Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга, що містить понад 12000 термінів та визначень: економічні, бюджетні, фінансові, біржові, валютні, податкові питання, управління, страхування, бухгалтерський облік, аудит, статистика, менеджмент, маркетинг

Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія
А-Я .. А Б В Г Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

 

 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА [ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА] - форма і засо-би регулювання та впливу на суспільно-еко-номічні, правові та майнові відносини в про-цесі здійснення підприємницької діяльнос-ті, що визначаються чинним законодав-ством держави та іншими юридичними за-собами, відповідно до яких діяльність і по-ведінка суб'єктів підприємництва відбува-ються в узгодженості з вимогами, дозволе-ностями, що містяться в нормах права. Ме-ханізм регулювання відповідних виробни-чо-підприємницьких відносин складається з таких елементів, як правові норми, право-ві відносини, правова відповідальність, пра-вова свідомість. Суб'єкти права по-різному можуть дотримуватись правових вимог і дозволеностей. Їх дотримання відповідає суспільному правопорядку, недотримання пов'язується з правопорушенням. Суб'єкти підприємництва в процесі реалізації своїх господарських планів, комерційно-вироб-ничих, грошово-фінансових, торговельних та інших операцій вступають між собою у певні правові відносини: майнові, Договірні, виробничі, трудові, страхові, етичні. При цьому всі суб'єкти діяльності наділені одна-ковими правами і свободами, рівностями що-до організації підприємництва, захисту прав та інтересів, у т.ч. приватної власності май-на, інтелектуальної власності, честі і гіднос-ті, вільної участі і конкурентоспроможності на товарних і регіональних ринках, захисту прав у державно-адміністративних міс-цевих (муніципальних) та судових органах.

ПРАВОЗДАТНІСТЬ [ПРАВОМОЧНОСТЬ] -визнана державою здатність фізичної (осо-ба, громадянин) та юридичної особи (під-приємства, організації, установи, громад-ські об'єднання) мати юридичні права та обов'язки, передбачені законом, тобто мати майнові та немайнові права, зобов'язання, користуватись ними та відповідати за ними - бути суб'єктом права. Існує спеціальна П. - здатність мати певні права, які стосу-ються певного кола відносин (напр., служ-бових). Цивільна (загальна) П. виникає з часу народження громадянина, вступає в силу при досягненні певного віку і при-пиняється після його смерті. П. юридичних осіб (підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань) - виникає з мо-менту їх утворення (з дня державної офі-ційної реєстрації) і припиняється у момент їх ліквідації. Часткове обмеження П. мож-ливе у випадках і порядку, передбачених законом (рішення цивільного чи арбітраж-ного суду). Іноземці і особи без громадянства володіють Л. нарівні з громадянами країни.

ПРАВОЗДАТНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНА [ПРАВОСПОСОБНОСТЬ СПЕЦИАЛЬНАЯ] - здат-ність громадянина чи організації, устано-ви - суб'єкта правових відносин мати певні додаткові права, які стосуються окремих специфічних правових, майнових, політич-них, соціальних відносин, пов'язаних з пев-ним становищем особи - службовим, соці-альним, політичним, фізичним, фізіологіч-ним (напр., службової особи - військовос-лужбовця, митника, нотаріуса, лікаря, дипломата, автоінспектора).

ПРАВОЗДАТНІСТЬ ЧАСТКОВО ОБМЕЖЕНА [ПРАВОСПОСОБНОСТЬ ЧАСТИЧНО ОГРАНИЧЕННАЯ] - часткове обмеження су-б'єктів правовідносин у здійсненні окремих елементів правових відносин у випадках і порядку, передбачених законом (за рішен-ням цивільних чи арбітражних судів, інших державних органів, наділених відповідними правами-податковимиустановами, фінан-совими органами, санітарно-епідеміологіч-ними станціями, митними службами, авто-інспекціями, медичними експертами тощо).

ПРАВОМІРНІСТЬ [ПРАВОМЕРНОСТЬ] - відповідність діяння (дії чи бездіяльності) окремих громадян або службових осіб, а та-кож актів (наказів, розпоряджень, рішень тощо), виданих державними установами чи підприємствами або громадськими чи коо-перативними організаціями, вимогам норм права. За певних обставин правомірним може бути діяння, що зовні виглядає право-порушенням (напр., застосування сили за наявності необхідної оборони). Дії особи, що виконує покладені на неї службові чи про-фесійні обов'язки, є правомірними, якщо вони відповідають законові. Правомірним за певних умов е заподіяння шкоди за зго-дою потерпілого, якщо ця згода є правомір-ною. Діяння вважається правомірним та-кож при заподіянні тієї чи іншої шкоди ін-тересам іншої особи, якщо заподіювач шко-ди здійснює право в межах, що встановлені законом.

ПРАВОНАСТУПНИЦТВО [ПРАВОПРЕЕМСТВЕННОСТЬ]- 1. Перехід прав та обов'яз-ків від однієї особи до іншої. Може бути уні-версальним, коли переходять усі майнові права та обов'язки іншої особи (напр., спад-коємство], та частковим, якщо переходить лише окреме право або обов'язок (напр., у разі передання права вимоги до боржника). 2. У міжнародному праві - перехід прав та обов'язків однієї держави до іншої (у разі створення незалежної держави, переходу території однієї держави до іншої, виник-ненні держави нового типу тощо).

ПРАВОПОРУШЕННЯ [ПРАВОНАРУШЕНИЕ] - свідоме протиправне діяння (дія або бездіяльність) повнолітньої та осудної люди-ни, а також організацій. Розрізняють пра-вопорушення цивільне, адміністративне, дисциплінарне, кримінальний злочин.

ПРАВОПОРЯДОК [ПРАВОПОРЯДОК] - стан урегульованих правом суспільних від-носин, що виникає в результаті реалізації норм права і практичного здійснення вимог законності. Держава встановлює правопо-рядок, вживає заходів до його підтримки і захисту, до забезпечення відповідності вста-новленого П. інтересам її політики. Існую-чим у державі законам.

ПРАВОСВІДОМІСТЬ [ПРАВОСОЗНАТЕЛЬНОСТЬ] - сукупність поглядів, ідей, теорій, уявлень, почуттів людей (класів, суспіль-ства, колективів) щодо права чинного і ба-жаного. Л. є виразом знання людьми пра-ва, ставлення їх до права, відображенням суспільної моралі і філософії.

ПРАВОСПРОМОЖНІСТЬ [ПРАВОМОЧИЕ] - визначена чинним законодавством можли-вість учасника (суб'єкта) правових відносин виконувати певні дії або вимагати певних (адекватних чи інших) дій у межах юридич-них норм від іншого учасника цих правовід-носин (напр., виконання умов договору поставок товарів, відшкодування витрат за невиконання договірних зобов'язань, вип-лата за страховим полісом у разі настан-ня страхового випадку/ Реальність П. га-рантується державою. У разі невиконання однією з договірних сторін своїх правових зобов'язань інша сторона може звернутися в суд, арбітраж чи інший державний орган з вимогою про захист своїх прав.

 

А-Я .. А Б В Г Д Е Є І Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія