Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга, що містить понад 12000 термінів та визначень: економічні, бюджетні, фінансові, біржові, валютні, податкові питання, управління, страхування, бухгалтерський облік, аудит, статистика, менеджмент, маркетинг

Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія
А-Я .. А Б В Г Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

 

Почему возникают боли в стопе при ходьбе.
 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления.

МІНІМУМ НЕОПОДАТКОВУВАНИЙ [МИНИМУМ НЕОБЛАГАЕМЫЙ НАЛОГОМ] - розмір об'єкта оподаткування, у межах яко-го юридичні й фізичні особи податку не сплачують.

МІНІСТЕРСТВО [МИНИСТЕРСТВО] - цен-тральний орган, що здійснює керівництво певною галуззю державного управління: очолюється міністром.

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ [МИНИСТЕРСТВО ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ) - державний орган виконавчої вла-ди, що визначає цілі і пріоритети розвитку економіки України на загальнодержавному та регіональному рівнях. Одним із завдань є визначення сфер і перспектив розвитку не-державного сектора економіки, реалізація державної політики щодо поширення під-приємництва, запровадження організацій-них, правових та економічних механізмів створення умов для ефективної діяльності суб'єктів підприємництва, розробка окре-мих програм у цій сфері, спрямованих на підтримку вітчизняного виробника.

МІНІСТЕРСТВО ГАЛУЗЕВЕ [МИНИСТЕРСТВО ОТРАСЛЕВОЕ] -центральний орган, що здійснює керівництво певною галуззю господарства країни (напр.. Міністерство харчової промисловості тощо).

МІНІСТЕРСТВО ФУНКЦІОНАЛЬНЕ [МИНИСТЕРСТВО ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ] - цен-тральний орган, що здійснює керівництво певною сферою діяльності. Напр., міністер-ства фінансів, економіки та ін.

МІНОВА ВАРТІСТЬ [МЕНОВАЯ СТОИМОСТЬ] - форма вираження вартості това-ру, завдяки їй товар може бути обміняний на інший товар у певній пропорції, яка відобра-жена в ціні.

МІНОРАТ [МИНОРАТ] - 1. Порядок спадкування, коди майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї. 2. Саме майно, що передаєть-ся за міноратом.

МІРА [МЕРА] - 1. Філософська категорія, що виражає діалектичну єдність кількісного і якісного визначення об'єкта; показує межу, за якою зміна кількості веде за собою зміну якості і навпаки. 2. У метрології - засоби вимірювання, призначені для відтворення фізичних величин якогось предмета (об'єк-та). М. використовуються як еталони, зраз-кові або рівні засоби вимірювання.

МІРА ВАРТОСТІ [МЕРА СТОИМОСТИ] - 1. Одиниці, в яких вимірюються ціни й ве-деться бухгалтерський облік. 2. Одна з функ-цій грошей.

МІРИ [МЕРЫ] - система мір, особливо дов-жини, була в Україні, як і в багатьох країнах світу, вже з доісторичних часів. Назву окре-мих мір виводять з лексики на позначення частин людського тіла або їхніх функцій, чим і пояснюється ідентичність назв первіс-них мір довжини у різних народів: палець, п'ядь, лікоть, крок, сажень. Інша терміноло-гія вироблялася виходячи з аграрних чи до-машніх предметів людини або ґрунтувалася на речах її праці чи оточення. Система мір, вироблена в княжу добу, залишилася й нада-лі в народній метрології. Особливо активно використовувалася лексика із значенням міри довжини: п'ядь, лікоть, сажень [махо-вий- відстань розпростертих горизонталь-но рук; косий- відстань від лівої ноги дорос-лої людини до кінця правої руки, піднятої угору), стопа, крок. П'ядь мала, що дорівню-вала відстані між великим і вказівним паль-цем (19-20 см) і велика- від великого паль-ця до мізинця (22-23 см). Сажень-від сло-ва "сягати" (176 см і 216 см). Для вимірюван-ня більшої відстані застосовували версти- великі й малі (від 500 до 1000 сажнів); поприще (1000 кроків або 720 м, 50 поприщ дорівнювали 36 верстам). Загальновжива-на була верста, а в народному побуті гони- довжина зораного поля (малі гони- 60 саж-нів. середні-80 сажнів, великі гони дорів-нювали 240 великим кроках або 185 м). Для вимірювання площі збереглися з княжої до-би такі міри, як десятина, вить (6-8 деся-тин) і соха (400-600 десятин). Мірами ваги в княжій Русі були: золотник (4,3г); гривня, що важила 96 золотників, та берковець (10 пудів або 400 гривень). Для вимірювання си-пучих речовин застосовувались терміни: пригорща, ослинка, відро, четверик! корець, мішок або мірка, що вміщувала приблизно 6 пудів зерна; для вимірювання рідин - ко-бель, відро, бочка, кадь, що вміщувала від 12 до 14 пудів. Для визначення кількості речей (снопів, овочів, яєць, грошей тощо) вживали міру копа - 60 штук і полукопа - 30 штук. З переходом українських земель під воло-діння Росії було введено російську систему мір, яка в основному склалася на початку XVIII ст. і з невеликими змінами протрима-лася до 1917 р. Мірою довжини була верства (1,0668 км), що поділялася на 500 сажнів. Сажень мав 3 аршини(71,1 см), аршин-16 вершків (4.44 см). Одночасно існував і інший поділ сажня, а саме: він ділився на 7 футів (30,48 елі), фут- на 12 дюймів (2,54 елі), дюйм - на 10 ліній (2,54 мм). Мірою площ була десятина (1,0954 га), що ділилася на 2400 квадратних сажнів (4,55 м2). Мірою для сипучих тіл, речовин, продуктів була четверть (209,9 л), а мірою рідин - бочка (491,96 л), що ділилася на 40 відер, відро- на 10 кухлів або 20 пляшок, пляшка - на 5 чарок або 10 шкаликів. Мірою ваги був бер-ковець (163,805 кг), що мав 10 пудів (16,38 кг) по 40 фунтів (0,4095 кг). Дуже поширені в народній метрології визначення, що ста-новлять 1 /4 якоїсь міри: чвертка, четвер-тина, чверть. Як міра ваги і місткості відомі також восьмина(1/8 фунта, кварти). Після 1917 р. (в СРСР остаточно з 1927 р.) більшість із вищеназваних мір вийшла з ужитку. За основну одиницю виміру було прийнято: довжини, площі та об'єму - метр, маси і ваги - кілограм, місткості - літр.

 

А-Я .. А Б В Г Д Е Є І Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія