Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга, що містить понад 12000 термінів та визначень: економічні, бюджетні, фінансові, біржові, валютні, податкові питання, управління, страхування, бухгалтерський облік, аудит, статистика, менеджмент, маркетинг


Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія
А-Я .. А Б В Г Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

 

 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления.

ВИСЛУГА РОКІВ (ВЫСЛУГА ЛЕТ] - кіль-кість років трудової діяльності, яка дає право на одержання пенсії, підвищення заробітної плати, користування різними пільгами.

ВИСНОВОК (ЗАКЛЮЧЕНИЕ} - 1. Доку-мент, що містить думку, оцінку експерта, фахівця, комісії, установи з певного питан-ня. В галузі науки, техніки, виробництва В. готується провідною організацією. У тексті В. дається якісна оцінка рецензованої робо-ти, конкретні зауваження щодо окремих по-ложень, розділів, а також пропозиції, реко-мендації членів комісії, рецензентів. 2. Уп-равлінський акт, пов'язаний із завершенням переговорів і підписанням учасниками опе-рації господарського договору. 3. Спеціаль-на кваліфікована експертна оцінка явищ, процесів, подій, яка є основою прийняття відповідних рішень.

ВИСОКОРОЗВИНУТІ ІНДУСТРІАЛЬНІ КРАЇНИ (ВЫСОКОРАЗВИТЫЕ ИНДУСТРИАЛЬНЫЕ СТРАНЫ] - країни з доходом на душу населення значно вищим за середній. До них належать 24 країни, які формують Ор-ганізацію економічного співтовариства й розвитку (ОЕСР): Австралія, Австрія, Англія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція і Японія. За даними Світового бан-ку, в цих країнах проживає 15,4 % населен-ня планети, які користуються 72,2 % світо-вих доходів. На них припадає 82 % світово-го експорту і 80 % світового імпорту.

ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНІ СФЕРИ [ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ СФЕРЫ] - сфери або галузі, які випускають наукоємну та ви-сокотехнологічну продукцію: аерокосмічна галузь, електронне устаткування (в т. ч. ко-мунікації), транспортне устаткування, хімі-кати (в т. ч. фармацевтичні товари) та нее-лектронне устаткування. В США, напр., ці п'ять високотехнологічних секторів здій-снюють близько 90 % усіх наукових дослі-джень та дослідних розробок.

ВИСТАВКА-ПРОДАЖ (ВЫСТАВКА-ПРОДАЖА] - поєднання показу товарів з прода-жем їх у спеціалізованих магазинах або в спеціально відведених для цього місцях з метою активізації продажу. У проведенні В.-п. беруть участь торговельні підприємства та виробник товарів або підприємства-постачальники. Звичайно для демонстрації на В.-п. виставляють широкий асортимент то-варів, які виробляє те чи інше підприємство спеціально для виставки. На основі матері-алів В.-п. торговельні організації визнача-ють обсяг замовлень виробничим підприєм-ствам, а також вносять пропозиції щодо по-ліпшення асортименту і якості товарів.

ВИСТАВКИ ПРОМИСЛОВІ (ВЫСТАВКИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ] - промислові вироби України від 20-х років XIX ст. демонструва-лися як на українських, так і на загальноро-сійських виставках. Продукція українських товаровиробників представлялась у росій-ських виставкових відділах. Це були продук-ти праці українських доморобів (кустарів), де найкраще були представлені ткацтво, ви-шивки, одяг, гончарні, кушнірські, дерев'я-ні вироби. У 1913 р. в Києві проведено все-російську виставку з експозицією україн-ських народно-мистецьких виробів, преси, наукових видань, у т. ч. і з Галичини. У Західній Україні перша господарсько-промислова виставка відбулася у Коломиї (1880 р.). Потім народні вироби було пред-ставлено в Тернополі (1887 р.) та у Коломиї (1912, 1913 рр.). Силами українських еміг-рантів представлялись їхні вироби і на аме-риканському континенті. У Нью-Йорку вперше від початку української еміграції був створений відділ народних виробів україн-ців греко-католиків Америки. Із заснуван-ням 1888 р. Мистецько-Промислового му-зею в Києві була відкрита постійна В.п. У цьому ж музеї 1917р. з ініціативи Союзу земств і міст була влаштована виставка ори-гінальних зразків народної творчості "Шту-ка Буковини й Галичини". У період індустріалізації України за радян-ських часів виставки набувають дещо іншо-го характеру. На перший план у них вихо-дить продукція фабрично-заводського виго-товлення. Окрім принагідних В.п., влашто-ваних заводами, трестами, в 1925 р. були створені постійні промислово-показові вис-тавки в Харкові, Одесі та інших містах. Влаштовувались обласні, загальнопромис-лові виставки і виставки, присвячені демон-страції певних досягнень (напр., досягнень післявоєнної відбудови промисловості). Особливе значення надається виставкам на західних українських землях. Так,у 1926р. у Станіславі відкрито "Український Ярма-рок", 1935 р. в Музеї НТШ (Львів) відбулася виставка народних тканин і гапіїв, у 1936 р. кооперативом "Українське Народне Мистец-тво" влаштований показ одягу з демонстра-цією народних обрядів. У виставці 'Торгів східних" у Львові беруть участь такі україн-ські кооперативні організації, як "Сільський Господар", "Українське народне мистецтво", "Гуцульщина" (Косів) та ін. У 1937 р. відбу-лась велика виставка українських коопера-тивних фірм у Чернівцях. Нині в Україні щорічно проводяться різні всеукраїнські й міжнародні виставки з ме-тою розширення міжрегіональних і міжна-родних зв'язків. Виставковий бізнес набуває все більшого значення як у внутрідержавно-му, так і у міжнародному масштабах.

ВИСТАВКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ [ВЫСТАВКИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ] - в Україні початок їх проведення пов'язу-ється з виставковою діяльністю держав, до складу яких належали українські землі. Спо-чатку були невеликі с.-г. конкурси (один із перших відбувся в Одесі 1820 р.). На терито-рії України. яка перебувала під владою Росії, перша с.-г. виставка відбулася в Одесі 1843 р. Українські сільські господарі постійно брали участь у місцевих виставках, що проводи-лись з ініціативи Вільного економічного то-вариства, а також у тих, що відбувались у російських містах. З пожвавленням еконо-мічного 1 господарського життя в другій по-ловині XIX - на початку XX ст. ініціатива влаштування В.с.-г. перейшла до місцевих с.-г. товариств. Влаштовувались вони у Ки-єві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Херсоні, Ка-теринославі, Глуховітаін. Проводилися В.с,-г., як правило, восени. У них брали участь здебільшого господарства великих 1 середніх землевласників, які пропагували нові агро-культурні засоби. Найбільшу з них прове-дено 1913р. у Києві. У Галичині, крім участі окремих господарств у австрійських і поль-ських виставках, проводились місцеві ви-ставки з ініціативи українських коопера-тивних товариств. Так ,у 1909 р. в Стрию відбулася суто українська хліборобська вис-тавка з ініціативи Крайового Молочарсько-го Союзу. ''o Після запровадження у радянській Украї-ні колективізації сільського господарства виставкам надається особливого значення як засобу політичної та агрономічної пропа-ганди. У 1939 р. у Москві було відкрито Все-союзну с.-г. виставку з павільйоном України; з 1954 р. її перетворено у постійно діючу. Згодом у Києві почала роботу постійна Рес-публіканська виставка (площею 350 га на території Голосіївського лісопарку). Вона функціонує і понині.

ВИСУНЕННЯ [ВЫДВИЖЕНИЕ] - перемі-щення працівника на більш високу за рів-нем кваліфікаційних вимог і заробітної пла-ти посаду. Є важливим інструментом мене-джменту в комплектуванні організаційних структур компетентними кадрами, дає змогу використовувати досвід роботи у даній ланці нижчих підрозділів. Розрізняють різ-ні види В.: на першу керівну посаду, на нову посаду у фірмі, в центральні органи, в уря-довий апарат, на інші підприємства тощо.

ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА (ИЗДЕРЖКИ ПРОИЗВОДСТВА] - витрати живої та уре-чевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні- ті, які не залежать від обсягів виробництва (напр., витрати на утримання будівель, адмініс-тративного апарату, на обслуговування); змінні- безпосередньо пов'язані з обсягами виробництва (напр., витрати на придбання матеріалів, сировини, напівфабрикатів, оп-лату праці робітників); повні (загальні, ва-лові) - сума постійних і перемінних витрат; прямі- конкретні витрати, пов'язані з ви-робництвом певної продукції (вони можуть бути віднесені безпосередньо на її собівар-тість); середні- величини витрат, що при-падають на один виріб, на одиницю продук-ції за певний проміжок часу або на окрему партію товарів; експлуатаційні-пов'язані з експлуатацією устаткування, обладнання, машин, транспортних засобів, з викорис-танням і застосуванням різних засобів ви-робництва й предметів господарського при-значення.

ВИТРАТИ ГРОШОВІ (РАСХОДЫ ДЕНЕЖНЫЕ] - витрати грошей, здійснені в резуль-таті залучення чи використання обігових фондів.