Розділ II
Склад фінансового механізму
2.1. Фінансовий механізм
2.2. Управління фінансами
2.3. Фінансове планування
2.4. Фінансовий контроль
2.1.
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ
В
кожнiй країнi держава використовує певний господарський механiзм для впливу
на процес вiдтворення. Склад і структура господарського механiзму визначається
рiвнем розвитку економiки, вiдносинами власностi, iсторичними та нацiональними
особливостями розвитку суспiльства. Одним з елементiв господарського механiзму
є фiнансовий механiзм.
Фiнансовий механiзм — це сукупнiсть конкретних форм i методiв забезпечення
розподiльчих i перерозподiльчих вiдносин, утворення доходiв, фондiв грошових
коштiв. Склад фінансового механізму показаний на малюнку 3.
Яким же чином і з допомогою яких форм і методів здійснюється розподіл
і перерозподіл виробленого в суспільстві національного продукту і національного
доходу?Перш за все, вказані процеси знаходять відображення у фінансовому
плануванні — діяльності по складанню планів формування, розподілу і використання
фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань,
галузевих структур, територіальноадміністративних одиниць, країни в цілому.
У фінансових планах вказуються основні пропорції розподілу створеної вартості
через задоволення власних виробничих потреб, спрямування частини коштів
на сплату податків і обов'язкових зборів, стимулювання працюючих, інвестування
тимчасово вільних коштів та ін.
У фінансовому плануванні важливим є застосування принципів наукового обгрунтування
показників плану і забезпечення їх стабільності, використання прогресивних
норм і нормативів, математичних методів та електроннообчислювальних машин.
Рис. 3. Склад фінансового механізму
При виконанні фінансових планів виникає потреба в оперативному управлінні,
як діяльності, пов'язаній із необхідністю втручання в розподільчі процеси
з метою ліквідації диспропорцій, подоланню "вузьких місць",
своєчасному перерозподілу коштів, забезпеченню досягнення запланованих
результатів.
Як при складанні фінансових планів, так і при їх виконанні, а також по
закінченні певних періодів проводиться фінансовий контроль, спрямований
на перевірку правильності вартісного розподілу і перерозподілу валового
національного продукту і національного доходу за відповідними фондами
грошових коштів та їх використанням за цільовим призначенням. Фінансовий
контроль є необхідною умовою безперебійного і поступового розвитку економіки
країни.
Здійснення системи розподільчих і перерозподільчих відносин відбувається
із використанням методів фінансового забезпечення суб'єктів господарської
діяльності, основними з них є:
— бюджетне фінансування як надання коштів з бюджету на безповоротних засадах;
— кредитування — це надання коштів на принципах поворотності, платності,
строковості і забезпеченості;
— самофінансування передбачає відшкодування видатків суб'єктів господарювання
по основній діяльності та її розвитку за рахунок власних джерел. Принцип
самофінансування допускає залучення кредитних ресурсів;
— оренда (лізінг) — це передача майна у користування за певну плату і
на певний строк;
— інвестування — процес вкладання грошей в ті чи інші об'єкти з розрахунком
на збільшення їх вартості, а також отримання додаткового доходу.
— фінансове регулювання діяльності відбувається, в першу чергу і головним
чином, через оподаткування як вилучення частини доходів підприємств і
організацій, а також населення і спрямування цих коштів в бюджети та державні
цільові фонди для задоволення державних потреб. В умовах ринкової економіки
використання адміністративних методів впливу надто обмежене, і тому головний
акцент у регулюванні економіки робиться на оподаткуванні.
Конкретними формами здійснення процесів розподілу і перерозподілу створеної
вартості є фінансові важелі, до яких відносяться податки, обов'язкові
збори, норми амортизаційних відрахувань, норми витрачання коштів в бюджетних
установах, орендна плата, процент за кредит, дотації, субсидії, субвенції,
заохочувальні фонди, штрафи, пеня, премії та ін. Особливістю фінансових
важелів є те, що вони засновуються на врахуванні економічних інтересів
держави, підприємств, організацій, населення.
Звичайно, що серед всіх фінансових важелів особливе місце займають податки
і збори з допомогою яких держава мобілізує кошти для виконання покладених
на неї функцій, а також впливає на підприємницьку діяльність і стимулює
її, сприяє інвестиційній активності, визначає пропорції нагромадження
і споживання, забезпечує раціональне використання обмежених природних
ресурсів тощо. Система оподаткування в Україні знаходиться в процесі реформування,
завданнями якого є: послаблення податкового тягаря на виробників, надання
пільг інвесторам і експортерам готової продукції, забезпечення стабільності
і простоти у справлянні податків, уникнення подвійного оподаткування,
посилення відповідальності за сплату податків.
Одним з напрямів впливу держави на темпи суспільного відтворення є встановлення
норм амортизаційних відрахувань, визначення методів нарахування амортизації,
застосування прискореної амортизації з метою сприяння розвитку науково-технічного
прогресу. При цьому особливого значення набуває наукове обгрунтування
розмірів норм амортизації тому що, як їх значне збільшення, так і зменшення
має негативні наслідки.
Для зацікавлення суб'єктів господарювання в досягненні певних результатів
використовуються фінансові стимули. До них належать заохочувальні фонди,
які утворюються з прибутку, бюджетне фінансування ефективних напрямів
розвитку народного господарства (в тому числі дотації підприємствам, діяльність
яких має важливе значення для економіки), фінансування підготовки і перепідготовки
кадрів, спеціальні фінансові пільги (пільги по податках та можливість
проведення прискореної амортизації).
Заохочувальні фонди з прибутку підприємств створюють необхідні стимули
для досягнення кращих результатів господарювання, тому що саме ці фонди
є головним джерелом коштів для матеріального стимулювання працюючих, задоволення
соціальних потреб та виробничого розвитку. Визначення пріоритетності тих
чи інших напрямків використання чистого прибутку є виключно внутрішньою
справою самих підприємств.
Спеціальні фінансові пільги також сприяють створенню сприятливих умов
для окремих господарських суб'єктів і застосовуються переважно у вигляді
повного або часткового звільнення від податків, застосування деференційованих
ставок оподаткування, виключення певних сум з оподатковуваних доходів,
надання права на проведення прискореної амортизації. Одночасно ринковий
механізм передбачає створення для всіх підприємницьких структур рівних
умов для діяльності, і тому перелік пільг в оподаткуванні не повинен бути
значним.
До фінансових стимулів належить і фінансування за рахунок державних коштів
розвитку галузей народного господарства, їх структурної перебудови, підготовки
і підвищення кваліфікації робочої сили, науково-дослідних робіт, природоохоронних
заходів. Але в сучасних умовах хронічного дефіциту централізованих фінансових
ресурсів обсяг коштів, що направляються на задоволення вказаних потреб,
обмежений.
У фінансових важелях важливе місце займають фінансові санкції як особливі
форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну
відповідальність суб'єктів господарювання у виконанні взятих зобов'язань
(договірних умов, сплати податків і зборів тощо). В умовах ринку роль
фінансових санкцій значно зростає. Найбільш розповсюдженими серед них
є штраф і пеня.
Штраф — це мiра матерiального впливу на винних у порушеннi законодавства,
угод або дiючих правил. Накладаються, як правило, в твердiй грошовiй сумi.
Пеня — застосовується при несвоєчасному виконаннi грошових зобов'язань
i нараховується за кожен день прострочення. Розмiр пенi встановлюється
в процентах вiд суми простроченого платежу.
Для нормального функціонування фінансового механізму, а в його складі
фінансових методів і важелів, необхідне відповідне їх нормативноправове
забезпечення, яке представлене, в першу чергу, Конституцією України, великою
кількістю законів, а також підзаконних нормативно-правових актів.
Закони приймаються найвищим законодавчим органом — Верховною Радою України,
є обов'язковими до виконання, мають вищу юридичну силу по відношенню до
інших нормативних актів. Велике значення в регламентації фінансових відносин
мають такі закони: "Про власність", "Про систему оподаткування",
"Про бюджетну систему України", "Про підприємництво",
"Про підприємства в Україні" та інші.
Підзаконні нормативно-правові акти приймаються компетентними державними
органами на підставі діючих законів і у їх виконанні. До таких документів
належать Укази Президента України, Декрети, Постанови Кабінету Міністрів,
інструкції, накази міністерств, міжнародні договори, укладені і ратифіковані
Верховною Радою України тощо.
В сучасних умовах реформування економіки України відбувається вдосконалення
фінансового механізму. Найважливіші проблеми, які вирішуються при цьому
це:
— створення передумов для розвитку ринку;
— забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу валового
національного продукту і національного доходу;— вихід із фінансової кризи
і забезпечення необхідних темпів економічного зростання;
— науковообгрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих
і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу і використання;
— підвищення результативності фінансового контролю;
— вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;
— адекватне правове і нормативне забезпечення функціонування усього фінансового
механізму.
Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи
1. Що таке "фінансовий механізм" і які в нього складові
елементи?
2. Назвіть методи фінансового забезпечення та вкажіть сфери застосування
кожного з них.
3. Що входить до складу фінансових важелів, яке місце вони займають у
фінансовому механізмі?
4. На прикладі реформування системи оподаткування проаналізуйте розвиток
фінансових важелів в умовах переходу до ринку.
5. Яку роль відіграють фінансові стимули у фінансовому механізмі? Наведіть
приклади.
6. Що таке "фінансові санкції"? Назвіть розміри відомих Вам
фінансових санкцій.
7. Які документи входять у правове та нормативне забезпечення фінансового
механізму?
8. В якому напрямку проходить вдосконалення фінансового механізму в умовах
реформування економіки?
Запам'ятайте
значення наступних термінів:
• Фінансовий механізм
• Фінансові важелі
• Фінансові стимули• Фінансові санкції
• Спеціальні фінансові пільги
• Штраф
• Пеня
|