МІЖНАРОДНІ АУКЦІОНИ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ АУКЦИОНЫ] - міжнародні конкурси на право одержання замовлень на поставку устаткування, обладнання, техноло-гічних ліній, будівництво об'єктів, виконан-ня інших складних послуг у різних країнах світу.

МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ ВАЛЮТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ] - складова частина міжнародних економічних відносин, банківських опера-цій. пов'язаних із валютно-грошовими і розрахунково-кредитними зв'язками.

МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНІ РЕСУРСИ (МЕЖ ДУНАРОДНЫЕ ВАЛЮТНЫЕ РЕСУРСЫ) - іноземні валюти та інші активи, насамперед золото, які країна може використати для по-криття дефіциту платіжного балансу.

МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ ОРГАНІЗАЦІЇ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ] - міжнародні фінансові організації, створені на осно-ві міждержавних угод для регулювання ва-лютних і кредитно-фінансових відносин між країнами, для кредитної допомоги в еконо-мічному розвитку цих країн. До них входять: Банк міжнародних розрахунків. Міжнарод-ний валютний фонд. Міжнародний банк ре-конструкції і розвитку, Міжнародна асоці-ація розвитку. Міжнародна фінансова кор-порація, Європейський інвестиційний банк, регіональні міжнародні банки розвитку.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОТНОШЕНИЯ] - система господарських відносин між країнами світу. Найважливі-шими формами М.е.в. (світогосподарських зв'язків) є міжнародна торгівля, міграція робочої сили, вивіз капіталу, міжнародні фі-нансово-кредитні. валютні відносини тощо.

МІЖНАРОДНІ МОНОПОЛІЇ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ МОНОПОЛИИ] - союзи великих промислових, торгових, транспортних компаній або банків різних країн чи окремі великі компанії, що контролюють виробничі і інші господарські підприємства за межами країни свого базування, які займають на певному ринку монопольні позиції у виробництві, збуті і закупівлі тих чи інших товарів і послуг.

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ] - 1. Міждержав-ні та міжурядові організації, а також міжна-родні союзи неурядових національних това-риств, які об'єднують різні політичні, проф-спілкові, релігійні, культурні, молодіжні, спортивні та інші спілки з метою поглиблен-ня співробітництва й міжнародного порозу-міння. Інтенсивний розвиток міжнародних організацій особливо спостерігається у XX ст., участь у них беруть й українці. До 1914р. українці Австро-Угорщини бра-ли участь у Слов'янських конгресах, а в Ро-сії керівні діячі неросійських народів утво-рили в 1905 р. у Петербурзі Союз автоно-містів - першу міжнародну політичну орга-нізацію народів Росії. У дусі програми цього союзу за ініціативою М.Грушевського скли-кано в Києві у вересні 1917 р. з'їзд народів Росії, який, хоч і обрав комітет для коорди-нації федералістичних дій неросійських на-родів, постійної організації так і не створив. У 1934 р. СРСР увійшов до Ліги Націй та де-яких інших міжнародних організацій, але УРСР через й повну залежність від Москви не була в той час членом жодної міжнародної організації. І лише з 1945 р. через зростан-ня зовнішньополітичної компетенції УРСР, для зміцнення радянського блоку у міжна-родних організаціях, а почасти, щоб задо-вольнити національні прагнення українців, СРСР домігся прийняття УРСР як члена-за-сновника до Організації Об'єднаних Націй (ООН). Належність до ООН автоматично ви-значає і членство України в Міжнародному Суді. Україна є членом таких міжнародних організацій, зв'язаних з ООН: з 1946 р. - Всесвітньої організації охорони здоров'я (Женева); з 1947 р. - Міжнародного союзу електрозв'язку (Женева); з 1948 р. - Все-світньої метеорологічної організації (Жене-ва); з 1952 р. - Всесвітнього поштового союзу (Берн); з 1954 р. - Міжнародної орга-нізації праці (Женева); з 1954 р. - організа-ції ООН з питань освіти, науки і культури - ЮНЕСКО (Париж) та з 1956 р. -Міжнарод-ного агентства атомної енергії (Відень). Про-те УРСР не мала окремого членства в ряді інших міжнародних організацій та об'єд-нань, до яких входив СРСР. Українці з західних земель у період між дво-ма світовими війнами та українська емігра-ціяз 1918р. активно співпрацюють з міжна-родними організаціями, хоч їхній недержав-ний статус часто стає на перешкоді для пов-ного визнання зарубіжних українських ор-ганізацій. З українських політичних партій у міжнародні об'єднання із спорідненими партіями чи рухами входили насамперед со-ціалісти. З 1950р. об'єднана Українська Со-ціалістична партія входить до Соціалістич-ної унії Середньої і Східної Європи, яка нале-жить до Соціалістичного Інтернаціоналу. Комуністичні партії України - КП(б)У і КПЗУ з1919р. були членами Комуністично-го Інтернаціоналу з центром у Москві, але тільки впродовж 1920-х рр. Пізніше КПРС централізувала усі зовнішні зв'язки респуб-ліканських партійних організацій. Українські неполітичні організації також входили в контакт з відповідними міжна-родними організаціями. Ще в період Україн-ської Народної Республіки українське жіноц-тво, репрезентоване Національною радою українських жінок, у 1920 р. стало членом Міжнародної жіночої ради, але в 1928 р. втратило членство через недержавний ста-тус. У 1923 р. в члени Міжнародного жіночо-го союзу (федерація жіночих організацій, заснована 1904 р. для здобуття права голо-сування) прийнято Союз українок. 31950 р. Світова федерація українських жіночих ор-ганізацій є членом Світового руху .матерів. Українське жіноцтво співпрацювало в роки між двома світовими війнами з Міжнарод-ною лігою миру і свободи (українська секція) та іншими жіночими міжнародними органі-заціями. Українські профспілкові організації до ре-волюції та під час національної державнос-ті не входили до міжнародних організацій, хоч деякий контакт між ними існував. Профспілки УРСР спочатку були членами Профінтерну (Червоний Інтернаціонал профспілок). Після 1945 р. профспілки УРСР не мали безпосереднього членства у Всесвіт-ній федерації профспілок. Українське студентство брало участь у між-народному житті через Центральний союз українського*студентства, який став 1921 р. вільним членом Міжнародної студентської конфедерації, брав участь у міжнародних студентських конгресах, конференціях і ви-ставках. Українська кооперація доволі рано увій-шла в міжнародне життя, співпрацюючи з Міжнародним кооперативним союзом (зас-нованим у Лондоні, 1895 р.). Харківський кооперативний діяч М.Баллін належав до співзасновників союзу. Ряд українських ко-операторів брали участь у його конгресах. З 1921 р. Українську кооперацію репрезенту-вав Всесоюзний Центросоюз у Москві. Українські католицькі організації нале-жать до ряду М.о., маючи в них здебільшого повні членські права. Товариство україн-ських студентів-католиків "Обнова" стало незабаром після свого заснування (1930 р.) членом міжнародного руху студентів-като-ликів "Pax Romana" та об'єднаних слов'ян-сько-католицьких організацій "Slavia Catho-lica". Після війни "Обнова" була ініціатором утворення Об'єднання студентських като-лицьких організацій Центральної та Східної Європи, аукраїнське об'єднання "Обнова" - членом-засновником міжнародного руху ка-толиків-інтелектуалістів "Рах Котапа". З міжнародними науковими установами співпрацював заснований у 1924 р. у Празі Український академічний комітет (з Комісі-єю інтелектуальної співпраці при Лізі Націй у Женеві та Інститутом інтелектуальної співпраці у Парижі). Після Другої світової війни українські вчені разом з іншими еміг-рантами організували в Парижі Міжнарод-ну Вільну Академію Наук (1952р.). З 1954р. група українських вчених входила до Інсти-туту для вивчення СРСР у Мюнхені. Наприкінці 20-х і на початку 30-х років ук-раїнські радянські письменники співпрацю-вали з міжнародними пролетарськими літе-ратурними об'єднаннями. Після 1945 р. ук-раїнське культурне життя в СРСР ізольова-не від М.о. З 1954 р. радянський уряд веде політику так званого культурного обміну, включаючи до міжнародних організацій низку організацій СРСР. Проте республікан-ським організаціям та установам УРСР не дозволяється окреме членство і безпосеред-ня участь в діяльності цих організацій. От-же, за цих умов участь українських вчених і працівників культури у делегаціях була міні-мальною. Українські журналісти в еміграції входили до спілок закордонної преси, що діяли в сто-лицях західноєвропейських держав. Через спілку українських журналістів у Німеччині і Товариство українських журналістів і пись-менників у Великобританії українські жур-налісти є членами Міжнародної федерації вільних журналістів (нині центри - Лондон, Нью-Йорк). Українські журналісти в Канаді є членами Союзу етнічної преси в Канаді (заснований у 1958р.). Молодіжні й спортивні організації не були членами М.о. Щоправда, на першому кон-гресі Всесвітньої федерації демократичної молоді 1945 р. в Лондоні окремо від СРСР брала участь делегація УРСР, проте пізніше членом федерації став лише Комітет моло-діжних організацій СРСР. Не була представ-лена УРСР і в олімпійському комітеті, хоча українські спортсмени мали значні досяг-нення. Українці-емігранти брали участь ін-дивідуально або через державні організації країн свого перебування в неурядових між-народних організаціях, намагаючись здобу-ти в них визнання України. 2. Організації, створення яких зумовило співробітництво між націями-державами з метою досягнення як політичних, так і економічних цілей. Такими організаціями, наприклад, є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський Союз (ЄС), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) та ін. Одним із завдань цих організацій є надання допомоги країнам, що розвиваються.

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКОВІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ, СТВОРЕННЮ І ПІДТРИМЦІ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ, СОДЕЙСТВУЮЩИЕ РАЗВИТИЮ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА В УКРАИНЕ, СОЗДАНИЮ И ПОДДЕРЖКЕ МАЛОГО И СРЕДНЕГО БИЗНЕСА] - група Світового банку; Європейський банк реконструкції та розвитку; Агентство США з міжнародного розвитку: Програма ТАСІС; Координаційне бюро з питань економічних консультацій KFW - кредитна; Британська Рада в Україні; Альянс сприяння розвитку підприємництва; Міжнародна Спілка Укра-їнських підприємців (МСУП); Міжнародна економічна фундація (МЕФ).

МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ ЗАСОБИ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПЛАТЕЖНЫЕ СРЕДСТВА] - засоби, за допомогою яких здійснюються міжнародні платежі й сплачуються міжна-родні кредити.

МІЖНАРОДНІ ПОЇЗДКИ [МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПОЕЗДКИ] - приватні 1 службові поїзд-ки людей за кордон і придбання ними то-варів та послуг за умови, що вони, як ман-дрівники, перебувають там менше року і вважаються нерезидентами.