Библиотека Воеводина _ "Банківські операції" / О.Я. Стойко - электронная книга Основы экономической теории - предмет метод направление школа производство хозяйство деятельность система капитализм рынок продукт собственность предпринимательство товар деньги ценность труд инфляция спрос предложение государство налоги бюджет капитал прибыль прогресс оплата ссуда торговля кредит банк рента аренда финансы фискальный инвестиции

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Банківські операції" / О.Я. Стойко _ Зміст




Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

РОЗДІЛ 8. НЕТРАДИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
1. Послуги комерційного банку та їх види.
2. Лізингові послуги.
3. Факторингові послуги.
4. Трастові (довірчі) послуги.
5. Посередницькі, консультаційні, гарантійні та інші види послуг.

3. Факторингові послуги
Факторинг - одна з нетрадиційних банківських послуг, що з'явилася у банківській практиці у 50-х роках.
Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Також банк може надавати клієнту ряд інших послуг, таких як ведення бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги.
У факторингу беруть участь три сторони:
· фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного банку);
· постачальник;
· покупець.
Розрізняють два види факторингу:
1. Конвенційний, який є комплексною системою обслуговування клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції;
2. Конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків-фактур. Переваги цього виду факторингу для клієнта полягають у тому, що він є більш незалежним від банку.
Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти. Тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів. Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.
Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.
У договорі може передбачатися: право регресу - право повернення фактором клієнту несплачених покупцем розрахункових документів з вимогою повернення коштів; негайна оплата фактором розрахункових документів, тільки-но вони будуть йому пред'явлені (фактично це означає кредитування фактором клієнта).
Доходи фактора від здійснення факторингової операції складаються з двох частин:
· комісійні за послуги по обслуговуванню боргу (в розмірі 1-2% загальної суми придбаних банком рахунків);
· позичковий процент, нарахований на виданий клієнту аванс.
Внаслідок швидкого обігу дебіторських рахунків і в зв'язку з незначним періодом користуванням авансом дохід банку від позичкового процента менший, ніж від комісійних платежів.
Зміст та послідовність факторингової операції приведена на рис. 9.

<< 8.2. Лізингові послуги.
8.4. Трастові (довірчі) послуги. >>

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Банківські операції" / О.Я. Стойко _ Зміст