Библиотека Воеводина ... Організаційно-правові основи біржової діяльності / А.І. Берлач та ін. ... реферати курсова робота диплом бакалаврська курсова економіка реферат фінанси дипломна робота бізнес політекономія економікс суд юриспруденція опт право маркетинг брендінг література бібліотека книжки студент реферат підручник теорія інвестиції менеджмент управління підприємництво підприємство реклама міжнародна словник енциклопедія історія ЗЕД тнк корпорація концерн консорціум аудит страхування біржа гроші кредит збут ресторан паблік рілейшнз public relations PR персонал фірма компанія безкоштовно free фокус-группа focus-groups дослідження ринку архів журнал стаття аналіз коментарі

 Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Організаційно-правові основи біржової діяльності" / А.І. Берлач та ін. ... Зміст


 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Розділ 7 ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРНИХ БІРЖ
7.1. Товарна біржа як інфраструктурний елемент ринку
7.2. Роль товарної біржі у формуванні цін
7.3. Завдання і функції товарної біржі та її підрозділів
7.4. Органи управління товарною біржею
7.5. Структурні підрозділи товарної біржі
7.6. Біржові товари
7.7. Механізм укладення біржових угод
7.8. Види біржових угод
7.9. Біржові операції
7.10. Організаційне забезпечення біржових угод та операцій

7.1. ТОВАРНА БІРЖА ЯК ІНФРАСТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ РИНКУ
наверх
Економічні й політичні умови в нашій країні в 1990-1991 pp. призвели до вельми своєрідного біржового процесу і подальшого розвитку бірж. Біржова торгівля реальним товаром переживає зараз ринковий колапс. Разом з розвитком ринку біржі в своєму становленні вже пройшли ряд етапів: зародження, швидке зростання, спад, біржову активність та реорганізацію. І їм ще належить нелегка доля варіювання в ринкових умовах. Накопичений солідний досвід біржової діяльності, підготовлені біржові кадри, сформоване біржове законодавство, здійснюється розвиток теорії біржової справи. Все це дозволяє зробити висновок, що створені передумови для наступних якісно нових кроків у біржовій сфері.
В Україні біржа є організованим ринком, тобто являє собою форму організації торгівлі товарами за заздалегідь встановленими правилами. Для неї характерні регулярність торгівлі у строго визначеному місці, уніфікація основних вимог до якості товару, умов і термінів поставки, ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців і продавців, укладення угод з поставкою товару як зі складу, так і в майбутньому. Товарні біржі організаційно оформлені у вигляді асоціацій приватних осіб, об'єднаних скоріш за все в корпорації, і переслідують мету не отримання прибутку, а полегшення і здешевлення торгівлі.
Як ринок біржа поєднує мікро- і макрорівні народного господарства, тобто вільно господарюючих підприємців з виробництвом.
Завдяки дії механізму ціноутворення біржа безперервно забезпечує господарюючих агентів інформацією про зміни на ринках, про виникнення нових умов обміну, появу нових видів товару і т. д.
Товарна біржа є елементом ринку, де самостійно господарюючі суб'єкти зустрічаються, щоб, з одного боку, реалізувати свою продукцію з метою отримання прибутку, а з іншого - задовольнити власний попит. На біржі покупець і продавець не пов'язані один з одним. Процес купівлі-продажу здійснюється через посередників (брокерів, дилерів, трейдерів і т.д.). Ціна залежить від попиту і пропозиції. Якщо виробник запропонує на біржі новий вид товару поліпшеної якості, то він має право встановити підвищену ціну. У разі позитивної реакції споживачів виробник отримає прибуток вище середнього рівня в галузі. Це змусить інших підприємців переобладнати виробництво і випускати товар, що добре себе зарекомендував. При цьому підприємці запропонують його за нижчою ціною з метою залучення покупців. Згодом пропозиція даного виду продукції задовольнить попит, ринок стане насиченим, а ціни стабілізуються на певному середньому рівні. Якщо ж виробника новітнього виду продукції спіткає на біржі невдача, тобто його товар не буде користуватися попитом, ціна піде вниз і буде падати до тих пір, поки не буде реалізована партія цього товару.
Внаслідок незбалансованості попиту і пропозиції покупці або продавці реального товару бувають не готовими до здійснення акту купівлі-продажу. Тоді попит або пропозицію тимчасово підтримують посередники, які через механізм хеджування знижують ризики від подальшого зниження або підвищення цін і забезпечують достатній прибуток.
Товарна біржа слугує місцем формування, ринкових цін, комерційної інформації про стан ринку, його настрої і т. д. Біржі все більше впливають на процес ціноутворення, залишаючись єдиним джерелом цінової інформації. Біржова інформація публікується, тоді як результати актів купівлі-продажу є комерційною таємницею.
Слід зазначити, що сама товарна біржа не здійснює торгово-посередницьку діяльність, а лише створює для неї умови. Торгівлю здійснюють брокерські контори і брокери (дилери, трейдери). Згідно з українським законодавством біржа не має права здійснювати внески, придбавати частки (паї), акції підприємств, якщо ці підприємства не ставлять за мету здійснення діяльності, безпосередньо пов'язаної з організацією і регулюванням біржової торгівлі.
Товарні біржі в Україні сьогодні не пов'язані з світовим ринком, і одне з їх призначень - організація торгового обороту всередині країни, від виробника до внутрішнього споживача. Це накладає на діяльність бірж особливий відбиток. Таким чином, на біржу покладається організаційна роль на ринку.
Не порушуючи природних законів ринку, закону попиту і пропозиції, товарна біржа вносить елементи оздоровлення, регулювання і планування в систему ринку нашої країни.
Через біржу здійснюється найшвидший рух товарів з сфери виробництва у сферу споживання, оскільки біржова торгівля можлива тільки у разі отримання диференціального прибутку (прибутку від спекуляції).
Біржа завдяки концентрації у себе товару слугує місцем розподілу запасів у часі і просторі. Просторовий розподіл запасів полягає у тому, що строкова торгівля тримає товар до тих пір у "повітрі", поки не з'ясується, де будуть найвищі ціни і найбільша потреба в цьому товарі.
Завдання розподілу у часі полягає в тому, щоб запаси відразу не випускати на ринок за заниженими цінами, а більш-менш, по можливості, рівномірно розподілити їх протягом року.

7.2. РОЛЬ ТОВАРНОЇ БІРЖІ У ФОРМУВАННІ ЦІН
наверх
Щоб зрозуміти роль біржі в сучасному ціноутворенні, розглянемо, як вона виникла в Україні.
Виробивши певну продукцію, товаровиробники везли її на ярмарок, щоб продати, а потім замість неї купити необхідні засоби виробництва, одяг, взуття і т. д. Із зростанням обсягів і асортименту товарної продукції, вдосконалення транспортних засобів і збільшення радіуса поставок товарів з'явилася необхідність будівництва при ринках складів для зберігання товарів, щоб створити запаси і проводити торги не один раз на тиждень, а постійно.
Поступово окремі базари, що знаходилися в центрах виробництва товарної продукції, перетворилися в регулярно функціонуючі оптові ринки. Нарівні з торгівлею реальними товарами тут стали укладати договори на поставку товарів за зразками.
Потім були розроблені типові контракти на кожний вид продукції, в яких вказувалася не тільки її якість, а й стандартний розмір партії. Згодом самі контракти стали об'єктом купівлі-продажу, а товари в натуральному виразі на біржу привозити перестали. За допомогою біржі забезпечувався контакт між найбільшою кількістю продавців і покупців.
Таким чином, біржа виникла з базару, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням.
Головними завданнями сучасної товарної біржі стали:
* визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової гласності;
* узгодження планового та фактичного попиту і пропозиції;
* страхування від коливань цін.
Легко помітити, що в директивній економіці ці завдання вирішували Держплан, галузеві і регіональні планові органи, Держкомітет цін, Держстрах. Однак методи їх вирішення в директивній і ринковій економіці абсолютно різні. При цьому треба визнати, що до тих пір, поки директивна економіка виробляла і вдосконалювала свої методи планування, ринкова економіка наближалася до тієї ж мети, але тільки своїм шляхом.
Інструментом, що дозволяє визначити перспективну ціну в ринковій системі, є біржі. Початкова вимога до торгів на біржі - це гласність.
Ціна, за якою на біржі укладаються контракти на поставку продукції в майбутньому, завжди визначається гласно. Встановлена на торгах ціна відразу ж поступає в комп'ютерну систему, і на наступний день передові газети публікують ціни, за якими укладалися контракти на кожний вид товару кожного місяця перспективного періоду. Тому кожний продавець і покупець, в якій би частині земної кулі він не знаходився, перш ніж укласти контракт на купівлю-продаж продукції, спочатку ознайомиться з цінами на найбільших біржах світу, які відіграють важливу роль у ціноутворенні.
Головними серед таких бірж є:
Чиказька торгова палата (Chicago Board of Trade, CBT, СВОТ), яка спеціалізується на ф'ючерсних і опціонних операціях із зерновими (пшениця, кукурудза, овес), олійними (соєва олія і соєвий шрот), дорогоцінними металами (золото і срібло), казначейськими білетами, облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій;
Чиказька торгова біржа (Chicago Mercantile Exchange, CME, Mere), однак на ній продається небагато товарів. Це угоди з великою рогатою худобою і пиломатеріалами. Основна кількість операцій припадає на казначейські папери США, валюту (австралійські та канадські долари, французькі і швейцарські франки, німецькі марки, фунти стерлінгів, японські ієни), євродолари, індекси акцій тощо;
Нью-Йоркська товарна біржа (New York Mercantile Exchange, NYMEX) є третьою за кількістю укладених угод. Угоди, що укладаються на цій біржі - паливна і сира нафта, пропан і бензин, а також платина, паладій, осмій і рутеній;
Товарна біржа в Нью-Йорку (Commodity Exchange) в останні роки дещо зменшила обсяги операцій. Укладаються угоди з міддю, алюмінієм, золотом, сріблом та індексами акцій;
Нью-Йоркська біржа кави, цукру і какао (Coffee, Sugar & Cocoa Exchange, NYCSCE), на якій проводяться торги відповідними товарами різних сортів;
На Нью-Йоркській біржі бавовни і цитрусових (New York Cotton & Citrus Exchange) укладаються контракти з бавовною, концентратом апельсинового соку, пропаном. Ведуться також операції з індексом долара, ЕКЮ, казначейськими білетами США;
Середньоамериканська товарна біржа (Mid America Commodity Exchange, COMEX) торгує зерновими (пшениця, кукурудза, овес тощо), олійними (соєвий шрот), великою рогатою худобою, дорогоцінними металами (золото, срібло, платина, паладій, осмій, рутеній, родій), казначейськими білетами США, валютою (канадські долари, швейцарські франки, німецькі марки, англійські фунти стерлінгів, японські ієни);
Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange, LIFFE), що здійснює торгівлю фінансовими інструментами (державними цінними паперами, валютою, індексами акцій);
Лондонська біржа металів (London Metal Exchange, LME) веде біржові торги з алюмінієм, міддю, нікелем, оловом, свинцем і цинком. До 1988 р. здійснювалася також торгівля сріблом, але була ліквідована;
Лондонська ф'ючерсна і опціонна біржа (Futures & Option Exchange) здійснює торгівлю какао-бобами і цукром;
Лондонська міжнародна нафтова біржа (International Petroleum Exchange) здійснює операції з дизельним пальним, мазутом, північноморською нафтою - брент;
Балтійська товарна і фрахтова біржа в Лондоні (Baltic Exchange), на якій ведуться операції з сільськогосподарськими товарами (соєвим шротом) і здійснюються морські та повітряні перевезення;
Токійська товарна біржа, на якій укладаються угоди з цінними металами (золотом, сріблом, платиною тощо);
Сіднейська ф'ючерсна біржа (Sydney Futures Exchange) здійснює операції в дуже незначному обсязі з вовною і великою рогатою худобою, а інші операції припадають на банківські векселі, державні цінні папери й індекси акцій;
Паризька біржа МАТИФ - основна частина операцій припадає на державні облігації, а товарні угоди (цукор, картопля і какао-боби) мають незначний обсяг.
Однією з основних функцій товарних бірж є формування ринкових цін, які застосовуються у світогосподарській практиці як загальний індикатор цін.
Розвиток міжнародної біржової торгівлі сприяє концентрації попиту і пропозиції у визначених місцях. Це забезпечує можливість формування біржових цін на основі світового рівня попиту і пропозиції за широким асортиментом товарної продукції.
Для міжнародної торгівлі характерне розмаїття таких ринкових цін, яке грунтується на тому, що один і той же товар може бути реалізований за різними цінами, залежно від місця і часу продажу, а також від умов угоди та базису поставки, характеру ринку і джерел цінової інформації.
Узагальненим виразом такої ринкової ціни при укладенні міжнародних угод, є поняття світової ціни (word market price), під яким розуміють ціни угод на великі партії товарів, укладені в основних центрах світової торгівлі. Такі угоди укладаються на умовах платежу у вільно конвертованій валюті, а вибрані ринки регулюються загальним, а не спеціальним торговельно-політичним режимом.
Для кожного конкретного центру торгівлі характерна своя ціна, і вона є ринковою ціною (market price).
Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує пропозиції, то він вважається ринком продавця і диктується ціна продавця (seller's price).
При ціні продавця існує ситуація беквардейшн, коли пропозиція відстає від попиту, а ціни на реальний товар вищі котирувань з ф'ючерсних угод, то ціни на товар з короткостроковими термінами поставок вищі котирувань довгострокових позицій. Ринок з таким співвідношенням цін називають перевернутим.
Якщо пропозиція на ринку перевищує попит, то це ринок покупця і диктується ціна покупця (buyer's price).
При ціні покупця існує позиція форвардейшн, коли пропозиція товару повністю задовольняє попит, при якому котирування з ф'ючерсних угод перевищують ціни реального товару, а ціни на довгострокові поставки вищі ближніх. Такий стан типовий для ринку товарів з тривалим періодом їх зберігання (зернові, соєві боби, олія, шрот, бавовна, кава, цукор тощо).
Однак у процесі визначення реального рівня цін на обігових товарних ринках, у тому числі й на агропродукцію, виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Перш за все, це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок з урахуванням стану ринкової кон'юнктури, місця і часу торгової угоди тощо.
У кінцевому результаті це й обумовлює явище, коли ціни на ідентичну продукцію мають певні коливання за рівнем.
Інструментом кількісної оцінки змін динаміки та рівня світових цін є цінові показники, найважливішими з яких є:
* контрактні ціни на конкретному товарному ринку відображають рівень цін на продукцію певної якості за відповідних умов поставки та оплати;
* ціни пропозиції - це ціни офіційної пропозиції продавця, які відрізняються від контрактних цін на величину знижки, якої у ході переговорів досягає покупець.
Ціни біржових товарів активно реагують на зміни кон'юнктури ринку. Незначне погіршення або покращання загальногосподарської кон'юнктури відразу ж впливає на рівень біржових котирувань, оскільки ціни фактичних угод відображають їх реальний рівень на даний момент.
У світовій практиці на сировинних товарних ринках для позабіржових товарів широко застосовують як критерій рівня цін довідкові ціни, тобто ціни продавців. Так, при зниженні попиту довідкові ціни протягом певного періоду ще залишаються незмінними, а реагування на його зміну здійснюється шляхом збільшення або зменшення знижок.
Тому довідкові ціни є тільки відображенням тенденцій у розвитку цін. Дійсний рівень цін на даний момент можна оцінювати тільки з урахуванням тих знижок (або надбавок), які, як правило, надаються при укладенні угоди. При цьому розмір знижки при збільшенні попиту зменшується або взагалі ціна продажу перевищує довідкову.
При погіршенні кон'юнктури і спаду попиту знижки з довідкової ціни збільшуються. Тому більш об'єктивну уяву про рівень цін можуть дати не довідкові ціни, а реальні, тобто ціни фактичних угод.
Довідкові ціни регулярно публікуються, зокрема, у щорічнику ЮНКТАД - "Monthly Commodity Price Bulleten", Міжнародного валютного фонду - "International Finacial Statistics" та інших виданнях.
Залежно від кон'юнктури та взаємовідносин між покупцями і продавцями, між рівнем довідкових цін та цінами фактичних угод формуються ціни біржових котирувань. Однак, на відміну від біржових котирувань, встановлення рівня реальних цін позабіржових товарів має певні труднощі, оскільки ціни в більшості випадків відомі тільки продавцеві та покупцеві.
За існуючої практики визначення світов.ої ціни ми фактично фіксуємо ціни, які не достатньо точно відображають реальний їх рівень. Адже, як правило, ціни на певний вид товару визначають на основі кількох біржових котирувань, а саме: ціни реального товару (spot prices), термінових угод або ф'ючерсних цін (futures) на різних товарних біржах світу та при різних базисах поставок. Ціни, визначені таким способом, коливаються кількісно.
При такому підході до визначення рівня світової ціни на той чи інший продукт не можна назвати реально існуючий її рівень. Ми можемо тільки стверджувати, що за цими цінами реалізувалася продукція на певну дату, місяць, рік, тобто в минулому, але не реалізується в даний момент на світових товарних ринках.
Підхід, за якого у значенні світової ціни виступають біржові котирування, дає змогу об'єктивно аналізувати кон'юнктуру на світових ринках певних товарів на короткостроковий період та розраховувати їх прогнозні рівні на найближчу перспективу, Крім того, в основу аналізу повинні закладатися співставні, згідно з міжнародними методиками, натуральні та вартісні показники.
Виходячи з вищевикладеного, на значно тривалий термін часу та при вивченні проблем формування ринкових цін у міжнародній торгівлі найбільш об'єктивно світовий їх рівень відображає так званий показник питомої вартості товару, або питомі ціни, тобто відношення загальної вартості реалізованого (експорт) або купленого (імпорт) даного виду товару у всьому світі до його загальних фізичних обсягів.
Отже, питомі ціни є практично статистичною "звітною" угодою, яка відображає тенденції у формуванні рівня світової ціни, а не ціну на певну дату. Світові ціни, визначені як питомі ціни, є об'єктивним показником при дослідженні динаміки товарних ринків, руху цін у міжнародній торгівлі, оскільки є середньозваженими цінами по усіх ринках даного асортименту товару. Як правило, питомі ціни є об'єктивною базою для аналізу таких проблем, як співвідношення світових та внутрішніх цін в окремих країнах, формування цін під впливом інфляційних процесів тощо.
У світовій практиці, виходячи з особливостей формування категорії світових цін, застосовують співвідношення цін питомих та біржових котирувань на той чи інший продукт. Це дає змогу об'єктивно аналізувати такі проблеми, як значення біржової торгівлі у ціноутворенні на світовому ринку продукції, стабільність та нестабільність цін тощо.
Вплив біржових цін на процес ціноутворення в зовнішній торгівлі має різний ступінь, але на агропродукцію він найбільш суттєвий. Насамперед це стосується так званих "класичних" біржових продуктів, а саме: зернових, олійних та іншої сільськогосподарської сировини, яка реалізується через товарні біржі та аукціони.
Розглядаючи тенденції обох категорій світових цін - біржових котирувань та питомих цін, можна дійти висновку, що у значний проміжок часу їх рівні майже співпадали.
Відомо, що протягом 1994-1995 pp. значно змінився механізм функціонування світових товарних бірж, а це вплинуло на рівень цін агропродукції. Під впливом потоку інвестицій, власниками яких були банки, інвестиційні фонди, світові товарні біржі стали новою ланкою у процесі кругообігу коротко- і довгострокового вкладення капіталів.
Як свідчить аналіз функціонування світових товарних бірж, такі перетворення зумовили трансформування основної їх функції у класичному виразі "товар - гроші - товар" у "гроші - товар - гроші".
Ця ситуація значною мірою вплинула на рівні цін товарної продукції і тільки у 1 півріччі 1999 р. спекулятивна активність інвесторів мала тенденцію до зниження, що дало змогу привести в реальні межі різкі зростання і спади рівнів цін.
Впродовж 1999 р. у середньому, як правило за декаду, діапазон коливання цін, зокрема, на агропродукцію був у межах 2-3 %. Це свідчить про відсутність впливу на формування цін неціноутворюючих факторів, а їх рівень визначають реальний попит і пропозиція.

7.3. ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛІВ
наверх
Організаційне начало торгово-посередницької діяльності товарних бірж благотворно впливає на розвиток ринкової економіки будь-якої держави.
Нині біржі сприймаються як складний функціонально-інформаційний центр, призначений для всебічної організації ринку.
Під товарною біржею розуміється організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Товарна біржа може мати філіали й інші відособлені підрозділи, що засновуються відповідно до законодавства.
В юридичному плані біржі в усіх країнах є офіційно зареєстрованими об'єднаннями, що створюються в різних правових формах. Скоріш за все використовується форма товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства.
Щодо спільного біржового майна всі члени біржі виступають як співвласники, але одночасно є власниками внесених внесків і прибутків, які отримують у формі дивідендів. Вони формують колектив - співтовариство або асоціацію скоріш за все фізичних (в західних країнах), але іноді і юридичних осіб, тобто окремих громадян і організацій, які одержують торговий прибуток у формі комісійних.
Біржі в більшості випадків організовані як корпорації, які керуються законодавством тієї країни, в якій функціонують.
У розвинених країнах товарні біржі діють як неприбуткові установи. Подібно добродійним і релігійним організаціям, біржі мають некомерційний статус і часто користуються податковими пільгами.
Сама біржа не здійснює торгових операцій від свого імені, за винятком таких, які необхідні для підтримки її функціонування. У США окремі біржі, особливо найбільші, для підняття свого престижу іноді вказують у річних звітах про обороти в мільярди доларів чисто символічний прибуток, наприклад 500-1000 дол. Біржам дозволяється також продавати і купувати на інших (в основному, на фондових) біржах цінні папери товарних бірж.
Звичайно, сучасний некомерційний статус головних бірж не є початковим. В епоху становлення біржової торгівлі їх комерційний характер не викликав сумніву і в розвинених країнах. Однак надалі розуміння ролі і функцій біржі зазнало змін.
Діяльність біржі як комерційної організації передбачає, що її учасники є інвесторами і чекають прибутків на вкладений капітал. Можливим способом збільшення прибутків інвесторів у такому випадку стає дорожчання біржової торгівлі для її клієнтів шляхом збільшення різного роду платежів, зборів і т. д. На певному етапі це починає гальмувати подальше збільшення операцій на біржі і тим самим обмежує можливості отримання прибутку членами біржі від їх торгової діяльності, тобто у вигляді комісійних з клієнтів. Як результат, члени біржі прийшли до висновку, що найраціональніше існування самої біржі як неприбуткового підприємства, основна мета якого - забезпечення торгової діяльності своїх членів, а прибуток від членства на біржі забезпечується активною роботою з клієнтами.
Не власне прибуток є метою діяльності товарних бірж, а надання можливості своїм членам отримувати цей прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів - ось головна мета біржі. Членство на ній дає можливість отримувати прибутки, тому
індивідуальні особи й організації погоджуються платити за статус члена товарної біржі.
До основних і допоміжних функцій, що виконуються товарною біржею, належать: купівля-продаж реального товару, спекуляція, хеджування, котирування цін, встановлення стандартів на біржові товари, розробка типових контрактів, фіксування торгових звичаїв, здійснення арбітражних функцій, ведення розрахунків між членами біржі через ліквідаційні каси і розрахункові палати, інформаційна діяльність, надання різних послуг клієнтам.

7.4. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЮ БІРЖЕЮ
наверх
Управління товарною біржею здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції можуть мати специфіку на різних біржах: загальними зборами членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів) та виконавчою дирекцією.
Вищим органом управління біржі є загальні збори засновників і членів біржі, які затверджують статут і всі зміни, що вносяться в нього, інші документи біржі і доповнення до них (положення про раду директорів, положення про брокерські контори, положення про страхування операцій на біржі тощо). У його роботі без права голосу можуть брати участь співробітники біржі, запрошені та інші особи.
До компетенції загальних зборів засновників і членів біржі належить:
* розгляд і затвердження правил, періодичності і регламенту проведення загальних зборів та інших біржових зборів;
* розгляд і затвердження положень, правил, інструкцій та інших документів, що регламентують діяльність підрозділів біржі;
* розгляд скарг і заяв щодо роботи ради директорів, генерального директора та президента біржі (якщо він є);
* визначення розмірів вступного і щорічних членських внесків, що сплачуються членами біржі, розміру біржового збору з операцій, вхідної плати з постійних і разових відвідувачів, які не є її членами, плати за послуги, що надаються біржею, порядку стягування штрафних санкцій за порушення правил біржової торгівлі;
* вибори членів Біржового комітету і його голови, членів ревізійної комісії і її голови, арбітражної комісії і її голови, встановлення терміну дії зазначених органів і звільнення їх членів від обов'язків, що ними виконуються;
* розгляд і розв'язання питань щодо прийняття і виключення членів біржі;
* розгляд заяв про порушення Біржовим комітетом рішень і правил, встановлених біржею;
* внесення пропозицій щодо зміни і доповнення в документи, які регламентують діяльність бірж, в законодавство, що регулює діяльність бірж;
* розгляд і затвердження річних звітів Біржового комітету про господарсько-фінансову діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, а при необхідності й інших підрозділів;
* схвалення або скасування рішень Біржового комітету.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників або 2/3 членів біржі.
Члени, засновники біржі й інші зацікавлені особи повинні бути сповіщені про порядок денний і дату проведення чергових або позачергових загальних зборів не пізніше місяця до їх початку.
У період між загальними зборами членів біржі загальне керівництво нею здійснює Біржовий комітет (біржова рада, рада директорів).
Біржовий комітет обирається на термін, що встановлюється загальними зборами членів біржі (як правило, на 1-3 роки). Голова, його заступники і члени Біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У разі незадовільної роботи склад Біржового комітету може бути переобраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів Біржового комітету вважається прийнятим, якщо . за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
До складу Біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, які не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами Біржового комітету здійснюється на його першому засіданні. Члени Біржового комітету не є співробітниками біржі і проводять роботу на громадських засадах.
У різних країнах структура кожної біржі має свою специфіку, але основні риси їх організації носять загальний характер.
Раду директорів очолює голова ради директорів або президент. До компетенції Біржового комітету і його членів належить:
* керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;
* контроль за діяльністю правління біржі;
* розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, контроль за витратами коштів правлінням біржі;
* представництво біржі в державних й інших організаціях у всіх справах біржі;
* припинення діяльності членів біржі, що порушили її правила, прийом в ролі тимчасових нових членів (до затвердження загальними зборами), підготовка до загальних зборів документів, необхідних для виключення діючих і прийому нових членів біржі;
* підготовка рекомендацій підприємствам і організаціям про заміну їх повноважних представників, які беруть участь у біржових торгах;
* заборона членам біржі, які порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу протягом певного терміну або до затвердження або скасування цього рішення загальними зборами;
* створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах, затвердження тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділів, а також підрозділів, що створюються правлінням біржі;
* підготовка до загальних зборів членів біржі проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;
* реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;
* здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі його учасниками.
Рішення Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів.
З метою організаційно-господарського функціонування біржі Біржовий комітет створює як виконавчий орган правління біржі (виконавчу дирекцію). Правління виконує функції, які не увійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету.
Керуючий і співробітники правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі і працюють за наймом (трудовою угодою). Права і відповідальність керуючого та його заступників визначаються Біржовим комітетом.
До компетенції правління біржі належить:
* поточне керівництво комісіями (відділами) біржі;
* організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистичної звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;
* придбання і продаж майна біржі та здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням Біржового комітету;
* прийом на роботу і звільнення співробітників підрозділів біржі, які працюють за наймом (трудовою угодою) і не є членами біржі;
* організація публікацій біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;
* створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної та інших комісій), що забезпечують її нормальне функціонування, розробка тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність їх підрозділів;
* розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, що виділені правлінню для забезпечення його функціонування;
* організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, що реалізовується або обмінюється на біржі, проведення експертизи, а у разі необхідності - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;
* організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їх необхідними засобами оргтехніки і зв'язку;
* реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі, а також Біржового комітету;
* здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржею правил;
* сповіщення засновників, членів біржі та інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів;
* встановлення розміру і форм оплати праці найманих працівників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.

7.5. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ТОВАРНОЇ БІРЖІ
наверх
Нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комісії (комітети, відділи), утворені її членами та працівниками, що працюють за наймом. При цьому штат співробітників може бути досить великим (150-250 осіб). Кількість персоналу і його обов'язки визначаються Біржовим комітетом (радою директорів). Персонал виконує рішення і доручення Біржового комітету та комісій (комітетів), а організаційна структура персоналу часто відповідає функціям різних комісій (комітетів). Ці комісії нерівнозначні за своєю важливістю. Деякі з них, наприклад комісія з прийому нових членів, планово-фінансова, відіграють особливо важливу роль, тому і формуються тільки з членів Біржового комітету (ради директорів).
Комісії підпорядковані Біржовому комітету (раді директорів). Члени комісій працюють без відповідної оплати. Вони виносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки, пов'язані з функціонуванням бірж, які покладені на них правилами регулювання. Персонал, що працює за наймом, не має права щодо торгівлі або права голосу.
Кількість комісій на біржах Заходу становить від 6 до 40. Практично на кожній біржі існують комісії з прийому нових членів, арбітражна, з ділової етики, контрольна, з нових товарів, ревізійна, фінансова і товарна комісії. Існують комісії із складування товарів, транспорту, статистики, зважування, навчання, з правил маркетингу, комп'ютерного забезпечення тощо. Розглянемо типовий склад підрозділів біржі та їх функції.
Комісія з прийому членів розглядає заявки щодо прийняття в члени біржі. До її функцій належать: аналіз господарського і фінансового стану підприємства (організації), що виявили бажання стати членами біржі; оцінка професійних і ділових якостей повноважних представників нових членів біржі; підготовка пропозицій щодо прийому нових членів біржі; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію комісії;
Арбітражна комісія, основними функціями якої є: оформлення контрактів між партнерами угоди; контроль за правильністю оформлення угод; заслуховування, розслідування і врегулювання спірних питань, що виникають між членами біржі, а також їх клієнтами в процесі укладення і виконання угод; аналіз правової практики біржі і підготовка пропозицій щодо її вдосконалення; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію комісії.
Арбітражна комісія має право розглядати спори, що виникають із-за якості товарів, термінів виконання наказів клієнтів, термінів поставки, платежу тощо. Вона не наділена правом приймати рішення, які обов'язкові, до виконання сторонами конфлікту. При незадоволенні сторін рішенням комісії, справа передається до судових інстанцій;
Комісія з торгової (діловий) етики, її основні функції: контроль за виконанням учасниками біржових торгів, а також співробітниками, членами і відвідувачами біржі правил біржової торгівлі й інших правил, що встановлені біржею; інформування Біржового комітету про порушення правил біржі, що мали місце, і підготовка з цього приводу відповідних документів; підготовка у разі необхідності пропозицій про заміну повноважних представників підприємств та організацій, що порушили біржові правила; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію комісії;
Спостережний комітет розглядає спори і приймає рішення з усіх дисциплінарних питань, які йому передає комісія з ділової етики. Він заслуховує свідчення як персоналу біржі, так і членів, які провинилися, вирішує наявність факту порушення, і виносить покарання;
Комісія з ділових операцій наділена широкими повноваженнями з розслідування випадків маніпулювання цінами, ділової практики членів біржі, а також усіх випадків, коли під сумнів ставиться добре ім'я члена біржі;
Ревізійна комісія, основними функціями якої є: ревізія фінансової діяльності біржі; підготовка звіту про результати ревізії фінансової діяльності біржі для заслуховування на загальних зборах засновників і членів біржі; аналіз адміністративно-господарської діяльності і підготовка пропозицій щодо її вдосконалення; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію комісії;
Відділ біржових товарів, який складається з секцій, що спеціалізуються на товарній ознаці. Основні функції відділу і його товарних секцій: вивчення й аналіз попиту і пропозиції, кон'юнктури ринку продукції, що реалізовується через товарну біржу; контроль за якістю і відповідністю стандартам продукції, що реалізовується; консультування покупців про фізичні і хімічні властивості продукції, її технічні характеристики і можливі напрямки використання; аналіз вимог покупців до споживчих властивостей продукції і підготовка пропозицій щодо поліпшення її якісних характеристик; аналіз споживчих властивостей нових видів продукції і можливого ринку її збуту; підготовка пропозицій про можливість реалізації нових видів продукції через товарну біржу і зняття з біржових торгів застарілих видів продукції; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію відділу;
Комітет з нових товарів вивчає потенційні можливості торгівлі новими товарами на біржі. Спільно з персоналом біржі проводить оцінку ефективності введення нових видів контрактів, здійснює нагляд за підготовкою економічних досліджень й інших матеріалів щодо обгрунтування і ведення торгів з новими товарами;
Ринговий комітет, або комітет з торгового залу, спостерігає за укладенням брокерами угод в біржовому кільці (долівці). Комітет може покарати члена біржі за порушення правил поведінки в біржовому кільці. Наприклад, якщо брокер здійснює пропозицію продати або купити контракти у формі, яка не відповідає прийнятій на біржі, то член комітету може накласти на нього штраф. На біржі СОМЕХ член рингового комітету має право за власним розсудом штрафувати на суму до 1 тис. дол. за кожне порушення;
Котирувальна комісія - робочий орган товарної біржі, головне завдання якого полягає в підготовці публікацій біржових котирувань й аналізі руху цін. Вона включає крім членів біржі також експертів. Основні функції котирувальної комісії: визначення довідкових цін продажу і пропорцій обміну; підготовка біржових бюлетенів; аналіз руху ринкових цін та підготовка відповідних рекомендацій біржовим посередникам; інформування учасників біржових торгів про рух ринкових цін в пропорціях обміну на продукцію, яка реалізовується на біржі, і умови розрахунків за неї; аналіз методів котирування і підготовка пропозицій щодо її вдосконалення; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію комісії;
Відділ реєстрації і контролю за виконанням біржових угод, основними функціями якого є: реєстрація біржових угод з купівлі-продажу і обміну продукції виробничо-технічного призначення та контролю за ходом їх виконання; підготовка для котирувальної комісії матеріалів по укладених біржових угодах; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію відділу;
Відділ розрахунків з біржових угод, або розрахункова палата (розрахунковий центр), забезпечує проведення взаємних розрахунків між брокерськими фірмами і біржею. Основні функції цього відділу: організація і контроль розрахунків з внутрібіржових і міжбіржових угод купівлі-продажу і обміну продукції; отримання (в передбачених випадках) від біржових посередників або інших учасників біржової угоди гарантійного внеску з кожної угоди; отримання від біржових посередників (в передбачених біржовими правилами випадках) виділених їм для здійснення біржових операцій коштів і розпорядження ними; сповіщення продавця (власника) продукції про адресу, за якою необхідно здійснити поставку продукції; надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію відділу. Сама ж розрахункова палата займається реєстрацією всіх строкових угод і проводить безготівкові розрахунки між членами біржі. Через певні проміжки часу розрахункова палата проводить перерахунок з усіх укладених і ліквідованих до цього строкових угод з поставкою. Різниця між вартістю контракту в момент укладення угоди і вартістю контракту на дату перерахунку є джерелом додаткового прибутку для одного з учасників операції - продавця або покупця.
Розрахункова палата біржі отримує відомості про всі укладені угоди, причому продавці і покупці передають їх самостійно. Тут відбувається звірка, виявляються нестиковки, організовується робота з виправлення помилок. Після визнання угоди дійсною, вона реєструється, і розривається прямий зв'язок між продавцем і покупцем.
Розрахункова палата біржі виступає як третя сторона в усіх операціях. Вона стає покупцем щодо кожного продавця і продавцем щодо кожного покупця.
Розрахункова палата справляє комісійні за завершені угоди, збирає з клієнтів страхові платежі, щодня перераховує з урахуванням зміни біржових цін залишки грошей на рахунках кожного клієнта і вимагає при зменшенні страхової суми клієнта додаткових страхових внесків. Крім того, ця палата реєструє закриття угод клієнтом, а якщо до настання термінів поставки товарів угоди не закриті, то дає у відділ доставки дані, необхідні для контролю за виконанням договірних зобов'язань клієнтом;
Відділ економічного аналізу, здійснює контроль за кон'юнктурою ринку продукції, купівлею-продажем, що відбувається на біржі; готує кон'юнктурні огляди; проводить аналіз технічних, технологічних, економічних, випадкових й інших чинників, які можуть вплинути на зміну кон'юнктури ринку; розробляє кон'юнктурні прогнози; дає платні консультації з економічних питань;
Транспортно-тарифний відділ основними функціями якого є: організація і забезпечення доставки купленої на біржі продукції до пункту її призначення; консультації продавців і покупців з питань, пов'язаних з транспортуванням вантажів; підготовка пропозицій щодо найбільш ефективних способів доставки партій вантажів покупцю; оформлення розрахунків за доставку вантажів;
Відділ вдосконалення біржової торгівлі. Його основні функції: аналіз рівня розвитку і стану торгівлі на даній біржі; пошук шляхів підвищення ефективності та якості роботи; розробка і впровадження економічних важелів і стимулів, що спонукають членів біржі до біржової торгівлі в країні і за кордоном; використання передових методів, технологій та ідей для вдосконалення діяльності своє)' біржі;
Інформаційно-довідковий центр, забезпечує через електронно-обчислювальну систему, яка дозволяє фіксувати хід торгівлі, отримання, зберігання, обробку та передачу циркулюючої на біржі інформації; дає можливість аналізувати динаміку цін, кількість операцій й інші показники протягом дня, тижня, місяця і року; надає членам і відвідувачам біржі послуги з проведення необхідних розрахунків;
Відділ організації і забезпечення біржової торгівлі. Основні функції цього відділу: утримання біржового залу в належному стані; забезпечення членів біржі, а також її відвідувачів комерційною інформацією, доведення до них оперативних повідомлень і довідок, надання інших послуг на вимогу членів біржі; забезпечення членів біржі і відвідувачів всіма необхідними матеріалами й умовами для укладення угод;
Біржовий зал, це відбуваються всі торги. Він розділений на секції, а торгівля кожним видом товару ведеться тільки в тій секції, яка для цього призначена. Крім того, в кожній секції торговці певним товаром розділені на групи. Для візуальних зручностей місце торгівлі кожним видом товару сплановане у вигляді ступінчастої ями;
Біржова яма, секція - частина торгового залу біржі, підлога якої знаходиться на нижчому рівні, ніж підлога всього залу. Це те місце, де дозволено укладати біржові угоди членам біржі;
Електронно-обчислювальна система. Сучасна біржа оснащена електронно-обчислювальною системою, що дозволяє фіксувати хід торгівлі, обробляти інформацію; аналізувати динаміку цін, кількість операцій і т.д. Основне джерело інформації в електронно-обчислювальній системі - інформаційне табло;
Інформаційне табло відіграє надзвичайно важливу роль в управлінні біржовими операціями. Воно розміщене в центрі залу так, щоб кожен учасник торгів у будь-який момент міг отримати необхідну йому інформацію про поточну кон'юнктуру ринку даного біржового дня. Табло розділене на три частини: "Пропозиція", "Попит" і "Укладені угоди", куди постійно надходить інформація з реєстраційного бюро, інформаційно-довідкового центру і від учасників торгів, які володіють своїм місцем на біржі. Дані, що стосуються попиту і пропозиції, містять найменування товару, обсяг партії і номер місця, звідки надійшла інформація на табло. Тим самим табло вказує на конкретне джерело попиту або пропозиції, служить орієнтиром для зацікавлених контрагентів. У секторі табло "Укладені угоди" відбивається ціна й умови реалізації останньої завершеної угоди на кожний вид або групу товарів, що зареєстровані на біржі. Інформація в даний сектор табло надходить з реєстраційного бюро за результатами реєстрації. Під умовою реалізації розуміють обсяг партії, термін поставки, умови транспортування і порядок розрахунку між учасниками угоди. Якщо
інформація, що міститься в секторах "попит" і "пропозиція", передусім служить для залучення уваги брокерів і відвідувачів біржі до потенційних контрагентів, то дані про останню укладену угоду дозволяють їм правильно визначити свої початкові ціни з урахуванням кон'юнктури ринку, що постійно змінюється;
Телефонний, телеграфний і факсимільний кабельний і радіозв'язок з використанням супутників дозволяє клієнтам, що знаходяться в різних районах країни і земної кулі, підтримувати постійний зв'язок з біржею;
Представництва на біржах найбільших інформаційних агентств, які купують оперативну і щоденну інформацію про стан ринку найважливіших товарів. Інформація, що продається, складає одне з найважливіших джерел прибутків біржі.
Отримані інформаційними агентствами оперативні відомості розповсюджуються на весь світ з допомогою електронно-обчислювальної системи.
Швидке і масове поширення інформації практично виключає можливість тієї дикої спекуляції товарами, яка існує в нашій країні через необізнаність покупців і продавців про наявність товарів, ціни на різних ринках, а також через численні обмеження на рух і реалізацію товарів.
Перш ніж купити або продати біржовий товар, продавці і покупці в капіталістичних країнах, а також в тих, що розвиваються, спочатку знайомляться з цінами на найважливіших біржах світу. Це не виключає спекуляції, але обмежує її можливості невеликими коливаннями цін;
Адміністративно-господарський відділ, який, крім традиційних, вирішує також завдання, пов'язані з функціонуванням і розвитком складського і тарного господарства, з веденням бухгалтерських справ, питаннями праці і заробітної плати, підбором і навчанням кадрів;
Відділ складського господарства займається оформленням, розміщенням та зберіганням біржового товару, а також управлінням товарними запасами, механізацією і автоматизацією вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських процесів на біржових складах у відповідності з варантом;
Біржовий музей, який розробляє етичні норми поведінки на біржі і є охоронцем традицій, а також стежить за їх дотриманням. Музей збирає і зберігає інформацію про етапи діяльності біржі і найбільш відомих її членів, які докладають великих зусиль в її розвиток; організовує виставки, доповіді про роботу біржі.
Склад усіх комісій формується з членів біржі і службовців, що працюють за наймом (трудовою угодою); працівники відділів є співробітниками біржі.

7.6. БІРЖОВІ ТОВАРИ
наверх
Основною умовою здійснення біржової торгівлі є наявність товарів, якими торгують на товарній біржі, та рівень їх стандартизації.
На етапі становлення біржової діяльності і торгівлі виключно реальними товарами, асортимент продукції, якою торгували на товарних біржах був досить широкий. Тут здійснювався продаж як біржових, так і позабіржових товарів.
Як свідчить світова практика, це виправдане явище в біржовій діяльності в період формування ринкових відносин.
До біржових товарів належать такі, що масово виробляються, мають якісну однорідність та стандартизовану зіставність характеристик на тривалий період часу, є взаємозамінними, тобто пристосовані до торгівлі за зразками або описом.
До позабіржових товарів належать всі інші, які не мають перерахованих вище характеристик, однак допускаються на біржові торги внаслідок високого рівня попиту і пропозиції.
У світовій практиці товарні біржі пройшли шлях від торгівлі реальним, як біржовим так і позабіржовим товаром, асортимент якого був, як правило, не систематизований і не упорядкований, до торгівлі виключно біржовими товарами, що зумовило, зокрема, і розвиток ф'ючерсного ринку.
При цьому позабіржові товари поступово вилучалися з біржової торгівлі і реалізувалися за допомогою інших форм торгівлі; торговими домами, аукціонами, ярмарками, тендерами.

Слід зазначити, що стандартизація є головною умовою автентичності біржового товару.
Стандартизація біржового товару має свою глибинну природу, яка через суто технічні заходи досягає важливих економічних результатів, а саме: демонополізації умов виявлення попиту і пропозиції товару.
Біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно і якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, виходячи з високого рівня попиту і пропозиції, продається і купується у великих обсягах, що дає змогу виявити найбільш реальну рівноважну (ринкову) ціну. Це сировина або напівфабрикат, оскільки основним при визначенні біржового товару є те, що така продукція повинна пройти у своїй переробці тільки технологічну стадію первинної обробки.
За правилами біржової торгівлі у США та інших країнах з ринковими відносинами готові до споживання продукти промислового виробництва не допускаються на біржові торги, оскільки вважається, що регулювання обсягами виробництві таких товарів залежить від волі їх виробників, які, виходячи з цього, можуть впливати на рівень біржових цін.
Класифікація ознак стандартизованого біржового товару
/. Кількісна стандартизація партій однотипного товару забезпечує їх зіставність за обсягами.
//. Якісна стандартизація забезпечує зіставність сортів і типів продукції через визначення базисного сорту, тобто цінового еталону.
///. Цінова стандартизація дозволяє виявити реальну ринкову ціну при мінімізації впливу монополії на біржовій "долівці".
Ступінь стандартизованості товару визначається, згідно із зазначеними принципами для встановлення можливості реалізації товару, не при огляді його зразків, а за технічним описом. Обов'язковою умовою при цьому є торгівля товарами з відносно невисокою монополізацією виробництва чи споживання, що забезпечує наповнення ринку значними обсягами продукції різноманітного асортименту.
Біржова торгівля може відбуватися і на високомонополізованих ринках, якщо на них функціонує достатньо стійкий сектор вільної торгівлі, тобто формуються рівноважні (ринкові) ціни.
/. Кількісна стандартизація. На біржі реальний товар пропонується в суворо обумовлених обсягах.
Торгують біржовим товаром за встановленими біржовими одиницями або лотами, які відповідають певній мірі ваги у певній упаковці або формуються за обсягом вмісту транспортних засобів. Біржові одиниці встановлюють на весь асортимент товарів, яким торгують на біржі.
Для України, наприклад, 1 лот пшениці має обсяг вагонної партії 60 т насипом, для олії соняшникової 1 лот має обсяг 8-12 т при перевезенні автоцистерною, або 60 т - залізничною цистерною. Виходячи з цього фактичний обсяг продажу певного виду товару повинен бути кратним біржовій одиниці.
Така практика спрощує торгівлю і розрахунки та означає, що ні продавець, ні покупець не встановлюють довільно обсяг товарної закупки, а співвідносять його з біржовою одиницею, яку також не можуть змінити на власний розсуд. З іншого боку, це обумовлює висновок про те, що і виробник, і споживач заздалегідь планують поставити або замовити чітко визначені обсяги продукції.
Фермер формує розміри посівних площ згідно з обсягами пропозицій зерна на біржі, а власник борошномельного заводу узгоджує обсяги закупівель з біржовими стандартами, а також встановлює устаткування необхідної потужності. Біржа впливає на виробництво і виробниче споживання, оптимізуючи його масштаби, і тим самим дає змогу ефективно здійснювати капітальні, трудові та інші витрати.
У практичній діяльності товарних бірж, особливо в умовах формування біржового ринку і при торгівлі реальним товаром на ньому, часто відходять від класичних вимог щодо біржової одиниці. Як правило, це зумовлюється необхідністю розділити лот на кілька частин, враховуючи незначні відстані поставки, коли транспортування раціональніше здійснювати іншим, ніж це передбачено в Положенні про біржовий стандарт, видом транспорту.
II. Якісна стандартизація біржового товару, має на меті забезпечити умови для торгівлі товарами за описом їх якостей або зразками і передбачає обов'язковість співставності якісних характеристик протягом значного періоду.
На практиці цього дуже просто досягти при торгівлі, наприклад, цінними паперами, тоді як для агропродукції це набагато складніше. Тому на кожний, товар з усієї його сукупності, встановлюється базисний сорт, як одиниця міри, яка максимально характеризує його властивості.
За базисний сорт біржового товару приймається найбільш типовий вид продукції даного ринку, згідно з яким здійснюється якісна градація інших товарів у даній товарній групі. Ціна базисного сорту, яка максимально відображає споживчі якості товару даної групи, є базою для визначення ціни на товари іншої якості.
Саме через стандартизацію товарна біржа усереднює якісні характеристики товару, ліквідуючи при його виході на ринок одиничні ознаки. Так досягається ефект знеособлення товару, тобто відбувається процес фунгібілізації біржового обороту.
Це одна з особливих властивостей біржового товару і та, що робить біржу власне біржею і відрізняє її від аукціону, ярмарку.
Отже, тільки за умови максимальної знеособленості, взаємозамінності, цінової градації та інших умов демонополізації стандартизований товар стає біржовим товаром. Будь-які прояви у його асортименті, унікальності продукції, а значить, і монопольного становища на ринку класифікують такий товар як аукціонний або ярмарковий.
Кількісна і якісна стандартизація, яка охоплює так званий передторговельний період, об'єктивно формує для ринку принципово нову фазу просування продукції. Так, якщо кількісна стандартизація партій одного і того ж товару забезпечила їх зіставність, то якісна стандартизація через введення базисного сорту зрівняла однотипну продукцію, що загалом стало передумовою цінової стандартизації, яка власне і перетворює товар у біржовий.
///. Цінова стандартизація має на меті виявити реальну ринкову ціну та усунути монополістичний вплив у біржовому обороті.
Ціноутворююча функція товарної біржі надзвичайно складна, її економічна сутність виявляється, з одного боку, як особливий тип оптового ринку, обсяги якого значно перевищують обороти аукціонів, ярмарків, торгових домів, з іншого - власне біржа в ринкових умовах започатковує першу стадію ціноутворення на базові товари з подальшим входженням основного елемента в ціну виробленого продукту. Уже на етапі торгівлі виключно реальним товаром біржа виконує ціноутворюючу функцію.
Завдяки регулярному котируванню цін виявляється біржова ціна, або усереднена якісна норма, на яку не мають впливу випадкові відхилення в тенденції руху цін за тривалий проміжок часу. Поява біржової ціни як чистої, стандартної, абстрактної величини, тобто результату котирування, зумовила появу інформаційно-аналітичної та прогнозованої функції біржі. Біржа перетворюється в "барометр кон'юнктури".
Можливість прогнозувати рівень ціни на короткостроковий чи середньостроковий період стало ще однією передумовою появи ф'ючерсної торгівлі. В цих умовах ціна ф'ючерсної угоди абстрагується, відривається від товару і стає самостійним предметом торгу, тобто відособлюється в самостійний товар і так існує до поставки продукції.
Згідно із Законом України "Про товарну біржу" (ст. 3), товарна біржа має право самостійно розробляти, з урахуванням державних стандартів, власний перелік стандартів біржового товару, яким торгують.
З огляду на відповідні положення "Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією" до біржових торгів допускається сільськогосподарська продукція визначеного переліку (затверджується біржею) стандартної якості, що є реальним товаром, а також стандартні контракти на цю продукцію, що допущені біржею у встановленому порядку до торгів.
В Україні товарні біржі обмежують торгівлю позабіржовими товарами і прагнуть до торгівлі виключно біржовими товарами.
Так, згідно з Тимчасовими правилами проведення біржових торгів на Українській аграрній біржі, стандартний товар визначається як біржовий товар точно визначеної якості при стандартизованих умовах торгівлі (обсяг угоди, час, місце і умови поставки, засіб визначення якості).
Перелік існуючих в Україні стандартів на товари, якими торгують, зокрема, на Українській аграрній біржі, включає п'ять груп, а кожна з них відповідно підгрупи згідно з якісними параметрами.
Вимоги до біржового стандарту мають плинний характер, що вимагає їх постійного перегляду, внесення змін і доповнень.
Уніфікація біржового товару, згідно з державними стандартами, задовольняє вимоги торгівлі на внутрішньому ринку України. Крім того, практично кожна товарна біржа розробляє на основі державних стандартів і застосовує власний перелік товарних груп у відповідності з Положенням про біржовий стандарт.
Однак досвід показує, що при виході біржових товарів України на світові ринки виникає проблема незіставності вітчизняного біржового стандарту з прийнятими у світовій торгівлі.
Значною мірою це зумовило і те, що тільки 10 % усього біржового обороту України в 1998 р. було реалізовано на ринках реального товару міжнародних бірж.
Звичайно, класифікація біржових товарів, згідно з "Гармонізованою системою опису і кодування товарів", що діє на міжнародних ринках, надмірно деталізована і складна у використанні за умови внутрішньої торгівлі, однак є необхідність пристосувати її до всього асортименту біржового товару. Це вимагає розробки Положення про єдиний класифікатор біржового товару, якими торгують на біржах України, з урахуванням національних стандартів та вимог "Гармонізованої системи опису і кодування товарів".
Однак, як застерігають спеціалісти, у процесі розробки таких біржових стандартів слід виважено ставитися до визначення рівнів (параметрів) вимог до товару.
Дуже високі вимоги, тобто "високий біржовий стандарт", піднімаючи якісний рівень товару, яким торгують, у порівнянні з іншими спричиняє ситуацію, коли з біржового обороту вибуває значна частина продукції дещо нижчого гатунку, хоча вона також класифікована як біржовий товар.
З іншого боку, "низький стандарт" сприяє притоку продукції низької якості, що зумовить спад біржового обороту на даній товарній біржі. Отже, відпрацювання оптимального за всіма параметрами біржового стандарту вимагає особливих підходів при його формуванні.
Як стверджують експерти, "Гармонізована система опису і кодування товарів", що запроваджується в міжнародній торгівлі, є найбільш уніфікованою і деталізованою порівняно з іншими, існуючими раніше. У цьому, власне, і є її основна перевага, оскільки вона обумовлює однотипне розуміння класифікаційних групувань, необхідне для визначення митних ставок, проведення економічного аналізу та розрахунку різних типів прогнозів.
Аналіз біржової діяльності товарних бірж в Україні за 1991-1999 pp. свідчить про значне скорочення асортименту товарів, яким торгують. Якщо в 1991 р. товарні біржі торгували асортиментом понад 3000 найменувань, то сьогодні лише в межах 70.
Цей процес має прогресивний характер, оскільки тепер торгують типовим асортиментом для переважної більшості товарних бірж України. Крім того, практично на всіх товарних біржах вводяться нові високоліквідні біржові товарні групи, серед яких висока питома вага енергоносіїв (бензин, дизельне пальне, мазут тощо).
У процесі еволюції біржової торгівлі змінюється сутність товарів, якими торгують, та вимоги до них. Так, поряд з торгівлею реальним товаром торгують стандартними біржовими контрактами на ф'ючерсному ринку.
Вже сама сутність ф'ючерсної торгівлі вимагає насичення біржового ринку тільки такими товарами, які можуть бути максимально стандартизованими за якісними ознаками.
Стандартизації вимагає й інший елемент, необхідний при продажу біржового товару, - контракт.
На сучасних великих ф'ючерсних біржах на рівних правах котируються контракти на всі біржові товари окремих товарних груп.
Такі контракти уніфіковані та взаємозамінні. Одночасно вони можуть обмінюватися через купівлю-продаж на контракти валютні, процентні, акційно-індексні. Досягнута майже загальна оборотність об'єктів біржової торгівлі.
На товарних біржах України форма контракту на реалізацію реального товару (спот і форвард) розробляється безпосередньо на біржі. Такий контракт враховує всі необхідні компоненти, які забезпечують його виконання, і затверджується загальними зборами бірж. Крім того, розробляються Правила виконання контракту, які є складовою частиною Правил торгівлі на біржі.
Товарним біржам України уже запропоновано типовий "Стандартизований біржовий контракт" на укладення угод, де максимально стандартизовані ті умови, які піддаються сьогодні цьому процесу.
Загалом, розробка і запровадження стандартизованого біржового контракту мас певні складнощі, оскільки на товарних біржах України відсутній єдиний класифікатор біржового товару, яким торгують, а торгівля здійснюється не за біржовими одиницями (лотами).

7.7. МЕХАНІЗМ УКЛАДЕННЯ БІРЖОВИХ УГОД
наверх
На товарних біржах України біржовою визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:
а) якщо вона представляє купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня (Закон України "Про товарну біржу", ст.15).
Угоди, які укладаються на товарних біржах, мають такі ознаки:
* угода - це згода про купівлю-продаж біржового товару з коротким строком поставки або визначеним строком його поставки в майбутньому;
* порядок укладення угод регулюється чинним законодавством та Правилами біржової торгівлі кожної біржі;
* учасники біржових угод обов'язково є учасниками біржових торгів;
* угода виконується за межами товарної біржі;
* угода підлягає обов'язковій реєстрації згідно з діючими
Правилами біржової торгівлі;
* товарна біржа є гарантом виконання угод, які укладені і зареєстровані на її торгах;
* товарна біржа уповноважена (має право) застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють позабіржові угоди;
* біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі, оскільки укладення угод- це функція учасників біржових торгів, а саме членів біржі і брокерів, які виступають як посередники.
Згідно з чинним законодавством України зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню.
Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам (Закон України "Про товарну біржу", ст.15).
Підготовка до укладення біржової угоди здійснюється поза біржовою долівкою та в межах Правил біржової торгівлі, що прийняті на даній біржі.
Правила біржової торгівлі кожної біржі - це система норм і правил, що регулюють і регламентують відносини між контрагентами, які загалом можна класифікувати як:
І. Підготовчі заходи до укладення угод:
* визначення учасників біржових торгів;
* визначення біржового товару і прийняття його до обігу на біржі;
* порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.

Схема 6. Класифікація видів угод, які укладаються на товарних біржах
II Біржові угоди (схема 7).
* угоди з реальним товаром;
* ф'ючерсні угоди;
* опціони.

ІІІ. Біржові операції:
* страхування цінового ризику (хеджування);
* біржова спекуляція, що базується на різниці цін.
IV. Заходи (дії бірж) після проведення торгів і укладення угоди:
* забезпечення біржових угод;
* порядок реєстрації і оформлення угод;
* порядок розрахунків по біржових угодах;
* порядок вирішення спорів;
* наслідки невиконання угоди;
* санкції за порушення Правил біржової торгівлі.
Вищезазначені норми і правила містяться в Типових Правилах біржової торгівлі для товарної біржі, а в межах даного розділу розглянемо лише деякі з них.
1. Визначення учасників біржових торгів та їх організаційно-наглядове обслуговування.
Усіх присутніх в операційному (торговому) залі товарної біржі під час біржової сесії (торгів) умовно можна поділити на групи, які:
* укладають угоди;
* обслуговують процес укладення угод;
* контролюють дотримання правил проведення біржових торгів;
* інші присутні, допущені на біржову сесію.
Головним серед учасників біржової торгівлі є брокери, через яких здійснюється посередництво між біржею і клієнтами, безпосередньо між покупцями і продавцями.
Під час проведення біржових торгів брокери зобов'язані:
* бути присутніми на "біржовій долівці" в момент представлення товару, який був заявлений ними на продаж або покупку;
* дотримуватися правил біржової торгівлі даної товарної біржі;
* виконувати доручення клієнтів;
* надавати необхідну інформацію про результати біржових торгів брокерській конторі (фірмі) тощо.
Так, на Українській аграрній біржі існує дві категорії брокерських місць:
* повні брокерські місця (типу "А");
* неповні (пільгові) брокерські місця (типу "Б").
Брокерське місце типу "А" дає право брокерській конторі здійснювати повний перелік біржових операцій, передбачених
Правилами проведення біржових торгів на УАБ та доповненнями до них. На відкриття повного брокерського місця мають право будь-які юридичні особи - засновники УАБ або їх відокремлені підрозділи.
Брокерське місце типу "Б" дає право брокерській конторі здійснювати операції виключно по продажу сільськогосподарської продукції та сировини без права здійснення операцій з продажу іншого біржового товару або закупівлі будь-якого біржового товару. На відкриття неповного брокерського місця мають право безпосередні виробники сільськогосподарської продукції і сировини, яка є біржовим товаром.
Вартість права на використання брокерських місць:
* брокерські місця типу "А"
а) на строк 180 днів - сума, еквівалентна 6 тис. дол. США;
б) на строк 360 днів'- сума, еквівалентна 10 тис. дол. США.
* брокерські місця типу "Б" - сума, еквівалентна 2 тис. дол. США.
Права постійних і разових відвідувачів товарної біржі у статусі учасників біржових торгів порівняно з правами членів біржі та їх повноважними представниками значно обмежені і регулюються кожною біржею індивідуально. Загалом, кожний постійний відвідувач має право участі в торгах, чисельність їх на окремій біржі не перевищує 30 % від загальної кількості членів біржі. Постійні відвідувачі мають право на біржове посередництво.
Разовим відвідувачам надається право укладати угоди з реальним товаром від свого імені та за свої кошти.
На біржах України чисельність постійних відвідувачів зростає, однак їх співвідношення з чисельністю членів бірж наближалося до загальноприйнятих норм і складало в 1999 р. близько 27 % проти 31% у 1998р.
Кожна товарна біржа, розробляючи власні Правила проведення біржових торгів, передбачає функціонування, діяльність органів, які обслуговують біржові торги взагалі та процес укладення угод зокрема.

Так, на Українській аграрній біржі учасниками торгів є:
* брокери зі своїми помічниками, що діють на підставі доручення брокерської контори, яка подала до УАБ заявку на участь у біржових торгах та акредитаційну картку. Біржові угоди на УАБ укладаються виключно брокерами;
* біржові маклери, у тому числі старший маклер, представники апарату УАБ, що ведуть торги та реєструють усну згоду брокерів на укладення біржової угоди.
У процесі біржових торгів уповноважені особи товарної біржі затверджують та реєструють учасників біржових торгів, призначають біржових ведучих, спостерігають за дотриманням маклерами та брокерами Правил біржової торгівлі при проведенні торговельних сесій, затверджують укладені угоди, контролюють їх виконання та інформують через засоби масової інформації про результати торгів.
Особи, які контролюють проведення біржових торгів, не мають прав на укладення угоди.
Особи, крім виконавчого директора та відповідального члена Біржового комітету, не можуть прямо або опосередковано втручатися у процес їх ведення.
До обов'язків виконавчого директора та відповідального члена Біржового комітету входить контроль за дотриманням правил біржової торгівлі і вирішення проблем, які виникають у ході біржових торгів, їх розпорядження і рішення є обов'язковими для всіх учасників біржових торгів.

У роботі біржової сесії можуть брати участь особи, присутні на біржовій сесії з дозволу виконавчого директора, відповідального члена Біржового комітету, голови ревізійної комісії, або ті, що мають акредитацію, однак вони не можуть укладати угоди і втручатися у процес проведення біржових торгів.
Дирекція товарної біржі забезпечує здійснення пропускного режиму для всіх учасників біржових торгів, осіб, які здійснюють організаційно-наглядове обслуговування, та допущених у торговий зал з дозволу тих, хто мас на це повноваження.
Визначення біржового товару і прийняття його до обігу на товарній біржі.
До біржових торгів допускається тільки асортимент товарів, який поіменовано товарною біржею у біржовому стандарті (перелік стандартизованої продукції) і зареєстровано на біржі.
Для прийняття товару до обігу на біржі необхідно подати в експертне бюро документи, які підтверджують:
* якісні характеристики товару;
* реквізити власника;
* квитанцію про сплату реєстраційного збору.
Експертне бюро проводить експертизу якісних параметрів товару і присвоює йому біржовий номер.
3. Порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.
Кожна товарна біржа розробляє власне положення про порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.
Як правило, не пізніше ніж за два дні до початку чергової сесії брокерські контори подають заявку до Інформаційно-довідкового відділу біржі з пропозицією про продаж товару.
За день до початку біржових торгів або при вході в торговельний зал перед їх початком кожний брокер одержує інформаційний листок, у якому відображені умови, за якими виставляються товари:
* вид товару;
* ціна і обсяги партій;
* номер брокерської контори;
* місце розміщення (знаходження) товару;
* базис поставки;
* умови розрахунків.
Брокер не може зняти виставлений на торги товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінити вказану ним у заявці інформацію до закінчення перших торгів.
Заявка на продаж товару знімається з інформаційного табло без згоди брокера після десяти торгів з участю вказаного у ній товару.
Згідно з чинним законодавством на товарних біржах України може здійснюватися торгівля стандартизованим реальним товаром і при цьому укладаються угоди, що пов'язані з:
* негайною (від 1 до 30 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реалізації продукції (спотова торгівля);
* відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реалізації продукції (форвардні угоди);
* взаємною передачею прав та обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);
* поступкою прав на майбутню передачу чи набуття прав і обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).
При цьому визначено, що стандартним контрактом на біржовий товар є такий, у якому кількість, якість, базис поставки та строки виконання стандартизовані. Єдиною змінною величиною стандартного контракту є ціна, що визначається у процесі біржового торгу.
Біржова угода умовно проходить два етапи укладення.
Перший починається з оголошення біржовим маклером, що веде торги, позиції продавця і закінчується в момент оголошення ним реєстраційного номера покупця та ціни продажу, одночасно брокери-покупці та брокери-продавці підтверджують підписами на тікетах згоду на купівлю та продаж.
На другому оформляється письмово біржовий контракт, який підписують брокер-покупець, брокер-продавець та уповноважена особа.

7.8. ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД
наверх
При класифікації біржових угод по видах основним критерієм є строк виконання угоди.
Угоди з реальним товаром укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару, тобто обов'язково завершуються дійсним переходом товару від продавця до покупця.
Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до реалізації на даній товарній біржі, при кратних обсягах, різних базисах поставки і формах розрахунку. При цьому продавець, який продає на біржі товар, зобов'язаний мати його в наявності і поставити в обумовлений угодою строк.
Як правило, угоди з реальним товаром укладаються як з правом перепродажу, так і без права на його перепродаж.
У практиці біржової діяльності угоди з реальним товаром можуть укладатися на товарних біржах:
* на основі попереднього огляду товару;
* без попереднього огляду товару;
* за зразками;
* за стандартами, технічними умовами або за обумовленими середніми чи мінімальними якісними параметрами товару.
Біржові угоди з реальним товаром, залежно від доручення клієнтів брокерській конторі, можуть укладатися з розрахунком за такими цінами:
* за ціною, яка склалася на товарній біржі в момент укладення угоди;
* за ціною, яка склалася на товарній біржі на момент поставки товару;
* за ціною купівлі-продажу, яка точно визначена, тобто не нижче і не вище заданої;
* за ціною купівлі-продажу на визначену дату.
Угоди на реальний товар, залежно від строків його поставки, поділяють на:
1. Угоди з коротким строком поставки (у міжнародній практиці такі угоди називають "касові" або "спот").
2. Угоди з відстроченою поставкою (у міжнародній практиці такі угоди називають "форвард").
3. Угоди з умовою.
4. Бартерні угоди.
1. Угоди з коротким строком поставки ("спот")
Основною метою укладення таких угод є дійсний, фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, які передбачені угодою. За купленим на торгах контрактом покупець на одному зі складів одержує реальний товар.
Це найпростіший вид біржових угод, при укладенні яких наявний товар може знаходитися:
* на одному зі складів біржі, готовий до відвантаження;
* очікується до початку біржової сесії, якщо так оголошено продавцем і підтверджено відповідними документами;
* у дорозі, що підтверджується наявними у продавця відповідними документами.
Виконання таких угод починається з моменту їх укладення, а поставка товару здійснюється, як правило, у термін від 5 до 15 днів.
Важливою при таких угодах є практика розподілу витрат на зберігання та страхування товару. Так, витрати на зберігання товару та вартість його страхування до реалізації (моменту продажу) відносять на рахунок продавця, а після укладення угоди (з моменту продажу) - на рахунок покупця.
Механізм використання угод з коротким строком поставки ("спот") досить простий. Продавець реального товару поставляє його на склад біржі або інше підприємство, з яким біржа має відповідну угоду про зберігання продукції. За здану на відповідальне зберігання продукцію продавець одержує варант (складське свідоцтво), за яким укладається угода на товарній біржі та проводяться розрахунки.
Зберігається варант у продавця і передається покупцеві в момент настання строку поставки. Покупець же отримує варант проти оплати на користь продавця.
При угодах з коротким строком поставки спекулятивні операції обмежені тільки грою на підвищення ціни. Однак у ринкових умовах практично відсутня вірогідність значного збільшення ціни в період між покупкою і поставкою, що обумовить спекулятивні дії.
Сама природа спотової угоди передбачає власне закупку товарів з огляду на здійснення виробничої чи подальшої торговельної діяльності, оскільки для спекуляції на товарних біржах існують більш ефективні механізми. Однак якщо у практиці біржової діяльності виникає ситуація із збільшенням ціни на товар, проданий за угодою з коротким строком поставки, то продукція скуповується з тим, щоб на момент поставки продати її за вищою ціною.
2. Угоди з відстроченою поставкою ("форвард")
Такі угоди - це взаємопередача прав і обов'язків на реальний товар з відстроченим терміном поставки.
Угода з відстроченою поставкою оформляється як договір поставки. Продавець бере зобов'язання здійснити поставку закупленого товару у строк, обумовлений угодою, а покупець бере зобов'язання прийняти товар та здійснити оплату за цінами контракту у випадку, якщо відсутній повний розрахунок чи передплата при укладенні угоди.
Особливість угоди з відстроченою поставкою полягає в різниці у часі укладення угоди та поставкою товару покупцеві. Тривалість періоду між моментом укладення угоди та поставкою товару встановлюється кожною біржею залежно від його асортименту. Так, на агропродукцію - це термін 3, 6, 9 місяців. За цей період часу контракт може продаватись кілька разів, аж поки не буде вичерпано його термін дії.
Об'єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товар, який буде вироблено (вирощено) на момент його поставки.
Переваги укладення угод з відстроченою поставкою (форвард) виявляються в значній економії витрат на зберігання продукції, а головне - дають змогу товаровиробнику самому авансувати майбутнє виробництво.
Як свідчить досвід, за мірою становлення ринкових відносин обсяги форвардних угод зростають і, як правило, домінують у торгівлі реальним товаром.
Однак при укладенні угоди з відстроченою поставкою існує ціновий ризик, оскільки ціна на реалізований товар з поставкою у майбутньому може змінитися, що спричинить фінансові втрати одного з контрагентів.
В ринкових умовах, у разі виникнення такої ситуації, втрати від зміни у ціні є однаковими як для продавця, так і для покупця. Однак в умовах формування ринкових відносин, які супроводжуються високим рівнем інфляції, фінансові втрати від зміни у цінах завжди має продавець. У цьому зв'язку товарні біржі передбачають у Правилах біржової торгівлі систему заходів по страхуванню від цінового ризику, які будуть розглянуті далі.
При форвардних угодах існує також і ризик непоставки товару в обумовлені строки. Такі ситуації можуть виникати у двох випадках.
По-перше, це пов'язано із специфікою виробництва товару, і перш за все агропродукції. Поставки можуть бути менших обсягів, інших якісних параметрів або взагалі не здійснюватися, оскільки товар може бути не вироблений.
По-друге, коли при укладенні форвардної угоди продавець початкове не передбачає поставку товару. Мета такої угоди полягає у прагненні продавця одержати авансування, яке використовується як безкоштовний кредит з боку покупця. В умовах інфляційних процесів такі фінансові ризики для покупця можуть бути суттєвими. За оцінками експертів, на товарних біржах Росії в 1991 р. третину всіх біржових оборотів при угодах з відстроченою поставкою становили такі, які укладалися з боку продавців, свідомо передбачаючи їх невиконання. За результатами опитування в 1992 р. Інститутом досліджень організованих ринків, у Росії такі порушення контрактної дисципліни складали 25-30 % всіх біржових угод.
Для зниження ризику контрагентів при укладенні угод на реальний товар з відстроченою поставкою застосовують систему так званих "особливих умов". Вони можуть певною мірою страхувати ризики, при цьому не змінюючи сутності форвардних угод.
Слід зазначити, що угоди з системою "особливих умов", як явище на біржовому товарному ринку, характерні тільки для періоду формування ринкових відносин. Необхідність їх використання обумовлена рядом факторів, основними серед яких є:
* нестабільність економічного розвитку в період формування ринкових відносин;
* спад обсягів виробництва та високі темпи інфляції;
* практична відсутність договірної дисципліни як поставок, так і розрахунків тощо.
Угоди з відстроченою поставкою можуть укладатися за двох умов:
1. Угода із заставою
Така угода передбачає сплату одним контрагентом іншому обумовленої суми грошової застави на момент укладення біржового контракту, як гарантії виконання своїх зобов'язань.
Залежно від природи (змісту) передбачуваних ризиків невиконання контрагентом зобов'язань по угоді з відстроченою поставкою заставу вносить покупець або продавець, що й обумовлює укладення:
1.1. Угоди із заставою на покупку, яка передбачає гарантійні виплати з боку покупця, що забезпечує страхування своєчасних розрахунків і засвідчує рівень його платоспроможності;
1.2. Угоди із заставою на продаж, яка передбачає гарантійні виплати з боку продавця, що забезпечує страхування своєчасної поставки реального товару. Крім грошових перерахувань гарантійним внеском можуть бути і певні обсяги товару, який буде поставлятися покупцеві.
Рівень застави коливається в межах від 1 до 100 % вартості контракту.
2. Угоди з премією
Така угода дає можливість будь-якому з контрагентів на основі попередньо виплаченого обумовленого рівня премії володіти правом висунути вимогу контрагентові щодо умов виконання зобов'язання аж до повної відмови від нього.
Використання угоди з премією на біржовому товарному ринку не впливає і не змінює сутності форвардної угоди на реальний товар, однак дає змогу контрагентові мобільніше використовувати у своїх інтересах термін до поставки реального товару згідно з умовами контракту.
Модель використання угоди з премією вибирається кожною біржею індивідуально. Так, наприклад, правом поставити вимогу можуть володіти тільки продавці чи тільки покупці. У випадку, коли обмеження додатково не вводяться, то умови такої угоди поширюються на всіх контрагентів.
Угода з премією має кілька різновидів:
2.1. Прості угоди з премією передбачають, що контрагент-платник премії одержує так зване "право відступного", при якому за раніше встановлену суму "відступає" від виконання угоди в разі її невигідності для нього або втрачає цю суму у разі виконання контракту.
Залежно від того, хто з контрагентів (покупець чи продавець) сплачує премію, прості угоди з премією поділяють на:
а) угоди з умовним продажем, які укладаються з урахуванням інтересів продавця. Так, продавець сплачує певну суму у вигляді премії для того, щоб на момент поставки реального товару мати право відмовитись від її здійснення.
Продавець вживає таких заходів, тобто укладає просту угоду з премією (з умовним продажем), передбачаючи (або на основі прогнозної інформації), що на момент поставки реального товару зміниться кон'юнктура ринку, внаслідок чого може зрости ціна та складуться вигідніші умови поставки тощо;
б) угоди з умовною покупкою укладаються з урахуванням інтересів покупця і використовуються ним у випадку нестійкого попиту на товар, що буде поставлятися, або з інших кон'юнктурних, причин. Покупець, сплативши премію, має ширший вибір у прийнятті рішення на момент поставки реального товару.
Вартість контракту при укладенні угоди з умовним продажем зменшується на суму премії, при угоді з умовною покупкою -збільшується на суму премії.
2.2. Подвійні угоди з премією - такий вид контракту, при якому один з контрагентів сплачує премію за одержання права вибору між позицією покупця і позицією продавця, а також володіння правом відступу від угоди.
Сума подвійної премії може сплачуватися окремо від угоди або включатися у вартість контракту.
2.3. Складні угоди з премією - це такі контракти, які об'єднують дві протилежні угоди з премією, що укладаються однією брокерською фірмою з двома різними контрагентами.
Так, брокерська контора, яка укладає складні угоди з премією і є її платником, володіє правом відмови від угоди. У випадку, коли брокерська контора є одержувачем премії, право відходу від угоди належить її контрагентам.
2.4. Кратні угоди з премією - контракти, що дають право одному з контрагентів за виплачену ними премію на користь іншого контрагента збільшувати у певну кількість разів обсяги товарів, які будуть поставлятися, виходячи з умов угоди.
У практиці біржової торгівлі використовують угоди двох видів:
а) угоди з вибором покупця;
в) угоди з вибором продавця.
Сутність кратної угоди з премією грунтується на поєднанні у контракті незмінних параметрів з умовними. Оскільки у будь-якому випадку визначений обсяг товару буде поставлятися, його збільшення основується на кратності по відношенню до твердого мінімуму в межах максимального рівня, встановленого даною угодою.
Сума такої премії враховується у вартість угоди, яка збільшується у випадку продажу. Виплачується у разі відмови контрагента, що володіє правом на збільшення обсягів, які поставляються або приймаються.
2.5. Угоди з кредитом - це певна форма домовленості між брокером і клієнтом. Сутність полягає в тому, що брокер бере зобов'язання замість товару, поставленого клієнтом, надати йому також товар, у якому він зацікавлений. Для цього брокер звертається в банк і на основі даної угоди з клієнтом одержує кредит для придбання на біржових торгах товару, у якому зацікавлений клієнт і за допомогою якого брокер одержує потрібний йому товар. Наступним етапом при здійсненні такої угоди є продаж на біржі брокером одержаного від клієнта товару та розрахунок за кредит з банком.
Така угода є одним з різновидів проведення законних бартерних операцій.
3. Угода з умовою
Це угода на поставку реального товару, при якій продаж одного виду товару супроводжується одночасно покупкою іншого реального товару. Укладаються такі угоди у процесі публічного торгу, а розрахунки мають грошову основу.
Угоди з умовою використовуються на біржах реального товару і особливо прийнятні в умовах формування ринкових відносин.
Однак досвід свідчить, що в укладенні угод з умовою більше зацікавлені контрагенти, ніж брокери.
Зацікавленість клієнтів полягає в тому, що, пропускаючи одну з торговельних стадій, вони можуть одночасно, тобто в межах однієї угоди, за поставку свого товару одержувати потрібний інший вид товару. Такий вид угоди не завжди є ефективним для брокера, оскільки в межах одного контракту необхідно забезпечити максимально прийнятний варіант товарної взаємозадоволеності клієнтів.
У випадку, коли брокер не може запропонувати прийнятний варіант щодо зустрічного товару, він втрачає право на винагороду, яка, як правило, становить 4-8 % комісійних.
Практика укладення таких угод на біржах реального товару свідчить, що їх питома вага в загальному біржовому обороті незначна. Це пов'язано не з сутністю самої угоди, а зумовлено частими відмовами брокерів у підготовці, на що вони мають право.
4. Бартерні угоди
Це угоди, які укладаються на умовах передачі прав власності на товари без грошової оплати, тобто є товарообмінними операціями за схемою "товар" = "товар", або "товар" = "товар + гроші".
Характерним для бартерних угод є те, що товарообмінні операції на товарній біржі можуть здійснюватися за двох умов:
* участі біржового посередника, тобто брокера;
* без його участі з обов'язковою реєстрацією товарообмінних операцій у вигляді біржових угод.
У товарообмінних операціях беруть участь будь-які види продукції, регламентовані біржею як товар, яким на ній торгують.
Пропорції при товарообмінних операціях на біржі встановлюються контрагентами.
Механізм підготовки і здійснення товарообмінної операції на товарній біржі такий же, як і при підготовці та укладенні біржових угод. Так, замовлення на обмінну операцію приймає брокер (у випадку, коли товарообмінна операція здійснюється з участю біржового посередника), реєструє його у робочому журналі і починає підбір варіантів. У деяких випадках брокер укладає з постійним клієнтом угоду-доручення, у межах якого бере на себе зобов'язання при певних комісійних здійснити вигідну обмінну операцію.
Замовлення на товарообмінну операцію включає два розділи:
І розділ:
* описується товар, який представляється для обміну;
* строки поставки;
* умови поставки.
II розділ:
* описується товар, який бажано одержати в результаті обміну;
* строки поставки;
* умови поставки.
Крім того, пропонуються пропорції для взаємообміну та умови розрахунку.
Нині на товарних біржах країн, де формуються ринкові відносини (Східна Європа, Росія), при укладенні угод на реальний товар переважають бартерні угоди. За оцінками експертів, питома вага бартерних угод сягає понад 60 % загального обсягу біржового обороту. Як еквівалент застосовують зернові, енергоносії, інші товарні групи.
Однак використання бартерних угод у біржовій торгівлі слід розглядати як тимчасове явище, зумовлене економічними причинами на етапі формування ринкових відносин.
Пояснюється це перш за все тим, що за своєю сутністю бартерні угоди суперечать природі біржової торгівлі і обумовлюють неприйнятні для неї моменти:
* знижується товарно-пропускна здатність біржі;
* значна питома вага бартеру в загальних обсягах біржового товарообігу перекручує реальну рівноважну (ринкову) ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції біржового товару;
* значні обсяги доходу товаровиробників не поступають до них безпосередньо і не включаються у процес розширеного відтворення;
* практично всі товаровиробники залучаються до процесу товарообмінних операцій, що призводить до значних перевитрат ресурсів тощо.
На товарних біржах України відсутня практика укладення так званих угод з "особливими умовами", крім "угоди із заставою на продаж", що забезпечує страхування, гарантує поставки реального товару згідно з передбаченими контрактом умовами.
Однак в Україні в умовах дефіциту платіжних засобів та перебування товаровиробників на банківській картотеці доцільним було б розширити можливість виходу на біржовий ринок, обмеживши цим процес неорганізованого бартеру.
У цьому зв'язку доцільним є необхідність доповнення чинного законодавства стосовно біржової торгівлі тимчасовими положеннями про ширше застосування різновидів угод з реальним товаром, що практикується в умовах формування ринкових відносин.
В Україні порядок підготовки, проведення біржових торгів та укладення угод на реальний товар регулює чинне законодавство.
Кожна товарна біржа визначає власні правила проведення біржових торгів по реальному товару, однак вони розробляються в межах чинного законодавства та Типових правил біржової торгівлі товарною продукцією, рекомендованих відповідними міністерствами та відомствами.
Важливим при виборі виду угод на реальний товар є розуміння як їх сутності, так і переваг у практичній діяльності.

7.9. БІРЖОВІ ОПЕРАЦІЇ
наверх
Товарна біржа стає такою тільки тоді, коли виконує триєдину мету:
1. Забезпечення страхування цінового ризику, тобто страхування від можливих змін цін (хеджування).
2. Здійснення спекулятивних операцій.
3. Купівля і продаж реального товару.
Виходячи з цього, учасниками біржових операцій на товарній біржі є:
* члени біржі;
* брокери, які виступають як торгові посередники від імені осіб, що продають-купують реальний товар на біржі і яких називають хеджерами;
* особлива група учасників біржової торгівлі - спекулянти (джокери), які використовують біржовий механізм з метою одержання прибутку від підвищення або пониження ціни.
1. Страхування цінового ризику (хеджування)
За своєю сутністю хеджування має запобігти (застрахувати) можливим фінансовим втратам від зміни цін у процесі здійснення угод з відстроченою поставкою (форвард) на реальний товар як для покупця , так і продавця.
Слід зазначити, що саме поняття хеджування значно змінилося. До 50-х років були різні його пояснення. Найбільш поширеним було таке: це "продаж (купівля) ф'ючерсного контракту проти попередньої покупки (продажу) рівної кількості того ж товару або еквівалентної кількості другого товару, ціна якого змінюється паралельно ціні даного товару, з наміром припинити зобов'язання по угодах на ф'ючерсному ринку шляхом зворотної операції одночасно із завершенням операції з реальним товаром та настанням терміну по ф'ючерсному контракту".
Мета хеджування - це зняття кредитних і цінових ризиків або їх мінімізація. Хеджування використовується не для отримання прибутку (як спекулятивного, так і будь-якого іншого), а для страхування вже існуючого прибутку або обмеження загрозливих втрат. Отже, в той час основною рисою хеджових операцій була одночасність угоди на ф'ючерсній біржі і на ринку реального товару та їх протилежна направленість.
Проте в 50-60-х роках американські економісти X. Уоркінг, Д. Ротлідж та Р. Грей розробили нову теорію хеджування, яка глибше розкриває його суть на сучасному етапі. Вона знайшла своє практичне підтвердження і втілення в сучасному законодавстві та регулюванні біржової торгівлі. Основа її полягає втому, що ціни на реальний товар та біржові ф'ючерсні котирування змінюються не паралельно, отже, не може бути повного страхування прибутку.
Як відомо, головна мета будь-якого капіталу - отримання максимального прибутку. У зв'язку з цим згаданими економістами виділяється кілька видів хеджування, у тому числі звичайне (чисте хеджування), що відповідає традиційній концепції. За Х.Уоркінгом, чисте хеджування з метою уникнення ризику відіграло важливу роль на ранніх періодах ф'ючерсних ринків. Решта видів хеджування (арбітражне, селективне, передбачуване) переслідують мету не лише уникнення ризику, а отримання додаткового прибутку.
Оскільки фінансовий ризик, пов'язаний зі змінами цін у процесі здійснення угод з відстроченою поставкою товару, існує при виробництві, переробці, торгівлі та споживанні товарів, то всі особи, причетні до даних технологічних стадій, здійснюють хеджування, тобто страхують свої можливі втрати.
Процес страхування від зміни цін (хеджування) - це одна із найскладніших біржових операцій, оскільки передбачає функціонування взаємопов'язаних елементів єдиного механізму поетапного укладення і завершення трьох видів угод.

Основа страхування від цінового ризику досить проста, однак складним є механізм його здійснення.
Так, для страхування від цінового ризику, тобто зміни цін на реальний товар, який продається або купується за угодою з відстроченою поставкою (форвард), хеджеру (його брокеру) необхідно поетапно укласти три види угод, які внаслідок їх здійснення і забезпечать упередження цінових втрат:
1) Купівля або продаж реального товару з відстроченою поставкою (форвард).
2) Купівля або продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічний обсяг товару.
3) Ліквідація позицій за ф'ючерсними контрактами шляхом укладення офсетної (оберненої, зустрічної) угоди.
Основоположним у здійсненні страхування від цінового ризику (хеджування) є одночасне укладення угоди на реальний товар з відстроченою поставкою і ф'ючерсної угоди на аналогічний обсяг товару. На даному, початковому етапі, страхуванням шляхом укладення двох видів угод досягається гарантія в запобіганні втрат від зміни цін.
У випадку, якщо за угодою на реальний товар з відстроченою поставкою хеджер-продавець реального товару матиме фінансові втрати від зміни цін, то одночасно він як хеджер-покупець, але вже як власник ф'ючерсної угоди на такий же обсяг товару має прибуток. Ця сума, власне, і страхує втрати за форвардною угодою.
На наступному або завершальному етапі здійснюється ліквідація ф'ючерсного контракту, який покриває понесені фінансові втрати. Якщо немає необхідності ліквідовувати ф'ючерсну угоду на ті чи інші обсяги продукції, тобто хеджер не зазнав втрат від зміни цін і поставка товару за форвардною угодою відбулася, ф'ючерс може продовжувати обіг на біржовому ринку.
Розрізняють дві форми страхування від цінового ризику.
* хеджування продажем (коротке);
* хеджування покупкою (довге).
Хеджування продажем (коротке) - такі дії покупця, коли проти укладеної угоди на покупку реального товару з відстроченою поставкою він укладає ф'ючерсну угоду на продаж аналогічного товару такого ж обсягу з метою страхування від ризику зниження цін на момент поставки реального товару.
Хеджування покупкою (довге) - такі дії продавця, коли проти укладеної угоди на продаж реального товару з відстроченою поставкою він укладає ф'ючерсну угоду на покупку аналогічного товару такого ж обсягу.
У даному випадку приклад, який розглядається для короткого хеджування, з позицій продавця буде мати обернений механізм хеджування.
Крім страхування цінового ризику, хеджування дає змогу, при певній ситуації з цінами, приносити додатковий доход хеджерам, який вимірюється таким показником, як базис.
Базис - це різниця між ціною на реальний товар за угодою з відстроченою поставкою в даному місці і ціною на цей же товар за ф'ючерсною угодою. Вважається, що ціна реального товару складається з базису і ф'ючерсу.
Величина базису формується під впливом багатьох факторів, основними з яких є:
* співвідношення між пропозицією і попитом на даний товар;
* загальні тенденції у формуванні пропозиції і попиту на товарозамінники для певного асортименту продукції та рівень цін на них;
* технічний рівень транспортних засобів і організація постачання;
* рівень транспортних тарифів;
* розвиток інфраструктури зберігання продукції;
* рівень прогнозних цін;
* рівень процентних ставок.
Однак, як свідчить досвід, базис як величина є відносно постійна, коливання його незначні. Тоді як величина ф'ючерсу постійно змінюється.
В біржовій практиці величину базису, як правило, брокери використовують як один з єдиних сталих показників при характеристиці ціни хеджової угоди.
Через різницю між величиною базису при покупці і продажу визначається доход чи збитки хеджера.
Хеджер при проведенні біржової операції обов'язково враховує величину базису, свої накладні витрати, попередньо розраховує доход і тільки тоді називає ціну своєї пропозиції.
Отже, якщо від величини базису продажу відняти базис закупки, то можна визначити загальний валовий доход.
2. Здійснення спекулятивних операцій на різниці у цінах
Це найскладніший вид біржових операцій, який проводиться з єдиною метою - одержання прибутку від коливання цін.
Протилежна хеджуванню дія, оскільки власне процес здійснення хеджування сприяє досягненню збалансованості між ціною на ринку реального товару і біржею, а будь-яке порушення такого балансу -це спекуляція. Однак спекулянти на ринку, переслідуючи власну мету одержання прибутку від природного коливання цін, беруть на себе одну із основних його проблем - ризик, який завжди супроводжує покупців і продавців.
Відомо, що функціонуючи на поверхні ринкових відносин, хеджери без участі спекулянтів не в змозі відрегулювати рівноважну ціну на той чи інший товар так, щоб вона реально відповідала співвідношенню попиту і пропозиції. Оскільки хеджер-продавець прагне до максимально високої ціни, а хеджер-покупець, природно, до мінімального її рівня, тому досягти реальної рівноваги можна тільки при втручанні в цей процес великої кількості товарних і фінансових спекулянтів. Поява спекулянтів сприяє динамічності ринку і його фінансовій наповненості, що забезпечує високий рівень ліквідності, формування цін на основі попиту і пропозиції.
На біржовому товарному ринку функціонують такі типи спекулянтів:
1. Спекулянти з короткою і довгою позицією. Спекулянт з короткою позицією, якщо він продав один чи кілька ф'ючерсних контрактів.
Спекулянт з довгою позицією, якщо він купив один чи кілька ф'ючерсних контрактів.
2. Крупні і дрібні спекулянти
Вони класифікуються так виходячи з обсягів їх контрактних зобов'язань. Слід зазначити, що для спекулянта існує певна межа в обсягах спекулятивних контрактів, які знаходяться в обігу на товарній біржі. Це не означає, що існує різке обмеження обсягів спекулятивних контрактів, однак, наприклад, на товарних біржах США, вони контролюються з боку Комісії по ф'ючерсній торгівлі.
3. Позиційні, одноденні спекулянти і скалпери
Така класифікація спекулянтів грунтується на методах торгівлі, які вони застосовують.
Позиційні спекулянти після купівлі або продажу за контрактом певний час утримують свої позиції. Як правило, від кількох днів до кількох місяців.
Одноденні спекулянти після купівлі або продажу утримують свої позиції тільки один день торгів і, як правило, не переносять їх на наступні торги. До цієї категорії спекулянтів належать переважно члени біржі.
Скалпери, або дрібні спекулянти, як правило, це:
* повні члени біржі, які спекулюють на коливанні цін, що відбуваються протягом дуже коротких проміжків часу, часто кількох хвилин;
* професійні дилери, що торгують за власні кошти.
Механізм спекулятивних операцій, які здійснюються скалперами, полягає в торгівлі (купівля-продаж) при будь-яких, часто навіть досить незначних, коливаннях цін. Прибуток чи збиток від таких операцій за кожним контрактом також незначний. Однак враховуючи, що кількість контрактів, включених скалперами в біржові операції, досить висока, вони складають майже 2/3 усього біржового товарообороту. Скалпери утримують позицію, як правило, один біржовий день.
Здійснення спекулятивних операцій вимагає від її учасників (спекулянтів) досконалого знання механізму біржового ринку, володіння методами технічного, фундаментального, аналізу ринку і цінової ситуації зокрема, та методикою розрахунку прогнозів як коротко-, так і довгострокових, оскільки все це лежить в основі миттєвого прийняття рішень стосовно укладення біржової угоди.
Виходячи з цього, кожний спекулянт, що функціонує на товарному ринку, відпрацьовує свою власну торговельну стратегію, яка грунтується на індивідуально визначеній системі критеріїв її формування. Однак, розробляючи таку політику, спекулянт орієнтується на типові критерії та правила її формування, відомі з досвіду функціонування біржового ринку.
Основними з таких загальних положень, що зазвичай застосовуються при прийнятті рішення спекулянтом, є:
* аналіз і прогнозні розрахунки цін грунтуються на використанні фундаментального і прикладного методів;
* наявність максимально достовірної інформації про умови контрактів, за якими укладаються угоди;
* обмеження кількості ф'ючерсних контрактів (як правило, не більше трьох), за якими одночасно проводяться спекулятивні операції;
* визначення мінімально прийнятного рівня величини доходу від проведення спекулятивної операції і максимального рівня збитку, що спекулянт у разі необхідності зможе покрити;
* визначення обсягу ризикового капіталу, тобто суми, якою спекулянт може ризикувати при укладенні угод. Визначається ця сума як різниця між можливим мінімальним доходом та допустимим (максимальним) рівнем збитку.
Механізм здійснення спекулятивної біржової операції базується на укладенні так званої двосторонньої угоди, тобто спочатку угода на купівлю, потім на продаж, і навпаки. Результат від проведення спекулятивних операцій звичайно буде тим вищий, чим більший розмах цін у протилежних угодах.
Спекулятивні біржові операції на товарних біржах, у тому числі і з контрактами на сільськогосподарську продукцію, грунтуються на таких можливостях:
А. При угодах на реальний товар і ф'ючерсних контрактах:
а) при підвищенні та зниженні цін;
б) на різниці цін при угодах на реальний товар і ф'ючерсних контрактах.
Б. Спекулятивні біржові операції тільки при ф'ючерсних контрактах на:
а) різниці цін на один і той же товар або на два різних, але взаємопов'язаних товари з різною довжиною позицій;
б) різниці цін на один і той же товар з різною довжиною позиції на одній біржі;
в) різниці цін на один і той же товар на різних товарних біржах, тобто міжринкові угоди;
г) різниці цін на взаємозамінні товари.
А. Спекулятивні біржові операції при угодах на реальний товар і ф'ючерсних контрактах:
а) при підвищенні та зниженні цін.
Спекулятивні операції з реальним товаром найбільш прості і базуються на його купівлях як за угодами з коротким строком поставки (спот), так і по угодах з відстроченою поставкою (форвард) у розрахунку на продаж через певний час за значно вищою ціною, або продаються, зважаючи на наступне зниження цін.
Операції з реальним товаром за угодами з коротким строком поставки (спот).
Передбачаючи підвищення цін, спекулянт скуповує на біржі угоди на поставку реального товару з метою його продажу на момент ліквідацій (завершення) контракту за вищою ціною.
У прийнятті такого рішення спекулянт керується, виходячи з таких міркувань:
Термін зберігання товару, від якого залежить рівень сумарних витрат на зберігання та страховку товару, як правило, регулюється спекулянтом з огляду на прагнення одержати максимальний прибуток від майбутньої спекулятивної операції. Загалом, тарифи на зберігання і страхування на фоні коротких і довгих позицій спекулянта практично не мають тенденцій до різких і частих змін, тому можуть вважатися в певному періоді відносно сталими величинами, тобто прогнозуючими. Тому термін зберігання товару, а також питома вага витрат на нього в бажаному рівні спекулятивного доходу, знаходиться в прямій залежності від наявності інформації про стан кон'юнктури ринку даного товару та достовірність цінового прогнозу, якими володіє спекулянт.
Темпи інфляційних процесів, які сприяють зростанню цін. У цьому зв'язку проводяться розрахунки, які дають змогу розмежувати рівень зростання цін від змін кон'юнктури та інфляції, визначаючи при цьому вплив (питому вагу) останньої, оскільки продаж товарів за цінами, що зросли тільки за рахунок інфляції, реального прибутку не створюють. У такій ситуації приріст ціни за рахунок інфляції, як правило, менший, ніж витрати на зберігання продукції до її виходу на ринок.
Передбачаючи подальше зниження ціни на реальний товар, спекулянт здійснює його продаж. При цьому спекулянт розраховує, що на момент виконання угоди з коротким строком поставки, він зможе купити такий же вид товару за нижчою ціною і одержати прибуток.
Операції з реальним товаром за угодами з відстроченим терміном поставки (форвард).
При спекулятивних операціях за форвардними угодами використовують дії як при розрахунку на підвищення цін, так і на пониження.
При розрахунку на підвищення цін механізм аналогічний діям із спотовими контрактами.
При розрахунку на ситуацію з пониженням ціни за угодою на момент поставки товару спекулянт передбачає, що до настання цього моменту (через 3-9 місяців) він проведе іншу угоду на такий же товар за нижчого ціною і поставить його покупцеві.
Операції з ф'ючерсними контрактами займають майже 2/3 усього обсягу спекулятивних операцій.
Спекулятивні операції при ф'ючерсних угодах також базуються як на підвищенні, так і зниженні цін. Спекулянт, передбачаючи підвищення цін, скуповує через брокерів ф'ючерсні контракти, і навпаки, передбачаючи зниження цін, - продає їх.
Контракти, які купуються, передбачаючи подальше підвищення цін, на біржовому ринку займають так звану довгу позицію "лонг". При цьому покупець ф'ючерсних контрактів з розрахунком на підвищення цін знаходиться в позиції "лонг" (у довгій позиції). Контракти, які продаються, передбачаючи зниження рівня існуючих цін, займають так звану коротку позицію "шорт". При цьому продавець ф'ючерсних контрактів знаходиться в позиції "шорт".
Слід зауважити, коли на біржовому ринку мова йде про "довгу" або "коротку" позицію, то розуміють, що відбувається купівля-продаж ф'ючерсного контракту без його ліквідації, тобто укладаються офсетні (протилежні) угоди;
б) на різниці при угодах на реальний товар і ф'ючерсними контрактами на нього.
Відомо, що кожна товарна біржа, як правило, функціонує в умовах обов'язкового стійкого співвідношення між цінами на реальний товар і цінами на нього за ф'ючерсними угодами. Таке співвідношення у кількісному виразі відповідає стійкій тенденції, коли ціни на реальний товар дещо вищі від рівня цін за ф'ючерсними контрактами. Пояснюється таке співвідношення необхідністю включати у ціну реального товару затрати на його зберігання, страхування, транспортні витрати.
Механізм спекулятивних операцій починає діяти тільки від моменту порушення такого співвідношення і працює до моменту відновлення втраченої рівноваги.
Такі спекулятивні операції здійснюються за двох ситуацій: "беквордейшн" (backwardation) і "контанго" (contango).
"Беквордейшн" - ситуація, за якої ціни на реальний товар вищі котирувань за ф'ючерсними угодами, а ціни на товар з найближчими строками поставки вищі цін віддалених позицій.
Така ситуація "перевернутого ринку" (переклад терміну backwardation), як правило, може виникати за двох причин:
* різко скорочується, виходячи з об'єктивних причин, пропозиція угод на реальний товар на товарних біржах та практично припиняється її надходження на біржові склади чи інші приміщення для зберігання. Однак торгівля реальним товаром через біржовий ринок, яка існує для постійного задоволення потреб товаровиробника, повинна здійснюватись за будь-яких умов. Тому така ситуація, як правило, не призводить до відмови від купівлі, а змушує покупця платити вищу ціну. Отже, зростаючий попит впливає на ріст цін, які перевищують протягом певного періоду рівень котировок ф'ючерсних угод;
* продавці іноді штучно створюють описану вище біржову ситуацію "беквордейшн" шляхом навіть власних закупок реального товару для цього.
При виникненні "бекворДейшн" у найкращій ситуації буде той продавець, що має значні обсяги реального товару. Це дає можливість продавати товар за високою ціною і купити ф'ючерсні контракти за нижчою ціною на таку ж кількість.
"Контанго" - ситуація, при якій ціни на реальний товар нижче рівня котирування за ф'ючерсними контрактами, а котирування дальніх позицій вище від котирування близьких.
При ситуації "контанго" спекулянти прагнуть скупити реальний товар і продати його за ф'ючерсними контрактами. Однак це вигідно для них тільки у разі, коли різниця у цінах буде значно вищою складських і транспортних витрат.
Б. Спекулятивні біржові операції тільки при ф'ючерсних угодах.
Спекулятивні операції на різниці цін при ф'ючерсних контрактах називаються "спрендинг".
Відомо, що ціна за ф'ючерсними контрактами на один і той же товар при різній довжині позицій буде вища за умови дальньої позиції. Це пояснюється тим, що чим дальша позиція, тим складніше визначати кон'юнктуру біржового ринку та, виходячи із цього, прогнозувати цінову ситуацію.
Механізм біржової спекуляції починає діяти з моменту порушення сталої тенденції у співвідношенні цін при різній довжині позиції і припиняє свою дію з моменту нормалізації у пропорціях між цінами.
Як правило, починаючи спред для контрагента, основним є величина співвідношення між цінами на контракти з різною довжиною позиції, а не власне рівень самих цін.
В умовах спредингу контрагенти біржового ринку купують один контракт, продають інший і після зміни співвідношення у цінах ліквідують цю позицію, завершуючи угоду.
Величина спреду визначається як різниця цін між двома взаємопов'язаними контрактами.
Використовуються спрединги в основному трьох видів:
а) на різниці цін на один і той же товар або на різні, але взаємопов'язані товари, з різною довжиною позицій. Такі операції грунтуються на передбаченні (прогнозі) руху "контанго" та "беквардейшн";
б) на різниці цін на один і той же товар з різною довжиною позиції на одній біржі, тобто так звані внутрішньоринкові угоди. Наприклад покупка контракту з поставкою сої в липні та продаж контракту з поставкою в листопаді на Чиказькій товарній біржі;
Це найбільш поширений вид угоди, суть якої полягає в тому, що в межах однієї біржі одночасно по одному і тому ж виду товару здійснюється покупка ф'ючерсного контракту з одним строком поставки і продаж ф'ючерсного контракту з іншим строком поставки. Спекулянт, здійснюючи таку операцію, передбачає одержати доход від різниці у цінах, оскільки при цьому, як уже зазначалося раніше, на цей же час існує диспропорція між ними.
Спекулянти в такому випадку розрізняють угоду "ведмедя" (на пониження) і угоду "бика" (на підвищення).
При операціях з контрактами "ведмедя", тобто на пониження ціни спекулянт купує його на ближній місяць поставки і продає контракт на більш віддалений місяць поставки.
У даному випадку спекулянт розраховує мати доход на першому контракті по відношенню до другого, ціна якого знижується. У біржовій практиці, застосовуючи термін "ближній місяць", мають на увазі місяць поставки, найбільш наближений до початку угоди, а "більш віддалений" - це контракт із значним строком до початку поставки.
Основа біржових операцій з контрактом "бика", тобто на підвищення ціни, полягає у протилежній дії. Так, при продажу контракту на ближній місяць здійснюється покупка контракту на більш віддалений місяць. При цьому мають на меті одержати доход від контракту з більш віддаленим місяцем поставки проти контракту на ближній місяць.
в) операції з ф'ючерсними контрактами на один і той же товар з різною довжиною позиції на різних біржах, тобто так звані міжринкові угоди. Наприклад продаж контракту по сої з поставкою в листопаді на Чиказькій товарній біржі і покупка контракту по сої з поставкою в листопаді на біржі Канзас-Сіті.
Такі операції називають "арбітраж" або "арбітражні угоди". Як правило, при проведенні таких операцій спекулянт попередньо здійснює значну аналітичну роботу, яка передбачає аналіз системи факторів, що визначають рівень доходу від різниці у цінах на міжринковому рівні. Найбільш важливим з системи таких факторів є транспортні витрати. Від того, який рівень транспортних витрат на переміщення товару з одного регіону в інший, спекулянт приймає рішення щодо такої біржової операції.
Наступним по значимості у системі факторів є вид товару відповідно до його суті та класу, яким торгують на товарних біржах.
г) операції з ф'ючерсними контрактами при однаковій довжині позиції на взаємозамінні товари, тобто так звані міжтоварні угоди. Наприклад, покупка контракту на пшеницю з поставкою в липні і одночасно продаж контракту на кукурудзу з поставкою в липні.
Це також одна з найбільш поширених операцій на різниці у цінах на різні, але взаємозамінні товари, що мають спільні характеристики при попиті і пропозиції. Як правило, строки поставки взаємозамінних товарів співпадають, хоча це і не обов'язкова умова.
У практиці таких операцій найбільш поширеними є спреди на зернові та міжтоварні угоди на сировину і продукти її переробки.
Міжтоварні угоди, які грунтуються на різниці цін на сировину і продукти її переробки, тобто так звані креш-спреди, займають значну питому вагу у біржових операціях.
Механізм креш-спреду аналогічний, як і при спредах на взаємозамінні товари, і використовується для зменшення ризику, пов'язаного із непередбаченим зростанням цін на сировину і спадом цін на готовий продукт.
У практиці біржових операцій широко застосовують і угоди, обернені креш-спреду, тобто так званий обернений креш. Укладаються такі угоди тільки за умов, коли порушується нормальне співвідношення між ціною на сою і одержані з неї олію і шрот (сумарно). При від'ємній величині валового доходу від переробки виробництво соєвої олії і шроту за таких умов буде збитковим.
Хеджування і спекуляція становлять сьогодні основну частину операцій, які здійснюються на головних товарних біржах світу.
Так, на Лондонській біржі цукру спекулятивні операції складають майже 60-65 % всіх біржових угод.
На Нью-Йоркській товарній біржі до спекулятивних належить понад 40 % угод.
Слід зазначити, що найбільш вдало біржову торгівлю ведуть ті суб'єкти, які можуть найкраще спрогнозувати кон'юнктуру ринку. Для цього потрібно володіти великим обсягом інформації і правильно її оцінювати.
Характерно, що на початку 70-х років у США, завдяки стабільному зростанню цін на більшість біржових товарів, багато юристів, лікарів, вчителів, вдало спекулюючи на біржі в невеликих масштабах, зуміли забезпечити собі цілі капітали. З того часу значення спекуляції тут, яка завжди є невід'ємною частиною біржових угод, значно зросло.
На думку американських спеціалістів, випереджаюче зростання спекулятивних угод порівняно з хеджуванням пов'язане як із збільшенням маси капіталів, що шукають вигідного застосування поза сферою виробництва і послуг, так і зі ступенем збалансованості економіки. Рух спекулятивного капіталу є найпростішим методом усунення диспропорцій, оскільки рушійним мотивом спекуляції є отримання прибутку від різниці у цінах.
3. Угоди на купівлю-продаж реального товару укладаються для практичного здійснення виробничого процесу або торгівлі, про що йшла мова вище. Загалом, це надзвичайно проста операція, оскільки вимагає здійснення лише однієї біржової угоди, а саме угоди або на покупку, або на продаж реального товару.

7.10. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІРЖОВИХ УГОД ТА ОПЕРАЦІЙ
наверх
7.10.1. Зміст забезпечення біржових угод та операцій
Як правило, основою забезпечення біржових угод є застава обох контрагентів, яку вносять до розрахункової палати (відділу) як попередню оплату.
У разі укладення контракту застава повертається продавцю на момент виконання угоди, тобто поставки товару, або передачі розпорядчих документів.
Застава покупця зараховується при здійсненні остаточних розрахунків за угодою. У випадку, коли угода не відбулася, застава покупцеві повертається. Однак за рішенням арбітражної комісії застава може бути використана на покриття втрат однієї із сторін при невиконанні контракту або на покриття штрафів тощо.
7.10.2. Порядок реєстрації та оформлення угод
Реєстрація та оформлення угод по всіх видах товарів, які дозволені до обігу на біржі, здійснюються тільки в розрахунковій палаті (відділі) під час торгів або відразу після їх закінчення. У випадку відмови або ухилення від реєстрації угоди протягом трьох днів після її укладення застосовуються санкції арбітражної комісії.
Брокери, як покупці, так і продавці, протягом 15 днів з моменту реєстрації угоди повинні відшкодувати біржі поточні витрати, понесені нею у процесі підготовки і проведення торгів та оформлення угоди.
7.10.3. Порядок розрахунків по біржових операціях
Оплата придбаного на біржі товару здійснюється за рівноважними (ринковими) цінами.
Так, на Українській аграрній біржі порядок розрахунків по біржових угодах передбачає наступне:
1. Покупці протягом 8 робочих днів після проведення біржових торгів повинні переказати відповідні кошти на рахунок УАБ:
* по спотових угодах - 100 % від суми угоди з урахуванням комісійної винагороди УАБ;
* по форвардних угодах - 50 % від суми угоди з урахуванням комісійної винагороди УАБ.
2. По спотових угодах переказ коштів на користь продавця здійснюється УАБ на рахунок останнього після надання покупцям акта прийому-передачі товару, але не пізніше 10 робочих днів після підписання угоди. У разі відсутності на УАБ зазначеного вище акта кошти на рахунок продавця переказують тільки за письмовою згодою на це покупця.
3. По форвардних угодах сума авансового платежу перераховується УАБ на рахунок продавця протягом 2 робочих днів після зарахування відповідної суми на рахунок біржі. Решта суми форвардної угоди перераховується покупцем на рахунок УАБ протягом 8 робочих днів після підписання акта прийому-передачі. УАБ протягом 2 робочих днів перераховує кошти, що надійшли, на рахунок продавця.
4. Затвердження угоди печаткою і підписом уповноваженої особи УАБ здійснюється тільки після перерахування повної суми угоди на рахунок УАБ.
5. Розмір комісійної винагороди УАБ, що стягується і з продавця, і з покупця, складає по 0,15% від суми біржової угоди для кожної із сторін цієї угоди. До внеску комісійної винагороди, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 p., врахована ставка державного мита, що справляється за операції на товарних біржах, яка складає 0,05 % від суми біржової угоди для кожної із сторін цієї угоди, УАБ перераховує вказане мито до державного бюджету.
6. Загальна сума, що перераховується покупцем на рахунок УАБ на користь продавця, складається з суми біржової угоди, збільшеної на 0,15 %. Продавець отримує від УАБ суму, що зазначена в біржовій угоді, зменшену на 0,15%.
7.10.4. Ліквідація угод з реальним товаром
На товарних біржах ліквідація угод на реальний товар, тобто їх завершення, здійснюється у строки та на умовах, визначених контрактом. Ліквідація угоди здійснюється через розрахункову палату (відділ).
Ліквідація угод з відстроченою поставкою (форвард) передбачає обов'язкове повідомлення продавця (не пізніше ніж за 5 днів до строку поставки) про дату готовності здати товар.
Якщо в контракті передбачалася попередня експертиза якості продукції, то продавець повинен повідомити покупцеві за певний строк до початку поставки дату проведення експертизи.
7.10.5. Порядок розв'язання спорів
Всі спори на товарній біржі, які виникають між контрагентами, брокерами, експертами та іншими учасниками торгів і персоналу, що їх обслуговує, розв'язуються арбітражною комісією.
Для розгляду спірних питань в арбітражній комісії необхідно подати такі документи:
* детальний опис спірних обставин та формулювання вимог і пропозицій сторін;
* реквізити сторін;
* копію контракту та інші необхідні документи.
Якщо контрактом передбачається передача всіх претензій на розгляд арбітражної комісії, то відповідаюча сторона не може ухилитися від участі в розгляді.
7.10.6. Наслідки невиконання угоди
При укладенні угоди з реальним товаром виникають ситуації, коли покупець частково або повністю відмовляється від контракту (прибулого товару). У такому випадку покупець виплачує на користь продавця штраф у розмірі, визначеному товарною біржею.
Покупець може відмовитися від контракту і в разі, коли товар не надійшов у визначений день поставки. Продавець у такому випадку виплачує штраф, як правило, у розмірі одного процента від вартості контракту.
У разі невиконання угоди з коротким строком поставки повністю або частково покупець може, одержавши сплачений штраф, протягом наступних після строку поставки 10 днів вимагати:
а) продовження, але не більше ніж на 14 днів, строку виконання контракту, тобто поставки товару. Якщо продавець і в цей термін не поставить товар у строк, то угода розривається. У цьому випадку покупець може вимагати від продавця виплати різниці між ціною контракту і біржовою ціною, яка котирувалася наступного після закінчення строку поставки біржового дня, а також покриття інших понесених ним збитків. Протягом 10 днів покупець повинен повідомити про наміри ліквідувати цей контракт;
б) розірвати даний контракт і укласти протягом 20 днів новий на аналогічну продукцію, з віднесенням різниці у вартості цих двох угод за рахунок продавця. Якщо після 20 днів така угода не буде укладена, то контракт ліквідується.
Слід зазначити, що покупець, який протягом дня після настання строку непоставки не звернувся з письмовою заявою про намір використати перераховані вище заходи, втрачає право одержання різниці у цінах.
7.10.7. Санкції за порушення Правил біржової торгівлі при укладенні угод
Відмова або ухилення від оформлення контракту в розрахунковій палаті (відділу) біржі після усної на те згоди на біржовій сесії з одного з контрагентів стягується штраф у розмірі 3 % від вартості угоди на користь біржі. З вилученої суми 2,6 % біржа передає потерпілій стороні.
У випадку, коли від угоди відмовляються два контрагенти, з них стягується штраф у розмірі 0,2 % від вартості угоди з кожної сторони.
Жорсткі санкції застосовуються і при поширенні недостовірної інформації на товарній біржі, що обумовлює зміну кон'юнктури.
Сьогодні товаровиробник, торгуючи своєю продукцією на біржі, все ж віддає перевагу угодам з коротким строком поставки (спот), питома вага яких у 1998 р. в загальній вартості товарообігу становила 68 %.
Це свідчить про певні зміни у відношенні товаровиробника до вибору виду укладення угод і більшу довіру до угод з відстроченою поставкою (форвард), як до однієї з форм самокредитування власного виробництва та необхідності переходу до ф'ючерсних угод.
Питання для самоконтролю:
1. Що являє собою товарна біржа як елемент ринку?
2. Яка роль біржі в системі ринку?
3. Розкрийте класифікаційну структуру товарних бірж.
4. Дайте коротку характеристику основних класифікаційних груп товарних бірж: за організаційно-правовим статусом, за характером діяльності, за масштабом дії, за рівнем участі відвідувачів, за характером біржових операцій.
5. Які завдання і функції товарних бірж та їх підрозділів?
6. Перерахуйте органи управління товарними біржами.
7. Яка структурна побудова товарної біржі?
8. У чому полягає основна діяльність відділу розрахунків з біржових операцій (розрахункової палати), відділу економічного аналізу?
9. Як називається місце проведення біржових торгів?
10. Назвіть та охарактеризуйте види угод і операції товарних бірж.

<< Розділ 6
Розділ 8 >>
 

Библиотека Воеводина
... Главная страница
    
"Організаційно-правові основи біржової діяльності" / А.І. Берлач та ін. ... Зміст