Частина 1
ТНК як суб'єкт світового господарства
Розділ З
Історичний аспект розвитку ТНК
3.3. Глобальні ТНК: загальна характеристика
Характеризуючи сучасні тенденції в розвитку ТНК, слід відзначити, по-перше,
вплив науково-технічного прогресу на розвиток транснаціонального капіталу,
по-друге, особливості інноваційної діяльності ТНК, по-третє, прискорений
розвиток і вдосконалення факторів виробництва, що використовуються ТНК.
Останніми роками відпала необхідність у надвеликих підприємствах на територіях
окремих держав, розрахованих на всесвітній ринок. З'являється можливість
створювати заводи, що випускають одну і ту ж продукцію за однією і тією
ж технології в низці країн, тобто уніфікувати випуск продукції в міжнародному
масштабі й організувати спільне виробництво з підприємствами, що знаходяться
в різних точках земної кулі й мають різну національну належність.
Результатом НТП стала сучасна техніка, що дає змогу об'єднувати підприємства,
які спеціалізуються на випуску різних видів продукції, але пов'язані виробничими
відносинами в рамках однієї корпорації. Раніше такі підприємства належали
різним фірмам або були самостійними комерційними одиницями. Тепер вони,
підпорядковуючись одній ТНК, є складовими загального міжнародного виробничого
комплексу.
Важливе досягнення нового етапу НТП останньої третини XX ст. - розвиток
електроніки, інформатики, біотех-нології, виробництва нових композитних
матеріалів. У цих умовах міняються місцями "матеріальний" і
"інтелектуальний" фактори виробництва. Розвиток супутникового
зв'язку, новітніх транспортних засобів і комунікацій формує своєрідний
механізм руху інформації, який дає змогу підтримувати постійний зв'язок
з будь-якою точкою світу і сприяє розвитку міжнародних мереж підприємств,
пов'язаних між собою єдиним виробничим процесом. Знаходячись у різних
країнах, вони можуть управлятися з одного центра і за єдиним планом. Вмить
отримана інформація про виробництво, збут, прибутковість тощо на всіх
дільницях за допомогою комп'ютерної техніки і сучасних засобів оптичного
і космічного зв'язку сприяє вчасному прийняттю рішення про коригування
у глобальному масштабі.
Таким чином, ТНК можуть розміщувати виробництво в удь-якій точці світу
- там, де їм вигідно, не утруднюючи себе національними межами і кордонами.
В одних випадках вирішальну роль відіграє близькість сировини і матеріалів,
дуже громіздких, дорогих для транспортування. В інших -використовується
близькість місткого ринку збуту. ТНК може приваблювати наявність кваліфікованої
робочої сили або, навпаки, використовується величезний резерв дешевої
та малокваліфікованої робочої сили у країнах, що розвиваються. В усіх
цих випадках виробництво орієнтується на випуск продукції, що має споживчий
попит, її постачають на будь-який ринок або регіон звідти, де її виробництво
найбільш вигідне. Виробництво стає глобальним, з'являються підприємства,
які працюють "на весь світ".
Принципово новим моментом у транснаціоналізації капіталу є розширення
діяльності ТНК у сфері послуг, особливо наукомістких. Цей процес засвідчує
факт зростання значущості послуг в економіці, а головне - зміну самого
характеру послуг, який набуває все більше виробничого значення. Між товарами
і послугами встановлюється тісніший зв'язок, внаслідок чого експорт товарів
потребує розвинутішої мережі, що формується переважно з послуг. І сам
характер багатьох видів послуг - збіг виробництва і споживання за часом,
відсутність необхідності зберігання тощо -стимулюють зацікавленість компанії
у їх виробництві.
У цей час чітко виявляється нова риса розвитку транснаціонального капіталу
- поширення на приймаючі країни інноваційної активності, яка раніше була
прерогативою материнських фірм. Відбувається це у результаті створення
в інших країнах науково-дослідних центрів і технологічних парків, а також
за рахунок поглинання місцевих фірм з високим інноваційним потенціалом.
За даними міжнародної статистики, питома вага інновацій, що припадають
на зарубіжні філії ТНК, постійно зростає.
На світовому ринку послуг активно беруть участь як компанії, що безпосередньо
спеціалізуються на виробництві послуг, так і промислові фірми. Вони пропонують
все ширший спектр послуг (пакети послуг), і як наслідок - відмінності
між цими компаніями поступово стираються.
Головною причиною такої диверсифікації послуг, що надаються корпораціями,
стало те, що сучасні засоби зв'язку та обчислювальної техніки, об'єднані
в глобальні інформаційні мережі, які належать ТНК. Це, у свою чергу, дає
змогу бути в курсі подій на ринках багатьох видів послуг. Пропонуючи завдяки
цьому пакети послуг, корпорації успішно підвищують свою конкурентоспроможність,
зменшують ризик здійснюваних ними операцій. Деякі автономні види послуг
об'єднуються, зокрема, єдиний комплекс фінансових послуг охоплює банківські,
страхові, біржові, посередницькі послуги.
Водночас з цією стійкою тенденцією до розширення діяльності ТНК у сфері
послуг спостерігається зниження частки інвестицій у базові галузі, видобувну
і обробну промисловість.
Однією з причин зменшення частки інвестицій у видобувній і обробній галузі
є відносне зменшення значення сировини в економіці. Тенденція до зниження
із розвитком НТП матеріало- і енергомісткості готової продукції протистоїть
абсолютному розширенню виробництва і споживання сировини й палива, що
зумовлює скорочення частки продукції найважливіших галузей і зменшення
витрат сировини та енергії на одиницю національного прибутку і промислового
виробництва.
Важливим чинником, який сприяв економії сировини в останні роки, є зростання
використання повторної сировини, технологія якого істотно менш енергомістка,
і за рахунок цього досягається значна економія палива та енергії.
Істотну роль у скороченні видобутку і споживання окремих традиційних видів
сировини відіграють замінники, зокрема, скорочення споживання сталі завдяки
використанню більш дешевих пластмас, міді та свинцю - через заміну кабельного
зв'язку супутниковим. Однак зниження матеріало- і енергомісткості не означає
абсолютного скорочення потреб у сировині та паливі. Світова економіка,
що розвивається, і зростання споживання, в тому числі у країнах, що розвиваються,
під впливом здійснюваних у них індустріалізації та модернізації сільського
господарства зумовлюють зростання споживання матеріалів і енергоносіїв
на душу населення. Однак прогнозуючи майбутнє споживання сировини і палива,
слід враховувати, що тенденція до зниження матеріале- і енергомісткості
збережеться. Хоча збільшення потреби в сировині та паливі зростатиме за
рахунок створення національної промисловості в країнах, що розвиваються,
але здійснюватися воно буде переважно за рахунок перенесення до цих країн
із промислове розвинутих екологічно небезпечних, матеріале- і працемістких
виробництв, зокрема нафтохімії, хімії, чорної та кольорової металургії.
Нині ТНК контролюють істотну частину науково-технічного потенціалу промислово
розвинутих країн. Це дає їм змогу відігравати провідну роль у міжнародному
обміні технологій і науково-технічних знань, брати участь у НТП й сприяти
структурним зрушенням у світовій економіці.
Прикладом великих ТНК є хімічні концерни. Вони продемонстрували стабільність
своїх позицій і здатність лідирувати в нових технологіях так само, як
вони лідирували у традиційних виробництвах, їх успіх пояснюється певними
чинниками, зокрема наявністю спеціалізованих дослідницьких лабораторій
та інших інженерно-технічних підрозділів, в яких акумулюються досвід і
кваліфікація з багатьох наукових і технічних дисциплін, та значних матеріальних
ресурсів, технологічного потенціалу, що перевищує потреби поточного виробництва,
а також часу для дослідження потенційних можливостей технологічних проривів,
пристосування їх до свого досвіду і профілю виробництва, що склався.
Сучасні ТНК здійснюють ефективну стратегію технологічного розвитку. Вона
базується на розумінні вимог НТП і охоплює організацію та інтеграцію роботи
функціональних і спеціалізованих груп у процесі реалізації нововведень;
постійний аналіз доцільності існуючої структури ринків, функцій, завдань,
погляд на технологічний розвиток в рамках фірми на перспективу. Це дає
змогу ТНК бути одним із головних суб'єктів світового ринку технологій.
Здійснювати успішну стратегію глобальних операцій, бути лідером у багатьох
галузях виробництва, сфери послуг, носієм передових технологій ТНК можуть
завдяки їх організаційній структурі. Для ТНК характерна трирівнева організація:
а) головна компанія; б) підконтрольні філії; в) конкретні підприємства.
Головна компанія, як правило, складається з холдингової та/або оперативної
компанії. Холдингова компанія -компанія-власниця контрольного пакета акцій
дочірніх товариств ТНК. Оперативна компанія - компанія, що здійснює загальностратегічне
керівництво, фінансове, бухгалтерське планування, наукові дослідження,
розробки, статистичний облік, зв'язок з громадськістю.
Підконтрольні підрозділи пов'язані з головною компанією виробничими і
технологічними відносинами, зокрема це такі підрозділи:
1) філії та відділення, які не мають юридичної і фінансової самостійності;
2) дочірні акціонерні товариства, що є юридичними особами, які зберігають
певну незалежність у фінансово-господарській і дослідницькій діяльності,
але частково або повністю належать за капіталом холдингу ТНК;
3) конкретні підприємства - первинні ланки організаційної структури ТНК,
що здійснюють виробничу, збутову, обслуговуючу, фінансово-кредитну та
науково-дослідну діяльність.
Стратегія ТНК охоплює різні форми їх інтеграції: водночас із створенням
традиційних зарубіжних філій створюється мережа філій за рубежем, які
мають різний ступінь автономії щодо головної компанії, а також різні форми
між-фірмових зв'язків (ліцензійні та субпідрядні угоди тощо). За допомогою
інформаційної технології ТНК керують мережею підприємств, що виконують
різні функції в багатьох регіонах і країнах. Така стратегія комплексної
інтеграції дає змогу постачати товари на численні національні ринки і
здійснювати необхідну сегментацію ринків.
Найважливішими функціями в системі підприємств ТНК - НДДКР є облік, збір
і обробка інформації, виробництво специфічних товарів. Вони реалізуються
у результаті 1) інтеграції головної фірми та її дочірніх філій; 2) інтеграції
самих зарубіжних філій; 3) укладання різних угод з незалежними фірмами.
За такого типу інтеграції успіх компанії в розміщенні своєї діяльності
оцінюється не з точки зору приймаючої країни, а за здатністю філій або
партнерів робити внесок у підвищення рентабельності компанії загалом.
Численні внутрішньо- і міжфірмові зв'язки нарівні з традиційними горизонтальними
і вертикальними зв'язками заторкують все більше функцій і є головним чинником
посилення міжнародної економічної взаємозалежності країн. Хоча природа
інтеграції в рамках ТНК ускладнюється, однак, щоб вижити в сучасних умовах
глобалізації економічного середовища, більшість компаній змушена або пристосовуватися
до міжнародного виробництва, або підключатися до нього.
У 1990-ті роки популярними були міжфірмові зв'язки не лише всередині ТНК,
а й у їх відносинах з іншими господарюючими суб'єктами. Своєрідність цих
зв'язків полягає у тому, що вони безпосередньо не заторкують відносин
власності. Компанії, що співпрацюють, зберігають свою автономію. У великих
ТНК міжфірмові угоди, як правило, набувають форми стратегічних альянсів.
Вони укладаються між конкуруючими фірмами, які об'єднують свої зусилля
у вирішенні окремих завдань. І хоча точне поняття транснаціональних стратегічних
альянсів ще не визначене, фактично альянси зумовлюють формування міжнародної
мережі міжфірмових зв'язків. Розширення цієї мережі - головний чинник
посилення міжнародної економічної взаємозалежності країн. Отже, сучасні
ТНК є силою, з якою не може не рахуватися жодна національна держава.
Ще одна особливість діяльності ТНК в сучасних умовах - прагнення зміцнити
свої позиції на найбільш швидко зростаючих ринках. Саме у світлі цієї
тенденції можливими є перспективи збільшення іноземних прямих інвестицій
у країни Східної Європи та СНД у найближчі десятиріччя.
ТНК відіграють провідну роль не лише у світовій економіці, а й у міжнародному
політичному житті. Вони все інтенсивніше впливають на політичні процеси
в світі: втручаються у формування зовнішньої та внутрішньої політики держав,
втілюють и у життя, мають у своєму розпорядженні арсенал коштів і можливостей
реалізації та контролю власних інтересів.
Неважко пересвідчитися, що політичні позиції ТНК як у масштабах окремої
держави, так і в масштабах всього світу визначаються їхньою економічною
потужністю. Адже й в усьому світі зростаючий вплив на світовий політичний
процес мають процеси, що відбуваються у світовій економіці. Могутня інтеграція,
динамічне формування єдиного світрвого ринку, світових факторів виробництва,
розвиток НТП, інтернаціоналізація виробництва, сфери обігу - все це створює
матеріально-технічну базу для світового політичного процесу. Отже, незважаючи
на відносну самостійність політичного процесу, зберігається його детермінація
економічними чинниками, провідним серед яких і є економічна могутність
ТНК.
Таким чином, сучасні ТНК є продуктом еволюційного розвитку транснаціонального
капіталу. Пройшовши шлях від колоніально-сировинних до глобальних, ТНК
суттєво модифікували свої пріоритети. З 80-х років XX ст. значно посилюється
активність ТНК у сфері послуг, сфера обробної промисловості відходить
на задній план, а ділова активність корпорацій у первинному секторі (у
видобувній промисловості) різко скорочується. Основна частина промислових
активів зосереджується в чотирьох галузях: нафтовій, автомобільній, хімічній
та фармацевтичній.
Функціонування сучасних ТНК відбувається в умовах глобалізації світогосподарських
зв'язків, які, з одного боку, створюють зовнішнє середовище для їх діяльності,
а з іншого - самі є результатом такої діяльності. Поява глобальних ТНК
призвела до того, що нині третина світової торгівлі здійснюється в рамках
транснаціональних комплексів. Одним із лідерів серед глобальних ТНК є
швейцарська "Nestle". Обсяг її зарубіжного продажу становить
98% від обсягу загальних продажів, у іншої глобальної компанії - "Philips"
- цей показник - 88%, у "British petroleum" - 75%.
Сучасні ТНК є важливою складовою єдиної світової політичної та економічної
системи, вони беруть активну участь у міжнародних політичних процесах
і являють собою нові суб'єкти світового політичного процесу.
Контрольні запитання і завдання
1. Назвіть причини еволюційного розвитку транснаціонального капіталу.
З'ясуйте, яку роль вони відіграли у становленні й розвитку поколінь ТНК.
2. Обгрунтуйте, чому саме на 60-ті роки XX ст. припадає пік появи транснаціональних
компаній. Назвіть компанії (крім зазначених у розділі), становлення яких
як ТНК відбулося саме в цей час. У яких сферах господарської діяльності
вони представлені? Поясніть це з точки зору положення про покоління ТНК.
3 Яку роль в еволюційному розвитку ТНК відіграв науково-технічний прогрес?
4 Які характеристики відповідають глобальним ТНК? Чим глобальні ТНК відрізняються
від ТНК третього покоління?
|