НОСТРИФІКАЦІЯ [НОСТРИФИКАЦИЯ] (ла-тин. noster - наш і ...фікація) - визнання диплома про зарубіжну вишу освіту нарівні з димломом, виданим аналогічним вітчиз-няним вищим навчальним закладом.

НОСТРО [НОСТРО] (італ. nostro-наш, тоб-то наш рахунок) - рахунок, який має банк у свого кореспондента для зарахування сум, що надходять. З цього ж рахунку проводять-ся платежі за дорученням банку- власника рахунку Див. також Кореспондентський рахунок.

НОТА [НОТА] (від латин, nota - знак, заува-ження) - англо-саксонський термін, що вживається в банківській практиці як си-нонім облігації, факту визнання боргу.

НОТАБЕНА, НОТАБЕНЕ [НОТАБЕНА, НОТАБЕНЕ] (латин. nota bene-зазнач добре- NB)-помітка, позначка на книзі, рукопису, документі біля слів, виразів, на яких слід зо-середити особливу увагу.

НОТАРІАЛЬНА КОНТОРА [НОТАРИАЛЬНАЯ КОНТОРА] - місцевий орган нотаріату, в якому посадовою особою є нотаріус.

НОТАРІАЛЬНА УГОДА [НОТАРИАЛЬНАЯ СДЕЛКА] - в Україні одностороння (напр., заповіт) або двостороння угода, що підтвер-джена нотаріально (напр. договір купівлі-продажу).

НОТАРІАЛЬНИЙ АКТ [НОТАРИАЛЬНЫЙ АКТ] - 1. Дії нотаріальних органів щодо за-свідчення й видачі документів. До Н.а. на-лежить засвідчення угод, для яких законом встановлено обов'язкове нотаріальне оформ-лення (договори про надання громадянам земельних ділянок у безстрокове користу-вання, договори купівлі-продажу, дару-вання, міни й застави будинків, договори про здачу в оренду будинків, заповіти, а та-кож довіреності, для яких законом встанов-лено нотаріальну форму тощо). За оформ-лення Н.а. стягується державне мито у вста-новленому законом розмірі. 2. Документ, що його видав або засвідчив нотаріальний орган.

НОТАРІАТ [НОТАРИАТ] (від латин, notarius - писар, секретар) - система юридичних установ, на які покладено посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення (правових актів). Складається з мережі дер-жавних нотаріальних контор, а також при-ватних нотаріальних контор, що мають доз-віл (ліцензію) від відповідних державних ор-ганів на здійснення нотаріальних актів. Но-таріальні органи посвідчують угоди (дого-вори, довіреності, заповіти), достовірність копії і витягів з документів та справжність підписів громадян на документах, роблять виконавчі написи про безспірне стягнення боргу, оформляють спадкові права громадян і вживають заходів щодо охорони спадко-вого майна, за вимогами кредитних установ, госпрозрахункових підприємств, судових і прокурорських органів накладають заборо-ни й арешти на будинки тощо. Наглядає і керує Я. у межах країни Міністерство юсти-ції України, в областях - відділи юстиції облдержадміністрацій. У населених пунк-тах, де нема нотаріальних контор, ряд нота-ріальних дій виконують місцеві ради.

НОТАРІУС [НОТАРІУС] (від латин, notarius- писар, секретар) - службова особа, яка за-свідчує, оформляє різні юридичні акти (до-говори, заповіти, доручення тощо).

НОТАЦІЯ [НОТАЦИЯ] (латин, notatio - по-значення, зауваження) - 1. Система умов-них позначень, скорочень (у літературі, наукових розробках). 2. Повчання, докір лю-дині, яка припустилася помилки.