Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления
|
РОЗДІЛ 13
МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ
13.4. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є регіональним міжнародним
банком, що розпочав свою діяльність у 1991 р. Банк було створено зі спеціальною
метою - сприяти переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок,
та розвитку приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної
і Східної Європи та країнах-колишніх республіках СРСР. Відповідно до Угоди
про створення ЄБРР він діє тільки в тих країнах, які дотримуються принципів
багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки і запроваджують
їх у життя. Дотримання цих принципів ретельно контролюється Банком.
Банк розташований у Лондоні, має статус міжнародної фінансової установи,
до складу якої входять 60 членів: 58 держав, включаючи всі європейські
країни, країни інших регіонів світу (США, Мексика, Австралія, Єгипет,
Японія та ін.), Європейський союз (ЄС) і Європейський інвестиційний банк
(ЄІБ). Статутний капітал банку становить 20 млрд євро. Кожна країна-член
представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку. В Україні ЄБРР
має дипломатичний статус і статус привілейованого кредитора.
Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших банків розвитку,
є підтримка ним саме приватної підприємницької ініціативи. У цьому положенні
виявляється сутність діяльності ЄБРР, яка проголошує, що не менше 60%
загального обсягу фінансування Банку повинно спрямовуватися до приватного
сектора. У 1997 р. зобов'язання у цьому секторі становили 76% за обсягами
і 86% за кількістю від загального обсягу фінансування ЄБРР.
Банк діє у країнах-операціях, число яких становить 26. З метою координації
діяльності на місцях ЄБРР відкрив 28 представництв у всіх своїх країнах-операціях,
за винятком однієї (Вірменія). Ці представництва беруть участь у процесі
розроблення нових проектів і виконанні затверджених, тісно співпрацюючи
з місцевими організаціями. У сучасних умовах організаційна структура Банку
дещо трансформується, що виявляється в посиленні діяльності на місцях.
Така децентралізація, на думку керівництва Банку, дасть змогу ефективніше
реагувати на зміни ринкової кон'юнктури й удосконалювати критерії прийняття
рішень. Представництва поєднуються у територіальні відділи. Україна, разом
із Румунією, Боснією і Герцеговиною та Хорватією, входить до складу групи
Південної і Східної Європи (BGCEE). Діяльністю територіальних груп керує
Банківський департамент.
Усі повноваження
щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома
заступниками. Вона складається з міністрів фінансів або керуючих центральними
банками країн-учасниць і представників від ЄС і ЄІБ. Рада керуючих делегує
ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність
Банку.
До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори.
Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої територіальної
групи.
Збори акціонерів проводяться щорічно у квітні-травні почергово у Лондоні
(у непарні роки) та в одній із країн-членів банку (у парні роки). Сьомі
щорічні збори (1998 р.) відбулися у Києві.
Свою діяльність Банк будує за стратегією керованого зростання, на основі
жорсткого дотримання здорових банківських принципів.
Функціями ЄБРР, що визначають пріоритети його діяльності, є:
- сприяння переходу до ринкової економіки та оцінка впливу своїх проектів
на процес переходу країн на ринкові умови господарювання;
- підтримка приватної підприємницької ініціативи;
- заохочення спільного фінансування проектів та залучення прямих іноземних
інвестицій у приватний та державний сектори;
- мобілізація внутрішнього та зовнішнього капіталу;
- допомога в діяльності інших інституцій.
Фінансування ЄБРР залежить від конкретності проектів і надається як на
зміцнення фінансових інституцій або структурну реорганізацію великих компаній,
так і у вигляді дрібних кредитів компаніям, що мають навіть кілька працівників.
Залучаючи ресурси на міжнародних ринках, поряд із власними ресурсами,
ЄБРР надає свої послуги за комерційними цінами, дуже часто разом із партнерами
(співфінансування). ЄБРР співпрацює з багатьма міжнародними інституціями,
і насамперед із Групою Світового банку (СБ).
ЄБРР здійснює як пряме, так і опосередковане фінансування.
Пряме - це фінансування безпосередньо Банком, фінансуються великі за обсягом
інвестиції або інфраструктурні проекти як приватні, так і за участі місцевої
або центральної влади. Опосередковане фінансування відбувається через
фінансових посередників (місцеві банки або інвестиційні фонди).
Залежно від порядку фінансування ЄБРР використовує різноманітні фінансові
інструменти.
До інструментів прямого фінансування ЄБРР належать:
1. Кредити. Надаються на конкретні потреби з урахуванням кредито- і платоспроможності
позичальника. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково
синдиціюється. Кредит може бути забезпечений майном позичальника або пов'язаний
з акціонерним капіталом.
2. Інвестиції в акціонерний капітал. Банк купує субконтро-льні пакети
акцій, а також гарантує розміщення випуску акцій. При прямому вкладанні
в акціонерний капітал Банк дуже часто назначає свого представника у спостережний
комітет для забезпечення прозорості внутрішнього управління, підзвітності
керівництва і розробляє чітку стратегію реалізації свого пакета акцій.
3. Гарантії ЄБРР допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування
і розподілу ризиків відповідно до побажань ЄБРР і його партнерів з фінансування.
Гарантії на експортні кредити і роздрібні банківські послуги він не надає.
Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, становить 5 млн євро,
хоча за певних умов сума може бути скориго-вана - зменшена або збільшена.
Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн євро, строк кредитів
- у середньому 5-10 років, у виняткових випадках - 15 років. Процент за
кредитами може бути фіксований або плаваючий, установлюється він з маржою
до ставки LIBOR.
Опосередковане фінансування застосовується для надання незначних за обсягом
кредитів. Інструментами його є:
1. Кредитні лінії ЄБРР середньо- і довгострокового характеру фінансовим
посередникам, якими є місцеві банки, для задоволення внутрішнього попиту
на кредити на умовах ЄБРР.
2. Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються банком шляхом
підписки на звичайні і привілейовані акції, або в інших формах. Об'єктом
вкладень є, як правило, капітали інвестиційних фондів, які надалі самі
вкладають ці кошти у приватні середні компанії, або в капітали банків
з метою підтримки і розвитку фінансового сектора.
3. Програми розвитку банків. ЄБРР намагається допомогти місцевим банкам
набути надійної репутації, яка б допомогла їм працювати на міжнародних
фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів. ЄБРР може виступати
у ролі гаранта. Здійснює програму різноманітної технічної допомоги банкам.
4. Співфінансування. Частка інвестицій ЄБРР у проектах приватного сектора,
як правило, обмежується 35%. Саме тому Банк виступає у ролі каталізатора
залучення інших інвесторів. Основними партнерами ЄБРР у співфінансуванні
виступають:
* комерційні банки - шляхом участі у кредитах ЄБРР, перевідступлення прав,
боргових зобов'язань, паралельних кредитів і кредитних ліній;
* офіційні партнерські установи - державні організації і фінансові установи,
спеціально створювані на основі міжурядових угод;
* експортно-кредитні агенції - на основі прямого фінансування експортно-кредитних
та інвестиційно-страхових гарантій;
* міжнародні фінансові установи - кредитування економічної і соціальної
інфраструктур у приватному секторі й кредити під державну гарантію на
здійснення великих проектів.
У 1997р. партнерами ЄБРР по співфінансуванню були 115 комерційних банків,
частка яких у загальній сумі наданих кредитів становила 48%. Офіційні
установи брали участь у 30 проектах (23% від загального обсягу "кредитування).
Співфінансування зі спеціальними кредитними агенціями становило 13% від
загальної суми наданих кредитів. Вісім операцій, частка яких 16%, здійснювалися
з міжнародними фінансовими установами.
Україна вступила до ЄБРР 13 серпня 1992р. Мале та середнє підприємництво
в нашій країні поки що розвинуте недостатньо, і
міжнародне співробітництво з Банком максимально спрямоване на сприяння
розвитку цього перспективного сектора економіки. Після вступу України
до ЄБРР їй було відкрито кредитну лінію ЄС на суму 130 млн екю, яку практично
відразу було використано. Пріоритетами діяльності банку в Україні на сьогодні
є:
- підтримка та розвиток приватного сектора;
- зміцнення позицій фінансового сектора;
- сприяння та допомога в реструктуризації та модернізації сектора енергетики;
- розвиток малих та середніх підприємств (МСП);
- сприяння реконструкції та реформам ключових секторів інфраструктури,
а саме: секторів транспорту, телекомунікацій та комунальних послуг;
- підтримка підвищення ядерної безпеки.
Згідно з першою кредитною угодою між ЄБРР та НБУ від 16 грудня 1994 р.
Україні було відкрито кредитну лінію малим та середнім підприємствам (МСП-І)
із загальним обсягом 120,2 млн дол. США. Українські підприємці мали можливість
отримати кредит розміром від 50 тис. до 2,5 млн дол. під 14% річних на
строк не більше як п'ять років із двома пільговими роками. МСП-позичальники
повинні відповідати ряду вимог ЄБРР, серед яких:
а) МСП мають належати до приватного сектора;
б) мати не більше ніж 500 працівників;
в) фонди підприємства мають дорівнювати не більш як 2,5 млн дол. (перед
упровадженням проекту);
г) співвідношення між залученими та власними коштами не повинно перевищувати
70 : 30;
д) коефіцієнт покриття обслуговування боргу не може бути меншим за 1,3
: 1.
За цією програмою укладено 145 проектів на суму 133,9 млн дол. США. Найбільше
коштів спрямовано у харчову промисловість (30%), на транспортні послуги
(8,59%), у легку (8,22%) та деревообробну (7,88%) промисловість, сільське
господарство (переробні галузі) (7,48%), хімічну промисловість (7,16%).
В обслуговуванні кредитної лінії брали участь комерційні банки "Аваль",
"Ажіо", "Вабанк", "Надра", Приватбанк, Український
кредитний банк, "Україна", Західноукраїнський комерційний банк.
Оскільки проект розвивався успішно, ЄБРР та НБУ розпочали в 1998 р. програму
мікрокредитування із залишку коштів першої кредитної лінії (6 млн дол.
С11ІА). Програма реалізується разом із Німецько-Українським Фондом. За
два роки дії програми було видано понад 1000 кредитів загальним обсягом
понад 20 млн дол. США. Програма мікрокредитування має на меті:
* надання кредитних коштів мікро- та малим підприємствам;
* надання технічної підтримки комерційним банкам у сприянні розвитку зазначених
цільових груп;
* створення умов для довгострокового фінансування мікро- та малих підприємств
українськими комерційними банками.
З огляду на успішну реалізацію першої кредитної лінії, 8 травня 1998 р.
було підписано угоду між НБУ та ЄБРР про впровадження другої кредитної
лінії (МСП-2), яка вже реалізується. Цей проект має на меті надати середньострокові
кредити мікро-, малим та середнім підприємствам через українські банки.
Розмір лінії становить 75,1 млн євро. З цієї суми буде перевідступлено
у вигляді позичок малим та середнім приватним підприємствам 66 192 тис.
дол. США двома рівними траншами і мікрокредитів трьома траншами (один
- 11 032 тис. та два по 5516 тис. дол. США) малим підприємствам і приватним
підприємцям. Розмір цих кредитів становитиме від 125 000 до 2,5 млн дол.
США.
Ще одним напрямом роботи ЄБРР з Україною є фінансування через венчурні
фонди. У межах цієї програми у 1992р. було підписано угоду з Фондом "Україна",
за якою було профінансовано понад 30 компаній на суму більше як 10 млн
дол. У 1998 р. підписано угоду з "Глобал Фінанс" загальним обсягом
60 млн дол. США для фінансування у Румунії та в Україні, максимальне фінансування
становить до 10 млн дол. США. У тому ж самому році було підписано угоду
з "Євровенчерз Україна" обсягом капіталізації 30 млн дол. США.
Виходячи зі стратегії ЄБРР відносно України, НБУ при активній ролі ЄБРР
готується до створення Мікрофінанс Банку з обсягом капіталу 10 млн євро.
Серед інвесторів банку мають бути Міжнародна фінансова корпорація; Німецько-український
фонд "Трансформ", Західноєвропейський фонд підприємництва для
країн СНД. Очікується, що портфель кредитів становитиме до кінця 2000р.
приблизно 15 млн євро. У своїй діяльності новий банк буде орієнтуватися
на компанії з чисельністю працюючих менш як 100 осіб.
Подальший розвиток економіки країни стимулює пошук різноманітних форм
регіональних валютно-фінансових відносин. У цьому напрямі Україна співпрацює
не тільки з ЄБРР, а й з іншими установами, зокрема з Німецькою кредитною
установою для відбудови (KFW), яка також діє у сфері мікрокредитування.
Після офіційного візиту Федерального Канцлера Німеччини Гельмута
Коля в Україну у вересні 1996 р. було прийнято рішення про створення кредитного
Німецько-Українського Фонду (НУФ), метою якого є поліпшення доступу до
кредитів малих і середніх підприємств в Україні для фінансування інвестицій
та оборотних коштів. Цей фонд є доповненням до вже існуючих проектів у
межах програми Уряду Німеччини "Трансформ". Він створений у
вигляді поновленого револьверного фонду із початковим капіталом траншу
Уряду Німеччини Україні розміром 10 млн німецьких марок.
Через 1,5 року після надання першого кредиту по лінії ПУФ цим фондом було
видано близько 600 кредитів на суму, що перевищує 21 млн німецьких марок.
Відповідальними за виконання проекту є KFW і НБУ. В українських банках,
які обслуговують цю кредитну лінію, було створено відділи мікрокредитування,
де працюють кредитні експерти, що пройшли теоретичну підготовку у межах
програми Трансформ. Потенційними позичальниками є групи підприємств, які
відповідають вимогам, наведеним у табл. 13.1.
мал. 74
У програмі беруть участь п'ять банків: АППБ "Аваль", АБ "Ажіо",
ВАТ "ВаБанк", КБ "Приватбанк" та АКБ "Київ-Приват".
За станом на 1 липня 1999р. банки - учасники обслуговування кредитної
лінії НУФ видали 874 кредити на суму 28 342 411,20 німецьких марок. 80%
(700) від загальної кількості кредитів було надано малим підприємствам,
17,8% - мікропід-приємствам і 18 кредитів - спільним українсько-німецьким
підприємствам. За сферою використання кредити в основному надавались підприємствам
сфери послуг - 54,3%, у виробничу сферу - 33,1% та підприємствам торгівлі
- 12,6%.
Отже, в Україні створюються сприятливі умови для розвитку партнерства
зі світовою спільнотою у сфері малого та середнього бізнесу. Приватний
бізнес - фундамент ринкової економіки, опора відкритого демократичного
суспільства, запорука подальшого ефективного розвитку економіки.
|