Библиотека Воеводина _ "Фінанси (Теорія та вітчизняна практика)" / Кириленко О.П.

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Фінанси (Теорія та вітчизняна практика)" / Кириленко О.П._ Зміст


Оборудование для воды в офис. Заказать кулер для воды и сервисное обслуживание.


Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Розділ IV Державні фінанси
4.1. Виникнення і сутність бюджету
4.2. Склад та засади побудови бюджетної системи
4.3. Державний бюджет
4.4. Місцеві бюджети
4.5. Міжбюджетні відносини
4.6. Державні цільові фонди
4.7. Державний кредит

 

 

4.3. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ
У фінансовій системі України центральне місце займає державний бюджет, він є найбільшим централізованим фондом грошових коштів. Поряд із фінансами, державний бюджет є самостійною економічною категорією і втілює фінансові відносини, що виникають при утворенні централізованого фонду грошових ресурсів країни та його використанням на загальнодержавні потреби. Бюджетні відносини складаються між державою, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями, населеням — з другого боку, з приводу сплати податків, зборів, а також при використанні бюджетних коштів.
Державний бюджет, як фонд грошових коштів, має специфічні ознаки:
1) великі розміри;
2) має силу закону;
3) в складі бюджету утворюються бюджетні резерви, що сприяє зміцненню його стійкості.
На розмір найбільшого в країні фонду грошових коштів впливають наступні чинники:— рівень розвитку економіки, розміри виробленого валового національного продукту;
—методи господарювання (ринкові, командно-адміністративні);
— склад системи оподаткування;
— масштаби зрушень в народному господарстві, соціальних і економічних завдань, які передбачається вирішити і профінансувати за рахунок коштів бюджету.
Як інструмент впливу на розвиток економіки і соціальної сфери, бюджет завжди використовується державою і був:
— фінансовою базою для виконання покладених на неї функцій по впливу на економіку, по управлінню і обороні країни;
— найважливішим джерелом фінансування невиробничої сфери;
— інструментом для вирішення соціальних і національних проблем, джерело виплат по соціальному забезпеченню населення;
— інструментом міжтериторіального і міжгалузевого перерозподілу коштів;
— з допомогою бюджету здійснюється вплив на розвиток продуктивних сил, науково-технічний прогрес;
— з бюджету у значній мірі фінансуються затрати по охороні навколишнього середовища, по зовнішньоекономічній діяльності.
При переході до ринкової економіки змінюється роль бюджету, характер бюджетних відносин, що проявляється у складі і структурі доходів та видатків. Формування доходної частини відбувається на податковій основі, все більшого значення набувають платежі від суб'єктів господарювання, в т.ч. від фізичних осіб. Змінюється співвідношення між прямими і непрямими податками в напрямку зростання поступлень від прямих податків.
Використання бюджетних коштів проходить шляхом фінансування життєво важливих і прогресивних галузей економіки, створення необхідної інфраструктури, вирішення потреб, пов'язаних з добробутом, зайнятістю населення, соціальним забезпеченням.
В умовах ринку бюджетні відносини повинні будуватися таким чином, щоб здійснювати активний вплив на господарську кон’юнктуру, сприяти розвитку ділової активності підприємців.
Склад видатків з Державного бюджету України:
1) фінансування загальнодержавних програм по підтримці і підвищенню життєвого рівня народу, соціальний захист населення;
2) фінансування загальнодержавного значення установ невиробничої сфери (освіта, культура, охорона здоров'я, наука);
3) фінансування виробничого і невиробничого будівництва, проектно-пошукових та інших робіт відповідно до загальнодержавних програм;
4) оборона;
5) охорона навколишнього середовища;
6) утримання правоохоронних і митних органів, податкової та контрольно-ревізійної служби, захисту прав споживачів, законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури;
7) здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
8) надання дотацій, субвенцій обласним бюджетам та бюджету Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя;
9) створення державних матеріальних та фінансових резервів;
10) обслуговування державного внутрішнього та зовнішнього боргів.
В таблиці 7 показана структура видатків Державного бюджету України у 1999 р.
Таблиця 7.
Структура видатків Державного бюджету України у 1999 р.

Видатки

в тис. грн.

в %

 

Всього

21903,7

100

в т.ч.: Державне управління

992,9

4,5

Судова влада

98,2

0,4

Міжнародна діяльність

252,8

1,2

Фундаментальні дослідження і сприяння нтп

287,9

1,3

Національна оборона

1553,0

7,1

Правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави

1496,2

6,8

Освіта

1230,4

5,6

Охорона здоров'я

350,4

1,6

Соціальний захист та соціальне забезпечення

2002,8

9,1

Культура і мистецтво

58,7

0,3

Засоби масової інформації

113,0

0,5

Фізична культура і спорт

71,7

0,3

Промисловість та енергетика

1755,0

8,0

Будівництво

838,1

3,8

Сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство

319,8

1,5

Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, інформатика

289,0

1,3

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальний захист

1445,5

6,6

Поповнення державних запасів і резервів

397,8

1,8

Обслуговування державного боргу

3059,3

14,0

Державні цільові фонди (крім Чорнобиль.)

847,5

3,9

Інші

4443,7

20,4

Формування доходів державного бюджету багато в чому залежить від методів господарювання, завдань, які вирішує держава, складу і принципів побудови податкової системи.
Доходи Державного бюджету України утворюються за рахунок:
— податків, які повністю або частково надходять в бюджет у відповідності із діючими законами;
— частини доходів від приватизації державних підприємств;— надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;
— орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що перебувають у загальнодержавній власності;
— внесків до тимчасово приєднаних до Державного бюджету України позабюджетних фондів;
— надходжень від внутрішніх позик;
— дивідендів, одержаних від цінних паперів, що належать державі;
— інших доходів, встановлених законодавством України. Найбільшу питому вагу в структурі доходів Державного
бюджету займають податкові поступлення, а також внески до державних цільових фондів. В таблиці 8 показана структура доходів Державного бюджету України у 1999 році.
У 2000 р. вперше у бюджетну практику запроваджується поділ бюджетів на дві частини: загальний і спеціальний фонди. Загальний фонд Державного бюджету України включає:
— доходи Державного бюджету України, визначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не призначених на конкретну мету (загальні доходи);
— видатки Державного бюджету України, здійснення яких передбачається за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (загальні видатки).
Встановлено, що надходження від здійснених запозичень, забезпечення виконання державних гарантій та інших державних боргових зобов'язань включаються тільки до загального фонду Державного бюджету України.
Спеціальний фонд Державного бюджету України включає доходи Державного бюджету України на конкретну мету (спеціальні доходи) та видатки Державного бюджету України, які провадяться за рахунок цих доходів (спеціальні доходи).
В Законі України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" детально окреслені доходи, які поступають до загального
та спеціального фондів Державного бюджету України.
Таблиця 8.
Структура доходів Державного бюджету України у 1999 р.

Доходи

в млн. грн.

в %

Всього

19935,5

100

В т.ч.: Податкові надходження

14157,8

71,0

з них: податок на прибуток

1528,9

7,7

ПДВ

8399,5

42,1

акцизний збір

1203,3

6,0

платежі за використання природних ресурсів

285,4

1,4

податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції

1236,8

6,2

Неподаткові надходження

2814,2

14,1

Доходи від операцій з капіталом

428,7

2,2

Офіційні трансферти

259,4

1,3

Державні цільові фонди

2275,4

11,4

з них: збір до Фонду Чорнобиля

283,0

1,4

збір до Фонду зайнятості

550,8

2,8

збір до Держіннофонду

1066,7

5,4

Якщо наявні доходи в бюджеті недостатні для фінансування всіх необхідних потреб, то має місце бюджетний дефіцит, т.б. це перевищення видатків з бюджету над його доходами. Негативною рисою бюджетів України, як і більшості постсоціалістичних країн, є хронічна дефіцитність.
Причинами бюджетного дефіциту можуть бути:
1) значні інвестиції в розвиток економіки. Такий бюджетний дефіцит є наслідком не кризових явищ, а певної політики уряду, який проводить значні структурні зрушення в народному господарстві;
2) негативні, руйнівні наслідки непередбачених подій, таких як війна, катастрофа, стихійні лиха;
3) криза в економіці, яка знаходить відображення в тому числі і в бюджетному дефіциті. Такий бюджетний дефіцит важче всього подолати, для цього повинні бути вжиті заходи по фінансовому оздоровленню економіки, лише при цій умові можна розраховувати на збалансування бюджету. Бюджетний дефіцит в Україні був "успадкований" від колишнього СРСР і причини цього негативного явища треба шукати ще на початку 60х років. Саме починаючи з цього часу в економіці СРСР почали нагромаджуватися певні несприятливі тенденції, які з часом і стали однією з причин його розпаду. Це:
— сповільнення темпів економічного розвитку, і особливо інтенсивних показників;
— недостатня ефективність економічних заходів і реформ (1964, 1965, 1979, 1985 років);
— збільшення внутрішнього державного боргу;
— зменшення надходжень валюти від зовнішньоекономічної торгівлі через погіршення кон’юнктури на ринку нафти;
— значні незавершені капітальні вкладення в народне господарство;
— заміщення фінансових ресурсів кредитними ресурсами, грошова емісія;
— руйнівні наслідки антиалкогольної компанії тощо. Одним з найважливіших напрямків сучасної фінансової
політики уряду України є досягнення сталої збалансованності бюджету. При розробці заходів по вирішенню цієї складної проблеми слід враховувати, що сам бюджетний дефіцит як такий не є злом. В борг жили і живуть наймогутніші країни Заходу з ринковою економікою. Головне — це розмір бюджетного дефіциту, який співставляється із величиною створеного валового національного продукту. Досвід західних країн доводить, що допустимим розміром дефіциту бюджету є 2 — 3 % ВНП, в таких межах він не тільки не дає негативних наслідків, а навіть сприяє розвитку економіки, пожвавленню ділової активності. Така практика має назву "дефіцитного фінансування".
Шляхи подолання бюджетного дефіциту:
— оздоровлення економіки країни;
— перебудова податкової системи в напрямку зменшення податкового тягаря і стимулювання ділової активності;
— скорочення бюджетних дотацій;— зменшення фінансування державних інвестицій;
— запровадження обов'язкового медичного страхування;
— економне і цільове витрачання бюджетних коштів;
— посилення контрольної роботи за своєчасною і повною сплатою податків;
— скорочення видатків на управління і оборону;
— використання неемісійних джерел покриття бюджетного дефіциту та ін.
В сучасних умовах дефіцит державного бюджету України законодавчо обмежується, а джерелами його покриття є внутрішні та зовнішні позики, кредити Національного Банку України.
У 2000 р. вперше за останні роки прийнятий бездефіцитний Державний бюджет України, він затверджений по доходах і видатках у сумі 33.433.155,9 тис. гривень.

Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи
1. Яку роль відіграє державний бюджет у бюджетній системі кожної країни.
2. На які потреби витрачаються кошти державного бюджету, чи впливають вони на обсяги бюджету?
3. Назвіть основні доходи і видатки державного бюджету України.
4. На основі щорічних законів Про Державний бюджет України проаналізуйте, які зміни відбулися у структурі доходів та видатків Державного бюджету за останні роки.
5. Що Вам відомо про бюджетний дефіцит, його причини та наслідки?

Запам'ятайте значення наступних термінів:
• Державний бюджет
• Бюджетний дефіцит

<<  4.2. Склад та засади побудови бюджетної системи
4.4. Місцеві бюджети  >>

Библиотека Воеводина ... Главная страница    "Фінанси (Теорія та вітчизняна практика)" / Кириленко О.П._ Зміст