ВСТУП

Минуло чотири роки відтоді, як вийшов у світ перший рекомендований Міністерством освіти і науки України підручник "Страхування" (К.: КНЕУ, 1998). Це був період швидкого нарощування потенціалу страхової галузі (індустрії), збільшення обсягів і розширення асортименту страхових послуг, надаваних порівняно молодим підприємницьким структурам і населенню, довіра якого поступово повертається до страхування. Нині в Україні 328 страховиків. Сума страхових надходжень у першому році третього тисячоліття перевищила 3 млрд грн, зрісши порівняно з 1997 роком більше ніж у 7 разів. Такого зростання немає в жодній іншій сфері діяльності.
Відчутне пожвавлення страхової діяльності пояснюється, насамперед, економічними та соціальними перетвореннями в Україні, розвитком міжнародних відносин. Наша країна вже майже 11 років є самостійною державою і поступово реформує економіку на ринковий лад. Триває процес роздержавлення власності й формування адекватних господарських структур, різко сповільнилася інфляція (2001 року - 6,2 %, а за січень-квітень 2002р. - лише 0,3 %). З огляду на це відбувається переорієнтація і в системі захисту юридичних та фізичних осіб від матеріальних втрат, до яких можуть призвести стихійне лихо, нещасний випадок чи інші ризиковані обставини. Ставиться завдання принципово змінити також систему нагромадження коштів для забезпечення належної матеріальної підтримки громадян у разі втрати ними працездатності або місця роботи, при виході їх на пенсію і т. ін.
Світовий досвід показує, що добре налагоджена страхова справа активно сприяє розвитку бізнесу та вирішенню соціальних проблем. Ступінь розвитку страхування є індикатором зрілості ринкових відносин. За страхуванням велике майбутнє, адже з більшості видів добровільного страхування "страхове поле" покривається полісами нині не більше ніж на 10 %.
Страхування - не лише перспективний, а й дуже складний вид Діяльності. Однією з найважливіших передумов успішного розвитку страхової справи є забезпечення її висококваліфікованими кадрами. Ідеться, насамперед, про персонал страхових організацій, страхових брокерських контор, експертних, навчальних, консультаційних, контролюючих та інших організацій, котрі причетні до забезпечення високоякісного страхового сервісу. Водночас дуже важливо підвищувати рівень страхових знань, що їх мають наявні й потенційні споживачі страхових послуг.

Зі страхових фондів значною мірою відшкодовуються збитки підприємств, до яких призвела передбачена умовами страхування подія (стихійне лихо, техногенна аварія, нещасний випадок тощо). Тимчасово вільні кошти зростаючих фондів страхових організацій поповнюють кредитні ресурси. Інвестиційна діяльність страховиків активізує також продаж і купівлю цінних паперів, сприяє формуванню доходів бюджету тощо. Отже, знання зі страхової справи конче потрібні як працівникам страхових компаній, так і керівникам, бухгалтерам, фінансистам, маркетологам, юристам різних підприємств, працівникам медичних, банківських, податкових, аудиторських та інших організацій і установ. З огляду на великі можливості страхування у справі захисту майнових інтересів населення мінімум знань зі страхування повинен мати кожний, хто перебуває в ринковому середовищі.
Літературні джерела свідчать, що дослідження з окремих питань страхування проводилися зацікавленими сторонами ще кілька століть тому. Вони ґрунтувалися здебільшого на застосуванні емпіричних спостережень. Розвиток математики, статистики, права дав значний поштовх до формування страхової науки.
Страхування як наука істотного розвитку набуло в XIX сторіччі. Саме на цей період припадає серія фундаментальних економічних праць, в яких висвітлюються і питання страхування. Тоді ж майже в усіх європейських державах і з'явилися закони, що регулюють страхову діяльність. Поряд з ученими інших країн проблеми страхування досліджували видатні економісти українського походження. Наприклад, і досі у країнах СНД широким попитом користується книга професора К. Г. Воблого "Основи економії страхування", яку вперше було видано понад 85 років тому. Автор, 125-річчя від дня народження якого гідно відзначено в жовтні 2001 року, певний час завідував кафедрою й очолював Київський комерційний інститут (тепер КНЕУ), обіймав провідні посади в наукових закладах, був одним з організаторів страхової освіти в Україні.
Сьогодні, коли наша країна поступово переходить до ринкової економіки, конче потрібно активізувати страхові відносини, що неможливо без відповідних знань. Саме тому в навчальних планах усіх вітчизняних вузів, коледжів і факультетів країни, які готують бакалаврів з економіки, передбачено навчальну дисципліну "Страхування".
При підготовці другого видання підручника враховано внесені нещодавно зміни до програми дисципліни, положення ухваленого 4 жовтня 2001 року Верховною Радою Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування", низки нормативних актів Кабінету Міністрів України, зокрема Програми розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки, інструктивних матеріалів Міністерства фінансів, використано результати наукових досліджень, а також набутий досвід викладання страхових дисциплін в Україні та за кордоном.
Друге видання підручника повніше висвітлює сучасний стан і перспективи розвитку страхового ринку, окремих видів страхування, напрямки зміцнення фінансового стану страховиків. Низку підрозділів викладено цілком у новій редакції, а решту суттєво доповнено новими матеріалами. Ураховано слушні зауваження, висловлені в опублікованих рецензіях д-ра екон. наук, проф. О. Д. Василика, канд. екон. наук, доц. Я. П. Шумелди, а також усні пропозиції й побажання багатьох читачів, зокрема учасників Другої міжнародної конференції з питань розвитку страхового ринку і його кадрового забезпечення (Тернопіль, 9-11 жовтня 2001 p.).
Згідно з програмою курсу, затвердженою Науково-методичною комісією з економічної освіти Міністерства освіти і науки України, мета вивчення дисципліни - сформувати у студентів знання з вузлових питань теорії та практики страхування.
У процесі викладання дисципліни:
* з'ясовується об'єктивна необхідність страхування, розкривається його сутність, функції, принципи та роль в умовах переходу до економіки ринкового типу;
* висвітлюються питання щодо організації та напрямків розвитку страхового ринку і державного регулювання страхової діяльності;
* розглядаються умови особистого, майнового страхування, страхування відповідальності, перестрахування з позицій вітчизняного та зарубіжного досвіду;
* вивчаються особливості й шляхи вдосконалення фінансової діяльності страховиків.
Програма дисципліни зумовила структуру підручника. Він, як і в першому виданні, складається із семи частин, 20 розділів. З огляду на великий обсяг матеріалу, а також на необхідність подати його в якомога доступнішій формі деякі теми програми висвітлюються в кількох розділах або окремі розділи сформовано згідно з питаннями, що стосуються певної категорії страхувальників чи пакета страхових послуг.
У світовій практиці існують тисячі видів страхування. Багато їх і в Україні. Очевидно, що висвітлити всі їх особливості в одному підручнику неможливо. Увагу було зосереджено на найпоширеніших і найперспективніших видах страхування. Деякі види страхування, наприклад страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції, обов'язкове медичне страхування, які є перспективними, але досі не набули розвитку в нашій країні, висвітлюються, головним чином, на зарубіжних матеріалах. Мало місця відведено викладу страхування політичних ризиків. За межами навчальної програми й підручника залишилося державне соціальне страхування. Воно є предметом інших економічних дисциплін.
У підручнику докладно подаються методи розрахунку страхових тарифів за договорами зі страхування життя та договорами із загальних видів страхування.
Страхування оперує багатьма спеціальними термінами. Інтерпретація кожного з них наводиться здебільшого з першою його появою в тексті. Щоб зручніше було користуватися підручником тим читачам, яких цікавлять лише окремі його розділи, зміст головних термінів розкривається в тлумачному словнику. У цьому виданні словник істотно доповнений і уточнений. Перевага надавалася наявній інтерпретації термінів у законодавчих документах. До назви кожного терміна наводиться його англійський відповідник.
Для студентів та всіх інших читачів, які мають потребу перевірити правильність засвоєння матеріалу, до кожного розділу подаються тести-запитання, до яких із запропонованих відповідей потрібно знайти одну чи кілька правильних. У кінці підручника наведено правильні відповіді на всі запитання.
Книга містить також перелік основних праць зі страхування, які вийшли друком протягом останнього десятиліття українською й російською мовами. Він буде корисним для викладачів, студентів і практиків у процесі поглибленого вивчення окремих питань, що не дістали повного висвітлення у пропонованому підручнику.
Книга, написана колективом авторів, які мають великий досвід викладацької, наукової та практичної діяльності в страхуванні.
Автори висловлюють щиру подяку всім, хто причетний до перевидання підручника. Сподіваємося, що він сприятиме розвитку страхової освіти в Україні й наближенню її до європейських стандартів.
Ми будемо вдячні за зауваження й побажання щодо змісту цього видання.