Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга, що містить понад 12000 термінів та визначень: економічні, бюджетні, фінансові, біржові, валютні, податкові питання, управління, страхування, бухгалтерський облік, аудит, статистика, менеджмент, маркетинг

Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія
А-Я .. А Б В Г Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

 

 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления.

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЖИМ [НАЦИОНАЛЬНЫЙ РЕЖИМ]- Див. Режим національний.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ [НАЦИОНАЛЬНЫЙ СУВЕРЕНИТЕТ] - відповідно до міжнародного права національна держава має право здійснювати повноваження на своїй території та бути єдиним повноваж-ним представником держави з іншими дер-жавами. Національні держави мають закон-ну монополію на фізичну силу як усередині країни, так і за кордоном. Кожна людина або організація є законним резидентом кон-кретної держави і підпорядкована її владі.

НАЦІОНАЛЬНІ БАНКИ [НАЦИОНАЛЬНЫЕ БАНКИ] - великі комерційні банки США, яким федеральний уряд в особі контролера грошового обігу видає чартер (санкціоноване право на проведення банківських операцій).

НАЦІОНАЛЬНІ ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ (НАЦИОНАЛЬНЫЕ ВАЛЮТНЫЕ СИСТЕМЫ] - системи закріплені правовими нормами з випуску грошей та організації грошового обігу в країні.

НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ (НАЦИОНАЛЬНЫЕ ИНТЕРЕСЫ] - примноження матері-альних і культурно-духовних національних цінностей у політиці певної держави, спря-моване наїї економічне зростання і розвиток.

НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ [НАЦИОНАЛЬНЫЕ ИНТЕРЕСЫ УКРАИНЫ] - розбудова державності, економічної демок-ратії, досягнення економічної безпеки, рес-труктуризація економіки, системна ринко-ва трансформація, інституціалізація (ство-рення ринкової інфраструктури та нової системи управління) з метою стабілізації і розвитку економіки, росту національного багатства і підвищення життєвого рівня. Широкий діапазон своїх інтересів Україна реалізує на різних рівнях світогосподар-ських зв'язків. Так, на рівні ООН та ц спеці-алізованих підрозділів вирішуються інтере-си, пов'язані з визначенням та застосуван-ням досвіду соціально-економічних перет-ворень, ринкової трансформації економіки і всього суспільства, отриманням кредитних та фінансових ресурсів для вирішення проб-лем торговельного й платіжного балансів, здійсненням необхідних інституційних та структурних змін, приватизації власності, отриманням інвестицій і технологій, техніч-ної допомоги тощо. Різноманітні інтереси, пов'язані з експортом та імпортом товарів, капіталу, технологій, реалізуються на рівні регіональних інтеграційних об'єднань та економічних угруповань, а також у системі міждержавних економічних стосунків.

НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ [НАЦИОНАЛЬНЫЕ МЕНШИНСТВА] - окремі групи населення в державі, за своєю мовою і культурою відмінні від корінної нації, бо утворилися в результаті відриву частини нації під час змі-ни кордонів або міграції населення певної національності в іншу державу і прагнуть до самобутнього існування як національної спільноти. До 1917 р. у Російській імперії українців офіційно не вважали окремим на-родом. і тому їм не було надано культурно-національних прав, навіть обмежених. Зі створенням у 1918 р. Української держави визначилась досить ліберальна політика щодо Н.лл. в Україні, які становили чверть її населення. Ще у липні 1917 р. Українська Центральна Рада відводить 25% місць у ній трьом головним Н.лл. - росіянам, євреям і полякам. Вони були представлені також у Генеральному Секретаріаті, а згодом в усіх кабінетах міністрів Української Народної Республіки; спершу існували віце-секретарі-ати для окремих Н.лл.., а згодом було утворе-но міністерства російських, єврейських і польських справ. Усі закони друкувалися як українською, так і мовами названих Н.лі. Третій Універсал визнав повне право за Н.лл. на вільний національний розвиток, аж до національної автономії. Це положення було включено до Конституції УНР 1918 р. і на-віть частково реалізовано. Єврейські й поль-ські Н.лі. встигли організувати свої авто-номні органи (національні зібрання 1 секре-таріат) та культурно-освітні установи. Їх ставлення до української політики було до-сить лояльне. Російська Н.м. за гетьман-ського уряду виемансипувалася зі станови-ща меншини, а пізніше, за Директорії, не співпрацювала з українським урядом взага-лі, за винятком одиниць. В УРСР Н.м. вва-жалося неукраїнське населення. За перепи-сом 1926 р. в тодішніх межах воно станови-ло 20 % всього населення. Найчисельніши-ми були: росіяни - 9,2 %, євреї- 5,4, поля-ки-1,4, німці-1,4, румуни-0,9, греки- 0,4, болгари-0,3, білоруси-0,3 %. Націо-нальності УРСР, які мали певну територію заселення і становили значний кількісний склад, мали статус самоуправління. У перші роки радянської влади провадилася політи-ка на підтримку Н.м.: при ЦК КП(б)У та губ-комах партії були секції, що вели пропаган-дистську роботу мовами Н.м., цими ж мова-ми викладали у школах, виходила преса, а там, де вони становили компактну масу, їх-ньою мовою велося й діловодство адмініс-трації. Однак з 30-х років розпочався курс як проти українського національного розвитку, так і проти Н.м. Національні райони і сіль-ради було ліквідовано. Скорочено школи і пресу, що виходила національними мовами в УРСР, за винятком російських. Російська Н.м. фактично перестала політичне і юри-дичне такою вважатися. Після Другої сві-тової війни і об'єднання українських земель склад Н.м. значно змінився. За переписом 1959 р. Н.м. становили 23,2 %, з них росіяни- 16,9 %, євреї - 2,0, поляки - 0,9, румуни і молдовани-0,9, білоруси-0,7, болгари- 0,5, угорці - 0,4, греки - 0,3, інші - 0,7%. Але національна політика в СРСР у цілому була такою, що російська Н.м. залишалася поза цими групами, вона у всіх республіках Радянського Союзу була упривілейована в культурно-національному та адміністратив-ному відношенні. Угорцям і румунам в Укра-їні було надано деякі права [школи з рідною мовою навчання, преса). Інші ж Н.м. були включені в російський культурний процес, за винятком поляків, більшість з яких обслу-говувалась українськими культурними уста-новами. Поза Україною, у межах колишньо-го СРСР, українці становлять Н.м. і живуть на суцільній або мішаній національній тери-торії (Кубань, Донщина, Передкавказзя), частково в діаспорі (як у європейській час-тині - Поволжя, Урал, так і в Азії, зокрема в Сибіру). У 20-х - на початку 30-х років з від-родженням України розпочався освітній^рух і серед українського розселення в СРСР. Його здобутками стали преса рідною мовою, укра-їнські школи. Та протягом 1934-1937 рр. все це було зліквідовано, проводилася послідовна політика на асиміляцію Н.м., у тому числі й українців. Законами нинішньої Української держави представники усіх Н.м. мають рівні права з корінним українським народом (титульною нацією) і набули необмежених прав національно-культурного розвитку. Держава заохочує розвиток культури, освіти мовами Н.м., будівництво культових споруд, освітніх та просвітницьких закладів.

НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ [НАЦИОНАЛЬНЫЕ СЧЕТА] - рахунки джерел національ-ного доходу. На основі даних про вироб-ництво, джерел доходів, цін, витрат виявля-ються загальні результати діяльності у різ-них галузях і секторах економіки, обчислю-ється національний дохід країни.

НАЦІОНАЛЬНІСТЬ [НАЦИОНАЛЬНОСТЬ] - належ-ність до певної нації, народу, народності.

НАЦІЯ [НАЦИЯ] - стійка історична спільність людей, що об'єд-нані спільними національними (етнічними) рисами, зумовленими специфікою історич-ного, економічного, культурного, духовного розвитку, спільністю мови, території, побу-ту, традицій, звичаїв.

 

А-Я .. А Б В Г Д Е Є І Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія