Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга Библиотека Воеводина _ Економічна енциклопедія - електронна книга, що містить понад 12000 термінів та визначень: економічні, бюджетні, фінансові, біржові, валютні, податкові питання, управління, страхування, бухгалтерський облік, аудит, статистика, менеджмент, маркетинг

Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія
А-Я .. А Б В Г Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

 

 

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления.

АНАЛІЗ ОБІЗНАНОСТІ [АНАЛИЗ ОСВЕДОМЛЕННОСТИ) - вивчення і визначення обізнаності населення (покупців) про наяв-ність і якість окремих товарів (послуг). А.о. проводять шляхом опитування. Ця інфор-мація використовується для прогнозування і формування ринку.

АНАЛІЗ РИНКУ (АНАЛИЗ РЫНКА] - ком-плекс дій, спрямованих на глибоке вивчен-ня всієї багатогранності факторів, умов, си-туацій, які впливають на стан і розвиток ринку, на зміни його обсягів, структури, масштабів. А.р. проводиться з метою одер-жання об'єктивної інформації про реальну ситуацію на ринку, 'виявлення та оцінки сили впливу основних чинників, що є скла-довими цієї місткої, економічної категорії (див. також Ринок). У ході аналізу виявля-ють обсяги, структуру, широту і якість попи-ту, пропозиції за певний час та тенденції розвитку ринку, визначають ступінь збалан-сованості попиту і пропозиції, встановлю-ють відхилення між цими найважливішими категоріями ринку. Особливе значення на-дається аналізу цін як основному факторо-ві, що формує попит населення. Оцінюють розмір і структуру незадоволеного попиту, ступінь масовості попиту (як відношення кількості споживачів товарів (послуг) до за-гальної чисельності ймовірних споживачів). А.р. дає оцінку обсягів і структури форму-вання попиту, характеристику конкуруючих фірм, їх місце та перспективи на даному то-варному чи регіональному ринку. Оціню-ються сильні і слабкі місця конкурентів для розробки стратегії і тактики конкурентної боротьби з метою посилення своїх позицій на ринках. Визначаються також ступінь впливу (позитивний чи негативний) науково-технічного прогресу, організацій-них чинників на результати ринкової діяль-ності; відповідність матеріально-технічної бази (гуртових складів, торговельних площ, обладнання, устаткування), форм організа-ції збуту чи торгівлі, маркетингових послуг, інформаційної діяльності, реклами товарів обсягам товарообороту і пред'явленому по-питу населення. Дається оцінка ефектив-ності роботи сучасних сервісних служб що-до обслуговування споживачів товарів чи послуг. А.р. здійснюється власною аналітич-ною службою організації або найманими спеціалізованими консалтинго-маркетин-говими фірмами, лабораторіями чи інститу-тами. Наявність одержаної у процесі аналі-зу інформації дає змогу товаровиробникам, торговцям розробляти програми, які забез-печували б бізнесмену зменшення ступеня ризику, пов'язаного з прийняттям комерцій-них рішень, уникнення помилок щодо ви-пуску товарів, невідповідних запитам ринку та від імовірності неправильного визначен-ня сегментів ринку або каналів збуту това-рів, а, навпаки, спрямували б його на випуск товарів, формування асортиментного тор-гового набору товарів, які за обсягом, но-менклатурою, асортиментом і якістю най-більше відповідали б попиту населення, ма-ли пріоритети над конкурентами і забезпе-чили б максимальний прибуток. Якість ре-зультатів А.р. залежить також від складу, якості та достеменності наявної інформації та використовуваного методологічного ін-струментарію аналізу і від ступеня комплек-сності вивчення ринку. А.р. глибоко вивчає всі основні фактори, що впливають на стан і розвиток ринку, всі його сектори у таких напрямах: вивчення місткості (ємності) рин-ку, його обсягів у регіональному і товарному розрізах; визначення якості товару, його споживних властивостей, відповідності вимогам ринку; всебічний аналіз спожива-ча, його намірів, мотивацій, потреб і попиту; вивчення основних форм і методів організа-ції збуту і споживання товарів. У практиці ринкових досліджень і прогно-зування найчастіше застосовуються такі методи: економічно-статистичних дослі-джень, багатофакторного математичного моделювання, соціологічних досліджень, експертних оцінок, аналогії, імітаційного моделювання, екстраполяції. Вибір методів відбувається залежно від специфіки товар-ного чи регіонального ринку, поставлених поточних або перспективних завдань, ін-формаційного і технічного забезпечення.

АНАЛІЗ СТАТИСТИЧНИЙ (АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ] - вивчення економічних даних про економічне явище для з'ясування його характерних рис за даних конкретних умов. Об'єктом А.с. можуть бути дані про окреме підприємство, район, галузь, еконо-міку держави в цілому, а також про сукуп-ність об'єктів дослідження. Дані для А.с. бе-руть із різних статистичних джерел, а також одержують в результаті соціологічних спос-тережень. А.с. може бути повним (всебічне вивчення стану і розвитку явища в цілому) та частковим (з'ясування стану явища за даних умов, взаємозв'язку ознак, динаміки явищ тощо). Невід'ємними складовими А.с. є: визначення мети аналізу, висування гіпо-тези на підставі аналітико-економічних мір-кувань та ознайомлення з конкретними умовами розвитку явища, підбору статис-тичних матеріалів і критичної їх оцінки, а також систематизації відібраних даних і ви-значення недостатніх показників: додатко-ва обробка матеріалу за допомогою спеці-альних статистичних методів: формування висновків і практичних пропозицій.

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЇ (АНАЛИЗ ТЕНДЕНЦИИ] - аналіз складових маркетингу, які виникають внаслідок певних змін у навко-лишньому середовищі.

АНАЛІЗ ФАКТОРНИЙ (АНАЛИЗ ФАКТОРНЫЙ] - один із видів комплексного аналізу господарської діяльності, пов'язаний з по-шуком і класифікацією факторів, що впли-вають на економічні явища і процеси, з ви-явленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показ-ників господарської діяльності.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ [АНАЛИЗ ФИНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ] -комплекс дій щодо вивчення й аналізу результатів фі-нансово-господарської діяльності організа-цій, підприємств, фірм з метою визначення ступеня ефективності використання основ-них фондів і оборотних коштів для реаліза-ції програм (статутних завдань) організацій, установ, виявлення можливих недоліків, по-рушень, невикористаних резервів підви-щення результативності діяльності. А.ф.с. підлягають основні статті балансу та інші матеріали обліку й фінансової звітності. Вивчається раціональність формування й використання власних, запозичених та за-лучених коштів, відповідність сум власних оборотних коштів потребам у них, обсяг формування та виконання плану одержан-ня прибутку. Виявляються причини недос-татнього залучення джерел надходження прибутків, наявність невикористаних обо-ротних коштів та можливості їх мобілізації, наявність і рух запасів товарно-матеріаль-них цінностей, джерела їх утворення, ефек-тивність використання кредиту і його мате-ріальне забезпечення. Оцінюється стан роз-рахунків підприємства з бюджетом, банка-ми, постачальниками, покупцями. Визна-чається економічний результат обігу оборот-них коштів, співвимірюються витрати з прибутками, визначаються шляхи додатко-вого залучення оборотних коштів з метою одержання додаткових прибутків.

АНАЛІТИК [АНАЛИТИК] - фахівець, здат-ний до аналітичних досліджень та узагаль-нень фінансово-господарської і комерційно-підприємницької діяльності, який доскона-ло володіє методами аналізу, здатний прог-нозувати економічні процеси й розробляти перспективні програми ефективного роз-витку підприємств, фірм, організацій.

АНАЛІТИЧНИЙ [АНАЛИТИЧЕСКИЙ] (грец. analitykos - відповідний) - отриманий в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин.

АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК [АНАЛИТИЧЕСКИЙ УЧЕТ] (грец. analitykos - відповідний) - детальне відображення в натуральних і гро-шових показниках господарських операцій, наявності основних фондів та обігових кош-тів і джерел їх формування на аналітичних (допоміжних) бухгалтерських рахунках. А.о. коштів (розрахунків з дебіторами й кредито-рами, фондів заробітної плати) здійснюєть-ся в грошовому виразі, а засобів виробниц-тва (продукції, матеріалів та ін.) - в нату-ральному і грошовому вираженнях для за-безпечення контролю за виробничим про-цесом та станом розрахунків для збережен-ня майна тощо. При веденні А.о. виникає потреба об'єднувати однорідні аналітичні рахунки в проміжні ланки між аналітичними й синтетичними рахунками. Найбільше групування аналітичних рахунків, що без-посередньо передує відповідному синтетич-ному рахунку, називається аналітичним субрахунком (рахунком другого порядку).

АНАЛОГ [АНАЛОГ] (від грец. analogos - від-повідний) - термін теорії пізнання, що оз-начає ідеальний об'єкт, предмет (поняття, теорію, метод дослідження та ін.), що адек-ватно відбиває певний матеріальний пред-мет, процес, закономірність.

 

А-Я .. А Б В Г Д Е Є І Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Библиотека Воеводина ... Главная страница   Економічна Енциклопедія