Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга, що містить понад 12000 термінів та визначень: економічні, бюджетні, фінансові, біржові, валютні, податкові питання, управління, страхування, бухгалтерський облік, аудит, статистика, менеджмент, маркетинг


 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления.

КАЗНАЧЕЙСЬКІ БОНИ [КАЗНАЧЕЙСКИЕ БОНЫ] - один із видів державних цінних паперів, що являють со-бою довгострокові державні зобов'язання; е ринковими цінними паперами. Випуска-ються державою, казначейством на строк від 5 до 10 і більше років, як правило, на пред'явника, але можуть бути також імен-ними. Розповсюджуються і знаходяться в обігу за номінальною вартістю, реалізують-ся в основному серед населення. Дають право на отримання доходу, що виплачу-ється за купонами протягом усього строку володіння.

КАЗНАЧЕЙСЬКІ ВЕКСЕЛІ [КАЗНАЧЕЙСКИЕ ВЕКСЕЛЯ] - дер-жавні цінні папери, що являють собою ко-роткострокові грошові зобов'язання і випуска-ються на строк від 3 до 12 місяців. На відмі-ну від казначейських бон К. в. розповсюджу-ються тільки серед банків або інших юри-дичних осіб, і за ними виплачуються відсот-ки у вигляді купонів. Дохід власника К.в. створюється з того, що вони продаються нижче від номінальної вартості, а викупову-ються за номіналом.

КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ДЕРЖАВИ [КАЗНАЧЕЙСКИЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ГОСУДАРСТВА] - один із різновидів випу-щених державою цінних паперів, що роз-повсюджуються на добровільних засадах. Вони засвідчують факт внесення їх власни-ками грошей у бюджет держави і дають пра-во одержання фінансового прибутку протя-гом усього терміну володіння облігаціями. К.з.д. випускаються різних номіналів стро-ковими: короткострокові-до 1 року; серед-ньострокові-до 5 років; довгострокові-від 5 до 25 років. Виплата прибутків проводить-ся щорічно шляхом нарахування процентів до вартості номіналу.

КАЗНАЧЕЙСЬКІ НОТИ [КАЗНАЧЕЙСКИЕ НОТЫ] - 1. Різновид паперових грошей, що випускають у деяких країнах міністер-ства фінансів або державні фінансові ор-гани в порядку казначейської емісії. 2. Один із видів середньострокових держав-них зобов'язань, що випускаються на пре-д'явника. 3. Різновид ринкових державних цінних паперів. КАЗУС [КАЗУС] - 1. Випадок, пригода, незручна ситуація. 2. У юриспруденції - подія, що не викликана про-виною у її скоєнні певної особи і виключає відповідальність заправопорушення. 3. Склад-на судова справа. КАЗУСНИЙ [КАЗУСНЫЙ] - надзвичайно складний, заплутаний.

КАЛЕНДАР [КАЛЕНДАРЬ] - 1. Система виміру часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов'язаних з рухом небесних тіл. Сучасний К. бере поча-ток від юліанського К. (старий стиль), запро-вадженого Юлієм Цезарем у 46 р. до н.е. У ньому з кожних 4 років 3 роки були по 365 днів, а четвертий, високосний (номер якого ділиться на 4) - 366 днів. Оскільки трива-лість юліанського року довша за справжню на 11 хв 14 сек, то за 128 років це призводило до запізнення початку календарного року майже на 1 добу. Через це у 1582 р. Пала рим-ський Григорій XIII провів реформу юліан-ського К. Було запроваджено григоріанський К. (новий стиль). Середня тривалість року за григоріанським К. лише на 26 сек довша за астрологічну. Різниця між юліанським і гри-горіанським К. становить: у XVIII ст. -11 діб, XIX ст.- 12діб,ХХст.-13 діб. В Росії юліан-ський К. запроваджено в 1700 р. Петром І, а григоріанський - лише з 14 лютого (1 лю-того за старим стилем) 1918р. Про україн-ській К. дохристиянських часів відомо дуже мало, хоча про існування календарної сис-теми свідчать народні назви ряду місяців. Прийнявши християнство з Візантії, Київ-ська Русь взяла звідти і К. (т. зв. юліанський). В Україні новий стиль був уведений Цент-ральною Радою 1 березня 1918р. для цивіль-ного вжитку; в церковному житті залишився юліанський К. 2. Назва популярної книги, поширеної з XVII ст., що розвинулася з пер-вісного додатку до богослужбових книг, напр., місяцеслова, до типу альманахів уні-версального популярно-наукового і літера-турного характеру. Відомий К., друкований Ф.Скориною 1525р. у Вільні під назвою "Ма-лая подорожная книжица", зміст якої скла-дали псалтир, часословець, акафісти, ка-нон, шестидневець, календар і пасхалія. На початку XVIII ст. К. видавала друкарня Києво-Печерської лаври. Перший К. під наз-вою "Календарь, или месяцесловъ" вийшов 1700 р. Наприкінці XVIII ст. у Києві виходи-ли періодично два К.: церковний і "Астроно-мо-политический". Періодичне видання К. розпочав Ставропігійський інституту Льво-ві (1864-1939 рр.). Це був щорічний К. нау-кового характеру з багатим змістом. Від 1870 до 1939 р. виходив К. товариства "Про-світа" у Львові. У 1920-1930 рр. на західно-українських землях К. видавали різні укра-їнські організації. Деякі з них залишалися джерелом матеріалів з історії культурно-ос-вітнього, визвольно-політичного життя. Ві-домий К. київської "Просвіти" (1907, 1908) і '^відривні К." видавництва "Час". 1919р. ви-йшов перший радянський К. під назвою "Ка-лендар довідний". 3. Показчик усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або ви-значних подій.

КАЛЕНДАРНИЙ РІК (КАЛЕНДАРНЫЙ ГОД] - рік, що обчислюється строго за календа-рем, і з яким збігаються обліковий і звітний періоди. Господарський і фінансовий рік збі-гаються з К.р.

КАЛЬКУЛЮВАННЯ [КАЛЬКУЛИРОВАНИЕ] - спосіб розрахунків, групування й розподілу (членування) витрат у натуральному і вар-тісному показниках для вирахування за-гальної собівартості продукції, послуг. Ре-зультати цієї роботи використовуються при аналізі результатів діяльності, розробці біз-нес-планів, перспективному плануванні (прогнозуванні) та ін.

КАЛЬКУЛЯЦІЙНА ОДИНИЦЯ [КАЛЬКУЛЯЦИОННАЯ ЕДИНИЦА] -одиниця виміру про-дукції (послуги, виконання робіт), прийнята для обчислення собівартості (ціни) об'єкта, на котрий складається (розраховується, вста-новлюється) калькуляція. Напр., одиниця ви- робу (штука), умовна банка, кубічний метр, квадратний метр, тонно-кілометр тощо.