Библиотека Воеводина ... Транснаціональні корпорації / В.Рокоча, О.Плотніков, В.Новицький та ін ... Розділ 5 ... реферати курсова робота диплом бакалаврська курсова економіка реферат фінанси дипломна робота бізнес політекономія економікс суд юриспруденція опт право маркетинг брендінг література бібліотека книжки студент реферат підручник теорія інвестиції менеджмент управління підприємництво підприємство реклама міжнародна словник енциклопедія історія ЗЕД тнк корпорація концерн консорціум аудит страхування біржа гроші кредит збут ресторан паблік рілейшнз public relations PR персонал фірма компанія безкоштовно free фокус-группа focus-groups дослідження ринку архів журнал стаття аналіз коментарі

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Транснаціональні корпорації" / В.Рокоча, О.Плотніков, В.Новицький та ін.


 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Частина 2
Механізм функціонування ТНК

Розділ 5
Теорії прямого іноземного інвестування і ТНК

5.4. Нематеріальні активи у прямому іноземному інвестуванні
Інвестиційна активність транснаціональних компаній істотно залежить від конкретної галузі. В деяких галузях ТНК займають основні позиції, в інших - іноземна частка незначна. Загальновідомо, що більшість ТНК сконцентрувала свою діяльність у галузях з відносно великою часткою високих технологій. У чому причина такого явища?
Ступінь транснаціоналізації галузі значною мірою визначається такими змінними, як науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи, витрати на маркетингові дослідження, кількість наукових і технічних працівників, новизна і складність продукції, її диференціація.
Ці змінні покладено в основу концепції іноземної інвестиційної активності компанії, що базується на нематеріальних активах. Такі активи - специфічні для кожної окремої фірми (FSA, firm-specific assets). Вони є власними активами фірми і втілюються у гуманному капіталі, представленому найманими працівниками; патентах або інших ексклюзивних технічних знаннях; авторських правах; торговельних марках і навіть ще більш нематеріальних активах - управлінських навичках і репутації компанії.
Існує дві причини, через які нематеріальні активи більшою мірою сприяють зростанню прямих іноземних інвестицій, ніж матеріальні активи: 1) нематеріальні активи -мобільніші й завдяки цьому їх легко перевести з одного місця в інше. Наприклад, інженер або менеджер може відвідати багато окремих виробничих підрозділів за порівняно низьких витрат; 2) значна частина нематеріальних активів базується на знаннях, які часто мають характер суспільного блага (блага, доступного для всіх, за яке не треба сплачувати прямим шляхом). Ці активи легко трансформуються в додаткові виробничі потужності за досить низьких витрат. Наприклад, креслення нової продукції або нові технології, які можна використати на додаткових виробничих потужностях, не зашкодивши первісному виробництву. Креслення у цьому випадку є суспільним благом для всіх виробничих підрозділів. Схожі властивості мають хімічні формули та фармацевтичні технології. Під цю категорію підпадають також торгові марки та інші маркетингові інструменти. Матеріальні активи, що базуються на фізичному капіталі (наприклад, обладнання), таких характеристик не мають. Фізичний капітал зазвичай не може надавати послуги в одному місці, не зменшивши обсягу послуг в іншому.
Така властивість нематеріальних активів має важливе значення для ефективного функціонування фірми та для ринкової структури. Мобільність нематеріальних активів і суспільний характер їх певних категорій (зокрема, тих, що базуються на знаннях) покладено в основу концепції "економіки мультизаводського виробництва" (economy of multi-plant production). Згідно з цією концепцією одна фірма з двома виробничими підрозділами є більш ефективною, ніж дві незалежні фірми з одним виробничим підрозділом кожна. Фірма з кількома виробничими підрозділами (ТНК) може один раз інвестувати в науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, у той час як дві незалежні фірми мусять робити це кожна окремо. Галузева структура у випадку двох фірм включає в себе повторювання FSA. Принцип мінімізації витрат вимагає створення ТНК як рівноважної ринкової структури у галузях, де FSA відіграють істотну роль. Особливе значення цієї концепції в тому, що практика підтверджує її висновки.
Існує і обернена закономірність. Вивезення фізичного капіталу мотивується цільовою функцією компанії. Вона може бути реалізована насамперед за рахунок мінімізації витрат. Однак економіка, в якій ефект масштабу досягається за рахунок інтенсивного використання фізичного капіталу, сама по собі не зумовлює пряме іноземне інвестування. Ефект масштабу - наслідок економічної ефективності централізованого, а не географічне диверсифікованого виробництва. Однак деякі галузі з високою інтенсивністю фізичного капіталу також можуть бути галузями, в яких значну роль відіграють FSA (наприклад, автомобілебудування).
Таким чином, ТНК мають виступати експортерами послуг FSA, тобто послуг управлінських, інженерних, маркетингових та фінансових, які значною мірою базуються на людському капіталі. До них також відносять послуги патентів і торговельних марок, які належать до активів, що базуються на знаннях. Філії ТНК мають імпортувати ці послуги в обмін на репатрійовані прибутки, роялті, платежі або на кінцеву продукцію.
Інвестиції в нематеріальні активи мають ще одне вагоме для ТНК значення. Воно пов'язане з питанням "чому ТНК прагне використовувати свої активи за кордоном, відкриваючи або купуючи дочірні підрозділи, замість того, щоб продавати права чи ліцензії на використання цих активів іноземній фірмі". Хоча відповідь на нього ґрунтується на багатофакторному аналізі, проте фахівці з міжнародного бізнесу як основну причину називають численну кількість транс-акційних витрат, які виникають у комерційних відносинах між контрагентами. Витрати при відкритті іноземних філій (внутрішньокорпоративні витрати) також можуть бути надзвичайно великими, однак вони значно менші за витрати на ліцензування та інші форми розрахунків, що опосередковують міжкорпоративні зв'язки. Інтерналізація, яка відбувається через пряме інвестування в межах ТНК, сприяє зниженню витрат транснаціональної компанії та підвищує п конкурентоспроможність. Тут і постає питання про роль у зниженні внутрішньокорпоративних витрат інвестування в нематеріальні активи. Відповідь на нього базується на розмежуванні понять "інтерналізація в межах компанії" та "інтер-налізація в межах галузі".
Одна з причин переваг інтерналізації, суб'єктами якої є незалежні компанії, - суспільні блага, зокрема ноу-хау, їх поширення сприяє підвищенню ефективності іноземного виробництва всіх компаній галузі. Водночас воно може призвести до розпорошення вартості FSA окремої компанії, отже, послабити її конкурентоспроможність.
Якщо інженери можуть "постачати" технологію для всієї галузі за майже нульових витрат, то це саме можуть зробити й покупці ліцензії ТНК, які її "зрадили" й започаткували власний бізнес, використовуючи набуті у ТНК знання. Ліцензіат може також передати технологію третій стороні. Таким чином, при продажу іноземній фірмі ліцензії чи права на використання нематеріальних активів ТНК потенційно потрапляє у загрозливу ситуацію, що результати її інвестування в нематеріальні активи будуть поширені в усій галузі. Це і є причиною внутрішньокорпоративної інтерналізації активів, що базуються на знаннях. Для інвестицій у матеріальні активи ця проблема не є актуальною, оскільки матеріальні активи завжди постають у формі приватних благ. Внутрішньокорпоративна інтерналізація активів, що базуються на знаннях, - друга причина переважної концентрації діяльності транснаціональних компаній у галузях з великою часткою високих технологій.
Таким чином, інвестування в нематеріальні активи зумовлює внутрішньокорпоративну інтерналізацію. Це стосується багатьох сторін інвестиційної діяльності ТНК. Так, новизна й складність продукції, з якою прагне вийти на ринок компанія, може означати, що простого продажу іноземному покупцеві креслення ще не достатньо для успішного її виробництва. Але витрати на навчання іноземного технічного та управлінського персоналу можуть бути надто великими, у такому разі для фірми краще відкрити власне відділення та відрядити власних інженерів, техніків і управлінців за кордон на певний час.
Важливим нематеріальним активом ТНК є репутація якості її товарів. Якщо ТНК надає ліцензію іноземній фірмі, в не відкриває свій підрозділ за кордоном, то в іноземної фірми може виникнути спокуса знехтувати якістю задля отримання короткострокових прибутків, підірвавши таким чином у довгостроковій перспективі репутацію ТНК.
Ще один приклад. Через новизну та складність технології у ТНК і в іноземної компанії-покупця може виникнути непевність щодо ступеня легкості, з яким технологія може бути передана іншій стороні, та можливих ускладнень на початковому етапі її впровадження у виробництво. Складання письмового варіанту ліцензійної угоди за цих умов неможливе. Більше того, природа нематеріального капіталу ТНК невідома потенційному покупцю або ліцензіату. Для ТНК досить складно переконати їх заплатити за товар ціну, якої він вартий, не розкривши його технічних складових.
Таким чином, через суспільну природу нематеріальних активів, яка полягає в тому, що вартість знань може бути легко "розподілена" між багатьма учасниками ринку, процес інтерналізації перших відбувається саме на внутрішньокор-поративному рівні через пряме іноземне інвестування, яке є ефективним засобом зниження корпоративних витрат і підвищення конкурентоспроможності ТНК.

<< Розділ 5.3.
Розділ 5.5. >>
 

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Транснаціональні корпорації" / В.Рокоча, О.Плотніков, В.Новицький та ін.