльності Центральної розрахункової палати є перерахування платежів через ЦРП відповідним Регіональним розрахунковим палатам.
Центральна розрахункова палата взаємодіє з усіма Регіональними палатами і представляє верхній рівень Системи електронних платежів.
Регіональні розрахункові палати (РРП) є самостійними структурними підрозділами регіональних управлінь Національного банку України, які обслуговують у Системі електронних платежів банки-учасники СЕП відповідного регіону. У своїй діяльності РРП керується діючим законодавством України, Положенням про Державне казначейство України, наказами та розпорядженнями ДКУ, Управління інформаційних технологій ДКУ, наказами, нормативними актами та розпорядженнями і вказівками НБУ, Департаменту інформатизації НБУ, Центральної розрахункової палати, територіального Управління НБУ регіону, в якому обслуговується Обласне Управління Державного казначейства.
Технологічна дисципліна Регіональної розрахункової палати визначається Положенням про міжбанківські розрахунки в Україні, Тимчасовим положенням про порядок здійснення міжбанківських розрахунків органами ДКУ та іншими нормативними документами. Робота РРП ведеться за затвердженими квартальними планами (з розбивкою по місяцях), згідно з інструктивними та методологічними матеріалами у взаємодії з іншими відділами органів Державного казначейства, Управління інформаційних технологій ДКУ, Департаментом інформатизації НБУ та Центральною розрахунковою палатою.
Основними завданнями Регіональних розрахункових палат є:
- безперебійне та своєчасне проведення внутрісистемних та міжбанківських розрахунків за виконанням державного та місцевих бюджетів по дохідній та видатковій їх частинах в системі Державного казначейства України та за його межами,,
- управління потоками грошових коштів бюджетів на всіх рівнях в системі ДКУ з метою оптимального використання вільних залишків бюджетних коштів та їх регіонального перерозподілу,,
- взаємодія органів ДКУ в проведенні внутрісистемних та міжбанківських розрахунків по виконанню бюджетних платежів через систему електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) із використанням Єдиного казначейського рахунку (ЄКР)
- забезпечення обласного управління ДК, керівництва ДКУ, центральної розрахункової палати ДКУ, оперативною інформацією про стан внутрісистемних і міжбанківських розрахунків в даному регіоні для
прийняття оперативних рішень по перерозподілу бюджетних коштів в даному регіоні, або в системі ДК в цілому.
- за погодженням із відділом захисту інформації ДК (ВЗІ) проводить перевірку разом з відділом комп'ютеризації ОУДК та відділом захисту територіального управління, районних відділень ДКУ учасників внутрісистемних та міжбанківських розрахунків регіону щодо дотримання вимог інформаційної безпеки.
Виконання розрахунковими палатами властивих їм функцій, а також адміністрування баз даних та весь комплекс профілактичних робіт по обслуговуванню програмного та апаратного забезпечення унеможливило виникнення нестандартних ситуацій та збоїв у функціонуванні операційного дня казначейства.
Учасниками розрахункових палат є:
на рівні регіональних розрахункових палат:
- комерційні банки, установи НБУ (РКЦ);
на рівні Центральної розрахункової палати Національного банку України:
- регіональні розрахункові палати.

 

Контрольні запитання:
1. У чому полягає сутність діяльності Державного казначейства України?
2. Які завдання стоять перед Державним казначейством України?
3. Які основні функції виконує Державне казначейство України?
4. Назвіть основні функції органів казначейства щодо контрольної діяльності?
5. Охарактеризуйте організаційну структуру Державного казначейства України?
6. Які функції покладаються на обласні управління Державного казначейства?
7. Яка організаційна структура управлінь Державного казначейства?
8. Що входить до компетенції відділень Державного казначейства та яка їх організаційна структура?
9. Які зміни передбачені у типовій структурі Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженій наказом Державного казначейства України № 93-к від 30.01.2002 року?
10. Що собою являє Центральна розрахункова палата НБУ та яке її призначення?
11. З якою метою створені Регіональні розрахункові палати та які їх основні завдання?

<< РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ
РОЗДІЛ З ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ -ПОВНОВАЖНИЙ УЧАСНИК БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ  >>

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Казначейська система" / Юрій С.І._ Зміст