Библиотека Воеводина ... Управління зовнішньоекономічною діяльністю / за ред. А.І. Кредісова ... реферати курсова робота диплом бакалаврська курсова економіка реферат фінанси дипломна робота бізнес політекономія економікс суд юриспруденція опт право маркетинг брендінг література бібліотека книжки студент реферат підручник теорія інвестиції менеджмент управління підприємництво підприємство реклама міжнародна словник енциклопедія історія ЗЕД тнк корпорація концерн консорціум аудит страхування біржа гроші кредит збут ресторан паблік рілейшнз public relations PR персонал фірма компанія безкоштовно free фокус-группа focus-groups дослідження ринку архів журнал стаття аналіз коментарі

  Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Управління зовнішньоекономічною діяльністю" / за ред. А.І. Кредісова


 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Розділ 9. Організація діяльності міжнародних товарних ринків
1. Міжнародні товарні біржі
Поняття біржі
Техніка біржових операцій
Види біржових угод на товарній біржі
Ф'ючерсні угоди
Хеджування
2. Міжнародні товарні аукціони
Поняття аукціонів
Практика проведення аукціонів
Техніка операцій на аукціонах. Підготовка аукціону
Огляд товару
Аукціонний торг
Оформлення угоди
3. Торги
Поняття торгів
Організація торгів
4. Міжнародні ярмарки і виставки
Поняття ярмарків і виставок
Значення ярмарків і виставок
Організація міжнародних ярмарків і виставок

Розділ 9
Організація діяльності міжнародних товарних ринків

Міжнародний поділ праці, світовий ринок, світове господарство з їх основними компонентами і специфікою перетворилися в найважливіші чинники розвитку людства. У цих умовах особливого значення набуває міжнародна торгівля, розвиток її організаційних форм, зростання її обсягів. Важливе місце в організації діяльності міжнародних товарних ринків посідають біржа, аукціони, торги, ярмарки і виставки.

1. МІЖНАРОДНІ ТОВАРНІ БІРЖІ
наверх
ПОНЯТТЯ БІРЖІ. Товарна біржа - це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на котрі укладаються угоди без їх наявності. Біржова торгівля дає можливість сконцентрувати попит і пропозицію на товари у певних географічних пунктах без обов'язкового завозу туди товарів. На товарних біржах продаються тільки так звані біржові товари, що у масі своїй однорідні. Партії товарів при цьому можуть бути легко замінені: бавовна, каучук, цукор, зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, боби, олія, кава, жива худоба, апельсиновий сік тощо.
Технічних товарів на біржі немає, оскільки це якісно різнорідні товари, моделі яких швидко змінюються.
Біржові товари продаються і купуються без огляду, за зразком або на основі якісних характеристик, відомих покупцю або продавцю, тобто продається певна кількість товару. Тому в результаті угоди із рук у руки переходить не товар, а документ, що підтверджує власність на товар, тобто контракт.
Цікавий такий факт: етимологія слова "біржа" пов'язана з торгівлею. Вона бере початок від латинського слова "бурса , що означає "шкіряний гаманець". Термін дістав "прописку у голландському місті Брюгге, що відомий як один із найбільших торговельних центрів півночі Європи. Його недарма називали "маклером християнських міст". Ось тут і розташувалася біржа.
Термін "біржа" пов'язаний з однойменною назвою площі біржових зборів у Брюгге, на якій стояв дім, що належить роду Ван дер Бурсе. У нього був герб - три шкіряні гаманці (тер бурсе).
Подальше повсюдне використання слова "біржа" обумовлене, очевидно, тим, що воно відповідало за змістом як "шкіряному гаманцю", так і в переносному значенні грошовим сумам узагалі. Перша товарна біржа (хлібна) виникла в Амстердамі в XVII ст.
Існують два типи біржі - товарна і фондова. Якщо товарна біржа - це постійно діючий оптовий ринок однорідних товарів, то на фондовій біржі обертаються цінні папери й іноземна валюта.
Надалі ми будемо розглядати міжнародну товарну біржу, оскільки саме в ній найповніше виражений зовнішньоекономічний аспект діяльності.
Товарна біржа є породженням капіталістичної вільної конкуренції. З розвитком державно-монополістичних тенденцій значення біржі дещо знизилося. Поступово багато колишніх біржових товарів, наприклад вугілля, чорні метали, перестали продаватися на біржах. Продаж хліба, кави, какао і деяких інших товарів став об'єктом сильного державного втручання, а також впливу міжнародних товарних угод. І все ж на сьогодні на біржу припадає від 15 до 20% загального обсягу товарного експорту західних країн. Характерно, що хоча велика кількість товарів продається поза біржею, ціни на них визначаються за котируванням відповідних товарних бірж, що публікуються в біржових бюлетенях і звичайній пресі, наприклад у "Нью-Йорк тайме". Проте з ряду біржових товарів діяльність бірж перебуває під фактичним контролем монополістичних об'єднань, тому ціни на них нерідко визначаються не в результаті вільної гри попиту і пропозиції, а диктуються монополіями. Найбільші світові біржі: "Чикаго Борд оф Трейд" концентрує 30 % загального обсягу біржової торгівлі США (оборот - близько 500 млрд дол. за рік), основні товари: золото, срібло, зернові, сік, боби. "Чикаго Меркенталь" зосереджує 20 % біржової торгівлі країни (оборот - понад 250 млрд дол. за рік), основні товари: жива худоба, картопля, яйця й ін.
"Нью-Иоркські біржі" охоплюють 20 % біржової торгівлі США (оборот - більш як 260 млрд дол. за рік), основні товари: кава, цукор, шерсть, дорогоцінні метали, картопля, бавовна, апельсиновий сік.
"Лондонська товарна біржа"охоплює 75 % усіх біржових угод країни (оборот - близько 100 млрд дол. за рік), основні товари: цукор, какао, кава, каучук, вовна.
На біржі США, Англії і Японії припадає 90% усіх біржових операцій.
У країнах, що розвиваються, через брак капіталу біржова торгівля не набула значного розвитку (за винятком Сінгапуру). Така ж ситуація (мається на увазі міжнародний характер бірж) і в країнах СНД, у тому числі й в Україні.
Основні ознаки міжнародних бірж:
* на них установлюються ціни світового ринку;
* товари - активні об'єкти міжнародної торгівлі;
* як правило, вільний валютний і податковий режим торгівлі.
Необхідно виділити три важливі аспекти діяльності біржі - юридичний, організаційний та економічний.
А) Юридичний аспект. Йдеться про існування офіційно зареєстрованого об'єднання у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капіталовкладники, комерційні посередники, котрі використовують як спільну власність, так і орендоване майно. У країнах із розвинутою ринковою економікою в акціонерному товаристві (компанії) майно звичайно стає неподільною власністю, а в товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) - пайовим капіталом, котрий можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі. Економічна основа такої відмінності полягає в тому, що біржі, які організовуються у вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку. Останній утворюється зі спільно заробленого акціонерами доходу, що не надходить у розподіл за дивідендами, і в такий спосіб перетворюється в неподільну власність товариства як юридичної особи.
Біржі з недостатнім вихідним капіталом найчастіше реєструються як товариства з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. У такому разі відбувається нарощування індивідуальних паїв, які при ліквідації товариства чи при виході з нього передаються кожному або в грошовій, або в натуральній формі, або в обох одночасно. Така принципова схема, проте в нашій країні її дотримується дуже рідко.
Стосовно загального біржового майна (як пайового, так і неподільного) усі члени біржі є співвласниками або співкористувачами, одночасно залишаючись кінцевими власниками внесених вкладів і, що найважливіше, одержаних доходів. У західних країнах вони становлять колектив (співтовариство) найчастіше фізичних (але іноді і юридичних) осіб, тобто окремих громадян і організацій, що отримують торговельний прибуток у специфічній формі - комісійних, біржових і брокерських зборів.
Б) Організаційний аспект. Товарна біржа - це торговельне місце особливого типу, де сходяться покупець і продавець або безпосередньо один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-спеціалістів, таких як брокери, дилери, маклери (на закритій біржі). Це місце, де оптові попит і пропозиція зводяться в одну точку - біржове кільце для кожної товарної секції. Головний засіб досягнення цієї мети - стандартизація самих об'єктів торгівлі, а саме: товарів на наявних і контрактів на термінових біржах. Стандартизуються також правила ведення торгів, процедури проходження замовлень, порядок розрахунку за угодами та інші види біржової діяльності.
Розглянута в даному ракурсі біржа постає як своєрідна, особливої конструкції "машина" щодо ведення торговельних операцій на основі принципу управління вільною конкуренцією через обмеження можливості монополізації доступу до товарів і гласність визначення цін.
ТЕХНІКА БІРЖОВИХ ОПЕРАЦІЙ. Основними учасниками біржових операцій є члени біржі, тобто юридичні чи фізичні особи, що мають свої частки в статутному капіталі біржі, і посередники, брокери, що допомагають укладати угоди в біржовому кільці. Брокер не має права представляти інтереси покупця чи продавця. Його завдання - знайти покупця чи продавця і надати їм допомогу в укладанні контракту. Брокер є постійним співробітником біржі, і за свою роботу він отримує винагороду у вигляді відсотка від укладеного контракту.
ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД НА ТОВАРНІЙ БІРЖІ. На товарній біржі розрізняють дві категорії біржових угод: угоди на реальний товар (угоди "спот") і ф'ючерсні угоди. Спочатку розглянемо угоди на фактичний товар. Відмінністю цих угод є те, що продавець справді хоче продати і поставити реальний товар, а покупець - купити і мати його в наявності. Ці угоди можуть бути як із негайною поставкою, так і з поставкою у майбутньому. У разі негайної поставки товар повинен перебувати на одному із складів біржі, і після підписання контракту він поставляється протягом двох тижнів. Але бувають угоди на товар, що буде поставлений протягом тривалішого періоду (до 3-х місяців).
Це угоди типу форвард.
Розглянемо техніку біржової операції на прикладі наведеної нижче схеми (рис. 9.1).

м 2
Рис. 9.1. Схема біржової операції на Лондонській біржі металів
1 - доручення клієнта купити або продати;
2 - укладення угоди в біржовому кільці;
3 - лист брокера в ліквідаційну касу з проханням зареєструвати укладену в біржовому кільці угоду;
4 - відповідь ліквідаційної каси про реєстрацію;
5 - відправлення клієнту контракту з відривним талоном;
6 - клієнт залишає контракт, а підписаний відривний талон повертає як підтвердження його згоди на угоду.
Клієнт по телефону або факсу робить замовлення. Воно містить три показники: кількість, термін доставляння, ціну. Доручення клієнта може бути виконане, коли він матеріально гарантує виконання своїх зобов'язань (застава в 10 % або банківська гарантія).
Біржовий контракт виступає в двох формах: у формі "А" для угод усередині кільця й у формі "Б" для угод між брокером і клієнтом.
Контракт форми "А" значно простіший, він містить тільки письмове повідомлення одного члена біржі другому про продаж або купівлю товару. Контракт форми "Б" можна подати в такому вигляді:

м 3
Сьогодні набагато досконаліша техніка біржових операцій. Замість дощок, де позначення наносяться крейдою, діють телеекрани. Функціонують комп'ютери. Міжнародна розрахункова палата обслуговує більшість бірж. Деякі біржі вже не мають біржового кільця як такого, і зв'язок брокерів здійснюється через ЕОМ і телеекрани.
Ф'ЮЧЕРСНІ УГОДИ. Ф'ючерсна біржа - це ринок фіктивного товарного капіталу. Тут покупця і продавця цікавить не сам товар, а можливість одержати різницю в його вартості через певний термін. Економічними передумовами торгівлі на строк є сезонність виробництва, незбіг періоду виробництва й обігу, нестабільність виробництва, низька еластичність попиту та ін.
Ф'ючерсну угоду іноді називають "ринком цін"; контракти тут зберігають права лише на ціни, а термін і якість не залежать від них.
Звичайно при укладанні ф'ючерсного контракту продавець завжди розраховує, що ціни на товар у майбутньому знизяться, а покупець - що підвищаться.
Біржові гравці, що грають на зниження ціни, називаються "ведмедями" (bears - англ.), а на підвищення - "бики" (bulls - англ.). Контракт, куплений у розрахунку на наступне зниження, називається "короткий" (short - англ.), а на підвищення - "довгий" (long - англ.).
Кожний ф'ючерсний контракт містить чітко зафіксовану кількість товару (наприклад: цукор - 50 т; каучук - 5т; бавовна - 100 кг; какао - 13,5 кг).
Ф'ючерсні угоди укладаються на певну кількість контрактів, а не на кількість товару. У контракті вказуються лише ціна і термін поставки. Виграє той покупець або продавець, що правильно вгадує реальну ціну товару (контракт на продаж чи купівлю якого було підписано раніше) через певний строк.
Приклад.
Продавець А продає строкові контракти на певний товар за ціною 1000 дол. за контракт. Термін контракту - три місяці. Продавець розраховує, що ціни будуть знижуватися. Якщо через три місяці ціни на товар знизяться до 950 дол., то продавець матиме можливість купити реальний товар за 950 дол. за контракт і поставити його покупцю за попередньою ціною 1000 дол.
Оскільки ні покупець, ні продавець не мають на увазі реальний товар, то їхні відносини регулюються через виплату різниці. Ліквідаційна каса в будь-який момент може виплатити цю різницю.
ХЕДЖУВАННЯ - це ще один досить поширений метод укладення угод на біржі. Ним користуються покупці реального товару. Ця операція полягає в тому, що фірма укладає на біржі реального товару строкову угоду на купівлю або продаж певного товару. І негайно робить страхування цієї угоди на ф'ючерсній біржі на той самий термін і ту саму кількість товару на продаж або купівлю. Ця операція ніякого прибутку фірмі не дає, навпаки, вона зазнає невеликих втрат у вигляді брокерської винагороди. На Лондонській біржі металів шляхом хеджування здійснюються 50-60% обороту капіталу, ф'ючерсних угод - 25-40 %.
В) Економічний аспект. Він виявляється в тому, що біржа - це великий оптовий товарний ринок і одночасно тонкий інструмент реального ринкового ціноутворення. Концентрація і централізація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів як із реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обґрунтовану, у тому числі і прогнозовану, ціну, погодити рух товарних і грошових потоків, з'єднати виробництво і споживання, полегшити планування господарської діяльності численних контрагентів угод.
Певною мірою товарна біржа виконує функції колишніх трьох відомих у нас у країні органів - Держпостачу, Держкомцін і Держплану одночасно. Відмінність у тому, що, по-перше, ціни на біржі є реальними, а не установлюються аналітико-розрахунковим шляхом (нехай навіть і з допомогою найкомпетентніших, скажемо так, у Держкомцін спеціалістів). На біржі таких знавців не менше, але, головне, що вони "виплавляють" ціну в конкурентній боротьбі в біржовому кільці, а не в затишних кабінетах. По-друге, і це ще важливіше, число бірж у будь-якій країні досить велике, тоді як згадані відомства - справді монополісти.
В умовах переходу до ринкової економіки і поступового зменшення частки держзамовлення поява в нашій країні сотень бірж є першим симптомом початку процесу демонополізації. Він дозволить поступово налагодити механізм регулювання попиту і пропозиції, який зміг би справді зацікавити виробника і споживача. Найперша умова для цього - знаходження економічно обґрунтованої ціни.
Тепер, коли вже стисло охарактеризовані всі три аспекти діяльності товарної біржі, можна з урахуванням зазначених обставин запропонувати більш лаконічне (ніж наведене спочатку) визначення цього поняття, поставивши на перший план найважливіше.
Товарна біржа є механізмом та інструментом реального ринкового ціноутворення за допомогою вільної конкуренції між комерційними посередниками, об'єднаними в підприємницьку спілку.
Економічна функція товарної біржі як механізму ціноутворення - головна, вирішальна. Але її юридично-організаційне підкріплення може підвищити і справді підвищує ефективність виконання цієї функції. Правильний вибір організаційно-правової форми багато в чому визначає успішність діяльності товарної біржі. Тому спочатку зупинимося на цьому питанні.
Сьогодні у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, налічується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн дол., що становить приблизно 25% від їх валового національного продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У СНД уже створені сотні національних бірж, із яких більшість - товарні. Звичайно, нашим біржам далеко до закордонних за всіма кількісними (за винятком чисельності), а тим більше якісними параметрами. Обнадіює те, що багато цих бірж починають свою діяльність з урахуванням, хоча і не завжди правильним, світового і вітчизняного досвіду.
Теперішні біржі якоюсь мірою неповторні. Щоб переконатися в правильності вже випробуваних принципів, наш біржовий рух йде "своїм шляхом". Це виявляється, зокрема, у прагненні використовувати практично будь-які, у тому числі і явно непридатні, організаційно-правові форми для створення бірж. Так, з метою одержання пільгового податкового статусу Київська спеціалізована біржа реєструється як мале підприємство, хоча відомо, що останнє - не організаційно-правова форма, а лише показник розмірів зайнятості чи обсягу господарського обороту.
У нас, як і в інших країнах у період становлення бірж, найпоширенішими стали дві форми: товариство з обмеженою відповідальністю й акціонерне товариство закритого типу. Такі товариства ставлять за мету отримання прибутку, мають яскраво виражений комерційний характер.
Проте у державах зі зрілою ринковою економікою, зокрема в США, що є сьогодні еталоном організації біржової справи, товарні біржі переважно функціонують як безприбуткові установи, інституції і підприємства з корпоративною структурою, тобто товариства закритого типу з обмеженою відповідальністю і відносно невеликим числом членів. Причому такі біржі, як і добродійні або релігійні організації, мають некомерційний статус і найчастіше користуються істотними податковими пільгами.

2. МІЖНАРОДНІ ТОВАРНІ АУКЦІОНИ
наверх
ПОНЯТТЯ АУКЦІОНІВ. У ряді країн деякі сировинні і продовольчі товари продаються і купуються на особливих ринках, що називаються міжнародними товарними аукціонами.
Міжнародні товарні аукціони - це спеціально організовані, що періодично діють у певних місцях ринки. На них шляхом публічних торгів по черзі відбувається продаж попередньо оглянутих покупцями аукціонних товарів, що переходять у власність того покупця, що запропонував за них найвищу ціну, не перекриту іншими учасниками торгів. Сьогодні до основних аукціонних товарів відносять: хутро, чай, тютюн, фрукти, рибу, антикварні вироби, предмети старовини, художні вироби.
Найважливіші аукціонні центри з продажу:
* вовни - Лондон, Ліверпуль, Сідней, Антверпен;
* хутра - Санкт-Петербург, Лондон, Нью-Йорк, Монреаль;
* чаю - Лондон, Амстердам, Калькутта, Коломбо;
* тютюну - Амстердам, Нью-Йорк;
* прянощів - Лондон, Амстердам;
* антикварних і художніх виробів - Лондон, Амстердам.
У країнах СНД виділяються аукціони з продажу хутра в Санкт-Петербурзі, килимових виробів - у Ташкенті. Звертає на себе увагу висока вартість аукціонних товарів. Наприклад, картина "Соняшники" на Лондонському аукціоні була реалізована за 2,4 млн ф. ст. її придбала японська страхова фірма. Один із килимів на аукціоні в Ташкенті, витканий узбецькою десятикласницею, був проданий за 1 млн дол. США В Україні аукціони мають національний характер.
ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ АУКЦІОНІВ. Періодичність проведення аукціонних торгів залежить від специфіки товару. Чай продають звичайно 1-2 разу на тиждень, хутро - кілька разів на рік. Аукціони можуть організовуватися як окремими торговельними фірмами, так і кількома продавцями. Але найчастіше проведенням аукціонів займаються спеціальні аукціонні фірми, що виступають у формі акціонерних товариств (США) чи асоціацій брокерів (Англія, Голландія). Вони мають спеціально обладнані приміщення, склади. Обслуговують ці аукціони фахівці, що мають досвід роботи в цій сфері.
ТЕХНІКА ОПЕРАЦІЙ НА АУКЦІОНАХ. ПІДГОТОВКА АУКЦІОНУ. Власник доставляє свій товар аукціонному підприємству. Спеціалісти оглядають товар, здійснюють необхідне сортування, підбирання й упаковування. Така робота іноді продовжується кілька місяців. Розсортований товар розбивається на партії, що називаються лотами. Кожному лоту присвоюється номер, під яким він заноситься в каталог із зазначенням сорту та кількості.
Час і місце аукціону повідомляється через пресу. Крім того, постійним і можливим покупцям надсилають брошуру-проспект, де вказуються усі умови аукціону: час і місце огляду товарів; умови розрахунків, приймання і здавання товару; порядок регулювання спорів; відомості про товар. Вказуються прізвище власника товару й аукціоніста. За аукціоністом закріплюється заставне право на товар, що продається.
ОГЛЯД ТОВАРУ. Особливістю аукціонної торгівлі є попередній огляд лотів. Лоти розміщуються в складських приміщеннях, і покупець відзначає номер партії, що сподобалася. На аукціонах чаю чи вовни від кожної партії відбирається зразок, що дає змогу судити про якість товару. Ці зразки демонструються в спеціальних виставочних залах для огляду, а організатори аукціону відповідають за ідентичність партії і зразка.
На аукціоні чаю і тютюну покупці можуть придбати зразки для додаткового огляду і перевірки якості. Придбаний на аукціоні товар після виявлення недоліків назад не приймається.
АУКЦІОННИЙ ТОРГ може проводитися гласним і німим способом. Аукціонний торг ведеться публічно, почергово на кожний лот. При гласному способі аукціоніст повідомляє номер і початкову мінімальну ціну. Присутні починають підвищувати її. Після трикратного запитання (ніхто більше?) відбувається удар молотком по столу, і товар переходить у власність того покупця, котрий запропонував за нього найвищу ціну.
Правила деяких аукціонів дозволяють знімати товар з аукціонного торгу, якщо досягнута вища ціна не задовольняє власника товару. Через деякий час непроданий лот знову виставляється на продаж.
Інколи аукціонний торг здійснюється зі зниженням ціни. При цьому оголошується вихідна мінімальна ціна. Потім покупці поступово знижують цю ціну. Небезпека втратити товар змушує учасників аукціону прийняти вищі ціни.
При німому способі проведення аукціону аукціоніст повідомляє вихідну мінімальну ціну, а покупець заявляє про її підвищення умовними знаками, наприклад підняттям олівця, пальця, мімікою. Аукціоніст, реагуючи на знаки, оголошує заздалегідь обумовлену підвищену ціну. Такий спосіб торгу дає змогу його учасникам зберегти в таємниці кількість купленого товару.
ОФОРМЛЕННЯ УГОДИ. Покупець підписує стандартний формуляр аукціонного продажу, де вказується термін вивозу товару покупцем (3-14 днів), умови платежу (звичайно 25- 30% вартості виплачується під час підписання формуляра, а решта - після одержання товару). Деякі аукціоністи припускають кредит, розмір знижок на тару, розмір оплати послуг при переупаковуванні.
Аукціонний спосіб торгівлі має певні переваги, як для продавця, так і для покупця. Присутність великої кількості конкуруючих покупців допомагає краще виявити попит. Домагаючись отримання вигідних цін на аукціоні, продавець знає, як продавати товар і поза аукціоном.
Але є труднощі і для продавця. По-перше, скупчення товарів, що іноді перевищує попит, може спричинити зниження цін. У такому разі виникає потреба вивозити товар, що вимагає транспортних витрат. Заморожуються оборотні кошти.
Аукціон е також сприятливим середовищем для змови покупців із метою зниження цін. Щоправда, тут є право продавця знімати товар із продажу. Але зловживати цим правом небезпечно.
Перевага покупця полягає в тому, що наявність великої кількості товару полегшує його відбір. Покупці також можуть домовитися про максимальну ціну на товар. Але е і певні труднощі. Поїздки пов'язані з фінансовими затратами, втратою часу, що змушує їх іноді купувати товари за підвищеними цінами.

3. ТОРГИ
наверх
ПОНЯТТЯ ТОРГІВ. У практиці сучасної міжнародної торгівлі торги займають особливе місце. Це змагальний спосіб купівлі і продажу товарів чи здавання підрядів на здійснення окремих робіт на певних умовах.
Торги дають змогу зосередити в одному місці велику кількість постачальників чи підрядчиків. До торгів звичайно звертаються державні установи, муніципальні органи і приватні фірми при будівництві залізниць, портових, іригаційних, комунальних споруд, промислових підприємств, при закупівлі приладів, матеріалів, устаткування, сировини, продуктів харчування.
Державні і муніципальні органи звичайно не займаються регулярними комерційними операціями, не мають комерційного апарату. Тому вони організовують торги шляхом зосередження великого числа конкуруючих фірм в одному місці.
Оголошення про торги публікуються заздалегідь у пресі. Фірми, що бажають взяти участь у торгах, звичайно спочатку дають заставу в 1-3% від вартості очікуваної угоди. Держава звільняється від застави.
З метою широкого маневрування організатори торгів установлюють складну процедуру, пов'язану з різноманітними формальностями. Це робиться для того, щоб заздалегідь відхилити невигідні пропозиції.
Торги підрозділяються на публічні і негласні. У публічних торгах можуть брати участь усі бажаючі фірми, у тому числі й іноземні. До участі в негласних торгах залучається обмежена кількість найбільших фірм. Через їх посередництво закуповуються складні машини, устаткування, будуються різноманітні об'єкти.
Є ще й одиничні торги, коли до угоди залучається лише одна фірма.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВ. Оголошення в пресі публікуються за 1-2 місяці до їх початку. Торговельні палати, консули, торговельні радники, торговельні центри інформують свої країни про майбутні торги.
Умови проведення торгів містяться в так званому тендері. Якщо мова йде про торги на виконання конкретних робіт, то до тендерів додаються описи, креслення, плани.
Якщо торги вимагають певних послуг, то звичайно пропозиції даються в письмовому вигляді й оголошуються в день торгу. Запізнілі пропозиції не приймаються. Усі пропозиції публікуються в пресі. Оферента присутні при оголошенні їхніх пропозицій. Якщо .кілька пропозицій однакові, то може бути влаштований аукціон. Якщо і це не дасть результату, то питання вирішує жереб.
Організатори торгів не зобов'язані вказувати причини відхилень пропозицій. Прикладом такої зовнішньоекономічної операції може бути організація торгів з купівлі меблів і устаткування для ООН. Торги на будівництво першої черги металургійного заводу в Алжирі виграла ФРН, на будівництво другої черги - Росія. Україна не брала участі в закордонних торгах.

4. МІЖНАРОДНІ ЯРМАРКИ І ВИСТАВКИ
наверх
ПОНЯТТЯ ЯРМАРКІВ І ВИСТАВОК. Ярмарок - це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець. Виникнення ярмарків відносять до епохи раннього феодалізму. Значні ярмарки були в минулому центрами міжнародного товарообігу і відігравали важливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж та аукціонів.
Ярмарки підрозділяються на місцеві, національні і міжнародні. За характером виставлених експонатів розрізняють ярмарки універсальні і спеціалізовані.
Виставка - це публічна демонстрація досягнень у певній галузі економіки, науки, культури. Здебільшого торговельно-промислові виставки організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в Україні, функціонують постійно діючі виставки - це виставки досягнень народного господарства.
ЗНАЧЕННЯ ЯРМАРКІВ І ВИСТАВОК. Сьогодні спостерігається зростання їх кількості, розширення площ, на яких вони розміщені, збільшення частки машин і устаткування, особливо новітньої техніки в загальній номенклатурі товарів. Нерідко держава субсидує організацію ярмарків і виставок за кордоном. Ярмарки набувають дедалі більшої ролі в міжнародних економічних відносинах, будучи одним із дійових засобів розширення міжнародної торгівлі, сприяння міжнародному науково-технічному обміну, установлення взаємовідносин між країнами.
До великих міжнародних ярмарків належать постійно діючі торговельні ярмарки в Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Мілані, Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаке. У країнах Східної Європи виділяються ярмарки в Лейпцігу, Брно, Пловдиві, Белграді, Загребі. У країнах, що розвиваються, найвідоміші ярмарки в Тунісі, Касабланці, Дамаску, Алжирі, Тріполі.
Відбуваються такі ярмарки й в Україні. Так, наприклад, у роботі "Київської контрактової ярмарки-95" взяли участь 203 фірми, підприємства й організації, серед яких 33 - іноземні. 21 держава ближнього і далекого зарубіжжя представила свої експонати на ярмарку. Учасниками ярмарку було підписано або узгоджено понад З тис. контрактів.
Оскільки ярмарки, як правило, не публікують даних про укладені угоди, то важко судити про їх значення в міжнародній торгівлі.
ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ЯРМАРКІВ І ВИСТАВОК. Організаторами торговельних ярмарків і виставок є торговельні палати, асоціації і федерації торговців і промисловців, державні і муніципальні органи, а також приватні підприємства.
Організації, що займаються влаштуванням ярмарків і виставок, є юридичними особами, вони реєструються, відповідають за своїми зобов'язаннями в межах їх майна. Ці організації створюють ярмаркові комітети або управління ярмарків, функціями яких є: розроблення положень про ярмарок і права участі в ньому; будівництво і технічне облаштування павільйонів; організація роботи щодо залучення іноземних учасників; підготовка готелів, ресторанів і кафе; забезпечення через урядові органи імпортних квот і валюти для учасників; вироблення правил митного огляду для ярмаркових вантажів; забезпечення пільгових тарифів для вантажів учасників ярмарків; надання для потреб ярмарків транспорту, реклами й інших засобів; організація протокольної і технічної служб, бюро перекладів, відпочинку і культурного обслуговування делегатів.
Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (складання загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, вироблення загальних правил участі в їх роботі тощо) займаються Спілка міжнародних ярмарків, у якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро виставок, членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна.
Таким чином, постановка питання про заходи наднаціонального регулювання, пов'язаного з діяльністю міжнародних товарних ринків, об'єктивно обумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарського життя, зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційними процесами в міжнародній торгівлі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
Біржовий товар; фондова біржа; акціонерне товариство; товариство з обмеженою відповідальністю; біржове кільце; угода "спот"; ф'ючерсна угода; ліквідаційна каса; "короткий" і "довгий" контракти; хеджування; брокер; лот; заставне право; аукціоніст; аукціонний торг; підрядчик; тендер; ярмарковий комітет.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Який юридичний статус сучасних бірж?
2. Опишіть техніку операцій на біржі реального товару.
3. Опишіть техніку операцій на аукціоні.
4. Які переваги торгів?
5. Назвіть центри основних міжнародних ярмарків.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. - СПб., 2000.
2. Боумен, Клифф. Основы стратегического менеджмента. - М., 1997.
3. Вчера неудачник - сегодня преуспевающий коммерсант. - М., 1998.
4. Герчикова И. Организация и техника внешнеторговых операций на капиталистическом рынке. - М., 1995.
5. Дашков Л. Коммерция и технология торговли. - М., 2000.
6. Дегтярева О. И. Биржевое дело. - М., 1997.
7. Дегтярева О. И. Дело Биржевое. - М., 1997.
8. Красько И. Е. Акции и работа с ними. - Харьков, 1998.
9. Лялин В. Л. Ценные бумаги и фондовая биржа. - М., 1997.
10. Наполеон Хилл. Думай и богатей. - М., 1998.
11. Прокушев Е. Внешнеэкономическая деятельность. - М., 1999.
12. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности. - М., 1998.
1З. Сохацька О. Ф'ючерсні ринки. - Тернопіль, 1999.
14. Таранов П. С. Золотая книга руководителя. - М., 1997.
15.Финансово-правовое регулирование внешнеэкономической деятельности. - М., 2000.

<< Розділ 8
Розділ 10  >>

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Управління зовнішньоекономічною діяльністю" / за ред. А.І. Кредісова