Частина З
ТНК у світовому економічному просторі

Розділ 12
ТНК у системі сучасного міжнародного інвестування

12.5. Діяльність ТНК в екологічному контексті: проблеми і шляхи їх розв'язання
Проблематика діяльності ТНК не вичерпується суто економічною логікою. Вона має надзвичайно велике значення в контексті проблем охорони навколишнього середовища, інтересів низки країн, що розвиваються, а також країн з перехідною економікою (до них належить і Україна), які постали перед необхідністю вжиття радикальних заходів для забезпечення власної екологічної безпеки. Адже готовність багатьох міжнародних корпорацій переносити шкідливі, небезпечні виробництва на території цих країн, екологічні катастрофи минулого, наслідки хижацького природокористування актуалізують такі політичні підходи в країнах "периферійної" зони.
Одна з найтяжчих катастроф, яка спричинила загибель багатьох людей, - аварія на хімічному підприємстві великої міжнародної корпорації Union Carbide, розташованому в Бхопалі (Індія). У 1984 році, в ніч з 2 на 3 грудня, понад 40 тонн отруйного метилового газу ізоцианіду потрапило у навколишнє середовище. Тисячі людей загинули одразу, загальна кількість жертв, з урахуванням тих, що померли від хвороб пізніше, перевищила 10000. Корпорація відшкодувала індійському урядові 470 млн. доларів, однак достатньо ефективної допомоги постраждалим не було надано. Водночас бхопальська катастрофа спонукала до роздумів не лише про необхідність зміни ставлення до технологічно небезпечних підприємств, а й про відносини між великими ТНК і урядами країн, що розвиваються, про необхідність жорсткішого контролю та справедливішого розподілу доходів.
Інша катастрофа 80-х років, яка заподіяла значну екологічну шкоду, - загибель танкера компанії Exxon Valdez 24 березня 1989 року. Від великої нафтової плями постраждали фауна і флора океану, жителі прилеглих регіонів (погіршився стан їхнього здоров'я, вони втратили робочі місця, пов'язані з рибальством).
Негативні екологічні наслідки мають і не аварійні, а "заплановані" техногенні процеси та події. Характерним прикладом є погіршення стану атмосфери, яке передусім позначається на здоров'ї людей та умовах репродукції видів тварин і рослин, а також має й соціально-економічні виміри. Так, наявність в атмосфері забруднюючих речовин спричиняє дедалі більшу корозію не лише металів, а й кам'яних споруд. Останніми десятиліттями XX ст. постала загроза прискореної руйнації через наявність кислотних та інших агресивних елементів у повітрі пам'яток стародавньої культури: в Єгипті - пірамід і Сфінкса, в Італії - римського Колізею, у Греції - Парфенона, інших історичних об'єктів. За даними природоохоронних організацій США, лише у цій країні щорічні збитки, заподіяні усім видам споруд через забруднення атмосфери, становили у 90-ті роки щонайменше 600 млн. доларів.
Гуманітарні, екологічні та економічні втрати від катастроф і не аварійних, але руйнівних та шкідливих технологічних процесів породжують природне прагнення подолати їхні наслідки й запобігти аналогічному перебігу подій у майбутньому. Постає необхідність формулювання нових вимог до національного та міжнародного екологічного регулювання. Зокрема, слід наголосити на таких напрямах діяльності:
* міжнародне співробітництво з метою попередження та подолання наслідків катастроф, запровадження безпечніших моделей господарювання;
* прийняття національних програм екобезпеки і забезпечення відповідного міжнародного контролю;
* підвищення вимог до безпеки виробничої діяльності компаній, які займаються еконебезпечними видами бізнесу, а також всередині самих компаній.
Цілком очевидно, що в сучасних умовах, коли обсяги видобутку природних ресурсів не лише зіставні з наявними їх покладами, а й нерідко впливають на геологічні процеси в місцевому та глобальному масштабах, коли антропогенний тиск на біосферу, тваринний і рослинний світ досяг критичної межі, необхідно зробити жорсткішими вимоги до характеру виробничої діяльності та природокористування, оскільки деякі види ресурсів, що раніше вважалися відновлюваними, або вже не існують фізично, або практично вичерпані. При цьому деградація деяких екосистем, що використовуються людиною як природні ресурсні джерела, набула незворотного характеру.
Корисним є досвід деяких країн Західної Європи щодо застосування економічних механізмів, які заохочують виробничий сектор до переходу на маловідходні та ресурсоощадні технології. При цьому цілком виправдане застосування економічних та інших санкцій стосовно підприємств та їхніх керівників, винних у забрудненні навколишнього середовища.
Іншим гідним наслідування прикладом із зарубіжної практики є прийняття в 1998 році президентом США Б.Клінтоном так званої Президентської технологічної ініціативи щодо кліматичних змін. Згідно з цим документом було надано значні фінансові субсидії, вигідні кредити та податкові пільги екологічно чистому виробництву.
Таким чином, поширення процесів транснаціоналізації бізнесу, утворення надвеликих ринкових структур є результатом і важливим фактором розвитку інвестиційних процесів, усієї системи міжнародних економічних відносин. Концентрація капітальних ресурсів, процеси злиття та поглинання призводять до формування приватних утворень, зіставних за обсягами економічної діяльності з національними відтворювальними комплексами, а інколи перевищують їх. Результат цього процесу - нові умови міжнародного співробітництва, частковий перерозподіл регулюючих повноважень між державами і ТНК на користь останніх. Істотним стимулюванням цієї тенденції є сучасні процеси лібералізації економічного життя, глобалізації процесів відтворення.
Існує чимало сценаріїв та організаційних моделей, за якими відбувається утворення великих монопольних об'єднань, а на їхній базі - ще масштабніших альянсів. Мета такої інтеграції - оптимізація адміністративно-організаційної політики, кращий доступ до факторів виробництва, монопольний контроль за ринками збуту. Водночас виникнення потужних інституцій породжує нові реалії господарських, політичних відносин між суб'єктами економічного життя та суспільного управління, причому не лише на національному, а й на міжнародному рівні. Відтак прагнення монополій до максимізації прибутків іноді суперечить національним інтересам держав, які є периферійними об'єктами для ТНК. Незадовільні параметри розвитку багатьох країн Азії, Африки, Латинської Америки актуалізують питання про перегляд стандартів і принципів взаємовідносин між ними і ТНК, про створення нової, справедливішої моделі міжнародних економічних відносин.
Контрольні запитання і завдання
1. Яку роль у процесах інтернаціоналізації господарського життя відіграє інвестиційна діяльність ТНК?
2. Розкрийте значення ТНК у формуванні сучасних тенденцій руху капіталів.
3. Назвіть основні організаційні форми концентрації виробництва на міжнародному рівні й охарактеризуйте їх.
4. Якими є переваги господарської діяльності провідних транснаціональних виробничих структур?
5. Визначте векторно-географічну спрямованість основних інвестиційних потоків у сучасному світі.
6. Охарактеризуйте пріоритетні сфери концентрації виробничої діяльності ТНК.
7. У чому сутність та який інструментарій неакціонерної експансії ТНК?
8. Визначте тенденції світового попиту на інвестиційні ресурси як об'єктивну передумову розширення сфери діяльності ТНК.
9. Якими є основні особливості природокористування ТНК та екологічні наслідки виробничої діяльності великих корпорацій?